Уведення інсуліну у флакон з розчином глюкози за призначенням лікаря
1. Чисто вимитими та знезараженими руками візьміть флакон з необхідним розчином глюкози (10%, 20%, 33%), прочитайте уважно етикетку.
2. Відберіть потрібну кількість флаконів з розчином глюкози й визначте кількість сухої речовини (глюкози) в розчині. Так, якщо хворому призначено 1200 мл 10% розчину глюкози, то ви відбираєте 3 флакони ємкістю по 400 мл. Визначте шляхом усних математичних підрахувань, що в кожному флаконі міститься 40 г глюкози.
3. Визначте, яку кількість одиниць інсуліну необхідно ввести в кожний флакон з розчином глюкози. Кількість сухої речовини глюкози, тобто 40 г, поділіть на 4. Таким чином, у кожний флакон із розчином глюкози в цьому випадку потрібно ввести 10 ОД інсуліну.
4. Зніміть зйомну частину металевого ковпачка флакона з інсуліном, продезінфікуйте корок стерильним ватним тампоном, зволоженим 70% розчином етилового спирту.
5. Наберіть в одно- або двомілілітровий шприц 0,25 мл (10 ОД) інсуліну, за допомогою голки проколіть корок підготовленого флакона і введіть інсулін у розчин глюкози. Одразу після введення інсуліну відтягніть у шприц розчин глюкози із флакона і ним промийте шприц та голку для того, щоб увести у флакон залишки інсуліну.
6. Вийміть голку із флакона і таким самим способом уведіть потрібну кількість інсуліну в кожний флакон з розчином глюкози.
Уведення сольових розчинів і вітамінів
1. Уважно прочитайте призначення лікаря і, суворо дотримуючись його, приготуйте необхідні сольові розчини для внутрішньовенного введення. Найчастіше сольові розчини готують на основі 0,9% розчину натрію хлориду або розчину Рінгера—Локка.
2. У сольові розчини за призначенням лікаря, точно дотримуючись дозування, додайте зазначені в листі лікарських призначень вітаміни.
Запам'ятайте! Тіаміну бромід (вітамін В() і піридоксину гід-рохлорид (вітамін Вб) не сумісні. Тому їх необхідно вводити окремо і, як правило, у різні дні.
Якщо після приготування лікарського коктейлю розчин у флаконі помутнів, це означає, що виникла небажана реакція. Обов'язково про це повідомте лікаря. З'ясуйте причину несумісності ліків і приготуйте лікарський коктейль повторно.
3. Якщо хворому призначено білковий гідролізат і розчин глюкози, то флакони глюкози та білкового гідролізату з'єднайте стерильною поліхлорвініловою трубочкою для того, щоб розчини змішувалися. Таке введення білкових гідролізатів хворі переносять краще.
4. Якщо у хворого виникне відчуття жару, гіперемія обличчя, утруднене дихання, тимчасово відключіть гідролізат і вводьте розчин глюкози, потім обережно знову підключіть паралельно білковий гідролізат.
5. Якщо у хворого виникла нудота, блювання, зуд, гарячка — препарат відключіть і негайно викличте лікаря, але з вени систему не відключайте, тимчасово переключіть систему на розчин глюкози або 0,9% розчин натрію хлориду.
6. Жирові емульсії перші 10 хв уводьте зі швидкістю 20 крапель за 1 хв, потім поступово протягом ЗО хв кількість крапель збільшіть до 50 за 1 хв і з такою швидкістю продовжуйте введення препарату.
Запам'ятайте! Не можна додавати до жирової емульсії вітаміни, електроліти та інші ліки. Білкові гідролізати необхідно вводити в підігрітому стані. Для цього треба покласти грілку з теплою водою на трубку системи і, щоб довше зберегти тепло, накрийте грілку ковдрою. У перші ЗО хв білкові гідролізати необхідно вводити зі швидкістю 10—20 крапель за 1 хв.
