Структура та завдання ЗС України за функціональним призначенням

Об'єднані сили швидкого реагування (ОСШР) – міжвидове оперативне об'єднання військ (сил), призначене для негайного реагування на загрози та збройні конфлікти з метою їх локалізації, нейтралізації та недопущення переростання у війну. Вони мають у своєму складі сухопутний, повітряний та морський компоненти. Укомплектованість в/ч і підрозділів ОСШР особовим складом становить близько 95%; укомплектованість ОВТ із необхідним запасом ресурсу 95-100%.

Основні сили оборони (ОСО) найбільш чисельна функціональна складова ЗС, призначена для посилення ОСШР під час ліквідації ними збройного конфлікту на загрозливому напрямі, а також для розгортання у визначені терміни у випадку масштабного збройного конфлікту з метою відсічі агресії.

За мирного часу ОСО утримуються на нижчому, порівняно з ОСШР, ступені бойової готовності та потребують більш тривалого терміну для розгортання з метою ведення бойових дій. До складу ОСО належать органи військового управління, з'єднання, військові частини та підрозділи Сухопутних військ, Повітряних сил, Військово-Морських сил.

З'єднання та військові частини, організації та установи, що не належать до функціональних структур, призначені для накопичення озброєння та військової техніки, інших матеріальних засобів, підготовки людських ресурсів для відновлення втрат ОСШР та ОСО. До їх складу входять військові навчальні заклади та навчальні центри, резервні з'єднання та частини, арсенали, бази й склади озброєння, військової техніки та інших матеріальних засобів.

Із 2006 року ОСШР та ОСО мають по дві складові.

ОСШР – Сили негайного реагування та Сили швидкого реагування.

ОСО – Сили нарощування та Сили стабілізації.

Сили негайного реагування призначені для негайного реагування на загрози, стримування, недопущення та нейтралізації збройних конфліктів на стадії їх зародження. Укомплектованість особовим складом більш ніж на 90%, ОВТ – на 100%.

Сили швидкого реагування призначені для нарощування (посилення) сил негайного реагування, створення угруповання ОСШР із метою адекватного реагування на рівень загроз, а у разі виникнення збройного конфлікту – недопущення переростання його в локальну війну. Укомплектованість особовим складом – більш ніж на 70%, ОВТ – 100%.

Сили нарощування призначені для нарощування зусиль, підсилення за необхідності ОСШР при виконанні ними завдань, ліквідації (локалізації, нейтралізації) збройного конфлікту. Укомплектованість особовим складом – до 50%, ОВТ – не менш ніж на 80%.

Сили стабілізації призначені для розгортання з'єднань і військових частин, необхідних для гарантованого виконання завдань ОСШР і Силами нарощування, та мають бути готовими до застосування в усіх можливих формах ведення воєнних дій, завершення ліквідації збройного конфлікту та стабілізації обстановки. Укомплектованість особовим складом – до 20%, ОВТ – не менш ніж на 60%.

Сухопутні війська - найбільш чисельний вид Збройних Сил. Вони складають основу Збройних Сил України. За своїм призначенням і обсягом покладених завдань Сухопутним військам відводиться вирішальна роль у запобіганні та відбитті можливої агресії проти України.

Сухопутні війська призначені для:

v відбиття ударів сухопутних угрупувань агресора;

v утримання території, районів, рубежів, що займаються;

v розгрому угруповань противника, що вторглися на територію держави;

v участі у територіальній обороні держави.

Сухопутні війська Збройних Сил України включають роди військ:

r механізовані;

r танкові;

r аеромобільні;

r ракетні війська і артилерію;

r армійську авіацію;

r війська протиповітря­ної оборони Сухопутних військ.

 

 

Повітряні Сили — новий вид Збройних Сил, створений шляхом об’єднання Військово-Повітряних Сил та Військ Протиповітряної оборони, що заверши­лося у травні 2005р. і дозволило Збройним Силам України перейти до сучасної три видової структури.

Повітряні Сили Збройних Сил України –один з головних носіїв бойового потенціалу Збройних Сил України. Цей високо маневрений вид Збройних Сил призначений для:

v охорони та оборони повітряного простору держави, особливо важливих та стратегічних державних об’єктів;

v ураження з повітря об’єктів противника;

v авіаційної підтримки своїх військ (сил);

v висадки повітряних десантів;

v повітряного перевезення військ і матеріальних засобів;

v та ведення повітряної розвідки.

Основні завдання Повітряних Сил України:

Ø завоювання переваги у повітрі;

Ø прикриття угруповань військ і об’єктів від ударів противника з повітря;

Ø авіаційна підтримка Сухопутних військ та забезпечення бойових дій Військово-Морських Сил, зрив маневру військ противника та його перевезень;

Ø висадка повітряних десантів та боротьба з десантами противника на землі і у повітрі;

Ø ведення повітряної розвідки;

Ø здійснення повітряних перевезень своїх військ і матеріальних засобів;

Ø руйнування та знищення військових, військово-промислових, енергетичних об’єктів, вузлів і комунікацій противника.