Порушення менструальної функції

Нормальна менструальна функція здійснюється внаслідок правильної синхронної взаємодії важливих ланок нейроендокринної регуляції. В цій системі регуляції розрізняють п’ять рівнів. Порушення в складній системі регуляції можуть відбуватись на різних рівнях. При цьому виникають різні за своїм характером і важкістю порушення менструального циклу: від маткових кровотеч до аменореї. Порушення менструальної функції часто є причиною зниження репродуктивної функції жінки та її працездатності, при деяких формах порушень може виникнути ризик розвитку передракових захворювань і раку ендометрію.
Етіологія і патогенез. Порушення менструальної функції можуть викликати такі причини: 1) психічні і нервові захворювання (органічні і функціональні), емоційно-нервові порушення; 2) порушення харчування, авітамінози, ожиріння різної етіології; 3) професійні шкідливості (дія деяких хімічних речовин, радіоактивне випромінювання); 4) інфекційні і септичні захворювання, гонорея, туберкульоз, паразитарні хвороби; 5) захворювання серцево-судинної і кровотворної систем, печінки та ін.; 6) гінекологічні операції; 7) травми сечостатевих шляхів (фістули); 8) вікові порушення розвитку гіпоталамо-гіпофізарної ділянки в період статевого дозрівання; 9) інволюційна перебудова гіпоталамічних центрів в пременопаузі.
Механізм виникнення аномалій менструальної функції залежить від того, на якому рівні нейрогуморальної регуляції або в якому органі статевої системи відбулись найбільш значні порушення. Одні і ті ж етіологічні фактори, залежно від різних патогенетичних особливостей розвитку захворювання, в одному випадку можуть викликати патологічну кровотечу, а в іншому – відсутність менструації (аменорею). Тому кровотечі і аменорея можуть являти собою не симптоми різних за характером захворювань, а бути зовнішнім проявом єдиного патологічного процесу.
Порушення менструальної функції можна об’єднати в ряд синдромів, характерних для різних гінекологічних захворювань. Іноді ці порушення настільки переважають в клінічній картині захворювання, що фактично є нозологічними формами (наприклад, дисфункціональні маткові кровотечі, альгоменорея).
Класифікація порушень менструальної функції
Порушення менструальної функції можуть виникати в різні вікові періоди життя жінки: під час статевого дозрівання, в період статевої зрілості; в пременопаузі. Залежно від клінічних проявів, ці порушення поділяють на три основні групи:
1. Аменорея (відсутність менструації протягом 6 місяців і більше) і гіпоменструальний синдром. При аменореї циклічні процеси в репродуктивній системі відсутні або перебігають на низькому рівні.
2. Порушення менструального циклу, що проявляються циклічними і ациклічними кровотечами (мено- і метрорагіями). Залежно від патогенезу, циклічні і ациклічні порушення менструальної функції ділять на дві групи: а) овуляторні кровотечі, пов’язані з вкороченням фолікулярної або подовженням лютеїнової фази циклу; б) ановуляторні кровотечі.
3. Болючі менструації (альгодисменорея) можуть мати як функціональний, так і органічний характер.
Порушення менструального циклу часто поєднуються: гіпоменорея супроводжується олігоменореєю або опсоменореєю, гіперменорея - з полі- або пройоменореєю.
Маткові кровотечі також розрізняють за віком жінки: у новонароджених дівчаток і в період статевого дозрівання – ювенільні, або пубертатні, кровотечі, у жінок в віці статевої зрілості - різні вищеописані порушення, в 40-45 років – преклімактеричні кровотечі, в 45-47 років – клімактеричні, після 50 років – менопаузальні.