Уроки № 4, 5

Тема: Частини мови.

Мета: повторити, узагальнити й систематизувати вивчене про частини мови; удосконалювати вміння розрізняти частини мови, диференціювати частини мови самостійні та службові, вміння здійснювати різні види мовного розбору; виховувати любов і повагу до рідного слова; розвивати увагу, спостережливість, логічне мислення.

Тип уроків: комбіновані уроки (повторення вивченого; узагальнення й систематизація вивченого).

Обладнання: таблиці “Частини мови”, “Загальна характеристика самос тійних частин мови”, підручник.

Хід уроків

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Повторення ключових питань теми.

*Опрацювання таблиці.

ЧАСТИНИ МОВИ
самостійні	службові
змінювані	незмінювані	незмінювані	незмінювана
відмінювані	дієвідмінювані
іменник прикметник числiвник займенник	дієслово	прислівник	прийменник сполучник частка	вигук

 

*Бесіда..

· На якi групи подiляються частини мови?

· На якій підставі частини мови поділяються на самостійні і службові?

· Назвати самостійні частини мови, навести приклади.

· Чому в таблицi немає дiєприкметника та дiєприслiвника?

· Які частини мови є службовими? Навести приклади службових частин мови.

· Назвати кількість відомих вам частин мови.

· Яка частина мови не належить ні до повнозначних (самостійних), ні до службових? Що виражає ця частина мови? Навести приклади вигуків.

 

ІІІ. Виконання вправ на матеріалі повторення.

 

* Робота біля дошки. Записати речення, визначити в кожному частини мови – самостійні й службові. Пояснити, як ви їх розрізняєте.

 

І. В небі кучерявою юрбою зграйка хмар осінніх поспіша. (Д.Луценко.) І здалося, що світ помолодшав навколо на тисячу літ. (В.Симоненко.)

ІІ. Так негадано ця осінь закурликала над степом. (Б.Олійник.) У пам’яті неспаленим барвінком зостанеться навік двадцятий вік. (П.Перебийніс.)

 

V. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

 

* Опрацювання таблиці.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА САМОСТІЙНИХ ЧАСТИН МОВИ

Частина мови	Що означає	Лексико-граматичні категорії	Граматичні категорії	Синтаксична роль
Іменник	предмет	Назва істоти, неістоти, назви власні та загальні, збірні	Рід, число, від мінок, відмі на, група	Підмет, імен на частина складеного присудка, додаток.
Прикметник	ознаку, прина лежність	Якісні, відносні, присвійні	Рід, число, відмінок, група, ступінь порівняння	Означення, іменна части на складеного присудка
Числівник	Кількість, порядок при лічбі	Кількісні (власне кіль кісні, дробо ві,збірні), порядкові	Рід, число, відмінок	Підмет, імен на частина складеного присудка, означення
Займенник	Вказує на пре дмет, ознаку, кількість, але не назває їх	Особові, зво ротний, вказів ні, питальні, відносні, прис війні, неозна чені,заперечні	Рід, число, відмінок	Підмет, додаток, означення
Дієслово	Означає дію або стан	Дія, рух, стан	Рід, число, дієвідміна, час, спосіб, особа, стан, вид, перехідність	Присудок (найчастіше), підмет, додаток, обставина
Прислівник	Ознаку дії, стану, ознаку ознаки	Обставинні (місця, часу, причини, мети), означальні (способу дії)	Немає	Обставина

 

V. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил та на матеріалі повторення вивченого.

 

* Попереджувальний диктант. Виділені слова розібрати як частини мови (усно).

 

Осінь на землю тихенько спускається, крилами -хмарами небо вкривається. (М.Рильський.) Осене, осене, житній дух! За шумними соснами тебе знайду! (М.Сингаївський.) Ходить осінь, і кущі ожини запалали знову, як вогні. (А.Малишко.) Переорала осінь всі стежки до літа. (І.Ольховський.) Ох, розкрились троянди червоні, наче рани палкі, восени. (Леся Українка.) Ще ходить осінь по опалім листі, ще журавлиний ключ не відбринів. (Н.Поклад.) Осінні дерева – немов кораблі. У землю іржаві вп’ялись якорі. (Р.Лубківський.) Ось учора в п’ять годин без сімнадцяти хвилин стрів я друга біля двору в трудову гарячу пору. (А.Малишко.)

 

* Пояснювальний диктант. Вказати в реченнях дієслова та їх особливі форми. Пояснити вживання розділових знаків у реченнях з дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами. Зробити морфологічний розбір виділених слів (усно).

І. Сонячне проміння, просочуючись крізь листя, ставало золоте, сліпило і п’янило. (З.Тулуб.) Сади стоять, обдмухані вітрами. Листки летять, киваючи гіллю. (Л.Костенко.) Листя, кружляючи, пада. (Д.Луценко.) І сонце ясне, розганяючи хмари, читає їх, мов поетичні рядки. (А.Матвійчук.) Старої арії тремтячі переливи летять в вікно через заснулий сад. (М.Рильський.) Пекли лютуючі морози, а я в снігах шукав мімози. (П.Палій.)

ІІ. Вируюча, палаюча, нетлінна постала перед світом Україна. (Б.Степанюк.) На вищі сходи сходячи, йдемо в глибінь історії. До витоків доходячи, досліджуємо корені. (Д.Білоус.) Пливуть роки. Історія пливе, закутана у вогняну кирею. (Р.Лубківський.) А як ти будеш нам, історіє, платити сторінками зжовклими? (Н.Вапцаров.) А я люблю свій час, вітри його, душ молодих вібруючий вогонь. (Н.Поклад.)

 

* Словниковий диктант. Виділені слова розібрати як частини мови.

Навічно, подекуди, згарячу, ліворуч, невтямки, впереміш, поодинці, навсправжки, ззаду, напереваги, взнаки, зрання, попідтинню.

* Розподільний диктант. Прислівники, що пишуться разом і через дефіс, записати в дві колонки. Виділені слова увести до самостійно складених речень (усно).

Мимоволі, пліч-о-пліч, надвоє, по-друге, мимоїздом, віч-на-віч, босоніж, всього-на-всього, навскіс, повсякчас, по-козацьки, привселюдно, казна-коли, по-християнському, нашвидкуруч, десь-то, деколи, ледве-ледве, анітелень, куди-небудь, далеко-далеко, десь-інде, навперейми, хоч-не-хоч, як-не-як, аніскільки.

* Диктант з коментуванням. Скориставшись поданою нижче пам’яткою, зробити морфологічний розбір виділених слів. Якими частинами мови є підкреслені слова?

Лиш на полях Вітчизни пахнуть квіти! (Хосе Марті.) Я незнищенні барви цього краю в свою сумну Вітчизну забираю. (Я.Райніс.) У пісні, не в слові крикливім живе моя Батьківщина. (Я.Каспрович.) Уже минає двадцять перший вік. (Д.Кремінь.) Гей, дивись, там зірка пада! Ох, якби зловить її! (Я.Барт-Цішинський.)

 

ПОСЛІДОВНІСТЬ МОРФОЛОГІЧНОГО РОЗБОРУ СЛУЖБОВИХ ЧАСТИН МОВИ:

прийменника	сполучника	частки
1.Відношення, які виражає у сполученні з іншими словами. 2. З якою частиною мови сполучається. 3.Відмінок слова, з яким сполучається. 4.Непохідний чи похідний.	1.Простий, складний чи складений. 2.Сполучник сурядності чи підрядності. 3.Поєднує однорідні члени чи частини складного речення.	Розряд за значенням та роллю в реченні (формотворчі, модальні, заперечні).

 

* Навчальний диктант.

Пожовтіло листя на деревах. Ось із каштана впав листок, гнаний донизу холодним переляком осені. Листок великий, лапатий, мокрий. А другий, одірвавшись, повиснув у повітрі, повільно перевернувся й знову висить. Що його тримає? Яка неприродна жага зеленої молодості?

У лісі стало вільніше. Оголившись, він похолоднішав і почорнів. Сонячні плями здригаються під ногами і, здається, шарудять. Вода у річечці з торф’янистими берегами обважніла й стала якась нежива. Недавно була легка від синього неба, у собі відображеного. А це постаріла, а береги річки полисіли. Не вода котиться, а потік в’язкої журби, у якій, либонь, не здатна водитися риба.

У твоїй душі теж легко опадає листя. Воно ледь-ледь зависає, не бажаючи стелитись унизу. (За Є. Гуцалом; 110 сл.)

VІ. Підведення підсумків уроків.

VІІ. Домашнє завдання. П.3, вправа 35.

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ