Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕризначенн€ покаранн€ за на€вност≥ обставин, що помТ€кшують покаранн€




ѕрийн€тий ¬ерховною –адою ”крањни 15 кв≥тн€ 2008 р. «акон ”крањни Ђѕро внесенн€ зм≥н до  рим≥нального та  рим≥нально-процесуального кодекс≥в ”крањни щодо гуман≥зац≥њ крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ї Ї одним ≥з небагатьох закон≥в, €ким до чинного  рим≥нального кодексу ”крањни внесено положенн€, спр€мован≥ на помТ€кшенн€ крим≥нальноњ-правового впливу на субТЇкт≥в злочинних д≥€нь. ÷им законом «агальну частину    доповнено статтею 69-1   , €ка регламентуЇ призначенн€ покаранн€ за на€вност≥ помТ€кшуючих обставин, зокрема визначаЇ, що за на€вност≥ обставин, €к≥ помТ€кшують покаранн€, передбачених пунктами 1 та 2 частини першоњ статт≥ 66    та за в≥дсутност≥ обставин, що обт€жують покаранн€, а також при визнанн≥ п≥дсудним своЇњ вини, строк або розм≥р покаранн€ не може перевищувати двох третин максимального строку або розм≥ру найб≥льш суворого виду покаранн€, передбаченого в≥дпов≥дною санкц≥Їю статт≥ (санкц≥Їю частини статт≥) ќсобливоњ частини цього кодексу.

¬провадженн€ зазначеного положенн€ до нац≥онального законодавства про крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть спр€моване на спонуканн€ ос≥б, €к≥ вчинили злочин, до позитивноњ посткрим≥нальноњ повед≥нки, а саме: до критичноњ оц≥нки свого сусп≥льно небезпечного д≥€нн€ та його насл≥дк≥в; щирого ка€тт€ у вчиненому, добров≥льного наданн€ ≥нформац≥њ про злочин та обставини його вчиненн€, а також про сп≥вучасник≥в, м≥сцезнаходженн€ знар€дь та засоб≥в вчиненн€ злочину тощо.  р≥м того, усв≥домленн€ злочинцем можливост≥ помТ€кшенн€ покаранн€ на умовах, визначених ц≥Їю статтею, стимулюЇ бажанн€ добров≥льного в≥дшкодуванн€ завданоњ потерп≥лому шкоди, що обумовлюЇ њњ м≥н≥м≥зац≥ю. –еал≥зац≥€ положенн€, визначеного зазначеною статтею   , спр€мована також на п≥двищенн€ ефективност≥ д≥€льност≥ ≥з розкритт€ та розсл≥дуванн€ злочин≥в, зокрема на скороченн€ строк≥в њх проведенн€.

¬ажливим аспектом ефективного застосуванн€ зазначеноњ крим≥нально-правовоњ норми Ї правильне законодавче визначенн€ та ч≥тке розум≥нн€ умов зменшенн€ строку або розм≥ру покаранн€. ÷ьому, а також можливим перспективам розвитку ≥дењ, закладеноњ у зм≥ст ст. 69-1   , присв€чуЇтьс€ статт€.

¬ навчальн≥й л≥тератур≥ з крим≥нального права, а також в науково-практичних коментар€х законодавства про крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть законодавч≥ положенн€, що стосуютьс€ теми, лише стисло коментуютьс€ без намаганн€ њх автор≥в висловити критичн≥ зауваженн€ та висновки щодо можливого вдосконаленн€ законодавства. ∆одного фундаментального досл≥дженн€ ц≥Їњ проблеми в ”крањн≥ поки що не зд≥йснено.—амост≥йним завданн€м Ї визначенн€ напр€му подальших наукових розв≥док за тематикою, що розгл€даЇтьс€.

јнал≥з ст. 69-1    надаЇ п≥дстави дл€ виокремленн€ трьох умов дл€ застосуванн€ крим≥нально-правовоњ норми, закр≥пленоњ у н≥й:

1) на€вн≥сть обставин, що помТ€кшують покаранн€, передбачених пунктами 1 та 2 частини першоњ статт≥ 66   ;

2) в≥дсутн≥сть обставин, що обт€жують покаранн€;

3) визнанн€ п≥дсудним своЇњ вини у вчиненн≥ злочину.

«Т€совуючи сутн≥сть першоњ з них зазначимо, що з огл€ду на використану законодавцем множину (ДобставинФ), а також те, що в п. 1 ч. 1 ст. 66    м≥ститьс€ три окрем≥ обставини, що помТ€кшують покаранн€ Ц зТ€вленн€ ≥з з≥знанн€м, щире ка€тт€, активне спри€нн€ розкриттю злочину - виникаЇ питанн€, дл€ застосуванн€ норми, що характеризуЇтьс€, потр≥бна њх сукупн≥сть, чи досить одн≥Їњ з них? Ќа наш погл€д, досить хоча б одн≥Їњ обставини, визначеноњ в п. 1 ст. 66   , але за умови, що маЇ м≥сце хоча б одна обставина, визначена в п. 2 ц≥Їњ статт≥. ÷е вит≥каЇ з лог≥чного та граматичного тлумаченн€ положень ч.1 ст. 69-1   , зокрема ≥з застосуванн€ законодавцем Їднального сполучника ДтаФ. ѕричому, зазначена норма може застосовуватис€ за на€вност≥ цихобставин у будь-€кому њх сполученн≥. Ќаприклад, в одних випадках може мати м≥сце щире ка€тт€ та добров≥льне в≥дшкодуванн€ завданого збитку, в ≥нших Ц активне спри€нн€ розкриттю злочину й усуненн€ запод≥€ноњ шкоди, в трет≥х Ц щире ка€тт€ й добров≥льне в≥дшкодуванн€ завданого збитку тощо. Ќа таких позиц≥€х сто€ть також ≥нш≥ науковц≥.

ќкремоњ уваги заслуговуЇ питанн€ щодо можливост≥ застосуванн€ ст. 69-1    у випадку вчиненн€ злочину, €кий не завдав збитку та не запод≥€в шкоди. ¬≥дпов≥дно до п. 6-2 ѕостанови ѕленуму ¬ерховного суду ”крањни Дѕро практику призначенн€ судами крим≥нального покаранн€Ф в≥д 24.10.2003 р. є 7 з≥ зм≥нами ≥ доповненн€ми в≥д 06.11.2009 р., зазначена умова у цьому випадку не враховуЇтьс€. « цим сл≥д беззаперечно погодитись. ѕротилежне вир≥шенн€ цього питанн€ унеможливило б застосуванн€ ц≥Їњ норми у випадках неспричиненн€ злочинним д≥€нн€м шкоди. —каж≥мо при визначенн≥ покаранн€ за незак≥нчений злочин, злочин з формальним складом тощо. јле тод≥ постаЇ ще одне непросте питанн€, €к поступати у випадку вчиненн€ злочинного д≥€нн€ за на€вност≥ лише одн≥Їњ з помТ€кшуючих покаранн€ обставин, передбачених п.1 ч. 1 ст. 66    при в≥дсутност≥ збитку або шкоди в≥д його вчиненн€? ¬≥дпов≥д≥ на нього чинна редакц≥€ ст. 69-1    не даЇ. Ѕуквальне та ≥нш≥ види њњ тлумаченн€ привод€ть до висновку про неможлив≥сть скороченн€ строку або зменшенн€ розм≥ру покаранн€ у такому випадку. јле в≥дсутн≥сть можливост≥ помТ€кшити покаранн€ за таких обставину навр€д чи Ї справедливою. “ому потр≥бно шукати шл€хи вдосконаленн€ редакц≥њ ц≥Їњ статт≥ з метою розширенн€ можливостей помТ€кшенн€ покаранн€. ÷е в≥дпов≥дало б тенденц≥њ гуман≥зац≥њ крим≥нально-правового впливу на злочинн≥ про€ви. ћожливим вар≥антом вир≥шенн€ цього проблемного питанн€ було б закр≥пленн€ в ст. 69-1    положенн€, що за в≥дсутност≥ при вчиненн≥ злочину реальних збитку або шкоди ц€ статт€ застосовуЇтьс€ лише за на€вност≥ обставин, визначених у п.1 ч.1 ст.66   .

Ќаступною умовою застосуванн€ ц≥Їњ статт≥ Ї в≥дсутн≥сть обставин, що обт€жують покаранн€. як в≥домо, обставинами, що обт€жують покаранн€, Ї визначен≥ законом про крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть чинники, €к≥ характеризують п≥двищений ступ≥нь сусп≥льноњ небезпечност≥ особи винного та вчиненого ним злочину. ≤ншими словами, це - встановлен≥ законом засоби ≥ндив≥дуал≥зац≥њ покаранн€, що св≥дчать про п≥двищений ступ≥нь сусп≥льноњ небезпечност≥ д≥€нн€ чи особи що його вчинила, €к≥ п≥дл€гають врахуванню при визначенн≥ виду та м≥ри покаранн€ щодо кожноњ особи ≥ в кожному випадку вчиненн€ злочину.

¬≥домо, що не вс≥ обставини, €к≥ обт€жують покаранн€, Ї обовТ€зковими дл€ врахуванн€ при його призначенн≥. „. 2 ст. 67    надаЇ суду право залежно в≥д характеру вчиненого злочину не визнати де€к≥ з них такими, що впливають на т€жк≥сть покаранн€. ” звТ€зку з цим постаЇ питанн€, чи вважати в≥дсутн≥стю обставин, що обт€жують покаранн€, ситуац≥ю, коли фактично так≥ обставини мають м≥сце, але суд не враховуЇ њх через њхню факультативн≥сть?

Ќа нашу думку, €кщо зазначен≥ обставини за певних умов на думку суду не впливають на, так би мовити, первинний виб≥р виду ≥ розм≥ру покаранн€, тобто не враховуютьс€ €к обт€жуюч≥ у конкретн≥й справ≥, вони не повинн≥ враховуватись ≥ на наступн≥й стад≥њ визначен€ м≥ри покаранн€, тобто при застосуванн≥ ст. 69-1   . якщо ж суд вир≥шив врахувати одну з цих обставин €к таку, що обт€жуЇ покаранн€, застосувати ст. 69-1    у цьому випадку неможливо.

ќтже Дв≥дсутн≥сть обставин, що обт€жують покаранн€Ф, €к друга умова застосуванн€ ст. 69-1   , означаЇ безумовну в≥дсутн≥сть обставин, передбачених пунктами 2, 6, 7, 9, 10, 12 ч. 1 ст. 67    за умови, що суд не скориставс€ правом не визнавати обт€жуючими обставинами т≥ з них, що передбачен≥ пунктами 1, 3, 4, 5, 8, 11, 13 ч. 1 ст. 67   ,

’арактеризуючи цю умову застосуванн€ ст. 69-1    виникаЇ ще одне важливе запитанн€, чи може суд застосувати њњ за в≥дсутност≥ обставин, передбачених ст. 67   , але за на€вност≥ квал≥ф≥куючих обставин, передбачених статт€ми ќсобливоњ частини   , з огл€ду на те, що ц≥ обставини за своњм характером також Ї обт€жуючими покаранн€? Ќа нашу думку, на це питанн€ сл≥д дати негативну в≥дпов≥дь. Ќезважаючи на св≥й обт€жуючий покаранн€ зм≥ст, вони, €к в≥домо, перш за все впливають на крим≥нально-правову оц≥нку самого злочину, а тому обумовлюють встановленн€ б≥льш жорстких санкц≥й за його вчиненн€. Ќадавати таким обставинам ще й значенн€ блокуючого фактору в застосуванн≥ ст. 69-1    було б несправедливим. ÷е порушувало б крим≥нально-правовий принцип економ≥њ репрес≥њ.

ќстанн€ умова застосуванн€ ст. 69-1    Ц визнанн€ п≥дсудним своЇњ вини. …детьс€ про визнанн€ п≥дсудним своЇњ вини у вчиненн≥ злочину, €кий йому ≥нкрим≥нуЇтьс€. ¬изнанн€ вини в ≥ншому злочин≥ до уваги не повинно братис€. ¬ процес≥ розгл€ду справи, виход€чи ≥з сукупност≥ вс≥х њњ обставин, суд маЇ встановити, Ї таке визнанн€ щирим чи удаваним. ўир≥сть визнанн€ вини може п≥дтверджуватис€ добров≥льним з≥знанн€м у вчиненн≥ злочину, щирим ка€тт€м або активним спри€нн€м розкриттю злочину, тобто тими обставинами, що складають першу умову застосуванн€ ст. 69-1   . јле щир≥сть ка€тт€ не виключаЇтьс€ ≥ у випадку в≥дсутност≥ названих вище обставин ≥накше не було б жодного сенсу виокремлювати третю умову застосуванн€ ц≥Їњ статт≥ €к окрему. ¬изнанн€ субТЇктом злочинного д≥€нн€ своЇњ вини маЇ бути всеб≥чно перев≥рене. ѕри зм≥н≥ п≥д час розгл€ду справи в суд≥ п≥дсудним показань, даних ним п≥д час досудового сл≥дства, суд маЇ зТ€сувати причину цього, а також ретельно перев≥рити вс≥ його показанн€ ≥ дати њм належну оц≥нку.

¬ажливим Ї те, що визнанн€ вини зд≥йснюЇтьс€ п≥дсудним. ќсоба набуваЇ процесуального статусу п≥дсудного п≥сл€ винесенн€ постанови про призначенн€ справи до судового розгл€ду. ƒо цього моменту вона перебуваЇ в статус≥ п≥дозрюваного чи обвинуваченого ≥ користуЇтьс€ њх правами та зобовТ€зана виконувати обовТ€зки. ÷е дозвол€Ї визначити стад≥ю крим≥нального процесу, на €к≥й стаЇ можливим дотриманн€ зазначеноњ умови. ¬изнанн€ вини п≥дсудним, €к видаЇтьс€, Ї перш за все, п≥дтвердженн€м п≥д час судового розгл€ду своњх показань, оформлених €к зТ€вленн€ ≥з з≥знанн€м в пор€дку передбаченому  ѕ  ”крањни. јле воно може про€витис€ ≥ в ≥ншому. Ќаприклад, у випадку, коли зТ€вленн€ ≥з з≥знанн€м з боку субТЇкта не було, факт вчиненн€ злочину встановлено оперативним шл€хом ≥ п≥сл€ цього субТЇкт активно спри€в розкриттю злочину, усунув запод≥€ну шкоду, а п≥д час судового розгл€ду справи визнав свою вину, Ї вс≥ умови дл€ застосуванн€ ст. 69-1   .

Ќа€вн≥сть серед умов застосуванн€ ц≥Їњ статт≥ закону про крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть такоњ обставини, €к визнанн€ субТЇктом вини у вчиненн≥ злочину, вказуЇ на м≥н≥мальну ступ≥нь сусп≥льноњ небезпечност≥ його особи ≥ в≥дсутн≥сть, з огл€ду на це, необх≥дност≥ застосовувати до нењ суворе покаранн€.

ѕ≥дсумовуючи викладене можна д≥йти висновку, що визначен≥ законодавцем у ст. 69-1    умови зменшенн€ строку або розм≥ру покаранн€ через на€вн≥сть помТ€кшуючих обставинЇ оптимальними. ” своњй сукупност≥ њх можна вважати п≥дставою зменшенн€ строку або розм≥ру покаранн€. ¬изнанн€ кожноњ ≥з зазначених умов окремою п≥дставою застосуванн€ ст. 69-1    сприймаЇтьс€ €к не зовс≥м точне, адже п≥дстава Ц це своЇр≥дна причина чогось.ѕричиною застосуванн€ ст. 69-1    Ї не одна ≥з обставин, визначених нею, а сукупн≥сть, комплекс таких обставин, кожну з €ких пропонуЇмо визнавати умовами зменшенн€ строку або розм≥ру покаранн€ через на€вн≥сть помТ€кшуючих обставин.

ѕодальш≥ науков≥ розв≥дки ≥з зазначеноњ проблематикидоц≥льно продовжити в напр€м≥ пор≥вн€льно-правового анал≥зу норм, передбачених ст. 69-1    та ч. 4 ст. 74    з метою вдосконаленн€ законодавчоњ регламентац≥њ форм крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥. ¬≥домо, що останн€ з названих норм Ї крим≥нально-правовим п≥дірунт€м застосуванн€ одн≥Їњ з форм крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ - зв≥льненн€ в≥д покаранн€. ѕередумовою можливост≥ такого зв≥льненн€ в закон≥ визначено вчиненн€ субТЇктом злочину невеликоњ або середньоњ т€жкост≥, а умовами зв≥льненн€ - бездоганна повед≥нка особи та њњ сумл≥нне ставленн€ до прац≥.

™ п≥дстави дл€ г≥потези щодо доц≥льност≥ перенесенн€ умов, зазначених у ст. 69-1    до ч. 4 ст. 74   . Ќатом≥сть ст. 69-1    Дзор≥ЇнтуватиФ лише на т€жк≥, а можливо й особливо т€жк≥ злочини. “ак званий склад зв≥льненн€ в≥д покаранн€, або матер≥ально-правова його формула не витримують критики. ќц≥ночн≥ пон€тт€ Дбездоганна повед≥нкаФ, до того ж не зрозум≥ло в €кий пер≥од часу Ц до, п≥д час чи п≥сл€ вчиненн€ злочину, а також Дсумл≥нне ставленн€ до прац≥Ф, знову ж таки, не зрозум≥ло коли, до €коњ прац≥ - сприймаютьс€ €к в≥двертий анахрон≥зм. якщо до цього додати, що злочини невеликоњ т€жкост≥ в результат≥ реал≥зац≥њ  онцепц≥њ реформуванн€ крим≥нальноњ юстиц≥њ можуть трансформуватис€ у злочинн≥ проступки, необх≥дн≥сть вдосконаленн€ зазначених крим≥нально-правових норм стаЇ ще б≥льш очевидн≥шою.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 797 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

1491 - | 1281 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.044 с.