Реакції серцево-судинної системи працівника на трудові навантаження

Трудова діяльність, супроводжуючись певними затратами енер­гії, вимагає збільшення інтенсивності окислювальних процесів, що, У свою чергу, відбивається на показниках гемодинаміки, стані серця і кровоносних судин працівника. Саме з кровотоком надходять до всіх органів і тканин працюючого організму необхідні поживні реновини і кисень. Одночасно в кров виділяються з тканин продукти обміну та вуглекислота. Ці процеси складають транспортну функ­цію крові. Кров виконує також терморегуляторну (підтримання постійної температури тіла), захисну (білі кров'яні тільця поглина­ють мікроби, що потрапили в організм) і гуморальну (розносить по всьому тілу гормони, які посилюють або послаблюють діяльність різних органів) функції.

Відповідно до важкості роботи та факторів зовнішнього середо­вища в організмі працівника збільшується кровоток, мірою якого є хвилинний об'єм крові, тобто кількість крові, яка проходить через систему кровообігу за одну хвилину.

Збільшення хвилинного об'єму крові досягається за рахунок двох механізмів пристосування серцево-судинної системи до умов роботи:

• посилення діяльності серця;

• розширення капілярів.

Діяльність серця посилюється збільшенням частоти скорочень серця за одиницю часу, тобто збільшення пульсу, а також шляхом збільшення ударного об'єму серця. Ударний об'єм — кількість кро­ві, яка виштовхується в судини за одне скорочення.

В стані спокою частота пульсу у людини становить 60...80 уда­рів за хвилину, ударний об'єм — 50...80 мл, а хвилинний об'єм кро­ві— 5...6 л.

Під час інтенсивної роботи частота пульсу може зростати до 180...240 ударів за хвилину), ударний об'єм крові — до 100... 150 мл, а хвилинний об'єм — до 20...ЗО л. Доведено, що перевищення час­тоти пульсу при роботі понад 150... 190 ударів за хвилину є мало­ефективним, оскільки при цьому зменшується ударний об'єм. На частоту пульсу, крім м'язових зусиль, впливають рівень емоційних реакцій, робоча поза, температура навколишнього середовища. Так, у робочій позі стоячи частота пульсу працівника може бути на 10... 15 ударів за хвилину більшою, ніж в позі сидячи (80...90 за­мість 70...75). При температурі 25...ЗО °С частота пульсу також зростає на 10... 15 ударів за хвилину.

При важкій фізичній роботі, особливо в несприятливих умовах теплового перегрівання, частота пульсу у працівника може досягати 150 ударів за хвилину. 140...160 ударів за хвилину може досягати частота пульсу у працівників, які виконують напружену нефізичну роботу.

Проте показники пульсу залежать від індивідуального фізичного стану працівника, його віку і статі. За одних і тих самих наванта­жень частота пульсу у жінок в середньому на 10... 15 ударів за хви­лину більша, ніж у чоловіків. Фізично сильніша людина виконує ана­логічну роботу з меншою частотою пульсу, ніж менш працездатна.

При фізичній роботі частота пульсу досить тісно корелює з показ­ником споживання кисню, тобто затратами енергії (табл. 3).

Таблиця З