Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«будлив≥ тканини




 ров

1. ѕри тривалому голодуванн≥ у людей з'€вл€ютьс€ "голодн≥"набр€ки. ¬ чому причина њх по€ви?

ј. «ниженн€ онкотичного тиску кров≥*

B. ѕ≥двищенн€ онкотичного тиску кров≥

C. «ниженн€ секрец≥њ вазопресину

D. ѕ≥двищенн€ секрец≥њ вазопресину

E. «ниженн€ осмотичного тиску кров≥

¬≥дпов≥дь: причиною по€ви Ђголоднихї набр€к≥в Ї зменшенн€ в плазм≥ кров≥ б≥лк≥в, у першу чергу альбум≥н≥в, €к≥ створюють онкотичний тиск, утримуючи воду в судинному русл≥.

Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —.237, 247.

 

2.ѕри визначенн≥ групи кров≥ за системою ј¬0 аглютинац≥ю еритроцит≥в досл≥джуваноњ кров≥ викликали стандартн≥ сироватки ≤ та III груп ≥ не викликала сироватка II групи. як≥ аглютиногени Ї в цих еритроцитах?

A. ј*

B. ¬

—. —

D. ј та ¬

E. јглютиноген≥в немаЇ

¬≥дпов≥дь: сироватки кров≥ ≤ та ≤≤≤ груп м≥ст€ть аглютин≥ни αβ ≥ α в≥дпов≥дно, €к≥ склеюють еритроцити, що м≥ст€ть аглютиноген ј.

Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —.268-269.

 

3. ѕри профогл€д≥ у людини, що не маЇ скарг на стан здоров'€, ви€влено лейкоцитоз. ѕричиною цього може бути те, що кров дл€ анал≥зу здана п≥сл€:

ј. ‘≥зичного навантаженн€*

B. –озумовоњ прац≥

C. ¬≥дпочинку на курорт≥

D. «начного вживанн€ води

E. ¬живанн€ алкоголю

¬≥дпов≥дь: кров дл€ анал≥зу сл≥д брати вранц≥, натще, у лежачому положенн≥ при розслабленн≥ мускулатури, оск≥льки ф≥зичне навантаженн€ викликаЇ Ђф≥з≥олог≥чнийї або перерозпод≥льний лейкоцитоз, €кий Ї насл≥дком виходу б≥льш концентрованоњ кров≥ з депо.

Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —.264.

 

4.ѕри медогл€д≥ хлопчика 5 рок≥в ви€вили значне п≥двищенн€ числа еозиноф≥л≥в в одиниц≥ об'Їму кров≥. ўо ≥з вказаного може бути причиною еозиноф≥ли?

A. √листн≥ ≥нваз≥њ*

B. ќжир≥нн€

C. √≥подинам≥€

D. √≥потерм≥€

E. ‘≥зичне навантаженн€

¬≥дпов≥дь: еозиноф≥ли вважають ефекторами протипаразитарного ≥мун≥тету за рахунок здатност≥ продукувати специф≥чн≥ б≥лки з паразитоцидною д≥Їю, фагоцитарноњ активност≥ стосовно паразит≥в.

јгаджан€н Ќ.ј. и др. ‘изиологи€ человека. —.-ѕетербург, 1998.-—.187.

 

5.ѕри обстеженн≥ чолов≥ка 45 рок≥в, що тривалий час перебував на рослинн≥й д≥Їт≥, ви€влено негативний азотистий баланс. яка особлив≥сть рац≥ону стала причиною цього €вища?

ј. Ќедостатн€ к≥льк≥сть б≥лк≥в*

B. Ќадм≥рна к≥льк≥сть води

C. Ќадм≥рна к≥льк≥сть вуглевод≥в

D. Ќедостатн€ к≥льк≥сть жир≥в

E. Ќедостатн€ к≥льк≥сть жир≥в ≥ б≥лк≥в

¬≥дпов≥дь: при збалансованому харчуванн≥ спостер≥гаЇтьс€ азотиста р≥вновага, рослинна ж њжа не м≥стить необх≥дноњ к≥лькост≥ й €кост≥ б≥лк≥в, тому розпад б≥лка переважаЇ на його надходженн€м: негативний азотистий баланс.

јгаджан€н Ќ.ј. и др. ‘изиологи€ человека. —.-ѕетербург, 1998.- —. 362-364.

 

6.” ж≥нки напередодн≥ полог≥в Ўќ≈ 40 мм/год. “ака величина Ўќ≈ зумов≠лена тим, що в кров≥ п≥двищений вм≥ст:

A. ≈ритроцит≥в

B. јльбум≥н≥в

C. Ѕ≥лк≥в

D. Ћ≥попротењн≥в

≈. ‘≥бриногену*

¬≥дпов≥дь: п≥д час ваг≥тност≥, особливо перед пологами р≥вень ф≥бриногену в кров≥ зростаЇ, т.€. п≥д час полог≥в можлива кровотеча, а Ўќ≈ зростаЇ пропорц≥йно наростанню концентрац≥њ високомолекул€рних б≥лк≥в плазми ≥, тобто дисбалансу м≥ж фракц≥€ми низько- ≥ високомолекул€рних.

Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —.252.

 

7.ѕри визначенн≥ групи кров≥ за системою ј¬0 аглютинац≥ю еритроцит≥в досл≥джуваноњ кров≥ викликали стандартн≥ сироватки ≤ та II груп ≥ не викликала III групи. як≥ аглютиногени м≥ст€тьс€ в цих еритроцитах?

ј. ј та ¬

¬. —

—. ј

D. D та —

≈. ¬*

¬≥дпов≥дь: сироватки кров≥ ≤ та ≤≤ груп м≥ст€ть аглютин≥ни αβ та β в≥дпов≥дно, тому в≥дбулас€ аглютинац≥€ тих еритроцит≥в, €к≥ м≥ст€ть аглютиноген ¬.

Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —.267-268.

 

8.  л≥н≥чн≥ досл≥дженн€ кров≥ рекомендуЇтьс€ проводити натщесерце ≥ зранку. як≥ зм≥ни компонент≥в кров≥ мо≠жлив≥, €кщо провести заб≥р кров≥ п≥сл€ прийому њж≥?

A. «ниженн€ числа тромбоцит≥в

B. «б≥льшенн€ б≥лк≥в плазми

C. «б≥льшенн€ числа еритроцит≥в

D. «б≥льшенн€ числа лейкоцит≥в*

E. «ниженн€ числа еритроцит≥в

¬≥дпов≥дь: досл≥дженн€ кров≥ провод€ть натще ≥ вранц≥ тому, що ф≥зичне навантаженн€, емоц≥йне збудженн€ ≥ прийом њж≥ викликають Ђф≥з≥олог≥чнийї перерозпод≥льний лейкоцитоз.  ≥льк≥сть лейкоцит≥в у кров≥ зб≥льшуЇтьс€ за рахунок њх активного виходу ≥з к≥сткового мозку ≥ зм≥ни засобу циркул€ц≥њ.

Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —.263-264.

 

 

9.” хворого маЇ м≥сце позакл≥тин≠ний набр€к тканин (зб≥льшен≥ розм≥ри м'€ких тканин к≥нц≥вок, печ≥нки тощо). «меншенн€ €кого параметру гомеоста≠зу Ї найб≥льш ймов≥рною причиною розвитку набр€ку?

ј. √ематокриту

¬. ќнкотичного тиску плазми кров≥ *

—. ¬'€зкост≥

D. pH

≈. ќсмотичного тиску плазми кров≥

¬≥дпов≥дь: онкотичний тиск плазми кров≥ створюЇтьс€ б≥лками кров≥, причиною по€ви набр€к≥в тканин Ї зменшенн€ в плазм≥ кров≥ б≥лк≥в, €к≥, створюючи онкотичний тиск, утримують воду в судинному русл≥.

Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —.237, 247.

 

10.” ж≥нки 45 рок≥в у пер≥од цв≥т≥нн€ трав з'€вилось гостре запальне захво≠рюванн€ верхн≥х дихальних шл€х≥в та очей: г≥перем≥€, набр€к, слизове вид≥≠ленн€. який вид лейкоцитозу буде най≠б≥льш характерним при цьому?

A. Ћ≥мфоцитоз

B. Ќейтроф≥л≥€

—. ≈озиноф≥л≥€*

D. ћоноцитоз

E. Ѕазоф≥л≥€

¬≥дпов≥дь: еозиноф≥льна реакц≥€ виникаЇ у в≥дпов≥дь на д≥ю алерген≥в у т.ч. пилку п≥д час цв≥т≥нн€ трав дл€ ≥нактивац≥њ р€ду субстанц≥й анаф≥лакс≥њ.

Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —.265.

 

11. ѕри повному (з водою) ал≥ментар≠ному голодуванн≥ розвинулис€ генерал≥зован≥ набр€ки. який ≥з патогенети≠чних фактор≥в у цьому випадку Ї пров≥≠дним?

A. ѕ≥двищенн€ осмотичного тиску м≥жкл≥тинноњ р≥дини

B. «ниженн€ осмотичного тиску плазми кров≥

—. «ниженн€ онкотичного тиску плазми кров≥*

D ѕ≥двищенн€ онкотичного тиску тка≠нинноњ р≥дини

E. «ниженн€ г≥дростатичного тиску м≥жкл≥тинноњ р≥дини

¬≥дпов≥дь: причиною по€ви Ђголоднихї набр€к≥в Ї зменшенн€ в плазм≥ кров≥ б≥лк≥в, €к≥ створюють онкотичний тиск, утримуючи воду в судинному русл≥.

Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —.265.

 

12. ѕри лабораторному досл≥дженн≥ кров≥ пац≥Їнта 33 рок≥в ви€влено реак≠ц≥ю аглютинац≥њ еритроцит≥в в стандар≠тних сироватках ≤ ≥ II груп. –еакц≥њ аглютинац≥њ з сироваткою III групи ≥ антирезусною сироваткою не в≥дбулась.  ров €коњ групи, ураховуючи систему —ƒ≈, можна переливати в раз≥ потреби?

ј. II (ј) Rh-

¬. III (¬) Rh-*

C. IV (ј¬) Rh+

D. IV (ј¬) Rh-

E. ≤ (ќ) Rh+

¬≥дпов≥дь: сироватки ≤ та ≤≤ груп м≥ст€ть β аглютин≥н, а еритроцити ≤≤≤ групи м≥ст€ть аглютиноген ¬, отже, досл≥джувана кров належить до ≤≤≤, резус RhЦ групи, а тому сл≥д переливати кров III (¬) RhЦ групи.

Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —.271-272.

 

13.” здорового обстежуваного в стан≥ спокою к≥льк≥сть еритроцит≥в становить 5,65 х 1012/л. ѕричиною цього може бути те, що обстежуваний:

A. ¬≥дпов≥дальний прац≥вник м≥н≥стерства

B. ¬аг≥тна ж≥нка

C. Ўахтар

D. —тудент

E. ћешканець високог≥р'€*

¬≥дпов≥дь: при проживанн≥ в умовах високог≥р'€ стимулюЇтьс€ еритропоез пропорц≥йно зменшенню парц≥ального тиску ќ2, оск≥льки г≥покс≥€ стимулюЇ секрец≥ю еритропоетин≥в.

Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —.258.

 

14.ѕри тривалому л≥куванн≥ голодуванн€м у пац≥Їнта зменшилос€ сп≥вв≥дношенн€ альбум≥н≥в ≥ глобул≥н≥в у плазм≥ кров≥. ўо з наведеного буде насл≥дком цих зм≥н?

A. «б≥льшенн€ Ўќ≈

B. «ниженн€ гематокритного показника

C. «б≥льшенн€ гематокритного показника

D.√≥перкоагул€ц≥€
≈. «ниженн€ Ўќ≈*

¬≥дпов≥дь: величина Ўќ≈ залежить в≥д властивостей плазми, вм≥сту в н≥й великомолекул€рних б≥лк≥в: γ-глобул≥н≥в та ф≥бриногену. ѕри тривалому голодуванн≥ зменшуЇтьс€ вм≥ст глобул≥н≥в ≥ знижуЇтьс€ Ўќ≈.

Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —.252.

 

15.” чолов≥ка 43-х рок≥в з видаленою ниркою були ви€влен≥ симптоми анем≥њ. ўо зумовило по€ву цих симптом≥в?

ј. «ниженн€ синтезу еритропоетин≥в *

¬. Ќестача фол≥Ївоњ кислоти

C. Ќестача в≥там≥ну ¬12

D. ѕ≥двищене руйнуванн€ еритроцит≥в

E. Ќестача зал≥за

¬≥дпов≥дь: стимул€тором еритропоезу Ї еритропоетини, €к≥ виробл€ютьс€ в нирках, тому п≥сл€ видаленн€ одн≥Їњ з них, њх к≥льк≥сть зменшуЇтьс€.

Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —.286.

 

16. ѕ≥д час х≥рург≥чноњ операц≥њ виникла необх≥дн≥сть масивного перели≠ванн€ кров≥. √рупа кров≥ потерп≥лого - III (¬) Rh-. якого донора треба ви≠брати?

A. ≤≤≤ (AB) Rh+

B. III (¬) Rh-*

C. IV (AB) Rh-

D. II (A) Rh+

E. ≤ (ќ) Rh-

¬≥дпов≥дь: у таких випадках сл≥д переливати одногрупну кров, т.€. аглютин≥ни донора можуть викликати аглютинац≥ю еритроцит≥в рец≥п≥Їнта.

Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —.271-272.

 

17.ѕри визначенн≥ групи кров≥ за системою AB0 за допомогою стандар≠тних сироваток були отриман≥ наступн≥ результати: аглютинац≥€ в≥дбулас€ в сироватках ≤, II та III груп. яка група досл≥джуваноњ кров≥?

A. Ќеможливо визначити

B. II (ј)

— III (¬)

D. IV (ј¬)*

≈. ≤ (ќ)

¬≥дпов≥дь: група досл≥джуваноњ кров≥ IV (ј¬), т.€. сироватки кров≥ ≤, ≤≤, ≤≤≤ м≥ст€ть в≥дпов≥дно, аглютин≥ни αβ, β ≥ α, а еритроцити IV групи м≥ст€ть ј ≥ ¬ аглютиногени.

Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —.271-272.

 

18.ѕри визначенн≥ групи кров≥ за системою ј¬0 за допомогою стандар≠тних сироваток були отриман≥ наступн≥ результати: аглютинац≥€ в≥дбулас€ в сироватках ≤ та II груп ≥ не в≥дбулас€ в сироватц≥ III групи. яка група досл≥джуваноњ кров≥?

жуваноњ кров≥

A. II (ј)

B. ≤ (0)

C. IV (ј¬)

D. III (¬)*

E. Ќеможливо визначити

¬≥дпов≥дь: досл≥джувана кров в≥дноситьс€ до I≤≤ (¬) групи, оск≥льки у сироватках ≤ та ≤≤ груп м≥ст€тьс€ в≥дпов≥дно, аглютин≥ни αβ та β, а ≤≤≤ групи Цα, то аглютинац≥€ в≥дбудетьс€ у ≤≤ (ј) груп≥ ≥ не в≥дбудетьс€ у I≤≤ (¬) груп≥.

Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —.271-272.

 

«будлив≥ тканини

1. ¬ експеримент≥ на нерв поклали тампон з ≥зотон≥чним розчином сахарози. ¬ цьому м≥сц≥ нерв втратив збудлив≥сть ≥ пров≥дн≥сть. ÷е пов'€зано з тим, що у склад≥ розчину:

ј. ¬≥дсутн≥ ≥они натр≥ю *

¬. ¬≥дсутн≥ б≥лки

—. ¬≥дсутн≥ ≥они кал≥ю

D. Ѕагато вуглевод≥в

≈. ¬≥дсутн≥ ≥они хлору

 

¬≥дпов≥дь: «будлив≥стю називаЇтьс€ здатн≥сть збудливоњ кл≥тини в≥дпов≥дати на подразненн€ збудженн€м, тобто розвивати потенц≥ал д≥њ, €кий Ї результатом зм≥ни ≥онноњ проникност≥ мембрани. ƒепол€ризац≥€ €к початкова фаза потенц≥алу д≥њ нервового волокна Ї насл≥дком проникненн€ в кл≥тину ≥он≥в Na, позакл≥тинна концентрац≥€ €ких в 10 раз вища, н≥ж внутр≥шньокл≥тинна. “ому розвиток потенц≥алу д≥њ та його проведенн€ стаЇ неможливим в раз≥ зниженн€ позакл≥тинноњ концентрац≥њ чи в≥дсутност≥ ≥он≥в натр≥ю (нервове волокно втрачаЇ збудлив≥сть ≥ пров≥дн≥сть).

1. Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —. 13-18, 21-24.

2. ¬.‘.√анонг ‘≥з≥олог≥€ людини.Ц2000.Ц —.52-53.

3. јгаджан€н Ќ.ј. и др. ‘изиологи€ человека.Ц —.-ѕетербург.Ц 1998.Ц—.10-12.

 

2. ѕровод€ть досл≥дженн€ на ≥зольован≥й збудлив≥й кл≥тин≥. ¬становлено, що пор≥г сили подразненн€ кл≥тини суттЇ≠во зменшивс€. ўо з зазначеного може бути причиною цього?

A.јктивац≥€ натр≥Ївих канал≥в мембрани *

B.≤нактивац≥€ натр≥Ївих канал≥в мембрани

C.≤нактивац≥€ кальц≥Ївих канал≥в мембрани

D.јктивац≥€ кал≥Ївих канал≥в мембра ни

E.Ѕлокада енергоутворенн€ у кл≥тин≥

 

¬≥дпов≥дь: ѕор≥г подразненн€ Ц найменша сила подразненн€, €ка може викликати збудженн€. «будженн€ виникаЇ, коли мембранний потенц≥ал кл≥тини дос€гаЇ порогового (критичного) р≥вн€ депол€ризац≥њ. ќск≥льки депол€ризац≥€ зумовлюЇтьс€ зб≥льшенн€м проникност≥ мембрани дл€ ≥он≥в натр≥ю, активац≥€ натр≥Ївих канал≥в призведе до зменшенн€ порогу сили подразненн€.

1. Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —. 12-18.

2. ¬.‘.√анонг ‘≥з≥олог≥€ людини.Ц2000.Ц —.52-53.

3. јгаджан€н Ќ.ј. и др. ‘изиологи€ человека.Ц —.-ѕетербург.Ц 1998.Ц—.8-10.

 

3.¬ експеримент≥ на постсинаптичну мембрану нейрона под≥€ли речовиною, €ка викликала њњ г≥перпол€ризац≥ю. ѕроникн≥сть дл€ €ких ≥он≥в на постсинаптичн≥й мембран≥ зб≥льшилась у дан≥й ситуац≥њ?

ј. Ќатр≥ю

¬. ал≥ю*

C. ћарганцю

D. ћагн≥ю

E.  альц≥ю

¬≥дпов≥дь: √≥перпол€ризац≥€ Ц зб≥льшенн€ р≥зниц≥ потенц≥ал≥в по обидва боки мембрани. ќск≥льки ц€ р≥зниц€ визначаЇтьс€ в першу чергу ступенем проникност≥ мембрани дл€ ≥он≥в кал≥ю (кал≥Ївий дифуз≥йний потенц≥ал), г≥перпол€ризац≥€ може бути насл≥дком зб≥льшенн€ проникност≥ мембрани дл€ кал≥ю.

1. Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —. 12-13. 41-44, 50.

2. ¬.‘.√анонг ‘≥з≥олог≥€ людини.Ц2000.Ц —.82.

3. јгаджан€н Ќ.ј. и др. ‘изиологи€ человека.Ц —.-ѕетербург.Ц 1998.Ц—.8-10.

 

4.¬насл≥док блокади ≥онних канал≥в мембрани кл≥тини њњ потенц≥ал спокою зменшивс€ з -90 м¬ до -70 м¬. як≥ канали заблокован≥?

ј. Ќатр≥Їв≥

¬.  ал≥Їв≥*

C. ћагн≥Їв≥

D.  альц≥Їв≥

E. ’лорн≥

¬≥дпов≥дь: ѕотенц≥ал спокою кл≥тини залежить в≥д р≥зниц≥ концентрац≥й ≥он≥в по обидва боки мембрани та ≥онноњ проникност≥ мембрани. ” його виникненн≥ найб≥льше значенн€ мають ≥они  , оск≥льки у стан≥ спокою проникн≥сть мембрани дл€ них у 100 раз≥в б≥льша, н≥ж, наприклад, дл€ ≥он≥в Na. Ѕлокуванн€ кал≥Ївих канал≥в веде до зниженн€ проникност≥ мембрани дл€ цього ≥ону ≥, в≥дпов≥дно, до пад≥нн€ величини потенц≥алу спокою.

1. Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —. 12-13.

2. ¬.‘.√анонг ‘≥з≥олог≥€ людини.Ц2000.Ц —. 27-32, 52-53.

3. јгаджан€н Ќ.ј. и др. ‘изиологи€ человека.Ц —.-ѕетербург.Ц 1998.Ц—.8-10.

 

5.” результат≥ виснажливоњ м'€зовоњ роботи у роб≥тника значно зменшилась буферна Їмн≥сть кров≥. Ќадходженн€м €коњ кислоњ речовини до кров≥ можна по€снити це €вище?

A. Ћактату *

B. a-кетоглутарату

C. ѕ≥рувату

D. 1,3-б≥сфосфогл≥церату

E. 3-фосфогл≥церату

¬≥дпов≥дь: ѕ≥д час мТ€зовоњ роботи значна к≥льк≥сть енерг≥њ дл€ ресинтезу ј“‘, що використовуЇтьс€ дл€ забезпеченн€ мТ€зового скороченн€, надходить внасл≥док розпаду глюкози, €ка в кл≥тин≥ внасл≥док складних перетворень перетворюЇтьс€ в п≥руват. «а достатньоњ к≥лькост≥ кисню п≥руват включаЇтьс€ в цикл трикарбонових кислот ≥ врешт≥ розщеплюЇтьс€ до —ќ2 ≥ Ќ2ќ з вив≥льненн€м великоњ к≥лькост≥ енерг≥њ (аеробний гл≥кол≥з). ќднак у раз≥ дуже ≥нтенсивних навантажень аеробний ресинтез енерг≥њ ви€вл€Їтьс€ недостатн≥м. «а цих умов певна к≥льк≥сть енерг≥њ дл€ ресинтезу ј“‘ утворюЇтьс€ шл€хом анаеробного розщепленн€ глюкози, при €кому п≥руват не включаЇтьс€ до циклу трикарбонових кислот, а розщеплюЇтьс€ до лактату, €кий надходить до кров≥, зменшуючи њњ буферну Їмн≥сть.

1. Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —. 27-33.

2. ¬.‘.√анонг ‘≥з≥олог≥€ людини.Ц2000.Ц —.66.

3. јгаджан€н Ќ.ј. и др. ‘изиологи€ человека.Ц —.-ѕетербург.Ц 1998.Ц—.25.

 

6.¬насл≥док активац≥њ ≥онних канал≥в зовн≥шньоњ мембрани збудливоњ кл≥тини значно зб≥льшивс€ њњ потенц≥ал спокою. як≥ канали були активован≥?

A.Ќатр≥Їв≥ та кальц≥Їв≥

B.  ал≥Їв≥*

C.Ќатр≥Їв≥

D.ѕов≥льн≥ кальц≥Їв≥

E.Ўвидк≥ кальц≥Їв≥

 

¬≥дпов≥дь: ѕотенц≥ал спокою кл≥тини залежить в≥д р≥зниц≥ концентрац≥й ≥он≥в по обидва боки мембрани та ≥онноњ проникност≥ мембрани. ƒл€ його виникненн€ найб≥льше значенн€ мають ≥они  , оск≥льки у стан≥ спокою проникн≥сть мембрани дл€ них у 100 раз≥в б≥льша, н≥ж, наприклад, дл€ ≥он≥в Na, зумовлюючи так званий кал≥Ївий дифуз≥йний потенц≥ал. ќтже, зб≥льшенн€ мембранного потенц≥алу спокою можливе за зростанн€ кал≥Ївоњ проникност≥ мембрани через активован≥ кал≥Їв≥ канали.

1. Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —. 12-13.

2. ¬.‘.√анонг ‘≥з≥олог≥€ людини.Ц2000.Ц —.27-32.

3. јгаджан€н Ќ.ј. и др. ‘изиологи€ человека.Ц —.-ѕетербург.Ц 1998.Ц—.8-10.

 

7.¬ експеримент≥ ≥зольований м'€з жаби ритм≥чно подразнюють електричними ≥мпульсами.  ожний наступний ≥мпульс припадаЇ на пер≥од розслабленн€ попереднього скороченн€. яке скороченн€ м'€зу виникаЇ?

A «убчастий тетанус*

B. ќдиночне

C. —уц≥льний тетанус

D. јсинхронне

E. “он≥чне

¬≥дпов≥дь: “етанус Ц тривале високоампл≥тудне мТ€зове скороченн€, зумовлене сер≥Їю частих ритм≥чних подразнень мТ€зового волокна, €ке виникаЇ внасл≥док додаванн€ (сумац≥њ) ампл≥туд кожного наступного поодинокого мТ€зового скороченн€ до ампл≥туди попереднього. якщо частота подразненн€ така, що кожне наступне подразненн€ припадаЇ на пер≥од розслабленн€ попереднього скороченн€, виникаЇ неповна сумац≥€, результатом €коњ Ї зубчастий тетанус.

1. Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —. 27-33.

2. ¬.‘.√анонг ‘≥з≥олог≥€ людини.Ц2000.Ц —.64-65.

3. јгаджан€н Ќ.ј. и др. ‘изиологи€ человека.Ц —.-ѕетербург.Ц 1998.Ц—.19-22.

 

8.¬насл≥док д≥њ електричного струму на збудливу кл≥тину виникла депол€ризац≥€ њњ мембрани. –ух €ких ≥он≥в через мембрану Ї причиною депол€ризац≥њ?

A. Ca

B. HCO3

C. K

D. Na*

E. Cl

¬≥дпов≥дь: ƒепол€ризац≥€ Ц зниженн€ мембранного потенц≥алу збудливоњ кл≥тини. ¬насл≥док д≥њ електричного струму на мембрану збудливоњ кл≥тини в≥дкриваютьс€ потенц≥алзалежн≥ натр≥Їв≥ канали, через €к≥ в кл≥тину проникають ≥они натр≥ю, внос€чи позитивний зар€д. ѕри цьому њњ мембранний потенц≥ал знижуЇтьс€ або зм≥нюЇтьс€ на протилежний, тобто розвиваЇтьс€ депол€ризац≥€.

1. Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —. 13-18.

2. ¬.‘.√анонг ‘≥з≥олог≥€ людини.Ц2000.Ц —.52-53.

3. јгаджан€н Ќ.ј. и др. ‘изиологи€ человека.Ц —.-ѕетербург.Ц 1998.Ц—.10-12, 16.

 

9.” збудлив≥й кл≥тин≥ заблокували ≥онн≥ канали. ÷е суттЇво не зм≥нило р≥вень потенц≥алу спокою, але кл≥тина втратила здатн≥сть до генерац≥њ ѕƒ. як≥ канали за≠блоковано?

A. ал≥Їв≥

B.’лорн≥

C.Ќатр≥Їв≥ та кал≥Їв≥

D. Ќатр≥Їв≥*

≈.  альц≥Їв≥

¬≥дпов≥дь: «будлив≥стю називаЇтьс€ здатн≥сть збудливоњ кл≥тини в≥дпов≥дати на подразненн€ збудженн€м, тобто генерувати потенц≥ал д≥њ, €кий Ї результатом зм≥ни ≥онноњ проникност≥ мембрани. ƒепол€ризац≥€ €к початкова фаза потенц≥алу д≥њ нервового волокна Ї насл≥дком проникненн€ в кл≥тину ≥он≥в Na позакл≥тинна концентрац≥€ €ких в 10 раз вища, н≥ж внутр≥шньокл≥тинна, через активован≥ натр≥Їв≥ канали, €к≥ активуютьс€ (в≥дкриваютьс€) внасл≥док д≥њ на кл≥тину подразненн€ пороговоњ сили. “ому, в раз≥ блокуванн€ натр≥Ївих канал≥в генерац≥€ потенц≥алу д≥њ стаЇ неможливою.

1. Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —. 13-18.

2. ¬.‘.√анонг ‘≥з≥олог≥€ людини.Ц2000.Ц —.27-32, 52-53.

3. јгаджан€н Ќ.ј. и др. ‘изиологи€ человека.Ц —.-ѕетербург.Ц 1998.Ц—.8-10.

 

10.¬ експеримент≥ зб≥льшили проникн≥сть мембрани збудливоњ кл≥тини дл€ ≥он≥в кал≥ю. як≥ зм≥ни електричного стану мембрани виникатимуть при цьому?

A.ƒепол€ризац≥€

B.«м≥н не буде

C.ѕотенц≥ал д≥њ

D.Ћокальна в≥дпов≥дь

≈. √≥перпол€ризац≥€*

¬≥дпов≥дь: ѕотенц≥ал спокою кл≥тини залежить в≥д р≥зниц≥ концентрац≥й ≥он≥в по обидва боки мембрани та ≥онноњ проникност≥ мембрани. ѕри цьому найб≥льше значенн€ мають ≥они  , оск≥льки у стан≥ спокою проникн≥сть мембрани дл€ них у 100 раз≥в б≥льше, н≥ж, наприклад, дл€ ≥он≥в Na. ” стан≥ спокою мембрана збудливоњ кл≥тини пол€ризована, тобто, ≥снуЇ р≥зниц€ потенц≥ал≥в м≥ж внутр≥шньою та зовн≥шньою њњ поверхн€ми. «б≥льшенн€ р≥зниц≥ потенц≥ал≥в називаЇтьс€ г≥перпол€ризац≥Їю. ќтже, зростанн€ кал≥Ївоњ проникност≥ мембрани може призвести до зб≥льшенн€ мембранного потенц≥алу спокою Ц г≥перпол€ризац≥њ.

1. Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —. 12-13.

2. ¬.‘.√анонг ‘≥з≥олог≥€ людини.Ц2000.Ц —.27-32.

3. јгаджан€н Ќ.ј. и др. ‘изиологи€ человека.Ц —.-ѕетербург.Ц 1998.Ц—.8-10.

 

11.ѕ≥д час експерименту подразнюють скелетний м'€з сер≥Їю електричних ≥мпульс≥в. який вид м'€зового скороченн€ буде виникати, €кщо кожний наступний ≥мпульс надходить у пер≥од≥ вкороченн€ попереднього поодинокого м'€зового скороченн€?

ј. јсинхронний тетанус

¬. —уц≥льний тетанус*

C.  онтрактура м'€за

D. «убчастий тетанус

E. —ер≥€ поодиноких скорочень

¬≥дпов≥дь: “етанус Ц тривале високоампл≥тудне мТ€зове скороченн€, зумовлене сер≥Їю частих ритм≥чних подразнень мТ€зового волокна, €ке виникаЇ внасл≥док додаванн€ (сумац≥њ) ампл≥туд кожного наступного поодинокого мТ€зового скороченн€ до ампл≥туди попереднього. якщо частота подразненн€ така, що кожне наступне подразненн€ припадаЇ на пер≥од попереднього вкороченн€, виникаЇ повна сумац≥€, результатом €коњ Ї гладкий тетанус.

1. Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —. 29-30.

2. ¬.‘.√анонг ‘≥з≥олог≥€ людини.Ц2000.Ц —.64-65.

3. јгаджан€н Ќ.ј. и др. ‘изиологи€ человека.Ц —.-ѕетербург.Ц 1998.Ц—.19-22.

 

12.” кл≥тин≥ повн≥стю заблокований синтез ј“‘. як зм≥нитьс€ величина мем≠ранного потенц≥алу спокою ц≥Їњ кл≥ти≠ни?

A.Ќезначно зб≥льшитьс€

B.≤стотно зб≥льшитьс€

C. «никне*

D.—початку зменшитьс€, пот≥м зб≥льши≠тьс€

E.—початку зб≥льшитьс€, пот≥м зменшитьс€

¬≥дпов≥дь: ¬еличина мембранного потенц≥алу спокою кл≥тини залежить в≥д р≥зниц≥ концентрац≥й ≥он≥в (у першу чергу Na+ ≥  +) по обидва боки мембрани, €ка п≥дтримуЇтьс€ Na-   насосом Ц р≥зновидом активного транспорту, €кий зд≥йснюЇ перенесенн€ ≥он≥в через мембрану проти град≥Їнту концентрац≥њ з використанн€м енерг≥њ ј“‘. ѕри блокуванн≥ синтезу ј“‘ стаЇ неможливим п≥дтриманн€ р≥зниц≥ концентрац≥й ≥он≥в ≥ з часом в≥дбудетьс€ њх вир≥внюванн€. ¬≥дпов≥дно, мембранний потенц≥ал спокою зникне.

1. Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —. 12-13.

2. ¬.‘.√анонг ‘≥з≥олог≥€ людини.Ц2000.Ц —.27-32.

 

13.Ќервов≥ волокна ≥зольован≥ одне в≥д одного за рахунок:

ј.Ѕ≥лоњ речовини.

¬.ћ≥Їл≥новоњ оболонки*.

—.јстроцит≥в.

ƒ.≤нтернейрон≥в.

≈.≤зол€ц≥њ немаЇ.

¬≥дпов≥дь: –€д нервових волокон у процес≥ розвитку м≥Їл≥н≥зуютьс€. Ўван≥вськ≥ гл≥альн≥ кл≥тини накручуютьс€ на осьовий цил≥ндр нервового волокна, утворюючи багатошарову фосфол≥п≥дну оболонку навколо волокна Ц м≥Їл≥нову оболонку, €ка ≥золюЇ нервов≥ волокна одне в≥д одного.

1. Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —. 21-24.

2. ¬.‘.√анонг ‘≥з≥олог≥€ людини.Ц2000.Ц —.45-46.

 

14.ѕ≥д впливом ацетилхол≥ну проникн≥сть постсинаптичноњ мембрани зростаЇ дл€:

ј. исню.

¬.≤он≥в натр≥ю*.

—.≤он≥в кальц≥ю.

ƒ.≤он≥в кал≥ю.

≈.≤он≥в хлору.

¬≥дпов≥дь: ѕ≥д час синаптичноњ передач≥ ацетилхол≥н, €кий вид≥л€Їтьс€ пресинаптичним зак≥нченн€м аксона, дифундуЇ до постсинаптичноњ мембрани, де реагуЇ з хол≥норецептором. ÷е призводить до в≥дкритт€ в постсинаптичн≥й мембран≥ хемочутливих натр≥Ївих канал≥в, по €ких натр≥й за концентрац≥йним град≥Їнтом переходить у постсинаптичну кл≥тину. ќтже, п≥д впливом ацетилхол≥ну зростаЇ проникн≥сть постсинаптичноњ мембрани дл€ ≥он≥в натр≥ю.

1. Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —. 27-33.

2. ¬.‘.√анонг ‘≥з≥олог≥€ людини.Ц2000.Ц —.61-63.

3. јгаджан€н Ќ.ј. и др. ‘изиологи€ человека.Ц —.-ѕетербург.Ц 1998.Ц—.23-25.

 

15.як поширюЇтьс€ збудженн€ у мТ€котних нервових волокнах?

ј.Ѕезперервно по мембран≥;

¬.—трибкопод≥бно по перехватах –анв'Ї*;

—.„ерез шван≥вськ≥ кл≥тини;

ƒ.ѕо волокнах осьового цил≥ндра;

≈.ѕо м≥Їл≥нов≥й оболонц≥.

 

¬≥дпов≥дь: «будженн€ у мТ€котних нервових волокнах передаЇтьс€ стрибкопод≥бно по перехватах –анвТЇ. ѕерехвати –анвТЇ Ц це безм≥Їл≥нов≥ пром≥жки м≥ж шван≥вськими кл≥тинами, €к≥ утворюють м≥Їл≥нову оболонку. ћембрана нервового волокна в цих м≥сц€х маЇ багато натр≥Ївих канал≥в. ” стан≥ спокою поверхн€ мембрани в перехватах маЇ позитивний зар€д.  оли один перехват збуджуЇтьс€, м≥ж ним та сус≥дн≥м незбудженим перехватом виникаЇ р≥зниц€ потенц≥ал≥в, €ка зумовлюЇ м≥сцевий електричний струм, що поширюЇтьс€ по м≥жкл≥тинн≥й р≥дин≥ вздовж волокна ≥ збуджуЇ сус≥дн≥й перехват. ¬еличина потенц≥алу д≥њ в перехват≥ достатн€ дл€ збудженн€ не лише сус≥дн≥х перехват≥в, а й к≥лькох наступних, внасл≥док чого збудженн€ в м≥Їл≥н≥зованому нервовому волокн≥ може перестрибувати через дек≥лька перехват≥в –анвТЇ.

1. Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —. 23-24.

2. ¬.‘.√анонг ‘≥з≥олог≥€ людини.Ц2000.Ц —.51, 53.

 

15.«а €ких умов виникаЇ суц≥льне тетан≥чне скороченн€ мТ€за?

ј. оли подразненн€ наноситьс€ у фазу рефрактерност≥.

¬. оли подразненн€ наноситьс€ у фазу розслабленн€.

—. оли подразненн€ дос€гаЇ пороговоњ сили.

ƒ. оли наступне подразненн€ наноситьс€ у фазу укороченн€*.

≈. оли наступне подразненн€ наноситьс€ у латентний пер≥од.

¬≥дпов≥дь: “етанус Ц тривале високоампл≥тудне мТ€зове скороченн€, зумовлене сер≥Їю частих ритм≥чних подразнень мТ€зового волокна, €ке виникаЇ внасл≥док додаванн€ (сумац≥њ) ампл≥туд кожного наступного поодинокого мТ€зового скороченн€ до ампл≥туди попереднього. якщо частота подразненн€ така, що кожне наступне подразненн€ припадаЇ на пер≥од попереднього вкороченн€, виникаЇ повна сумац≥€, результатом €коњ Ї гладкий (суц≥льний) тетанус.

1. Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —. 29-30.

2. ¬.‘.√анонг ‘≥з≥олог≥€ людини.Ц2000.Ц —.64-65.

3. јгаджан€н Ќ.ј. и др. ‘изиологи€ человека.Ц —.-ѕетербург.Ц 1998.Ц—.19-22.

 

16.як м≥н€Їтьс€ проникн≥сть кл≥тинноњ мембрани п≥д час збудженн€?

ј.Ќе м≥н€Їтьс€.

¬.—таЇ непроникною дл€ Na+.

—. —таЇ проникною дл€ Na+ ≥  +*.

D. —таЇ непроникною дл€  +.

≈.—таЇ проникною дл€ NaCL ≥ KCL.

¬≥дпов≥дь: ѕ≥д час збудженн€ (розвитку потенц≥алу д≥њ) спочатку значно зростаЇ проникн≥сть дл€ ≥он≥в Na+, що призводить до депол€ризац≥њ. Ќаступне зростанн€ кал≥Ївоњ проникност≥ зумовлюЇ репол€ризац≥ю Ц в≥дновленн€ мембранного потенц≥алу спокою. ќтже, п≥д час збудженн€ мембрана посл≥довно стаЇ проникною дл€ Na+ ≥  +.

1. Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —. 13-18.

2. ¬.‘.√анонг ‘≥з≥олог≥€ людини.Ц2000.Ц —.52.

3. јгаджан€н Ќ.ј. и др. ‘изиологи€ человека.Ц —.-ѕетербург.Ц 1998.Ц—.10-12.

 

17.” в≥дпов≥дь на нервовий ≥мпульс зм≥на електричного зар€ду сарколеми називаЇтьс€:

ј.ѕол€ризац≥Їю.

¬. ал≥Ївою помпою.

—.Ќатр≥Ївою помпою.

D.ƒепол€ризац≥Їю*.

≈.–епол€ризац≥Їю.

¬≥дпов≥дь: ƒепол€ризац≥€ Ц зниженн€ мембранного потенц≥алу збудливоњ кл≥тини, або зм≥на його на протилежний. ¬насл≥док д≥њ нервового ≥мпульсу в≥дкриваютьс€ натр≥Їв≥ канали сарколеми, через €к≥ в кл≥тину проникають ≥они натр≥ю, внос€чи в кл≥тину позитивний зар€д. ѕри цьому розвиваЇтьс€ депол€ризац≥€ мембрани.

1. Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —. 13-18.

2. ¬.‘.√анонг ‘≥з≥олог≥€ людини.Ц2000.Ц —.61.

3. јгаджан€н Ќ.ј. и др. ‘изиологи€ человека.Ц —.-ѕетербург.Ц 1998.Ц—.10-12.

 

18.ўо називають потенц≥алом д≥њ?

ј.Ўвидке зрушенн€ мембранного потенц≥алу*.

¬.—тан г≥перпол€ризац≥њ мембрани.

—.«м≥ну проникност≥ мембрани дл€ б≥лк≥в.

D.«м≥ну проникност≥ мембрани дл€ води.

≈.«м≥ну проникност≥ мембрани дл€ б≥олог≥чно активних речовин.

¬≥дпов≥дь: ѕотенц≥алом д≥њ називаютьс€ високоампл≥тудн≥ швидк≥ короткочасн≥ коливанн€ мембранного потенц≥алу збудливоњ кл≥тини, €к≥ виникають внасл≥док зм≥ни ≥онноњ проникност≥ мембрани у в≥дпов≥дь на подразненн€, ≥ здатн≥ поширюватис€ по мембран≥ збудливоњ кл≥тини.

1. Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —. 13-18.

2. ¬.‘.√анонг ‘≥з≥олог≥€ людини.Ц2000.Ц —.52.

3. јгаджан€н Ќ.ј. и др. ‘изиологи€ человека.Ц —.-ѕетербург.Ц 1998.Ц—.10-12.

 

19.ѕ≥д час депол€ризац≥њ нейрон≥в ≥они Na знаход€тьс€:

ј.Ќазовн≥ кл≥тини.

¬.¬иход€ть з кл≥тини.

—.«алишаютьс€ в середин≥ кл≥тини.

D-Ќадход€ть в кл≥тину*.

≈.Ѕлокують мембранн≥ канали.

¬≥дпов≥дь: ” стан≥ спокою позакл≥тинна концентрац≥€ ≥он≥в натр≥ю значно перевищуЇ внутр≥шньокл≥тинну. ƒепол€ризац≥€ Ц зниженн€ мембранного потенц≥алу збудливоњ кл≥тини. ¬насл≥док подразненн€ в≥дкриваютьс€ натр≥Їв≥ канали мембрани, через €к≥ в кл≥тину проникають ≥они натр≥ю, внос€чи в кл≥тину позитивний зар€д. ѕри цьому розвиваЇтьс€ депол€ризац≥€ мембрани.

1. Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —. 13-18.

2. ¬.‘.√анонг ‘≥з≥олог≥€ людини.Ц2000.Ц —.52.

3. јгаджан€н Ќ.ј. и др. ‘изиологи€ человека.Ц —.-ѕетербург.Ц 1998.Ц—.10-12.

 

20.„ому нервову, мТ€зову та залозисту тканини називають збуд≠ливими?

ј.“ому що вони в≥дпов≥дають на подразненн€ збудженн€м*.

¬.“ому що њхн≥ мембрани на зовн≥шн≥й поверхн≥ мають негативний зар€д.

—.“ому що дл€ них характерна подразлив≥сть.

ќ.“ому що њх мембрани проникл≥ дл€ б≥олог≥чно активних речовин.

≈.“ому що вони здатн≥ генерувати потенц≥ал спокою.

¬≥дпов≥дь: «будливими називаютьс€ тканини, €к≥ здатн≥ в≥дпов≥дати на порогове подразненн€ збудженн€м, тобто генерувати потенц≥ал д≥њ та переходити в стан активност≥. ƒо збудливих належать нервова, мТ€зова та залозиста тканини.

1. Ќормальна ф≥з≥олог≥€ / за ред. ¬.≤.‘≥л≥монова.-  .: «доров'€, 1994.- —. 12-15.

2. ¬.‘.√анонг ‘≥з≥олог≥€ людини.Ц2000.Ц —.45, 58.

3. јгаджан€н Ќ.ј. и др. ‘изиологи€ человека.Ц —.-ѕетербург.Ц 1998.Ц—.8.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 962 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1610 - | 1463 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.134 с.