Знайомство з групами лексики за походженням( 1 хвилина)

ПЛАН-КОНСПЕКТ

УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Тема уроку: «Словниковий склад української мови. Походження слів: власне українські й запозичені слова».

Соціокультурна тема: «Мистецтво гончарів».

Мета: познайомити учнів з поняттями про лексикологія, лексика, сформувати поняття про поділ лексики за походженням, допомогти учням осягнути поняття власне української лексики та запозиченої;

увести словниковий запас учнів лексику на позначення предметів народного вжитку, формувати навичку комунікативної взаємодії учнів, сприяти мовленнєвому розвитку учнів;

розкрити привабливість давнього народного ремесла гончарів, формувати пізнавальний інтерес до народної культури.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу; урок-подорож

Методи і прийоми: бесіда, робота з підручником, метод вправ, інтерактивні (робота в групах, робота в парах), активні (гра-мовчанка, прогнозування, проблемні питання), зв’язні висловлювання учнів, аудіювання, читання.

Унаочнення та засоби навчання:

Ілюстрації „Гончар за работою”, „Гончарні вироби”.

Роздавальний матеріал – матеріали для груп, пар.

Карта „Країна Лексикологія”, динамічні об’єкти.

Картки оцінювання: малюнки, слова, тлумачення (словникова стаття).

Картки взаємо і самоцінки.

Обладнання (технічні засоби навчання):

Картки з іменами учнів, тлумачні словники.

Дзвінок.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ (1 хвилина)

· Привітання. ( Підводьтеся, налаштуємося, посміхнемося, скажемо українською своїм сусідам праворуч і сусідам ліворуч)

· Налаштування

· Картки (Продовжуємо знайомитися один з одним ближче, і в цьому нам допомагають наші картки з іменами, які ми оформлювали на минулому уроці )

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ТЕМИ І ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ УРОКУ (2 хвилини)

· Прогнозування теми за картою (Кожний розділ науки про мову – як нова країна. У дорозі до нових відкриттів нам допоможе карта. Ця карта динамічна – на ній будуть з’являтися і зникати об’єкти. Ви вже могли роздивитися її на перерві)

– Як називається непізнана нами країна? (Лексикологія)

– Які два міста ми сьогодні збираємося відвідати? (Запозичена і власне українська лексика)

· Оголошення теми учнем

– Хто стане вчителем і оголосить тему нашого уроку?

· «Криголам» – очікування (Давайте скажемо, що ми чекаємо від нашого уроку, що дізнаємося. Я почну, а ви підхопите. «Я – Альона Ігорівна. Сподіваюсь, наша подорож буде цікавою і ми познайомимося з походженням слів».

· Оголошення мети учнями

· Запис у зошит (один рядок пропускають).

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Сприйняття й усвідомлення нових понять «лексика», «лексикологія»

· Розгадування кросворда. Робота в малих групах – четвірках (5 хвилини)

ІНСТРУКТАЖ

Пропущений рядок ми заповнимо, коли отримаємо ключ від нової країни.
Об’єднайтеся в четвірки. Ваше завдання: якнайшвидше дізнатися, хто є мешканцем країни Лексикологія.
Кожна група отримає кросворд, заповнить його і у вертикальному рядку прочитає відповідь.
Працювати потрібно пошепки, не здавати секрети конкурентам.
Сигналом про виконання роботи підняті руки усіх членів команди. Відповідь, що викрикується, не зараховується.
Представники четвірок отримайте кросворди. Починаймо?

Групі, що знайшла відповідь, поки інші працюють, видається бонусне завдання – подумати над питанням. Питання видаються на окремих аркушах.

–Який новий мовний термін буде нашим ключем. (Лексика)

– Хто здогадався, що ми називаємо лексикою?

Лексика – це словниковий склад мови

– А які ще мовні терміни ми беремо із собою у дорогу? (Лексикологія, словниковий склад мови)

– А хто кмітливий, хто є мешканцем країни Лексикологія? (Слова, усі слова нашої мови)

· Усвідомлення нового навчального матеріалу. (3 хвилини)

· Робота з підручником (стор.166)

Ø Ключ у нас є, але ми не зможемо ним скористатися, поки не добре не познайомимося з мовними термінами-помічниками. Як завжди надійним помічним нам стає підручник. Відкриємо на сторінці 166. І прочитаємо, що говорить підручник, навіщонам потрібно потрапити в країну Лексикологія.

– Чому для нас важливо познайомитися з усім, чим володіє Лексикологія? (Бо мешканці Лексикології – слова, а чим більше ми їх знаємо, ти кращими мовцями стаємо).

– Чи були ви праві у ваших визначеннях Лексики і Лексикології? (Майже так)

– То ж як визначаємо? Лексика – це …1 учень

– Лексикологія – це … 1 учень

– А що ви дізналися нового про українську мову? 1 учень

· Запам’ятовування нових термінів (2 хвилини)

o Робота в парах (Перший варіант розкажіть своєму сусіду нові терміни, а другий – що нового дізналися про українську мову).

o Заповнимо пропущений рядок Лексика – словниковий склад мови

Знайомство з групами лексики за походженням(1 хвилина)

· Знайомство з поділом лексики за походженням. Бесіда з опорою на карту

Ø Ми дійшли до містечка, в ньому будиночки різні (українські хатки, будинки інших народів). У віконечках слова: вода, сонце, рід; рушник, гопак; плеєр, майонез, краватка.

– Як ви думаєте, чому так виглядає містечко?

Þ Перечитайте тему нашого уроку (у підручнику)

– Якими ж за походженням є слова в нашій мові?

– Дайте відповідь повним реченням: На які групи за походженням поділяється лексика?

3. Знайомство з власне українською лексикою. (2 хвилини)

· Встановлення істотних ознак власне українських слів

o Бесіда.

– Яких слів в українській мові більше?

– Назвіть, які ви знаєте власне українські слова?

– Як давно ці слова у нашій мові?

– Чи могла б мова існувати без цих слів?

· Запис прикладів слів. Щоб запам’ятати термін, запишемо у зошитвласне українські слова, які ви знайшли на карті.

Власне українські слова: вода, сонце …

– Допишіть самостійно

· Робота з власне українськими словами: гончар…. Мотивування наступної роботи

– Прочитай останніх п’ять слів

– Чи всім знайомі ці слова, ви знаєте їх значення?

– Чи здогадалися, де ми опинилися? вулиця Гончарна.

– Хто живе на цій вулиці?

– Хто такі гончарі?

4. Робота з текстом «Мистецтво гончарів». Вправа. 381, сторінка 166 (11 хвилин)

4.1. Дотекстові завдання

– Про таких майстрів ми дізнаємося із тексту на сторінці 166.

– Прочитайте його назву.

– Придивіться до ілюстрації

– Чому їх роботу називають мистецтвом?

· Знайомство з новою лексикою. «Займи позицію»

– Де тут куманець, кухоль, горщик, макітра, глечик, миска, кухоль? Доведіть. Можете скористатися довідкою підручника. (Я вважаю, що …, тому що ….)

4.2. Текстові завдання

· Виразне читання тексту вчителем та підготовленими учнями

– Розпочнімо знайомство з мистецтвом гончарів. Спробуйте уявити, як працює майстер-гончар. Перший абзац читає підготовлений учень, другий – вчитель, щоб передати динаміку, третій – підготовлений учень

· Перевірка первинного сприйняття. Бесіда за змістом

– Подивіться на ілюстрацію чи таким ви уявляли гончаря за роботою?

Þ Як народжується гончарний виріб?

– Чи легка ця справа?

· Вибіркове читання тексту в парах

Ø Перший варіант перечитайте пошепки своєму сусіду частину тексту, де описується його робота, передаючи усю чарівність цього процесу (Учні читають 2 абзац)

Ø Підніміть руку кому вдалося детально уявити роботу гончаря.

Ø А тепер другий варіант прочитайте першому, що ще ми дізналися про мистецтво гончарів. (Учні читають 1, 3 абзац )

4.3. Післятекстові завдання

· Комунікативна вправа: вживання нової лексики

– Хто уважний, як називається предмет на фото

– Які ще вироби виготовляють гончарі?

– Як одним словом називаються ці предмети?

Ø Складемо речення із словосполученням глиняний посуд.

Ø Запишемо у зошит найкраще.

З давніх-давен в Україні виготовляли майстри-гончарі глиняний посуд.

· Робота над оволодінням мовними нормами

– Чи дотримувалися правил вимови? Прочитайте слова в рамочці.

– Знайдіть і прочитайте словосполучення із цими словами.

· Орфографічний коментар

– Які слова виділено у тексті?

Þ Чому?

Þ Поясніть їх правопис.

– Нам час вирушати з містечка Гончарне, наостанок скажемо, а яких слів власне українських чи запозичених в тексті було більше?

– Чому?

5. Запам’ятовування матеріалу (3 хвилини)

· Вправа на застосування знань.

· Робота в парах. Учитель-учень

Ø Мешканці нас не хочуть відпускати, хочуть дати нам щось у подарунок, щоб його отримати ви всі перетворитесь на пари «вчитель-учень»

Учнями будуть учні другого варіанта, вони будуть усно виконувати вправу 382, а учні першого варіанта стануть вчителями, вони будуть слухати і перевіряти правильність виконання, при потребі допомагати.

Починаймо.

Вчитель контролює роботу учнів

Учні розповідають в парах

· Презентація тлумачного словника

– Як ви думаєте, що це за подарунок?

Þ Чи значення всіх власне українських слів ми завжди знаємо?

Þ Що допоможе нам дізнаватися значення власне українських слів, значення яких ми не знаємо.

– Чому потрібно використовувати тлумачний словник?

Тепер ви зможете завжди на перерві постійно знаходити значення невідомих слів.

4. Знайомство із запозиченою лексикою. (3 хвилини)

· Сприйняття нового матеріалу. Бесіда за картою

– Попрощаємося з містом власне українських слів. Куди вирушаємо далі?

– Чому воно менше?

– Як ви розумієте термін «запозичені»?

– Придивіться уважно до малюнків на карті, чи можете встановити звідки прийшли слова?

– А як ви вважаєте, чому в нашій мові з’являються слова з інших мов?

· Усвідомлення нового матеріалу. Робота з підручником. Впр. 385.

Три учні читають по черзі.

– То ж чому в нашій мові з’являються слова з інших мов?

– Які слова називаються запозиченими?

· Запам’ятовування нового матеріалу. Взаємоконтроль у парах. Учитель-учень

Ø Розкажіть, що ви дізналися про запозичені слова. Тепер другий варіант учитель, перший – учень.

Вчитель контролює роботу учнів.

Учні розповідають в парах

ІV. ФОРМУВАННЯ УМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ