Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬елике переселенн€ народ≥в. ‘ормуванн€ словТ€нськоњ культури. ƒержава ант≥в




 

Ќа початку нашоњ ери посилюЇтьс€ тиск на грецьк≥ м≥ста з боку коч≥вник≥в, а ослаблена –имська ≥мпер≥€ вже не здатна њх захистити. –абство, що ран≥ше в≥д≥гравало у грецьких колон≥€х значну роль у соц≥ально-економ≥чному житт≥, переживаЇ занепад. ” III ст. н.е. у ѕ≥вн≥чному ѕричорноморТњ встановлюЇтьс€ пануванн€ гот≥в (германських племен, що прийшли з узбережж€ Ѕалт≥йського мор€), а в друг≥й половин≥ IV ст. Ц гун≥в (войовнич≥ коч≥вники з≥ —ходу, навала €ких призвела до небаченого спустошенн€ в ™вроп≥). √уни остаточно знищили грецьк≥ м≥ста. ¬ц≥л≥в лише ’ерсонес, €кий ще тис€чу рок≥в ≥снував €к форпост ¬≥зант≥йськоњ ≥мпер≥њ у ѕричорноморТњ (ƒодаток 20).

ѕо€ва гун≥в в≥дкрила епоху ¬еликого переселенн€ народ≥в, у процес≥ €кого значною м≥рою сформувалас€ сучасна етн≥чна карта ™вропи. √уни створили у ѕ≥вн≥чному ѕричорноморТњ власну досить сильну державу, визначним кер≥вником €коњ був полководець јтт≥ла. « часом гуни асим≥лювалис€ з ≥ншими народами.

II ст. до н.е. Ц час, коли в л≥состепових ≥ л≥сових област€х —ереднього ѕридн≥стровТ€, на ¬олин≥, у ѕ≥вденн≥й Ѕ≥лорус≥ набула поширенн€ так звана за рубинецька культура. —вою назву вона д≥стала в≥д могильника б≥л€ с. «арубинц≥ на  ињвщин≥. √оловним зан€тт€м племен ц≥Їњ культури було землеробство. «аймалис€ вони також скотарством, полюванн€м, рибальством та збиральництвом. Ќа м≥сц€х поселень археологи ви€вл€ють залишки зал≥зодобувних горн≥в. √лин€ний посуд л≥пний, частково лощений, чорного й св≥тло-коричневого кольору, ≥снували обм≥нн≥ звТ€зки з античними м≥стами, римськими пров≥нц≥€ми та сарматами. ” II ст. н.е. ц€ культура перестала ≥снувати. ѕереважаЇ думка, що нос≥€ми ц≥Їњ культури були прасловТ€ни.

” II ст. н.е. зарубинецька культура в п≥вденн≥й, л≥состепов≥й частин≥ зм≥нюЇтьс€ черн€х≥вською, назва €коњ походить в≥д с.„ерн€х≥в  агарлицького району  ињвськоњ област≥. «алишки ц≥Їњ культури знаход€ть в≥д  арпат до —≥верського ƒонц€. ќсобливою рисою культури стало застосуванн€ гончарного круга дл€ виготовленн€ глин€ного посуду. “рапл€ютьс€ зал≥зн≥ наральники, серпи, сокири, струги, пилки, долота, свердла, нож≥ тощо. √оловними зан€тт€ми племен черн€х≥вськоњ культури були орне землеробство та скотарство. –озвивалис€ гончарне ремесло, виготовленн€ ювел≥рних прикрас. ѕоселенн€ були досить великими й нараховували ≥нод≥ до 70 наземних буд≥вель. ѕлемена черн€х≥вськоњ культури поклон€лис€ €вищам природи, були €зичниками. ¬они входили до в≥йськово-пол≥тичного союзу на чол≥ з готами, до €кого належали ≥ словТ€ни. ÷€ культура припинила своЇ ≥снуванн€ на меж≥ IV Ц V ст. н.е.

ѕерш≥ в≥домост≥ про словТ€н, €к≥ мешкали на велик≥й за обс€гом територ≥њ м≥ж ƒн≥пром ≥ ¬≥слою, в≥д степ≥в ѕ≥вн≥чного ѕричорноморТ€ до берег≥в Ѕалтики, належать до ≤ ст. н.е. –имський учений ѕл≥н≥й —тарший у Уѕрироднич≥й ≥стор≥њФ згадуЇ њх п≥д назвою УвенедиФ. —ловТ€ни Ц автохтонне населенн€ сучасноњ ”крањни. ¬оно не прийшле, сформувалос€ на ц≥й територ≥њ, освоювало й розвивало пустельн≥ колись земл≥. ¬же в трип≥льський пер≥од ”крањна набуваЇ ознак, що й донин≥ притаманн≥ украњнському народов≥, його культур≥. ¬≥д трип≥льських час≥в ≥снують в ”крањн≥ хл≥боробство, використанн€ вол≥в, в≥дпов≥дний реманент та упр€ж, хати, обмазан≥ глиною, розписан≥ €скравими фарбами ззовн≥ й усередин≥, мотиви вишиванок. —учасне украњнство Ї одн≥Їю з г≥лок ≥сторичного словТ€нства, автохтонне на своњй земл≥.

” VI ст. н.е. готський ≥сторик ≤ордан говорить про дв≥ велик≥ групи словТ€н, мешканц≥в п≥вдн€ ™вропи Ц склав≥н≥в ≥ ант≥в. ќстанн≥ створили сх≥дну г≥лку словТ€нства ≥ насел€ли територ≥ю в≥д ƒунаю до гирла ƒону й јзовського мор€. јнти заклали п≥двалини етнос≥в сх≥дних та п≥вденних словТ€н ≥ були найб≥льшою плем≥нною групою давн≥х словТ€н в IV Ц VII ст. ѓхн≥м археолог≥чним в≥дпов≥дником Ї пеньк≥вська культура, поширена в≥д ѕруту до ќскола. ¬они мешкали в нап≥вземл€нках з вогнищами, п≥зн≥ше Ц камТ€ними печами з лежанками, п≥двалами дл€ збер≥ганн€ харчових припас≥в. ѕор€д ≥з житлами будувались господарськ≥ прим≥щенн€ та майстерн≥. ” землеробств≥ застосовували перелогову систему та парову з двоп≥льною ≥ прив≥льною с≥возм≥нами. «начного розвитку набули ремесла. —поруджували укр≥плен≥ городища.

ѕол≥тичний устр≥й ант≥в стародавн≥ ≥сторики називають народовладд€м, коли на чол≥ племен≥ сто€в кн€зь та стар≥йшини, основн≥ питанн€ вир≥шували народн≥ збори Ц в≥че.

јнти вели р≥зн≥ в≥йни, зокрема проти ¬≥зант≥њ, брали активну участь у колон≥зац≥њ Ѕалканського п≥вострова. ƒо нас д≥йшли ≥мена антських кн€з≥в Ц Ѕожа, јрдагаста, ѕирагоста, дипломата ћезамира.

Ќа м≥жнародн≥й арен≥ јнтське царство в≥д≥гравало пров≥дну роль серед ≥нших пол≥тичних сил —х≥дноњ ™вропи. « розпадом √унськоњ ≥мпер≥њ јнтське царство залишилось Їдиною пров≥дною силою на —ход≥ ™вропи. Ќайвище п≥днесенн€ держави припадаЇ на 451 Ц 568 рр. ѓњ головним суперником виступала лише ¬≥зант≥йська ≥мпер≥€, з €кою анти вели Ѕалканськ≥ в≥йн≥. « середини V≤ ст. починаЇтьс€ масове розселенн€ ант≥в на ѕравобережж≥ ƒунаю, колон≥зац≥€ Ѕалкан, ѕелопоннесу ≥ нав≥ть ћалоњ јз≥њ (волод≥нн€ ¬≥зант≥њ). ÷€ експанс≥€ поглинула велику к≥льк≥сть енерг≥њ, послабивши јнтську державу. —итуац≥ю ускладнила й по€ва нових завойовник≥в-авар≥в, €к≥ прот€гом 558 Ц 635 рр. вели в≥йни з≥ словТ€нськими племенами. —вою незалежн≥сть анти в≥дсто€ли, але боротьба повн≥стю виснажила сили держави, та вже на початку V≤≤ ст. назва ант≥в зникла з джерел, а њхн≥й плем≥нний союз розпавс€. ѕров≥дна роль в ”крањн≥ переходить до нащадк≥в склавин≥в Ц дул≥б≥в.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 553 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

1325 - | 1318 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.