Враховуючи наявність у підсуднього попередніх судимостей, після яких він на шлях виправлення не став, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в вигляді обмеження волі.
Керуючись ст. 323,324 КПК України, суд –
З А С У Д И В:
Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді одного року обмеження волі.
Суддя Смілянець А.П.
2. Справа № 1-109/2010 р.
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1. червня 2010 року Смілянський міськрайсуд Черкаської області в складі:
головуючого – судді Сухомудренка В.В.,
при секретарі Харченко М.О.,
з участю прокурора Ульянкіна О.І.,
адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла справу про обвинувачення ОСОБА_2,
за ч.2 ст.185 КК України,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_2 13 березня 2010 року близько 2 год. в стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи в будинку АДРЕСА_1, таємно викрав у ОСОБА_3 150 грн., мобільний телефон «Сіменс», вартістю 150 грн., ДВД - програвач – 150 грн., завдавши потерпілій шкоди на загальну суму 450 грн.
Як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні підсудний винним себе визнав повністю, дав детальні пояснення про обставини вчинення злочину, які відповідають пред’явленому обвинуваченню та фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.
Крім повного визнання своєї вини підсудним, його винність у вчиненні злочину підтверджується доказами, перевіреними судом в порядку ч.3 ст. 299 КПК України.
Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, оскільки він таємно викрав чуже майно, повторно.
Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу підсудного, який, хоча і характеризується позитивно, але раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності, як пом`якшуючі покарання обставини: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, його молодий вік та прохання потерпілої не позбавляти його волі, так і обтяжуючу покарання обставину – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, а тому він може бути виправлений лише в місцях обмеження волі.
Цивільний позов потерпілої про стягнення 700 грн. матеріальної шкоди підлягає задоволенню в частині доведеній слідством – 450 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
з а с у д и в:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 років 6 міс. обмеження волі.
Висновок: на мою думку, покарання у вигляді обмеження волі є «необхідним і достатнім» у даному випадку, хоча нам недостатньо даних щодо обставин, які пом’якшують покарання (точніше, вони тут взагалі не зазначені).
Варіант 1
1) Ч.3 ст. 185 ККУ Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому
2) Стаття 67 ККУ. Обставини, які обтяжують покарання
5) тяжкі наслідки, завдані злочином;
3) Пункт 6. Наведений у ч. 1 ст. 67 КК перелік обставин, що обтяжують покарання, є вичерпним, тому суд не вправі посилатись у вироку як на обтяжуючі і враховувати при призначенні покарання інші обставини, не передбачені цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 67 КК суд, установивши наявність зазначених у пунктах 2, 6, 7, 9, 10, 12 ч. 1 цієї статті обтяжуючих обставин, зобов'язаний навести їх у вироку та врахувати при призначенні покарання. Обставини, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5, 8, 11, 13 ч. 1 ст. 67 КК, суд залежно від конкретних обставин справи (зокрема, за відсутності зв'язку якоїсь із названих у цих пунктах обставин зі злочином) вправі не визнати обтяжуючими, навівши у вироку відповідні мотиви.
4) Знову ж таки, суд може і не визнати характер даної обставини як обтяжуючий.
Судова практика:
1. Справа № 1-41/11
ВИРОК
