Розділ 3. Основи техніки безпеки

 

1.Яке розпізнавальне пофарбування трубопроводів встановлене для води:

1) зелене;

2) синє;

3) сіре.

 

2. Яке розпізнавальне пофарбування трубопроводів встановлене для повітря:

1) зелене;

2) синє;

3) сіре

 

3. Яке розпізнавальне пофарбування трубопроводів встановлене для горючих та негорючих газів:

1) зелене;

2) синє;

3) жовте.

 

4. В залежності від небезпеки, що виникає при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт вантажі поділяються на:

1) дев’ять класів;

2) чотири групи;

3) три категорії.

 

5. Механізований спосіб проведення вантажно-розвантажувальних робіт необхідно застосовувати при таких умовах:

1) вага вантажу понад 50 кг та висота піднімання понад 3 м;

2) вага вантажу понад 80 кг та відстані по горизонталі більше ніж 25 м;

3) вага вантажу понад 10 кг при чергуванні з іншою роботою та 7 кг при постійній роботі з вантажами протягом зміни.

 

6.Основні причини нещасних випадків при ручних вантажно-розвантажувальних роботах:

1) відсутність та несправність запобіжних пристосувань, зачепленні вантажем при його підніманні чи опусканні;

2) невідповідність місця та умов роботи вимогам охорони праці;

3) внаслідок падіння вантажу.

 

7. Основні причини нещасних випадків при роботі з механічними пристосуваннями при вантажно-розвантажувальних роботах:

1) відсутність та несправність запобіжних пристосувань, зачепленні вантажем при його підніманні чи опусканні;

2) невідповідність місця та умов роботи вимогам охорони праці;

3) внаслідок падіння вантажу.

 

8. Основні причини нещасних випадків при роботі з підіймально-транспортними машинами та механізмами:

1) відсутність та несправність запобіжних пристосувань, зачепленні вантажем при його підніманні чи опусканні;

2) невідповідність місця та умов роботи вимогам охорони праці;

3) внаслідок падіння вантажу.

 

9.Система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики має назву:

1) електробезпека;

2) електротравматизм;

3) дія електричного струму на організм людини.

 

10. Дія струму, що проявляється опіками окремих ділянок тіла, нагріванням кровоносних судин, серця та інших органів, через які проходять струм, що призводить до виникнення в них функціональних розладів має назву:

1) електролітичної дії;

2) термічну дію;

3) біологічна дія.

 

11. Дія струму, що проявляється ушкодженнями (розриви, розшарування тощо) різноманітних тканин організму внаслідок електродинамічного ефекту має назву:

1) електролітичної дії;

2) термічної дії;

3) механічної дії.

 

12. Дія струму, що характеризується розкладом крові та інших органічних рідин, що викликає суттєві порушення їх фізико-хімічного складу:

1) електролітичної дії;

2) термічну дію;

3) біологічна дія.

 

13. Дія струму, що характеризується небезпечним збудженням клітин та тканин організму, що супроводжуються мимовільним судомним скороченням м’язів:

1) електролітичної дії;

2) термічну дію;

3) біологічна дія.

 

14.Плями сірого чи блідо-жовтого кольору у вигляді мозоля на поверхні шкіри в місці її контакту із струмопровідними частинами мають назву:

1) електричний удар;

2) електричний опік;

3) електричні знаки.

 

15. Проникнення у верхні шари шкіри найдрібніших часточок металу, що розплавляється внаслідок дії електричної дуги:

1) металізація шкіри;

2) електричний опік;

3) електричні знаки.

 

16. Ушкодження, які виникають внаслідок судомних скорочень м’язів під дією електричного струму, що проходить через тіло людини:

1) електричний удар;

2) механічні ушкодження;

3) електричні знаки.

17. Збудження живих тканин організму електричним струмом, що супроводжується судомним скороченням м’язів:

1) електричний удар;

2) електричний опік;

3) електричні знаки.

 

18.Електричний опір тіла людини залежить від:

1) величини сили струму;

2) значення прикладеної напруги;

3) стану шкіри та центральної нервової системи.

 

Категорії приміщень, що характеризуються наявністю в них високої відносної вологості повітря (вище 75%); високої температури (вище 35 ° С); струмопровідного пилу; струмопровідної підлоги мають назву

1) особливо небезпечні приміщення;

2) приміщення з підвищеною небезпекою;

3) приміщення без підвищеної небезпеки.

 

20. Архітектурно-планувальні заходи колективного захисту, що передбачаються при проектуванні, реконструкції та експлуатації підприємств належать до заходів, що знижують вплив:

1) вібрації;

2) шуму;

3) випромінювання.

 

21. Категорії приміщень, що характеризуються наявністю в них дуже високої відносної вологості повітря (100%); хімічно активного середовища; або одночасно наявність двох чи більше умов, що створюють підвищену небезпеку мають назву:

1) особливо небезпечні приміщення;

2) приміщення з підвищеною небезпекою;

3) приміщення без підвищеної небезпеки.

 

22. Для ручних переносних світильників, місцевого освітлення виробничого устаткування в приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається напруга:

1) до 42 В;

2) до 12 В;

3) до 36 В.

 

23. Для ручних переносних світильників, місцевого освітлення виробничого устаткування в особливо небезпечних приміщеннях допускається напруга:

1) до 42 В;

2) до 12 В;

3) до 36 В

 

24. Випадкове електричне з’єднання частин електроустановки, які знаходяться під напругою, із землею називається:

1) замиканням на землю;

2) зоною розтікання струму;

3) заземлювачем.

 

25. Покриття струмопровідних частин шаром діелектрика для захисту людини від випадкового доторкання до частин електроустановок, через які проходить струм має назву:

1) вирівнювання потенціалів;

2) ізоляції струмопровідних частин;

3) недосяжність неізольованих струмопровідних частин.

 

26. Застосування захисних огорож, блокувальних пристроїв − до цих технічних засобів захисту від ураження струмом відносяться:

1) вирівнювання потенціалів;

2) ізоляції струмопровідних частин;

3) недосяжність неізольованих струмопровідних частин.

 

27. Пасивний засіб захисту від ураження струмом, який не усуває небезпеки ураження, а лише інформує про її наявність має назву:

1) вирівнювання потенціалів;

2) ізоляції струмопровідних частин;

3) попереджувальна сигналізація.

 

28. Спосіб зниження напруг доторкання та кроку між точками електричного кола, до яких можливе одночасне доторкання людини, або на яких вона може одночасно стояти має назву:

1) вирівнювання потенціалів;

2) ізоляції струмопровідних частин;

3) попереджувальна сигналізація.

 

29. Навмисне електричне з’єднання з нульовим захисним провідником металевих нормально неструмопровідних частин, які можуть опинитись під напругою має назву:

1) захисне занулення;

2) захисне заземлення;

3) захисне вимикання.

 

30. Швидкодіючий захист, який забезпечує автоматичне вимкнення електроустановки при виникненні в ній небезпеки ураження струмом має назву:

1)захисне занулення;

2)захисне заземлення;

3)захисне вимикання.

 

31. Вироби, що переносяться та перевозяться і слугують для захисту людей, які працюють з електроустановками, від ураження електричним струмом, від дії електричної дуги та електромагнітного поля має назву:

1) електрозахисний засіб;

2) нульовий захисний провідник;

3) заземлювальний пристрій.

 

32.Сукупність конструктивно об’єднаних заземлюваних провідників та заземлювача має назву:

1) електрозахисний засіб;

2) нульовий захисний провідник;

3) заземлювальний пристрій.

 

33. Сукупність явищ, що пов’язані з виникненням, накопиченням та релаксацією вільного електричного заряду на поверхні або в об’ємі речовин, матеріалів, виробів (діелектриків або напівпровідників) мають назву:

1) електризації;

2) статичної електрики;

3) атмосферної електрики.

 

34. Виникнення електричних зарядів, які можуть утримуватись на поверхні тіл (при їх терті) протягом тривалого часу мають назву:

1) електризації;

2) статичної електрики;

3) атмосферної електрики.