За вибухопожежною та пожежною небезпекою приміщення та будівлі відповідно до норм технологічного проектування (ОНТП 24-86) поділяються на

1) п’ять категорій А, Б, В, Г, Д;

2) В-І, В-Іа, В-Іб, В-Іг, В-ІІ, В-ІІа;

3) П-І, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ зони.

 

10. Згідно до правил улаштування електроустановок приміщення поділяються на вибухонебезпечні та позначаються таким чином:

1) п’ять категорій А, Б, В, Г, Д;

2) В-І, В-Іа, В-Іб, В-Іг, В-ІІ, В-ІІа;

3) П-І, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ зони.

 

11. Згідно до правил улаштування електроустановок приміщення поділяються на пожежонебезпечні та позначаються таким чином:

1) п’ять категорій А, Б, В, Г, Д;

2) В-І, В-Іа, В-Іб, В-Іг, В-ІІ, В-ІІа;

3) П-І, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ зони.

 

12. Основними системами комплексу заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об’єкта є:

1) система запобігання пожежі, система протипожежного захисту та система організаційно – технічних заходів;

2) організаційні, технічні та режимні та експлуатаційні заходи;

3) запобігання утворення горючого середовища, запобігання виникнення в горючому середовищі джерела запалювання.

 

13. Заходи, що передбачають організацію пожежної охорони на об’єкті, проведення навчання з питань пожежної безпеки, огляд стану пожежної безпеки приміщень, будівель належать до:

1) технічних заходів;

2) організаційних заходів;

3) заходів режимного характеру.

14. Для гасіння електроустановок під напругою 380 В, горючих твердих матеріалів та рідких речовин, за винятком лужних та лужноземельних металів, а також речовин, що здатні горіти без доступу повітря використовують:

1) хімічно-пінні вогнегасники;

2)  хладонові вогнегасники;

3) вуглекислотні вогнегасники.

 

15.Для гасіння легкозаймистих та горючих рідин, твердих горючих речовин та матеріалів, електропроводок, що знаходяться під напругою до 1000 В, а також цінних предметів використовують:

1)хімічно-пінні вогнегасники;

2) хладонові вогнегасники;

3)вуглекислотні вогнегасники.

 

16.Для гасіння електроустановок, що знаходяться під напругою, а також лужних, лужноземельних металів та їх карбідів не застосовують:

1)повітряно-пінні вогнегасники;

2) хладонові вогнегасники;

3)вуглекислотні вогнегасники.

 

17.Засоби пожежегасіння призначені для ліквідації невеликих осередків пожеж, а також для гасіння пожеж на початковій стадії їх розвитку мають назву:

1) пересувних засобів пожежогасіння;

2)первинних засобів пожежогасіння;

3) модульних установок пожежогасіння.

 

18.Найбільшу загрозу для життя людини становлять:

1)небезпека підвищеної температури;

2) недостатність кисню;

3) токсичні продукти горіння.

 

19.В умовах пожежі життєвонебезпечною для людини є підвищення температури середовища до:

1)50 °С;

2)60 °С;

3)70 °С.

 

20.Небезпечною для життя людини вважається ситуація, коли вміст кисню у повітрі знижується до:

1) 21 %;

2) 14%

3) 11 %.

 

21. Мінімальна відстань у метрах, на якій людина ще може знаходитись від полум’я складає (Н – середня висота факелу полум’я в метрах):

1) R = 1,2 Н;

2) R = 1,4 Н;

3) R = 1,6 Н;

 

22.  Найбільш надійним засобом виявлення та сповіщення пропожежу є:

1) автоматична установка пожежної сигналізації;

2) ручний пожежний сповіщувач;

3) тепловий пожежний сповіщувач.

 

23. Спеціальні пожежні щити встановлюють на території підприємства з розрахунку один щит на площу:

1) 1000 м² ;

2) 2000 м² ;

3)5000 м² .

 

24. Як вогнегасна речовина в стаціонарних установках пожежогасіння застосовується:

1) вода, піна, газові та аерозольні вогнегасні речовини;

2) вода, пісок, покривала з негорючого теплоізоляційного полотна;

3) вода, пісок, покривала грубововняної тканини

 

25.Стаціонарні установки пожежогасіння, що поєднують функції сповіщувачів і пристроїв, що забезпечують випуск та рівномірне зрошування водою захищуваної площі підлоги в місці виникнення пожежі мають назву:

1) спринклерні установки пожежогасіння;

2) дренчерні установки пожежогасіння;

3)  модульні установки пожежогасіння.

 

26.Вогнегасники, пожежний інвентар та пожежний інструмент належать до:

1) первинних засобів пожежогасіння;

2) пересувних засобів пожежогасіння;

3) стаціонарних засобів пожежогасіння.

27.Спосіб, при якому припинення процесу горіння здійснюється, суцільними струменями води, розпиленими струменями води та перемішуванням горючих речовин має назву:

1) хімічне гальмування;

2)  охолодження горючих речовин або зони горіння;

3) розбавлення повітря чи горючих речовин.

 

28.Спосіб, при якому припинення процесу горіння здійснюється, утворенням розривів у горючій речовини, вогнегасними смугами, шаром вогнегасного порошку, шаром продуктів вибуху вибухових речовин має назву:

1)  хімічне гальмування;

2)  ізоляції горючих речовин або зони горіння;

3) розбавлення повітря чи горючих речовин.

 

29.Спосіб, при якому припинення процесу горіння здійснюється, водою, негорючими газами чи водяною парою, тонкорозпиленими струменями води має назву:

1)хімічне гальмування;

2) охолодження горючих речовин або зони горіння;

3)розбавлення повітря чи горючих речовин.

 

30. Спосіб, при якому припинення процесу горіння здійснюється, вогнегасними порошками, галогеново днями має назву:

1) хімічне гальмування;

2) ізоляції горючих речовин або зони горіння;

3) розбавлення повітря чи горючих речовин.

 

31. Для гасіння пожеж, що вже сильно розвинулись, пожеж на висоті, коли необхідно пожати воду на відстані 50-70 м чи надати їй значної ударної сили для відриву полум’я, для створення водяних завіс та охолодження об’єктів, що знаходяться поруч з осередками пожежі воду застосовують у виді:

1)компактних струменів;

2)розпиленою чи тонкорозпиленою;

3) водяної пари.

 

32. Для гасіння твердих речовин і матеріалів, горючих та легкозаймистих речовин воду застосовують у виді:

1)компактних струменів;

2)розпиленою чи тонкорозпиленою;

3) водяної пари.

33. Для гасіння пожеж у приміщеннях об’ємом до 500 м² та невеликих пожеж на відкритих майданчиках та устаткування воду застосовують у виді:

1)компактних струменів;

2)розпиленою чи тонкорозпиленою;

3) водяної пари.

 

34. Піна, що складається із 80% вуглекислого газу, 19,7 % води та 0,3 % піноутворювальної речовини та має кратність 5 має назву:

1) повітряна піна;

2) хімічна піна;

3) повітряно-механічна піна.

 

35. Піна, що складається із 90% повітря, 9,4-9,8 % води та 0,2-0,6 % піноутворювальної речовини та має кратність 10 і вище має назву:

1) повітряна піна;

2) хімічна піна;

3) повітряно-механічна піна.

 

36.Не допускається влаштовувати евакуаційні виходи через приміщення ступеня вогнестійкості таких категорій:

1) А і Б;

2) В і Г;

3) Г і Д.

 

37. Будівлі та приміщення, де знаходяться чи використовуються в технологічних процесах горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 ° С, що можуть утворювати вибохонебезпечні паро- та газоповітряні суміші відносяться до:

1) категорії А за пожежною та вибухопожежною небезпекою;

2) категорії Б за пожежною та вибухопожежною небезпекою;

3) категорії В за пожежною та вибухопожежною небезпекою;

 

38. Будівлі та приміщення, де знаходяться чи використовуються в технологічних процесах горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28 ° С, що можуть утворювати вибохонебезпечні пило- та пароповітряні суміші відносяться до:

1) категорії А за пожежною та вибухопожежною небезпекою;

2) категорії Б за пожежною та вибухопожежною небезпекою;

3) категорії В за пожежною та вибухопожежною небезпекою.

39. Будівлі та приміщення, де знаходяться чи використовуються в технологічних процесах горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, що здатні при взаємодії з водою, киснем лише горіти відносяться до:

1) категорії Б за пожежною та вибухопожежною небезпекою;

2) категорії В за пожежною та вибухопожежною небезпекою;

3) категорії Г за пожежною та вибухопожежною небезпекою.

 

40. Будівлі та приміщення, де знаходяться чи використовуються в технологічних процесах негорючі та важкогорючі матеріали в гарячому, розжареному чи розплавленому стану, що здатні виділяти тепло, іскри, полум’я відносяться до:

1) категорії В за пожежною та вибухопожежною небезпекою;

2) категорії Г за пожежною та вибухопожежною небезпекою;

3) категорії Д за пожежною та вибухопожежною небезпекою.

 

41.Сукупність організаційних заходів, а також технічних засобів спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних чинників пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї є:

1) системою запобігання пожежі об’єктів;

2) системою протипожежного захисту об’єктів;

3) системою організаційно-технічних заходів пожежної безпеки об’єктів.

 

42. Комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на унеможливлення умов, необхідних для виникнення пожежі є:

1) системою запобігання пожежі об’єктів;

2) системою протипожежного захисту об’єктів;

3) системою організаційно-технічних заходів пожежної безпеки об’єктів.

 

43. Організаційні заходи пожежної безпеки передбачають:

1) організацію пожежної охорони на об’єкті, проведення навчання з питань пожежної безпеки, огляд стану пожежної безпеки приміщень, будівель;

2) технічне переоснащення виробництва, переобладнання електромереж, суворе дотримання правил і норм пожежної безпеки;

3) заборона куріння та застосування відкритого вогню в недозволених місцях, недопущення появи сторонніх осіб у вибухонебезпечних приміщеннях.

 

 

44. Технічні заходи протипожежної безпеки передбачають:

1) організацію пожежної охорони на об’єкті, проведення навчання з питань пожежної безпеки, огляд стану пожежної безпеки приміщень, будівель;

2) технічне переоснащення виробництва, переобладнання електромереж, суворе дотримання правил і норм пожежної безпеки;

3)заборона куріння та застосування відкритого вогню в недозволених місцях, недопущення появи сторонніх осіб у вибухонебезпечних приміщеннях.

 

45. До заходів режимного характеру протипожежної безпеки належать:

1) організацію пожежної охорони на об’єкті, проведення навчання з питань пожежної безпеки, огляд стану пожежної безпеки приміщень, будівель;

2) технічне переоснащення виробництва, переобладнання електромереж, суворе дотримання правил і норм пожежної безпеки;

3) заборона куріння та застосування відкритого вогню в недозволених місцях,

46. Хлор, фтор, оксиди азоту, селітра належать до:

1) горючих речовин;

2) окисників;

3) джерел запалювання.

 

47.Відкрите полум’я, розжарені предмети, електричні заряди, сонячна радіація, електромагнітні та інші випромінювання належать до:

4) горючих речовин;

5) окисників;

6) джерел запалювання.

 

 

ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА

1. Закон України “Про охорону праці”. - Постанова Верховної Ради України від 14 жовтня 1992 р. № 2695 - ХІІ / Законодавство України про охорону праці (в 3-х томах), Т.1. - Київ, 1995. - С. 265-291.

2. Закон України “Про пожежну безпеку”. - Постанова Верховної Ради України від 17 грудня 1993 р. / Законодавство України про охорону праці (в 3-х томах), Т.3. - Київ, 1995. - С. 507-530.

1. Закон України “Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення”. - Постанова Верховної Ради України від 24 лютого 1994 р. / Законодавство України про охорону праці (в 3-х томах), Т.3. - Київ, 1995. - С. 532-566.

2. Типове положення про службу охорони праці. - Затв. наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 3 серпня 1993 р. № 73 / Законодавство України про охорону праці (в 3-х томах), Т.1. - Київ, 1995. - С.311-329.

3. Законодавство України про охорону праці. У 4 –х томах.− К.: Основа, 1995.

4. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник. −Львів: Афіша, 2002.

5. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. Підручник. −Львів: Афіша, 2002.

6. Купчик М.П., Гандзюк М.П., Степанець І.Ф. та ін. Основи охорони праці. − К.: Основа, 2000.

7. Бублик Г.А. Охорона праці. Конспект лекцій. – Київ, КНТЕУ, 2000.

8. Практикум із охорони праці. Навч. посібник. За ред. Жидецького В.Ц. −Львів: Афіша, 2000

9. Науково-виробничий журнал. “Охорона праці”.

10. Науково-виробничий журнал. “Пожежна безпека”.

11. www.ohoronapraci.kiev.ua

12. www.ohrana.mbr.sumy.