5.2.1 Зміст роботи
5.2.1.1 Розрахункова частина Для її виконання потрібно:
а) розрахувати і побудувати графіки w(t) і i(t) при пуску двигуна незалежного збудження в системі генератор-двигун. Пуск здійснюється подачею на обмотку збудження генератора номінальної напруги. Момент опору
- реактивний, дорівнює номінальному моменту на валу двигуна;
б) дати оцінку можливості одноступінчастого пуску двигуна.
5.2.1.2 Графічна частина У розрахунково-пояснювальній записці і на демонстраційному плакаті повинні бути представлені:
а) схема електропривода;
б) графіки w(t) і i(t) перехідного процесу з лінією рівня допустимого струму двигуна за умовою комутації колектора.
5.2.2 Вихідні дані
Варіанти каталожних даних двигунів (варіанти завдань) приведені в дод. Д. Генератором служить однакова з двигуном електрична машина. Швидкість обертання генератора прийнята рівною номінальній швидкості обертання двигуна. Момент інерції привода прийнятий рівним 1,3-кратному значенню моменту інерції двигуна.
5.2.3. Методичні вказівки Процес пуску двигуна у системі генератор-двигун з реактивним моментом опору протікає в двох інтервалах часу.
У першому інтервалі двигун нерухомийі струм якоря зростає за експоненційним законом /4/
де 
- струм короткого замикання, 
(
- номінальне значення ЕРС генератора, 
-сумарний опір якірного кола, який дорівнює подвійному сумарному опору обмотки якоря і додаткових полюсів двигуна, 
- електромагнітна стала часу обмотки збудження генератора, 
- індуктивність і активний опір обмотки збудження);
t - поточний час, відлічуваний з нульового значення.
Опори 
і 
даються в каталогу при температурі 
, тому повинні бути перелічені на робочу температуру машин 
за формулою (5.8), де коефіцієнт 
для міді слід прийняти рівним 0,004 1/°С.
Індуктивність обмотки збудження генератора залежить від ступеня насичення його магнітного кола. При послідовному з'єднанні котушок усіх головних полюсів значення індуктивності можна розрахувати за формулою /3/
Гн,
де 2р - число полюсів;
- число витків одного полюса;
— коефіцієнт розсіювання полюсів, = 1,1...1,25;
Ф - корисний магнітний потік одного полюса, Вб;
- струм обмотки збудження, А.
Похідна 
визначається з кривої намагнічування (рис. 5.8), для чого в будь-якій точці кривої проводиться дотична, тангенс кута нахилу якої до осі абсцис 
дорівнює шуканому значенню похідної.
Індуктивність обмотки збудження слід визначити для трьох точок кривої намагнічування:
- у точці, що відповідає номінальному струму збудження;
- у проміжній частині кривої (на перегині);
|
Рисунок 5.8- Універсальна крива намагнічування електричних машин постійного струму незалежного збудження серії П:
- на початку кривої.
Розрахункове значення індуктивності приймається рівним середньому арифметичному значенню індуктивності в трьох зазначених точках.
Час запізнювання (з моменту включення обмотки збудження до моменту зрушення двигуна) розраховується за формулою
де 
- статичнийструм, що відповідає моменту .
Значення 
являє собою тривалість першого інтервалу. У другому інтервалі відбувається розгін двигуна. Якщо відлік часу знову почати з 
, то залежності 
і 
можна розрахувати за виразами / 4/
де 
- статична (усталена) швидкість обертання двигуна, що відповідає
номінальному значенню ЕРС генератора, 
-
постійна двигуна);
- електромеханічна стала часу електропривода, 
- момент інерції привода).
Максимальне значення струму якоря визначається за формулою /там же/
Після початку руху привода максимум струму настаєчерезчас
,
де 
- швидкість ідеального холостого ходу двигуна, 
Криві і у другому інтервалі є продовженням перехідних процесів у першому інтервалі.
