Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћихайло якович




(8.11.1900 Ц 21.2. 1942)

 обзар-тенор; старшина јрм≥њ ”Ќ–.

Ќар. в родин≥ отамана ст. ќхтирська на  убан≥. ѕоходив ≥з давнього козацького роду. ƒо бандури прилучивс€ у дит€ч≥ роки. ћав вин€тков≥ музичн≥ зд≥бност≥. —п≥вав у станичних хорах. Ќавчавс€ у ƒруг≥й кубанськ≥й кобзарськ≥й школ≥ (1916). ”чень ¬. ‘армиги, якова ƒеревТ€нка,  онона …оржа, ƒ≥брови, —еменихина, ћайстренка, Ћ€шка. √рав на д≥атон≥чн≥й бандур≥ кињвського майстра јнтон≥€ ѕаплинського. «ак≥нчив в≥йськово-фельдшерську школу в м.  атеринодар≥.

ѕ≥д час моб≥л≥зац≥њ в ƒобровольчу арм≥ю разом ≥з бандуристом ‘. ƒ≥бровою вињхав до  иЇва. ¬ добу ”крањнськоњ ƒержави Ц сп≥втворець ≥ учасник ѕершоњ державноњ капели бандурист≥в (У’ору кобзар≥вФ) п≥д орудою ¬. ™мц€ та њњ тр≥умфальних виступ≥в у  иЇв≥ (1918). ѕ≥зн≥ше концертував у ƒ≥Їв≥й арм≥њ ”Ќ–, з €кою пройшов весь жах Утрикутника смерт≥Ф (1919).

Ќавчавс€ в юнацьк≥й (старшинськ≥й) школ≥ в м.  амТ€нц≥-ѕод≥льському. јдТютант —имона ѕетлюри. Ѕув ≥нтернований в одному з польських табор≥в (м.  ал≥ш). Ќа ем≥грац≥њ виступав у ƒруг≥й капел≥ бандурист≥в ¬. ™мц€ („ехословаччина). ¬иступав перед украњнц€ми ¬олин≥, √аличини, «акарпатт€, Ћемк≥вщини та ≥н. крањв. «ак≥нчив ”крањнську господарську академ≥ю (ѕодебради, 1929). «а фахом ≥нженер-л≥с≥вник. 1 серпн€ 1926 р. одруживс€ з ќленою Ўовгеновою, майбутньою украњнською поеетсою. « 1929 р. в ѕольщ≥, спочатку в м. ¬аршав≥, а з 1939 р. в м.  раков≥. Ќаприк≥нц≥ листопада 1941 р. прибув до  иЇва.

јрештований 9 лютого 1942 р. –азом ≥з дружиною (ќленою “ел≥гою) розстр≥л€ний н≥мц€ми в Ѕабиному яру ( ињв).

 

 

Ў≈–≈ћ≈“

≤ван

(к≥н. 1870-х Ц?)

Ѕандурист-тенор; скрипаль ¬≥йськового музичного хору  убанського козацького в≥йська; п≥дстаршина  убанського козацького в≥йська.

Ќар. в ст. ≤ркл≥њвська на  убан≥. ќдин ≥з п≥онер≥в кобзарського в≥дродженн€ на  убан≥. « бандурою познайомивс€ 1904 р. на концерт≥ кобзар€ ћихайла  равченка (1858 Ц 1917), тод≥ ж ≥ вир≥шив стати бандуристом. Ѕандуру опанував самотужки, згодом навчавс€ в ƒруг≥й кубанськ≥й кобзарськ≥й школ≥. ”чень ќ. ќбабка. √рав на бандурах катеринодарського майстра ƒ.  рикуна та корюк≥вського майстра ќ.  орн≥Ївського (1889 Ц 1998).  онцертував €к сол≥ст, а також у склад≥ тр≥о з  . та Ќ. Ѕезщасними. —еред його репертуару так≥ п≥сн≥ й думи: Уќй чого ж ти почорн≥лоФ, Уќй ћорозе-ћорозенку, ти славний козачеФ, Уќй з-за гори, з-за лиману кругом —≥ч≥ «апорожж€ москаль обл€гаЇФ, У“и,  убань, ти наша –од≥наФ та ≥н.

ѕ≥сл€ проголошенн€ «аконодавчою радою самост≥йноњ  убанськоњ Ќародноњ –еспубл≥ки Ц в лавах  убанськоњ арм≥њ.

«агинув у совЇтських концтаборах.

 

”клав ќлекс≥й Ќ»– ќ

«а участю –омана  ќ¬јЋя

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 419 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

1115 - | 1090 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.