ПОНЯТТЯ «ЧИСТЕ ПОВІТРЯ»
Для нормальної життєдіяльності людині потрібен кисень, який вона вдихає сумісно з повітрям оточуючого середовища. Але в повітрі окрім кисню є ще й інші шкідливі речовини, такі як: оксид вуглецю СО2, озон О3, водень Н, діоксид азоту NO2 та багато інших, які із-за незначної концентрації не позначаються негативною дією на здоров’я людей, тварин та всієї флори і фауни Землі. Тому таке повітря вважається «умовно чистим» і придатним для життя. Так, згідно з рекомендаціями Спілки німецьких інженерів «чисте повітря» має такий склад:
Азот …………… N2 - 78,10 %
Кисень ……….… О2 - 20,93 %
Аргон ………….. Ar - 0,93 %
Діоксид вуглецю CO2 - 0,03 %
Криптон ………...Kr - 0,0001 %
Неон …………….Ne - 0,0005 %
Ксенон ………….Xe - 0,00001 %
При більшій концентрації даних речовин або при наявності інших шкідливих речовин повітря вважається забрудненим і потребує додаткових захисних заходів.
ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ ТА ЇХ ГІГІЄНІЧНЕ НОРМУВАННЯ
По токсичній дії шкідливі речовини поділяються на:
– кров’яні отрути – взаємодіють з гемоглобіном крові і гальмують насичення киснем (оксид вуглецю, бензол, сполуки ароматичного ряду та інші);
– нервові отрути – збуджують, виснажують та руйнують нервову систему (спирт, наркотики, сірчаний водень, кофеїн та ін.);
– подразнюючі отрути – вражають дихальні шляхи і легені (аміак, сірчаний газ, пари кислот, окис азоту, ароматичні вуглеводні, озон та ін.);
– пропалюючи та подразнюючі шкіру і слизові оболонки – (сірчана та соляна кислота, луги);
– печінкові отрути – запалення тканин печінки (спирт, дихлоретан, ацетон …);
– алергени – змінюють реактивну спроможність організму (алкалоїди та інші реч.);
– канцерогени – утворюють злоякісні пухлини (бензопірен, кам’яновугільна смола);
– мутагени – викликають мутацію клітин (окис етилену, пари ртуті);
– сенсибілізуючі – впливають на органи чуття (альдегіди, розчинники, фарби, лаки);
– ті, що впливають на репродукційну функцію – на дітонародженість (бензол, свинець, марганець, нікотин…).
Гігієнічне нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони
В залежності від ступеню небезпеки, санітарні норми встановлюють гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони:
ГДК – це така концентрація шкідливої речовини в повітрі робочої зони, яка при щоденному впливу на працівника не приводить до погіршення його працездатність, стану його здоров’я, та не шкодить його майбутнім нащадкам.
Робоча зона – це простір заввишки 2 м над рівнем підлоги або робочої площадки, на якій розташовані місця постійного або тимчасового знаходження працівників.
За ступенем дії на організм людини шкідливі речовини поділяються на 4 класи:
1 кл. – надзвичайно небезпечні – ГДК менше 0,1 мг/м3;
2 кл. – високо небезпечні – ГДК від 0,1до 1 мг/м3;
3 кл. – помірно небезпечні – ГДК від 1до 10 мг/м3;
4 кл. – мало небезпечні – ГДК більше 10 мг/м3.
У “Державних стандартах” наведено більше 700 речовин, для яких встановлені ГДК і класи небезпек, наприклад:
| Речовина | ГДК (мг/м3) | Клас небезпеки |
| Пари ртуті Фосфор Хлор, озон, водень миш’яковий | 0,01 0,05 0,1 | І |
| Алілу ціанід Бензилу ціанід Бром Акролеїн Фосген, бром | 0,3 0,8 0,5 0,2 0,5 | ІІ |
| Тютюн Бензол Пил борошна | ІІІ | |
| Дихлоретан Аміак Ксилол Ацетон Бензин, керосин Спирт етиловий | IV |
Санітарні норми передбачають класифікацію умов праці взалежності від ступеню небезпечності шкідливої речовини та перевищення її ГДК в повітрі робочої зони (в разах):
| Шкідливі речовини | Клас умов праці | |||||
| Допустимий | Шкідливий | Небезпечний | ||||
| 3.1 | 3.2 | 3.3 | 3.4 | |||
| 1–2 кл. небезпеки | ≤ ГДК | 1,1 - 3 | 3,1 - 6 | 6,1 - 10 | 10,1 - 20 | > 20 |
| 3–4 кл. небезпеки | ≤ ГДК | 1,1 - 3 | 3,1 - 10 | > 10 | ||
| Гостро отруйної дії | ≤ ГДК | 1,1 - 2 | 2,1 - 4 | 4,1 - 6 | 6,1 - 10 | > 10 |
| Канцерогени | ≤ ГДК | 1,1 - 3 | 3,1 - 6 | 6,1 - 10 | > 10 | |
| Алергени | ≤ ГДК | 1,1 - 3 | 3,1 - 10 | > 10 | ||
| Фіброгени | ≤ ГДК | 1,1 - 2 | 2,1 - 5 | 5,1 - 10 | > 10 |
За інтенсивністю дії шкідливих речовини їх ГДК поділяється на два типи:
– максимально разова (ГДК м.р.) – допускає дію на працівника до 4-х разів за зміну по 15 хв. з перервою не менше 1 години.
– середньо змінна (ГДК с.з.) – допускається дія на працівника протягом 75% робочої зміни (але не більше 8 годин) за умов дотримання ГДКм.р
– середньогодинна (ГДК с.г.) – обмежує термін роботи працівника. Наприклад, оксид вуглецю, який постійно потрапляє у повітря топічних приміщень, встановлює такі норми:
50 мг/м3 – робота можлива до 1 години.
100 мг/м3 – робота можлива до 30 хвилин.
200 мг/м3 – робота можлива до 15 хвилин.
Перерви в роботі при даних концентраціях оксиду вуглецю повинні бути не менше 2 годин.
При одночасній дії в повітрі декількох шкідливих речовин:
де: С1, С2,… Сn – фактичне значення концентрації шкідливих речовин (мг/м3);
ГДК1, ГДК2, … ГДКn – гранично допустимі концентрації шкіл. речовин (мг/м3);
