1) обов’язковий медичний огляд певних категорій працівників;
2) державний санітарний нагляд;
3) включення вимог безпеки щодо здоров’я та життя в державні стандарти та нормативну документацію.
6.Роботи, які виконуються сидячи та не потребують фізичного напруження належать до категорії:
1) легка −Іа;
2) легка −Іб;
3) середньої важкості −ІІа;
7. Роботи, які пов’язані з постійним ходінням, переміщення дрібних предметів (до 1 кг) у положенні стоячи або сидячи, і потребують певного фізичного напруження належать до категорії:
1) легка −Іа;
2) легка −Іб;
3) середньої важкості −ІІа;
8. Роботи, які пов’язані з постійним ходінням, переміщення невеликих вантажів та предметів (до 10 кг) у положенні стоячи або сидячи, і потребують помірного фізичного напруження належать до категорії:
1) легка −Іа;
2) середньої важкості −ІІа;
3) середньої важкості −ІІб;
9. Роботи, які пов’язані з постійним переміщення вантажів та предметів (понад 10 кг) у положенні стоячи або сидячи, і потребують великих фізичного напруження належать до категорії:
1) важка −ІІІ;
2) середньої важкості −ІІа;
3) середньої важкості −ІІб;
10.Жорсткі вимоги щодо рівня шуму, вібрації, освітленості висуваються до:
1) фізичної діяльності;
2) розумової діяльності;
3) операторської діяльності.
11. Умови, при яких зберігається не лише здоров’я працюючих, а й створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності належать до:
1) допустимих умов праці;
2) шкідливих умов праці;
3) оптимальних умов праці.
12. Умови, що характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища і трудового, які не перевищую встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров’я працюючих їх потомство належать до:
1) допустимих умов праці;
2) шкідливих умов праці;
3) оптимальних умов праці.
13. Умови, що характеризуються наявністю шкідливих виробничих чинників, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та його потомство належать до:
1) допустимих умов праці;
2) шкідливих умов праці;
3) небезпечних умов праці.
14. Умови, що характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, загрозу для життя належать до:
1) допустимих умов праці;
2) шкідливих умов праці;
3) небезпечних умов праці.
15.Ступінь залучення до роботи м’язів та фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження визначаються показником:
1) “важкість праці”;
2)“напруженість праці”
4) загальна оцінка умов праці.
16.Навантаження на центральну нервову систему, що характеризуються інтелектуальними, сенсорними, емоційними навантаженнями, монотонністю та режимом праці визначаються показником:
1) “важкість праці”;
2) “напруженість праці”
3) загальна оцінка умов праці.
17. Умови внутрішнього середовища, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням у виробничих приміщеннях мають назву:
1) параметрів мікроклімату;
2) метеорологічних умов;
3) терморегуляція.
18. Властивість організму підтримувати тепловий баланс із навколишнім середовищем має назву:
1) випаровуванням вологи з поверхні шкіри;
2) терморегуляцією;
3) конвекцією і випромінюванням.
19. Мікрокліматичні умови, які при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції маю назву:
1) оптимальними мікрокліматичними умовами;
2) мікрокліматичними умовами робочої зони;
3) допустимими мікрокліматичними умовами.
20. Мікрокліматичні умови, які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції маю назву:
1) оптимальними мікрокліматичними умовами;
2) мікрокліматичними умовами робочої зони;
3) допустимими мікрокліматичними умовами.
21.Речовина, що контактуючи з організмом людини, може викликати захворювання чи відхилення у стані здоров’я як під час впливу речовини, так і в подальший період життя теперішнього і наступних поколінь має назву:
1) небезпечна речовина;
2) шкідлива речовина;
3) хімічна речовина.
Максимальна концентрація шкідливої речовини в повітрі робочої зони, яка при щоденні роботі протягом 8 годин чи іншої тривалості (але не більше 40 годинна тиждень)не призводить до зниження працездатності і захворювання в період трудової діяльності та у наступний період життя, а також не справляє несприятливого впливу на здоров’я нащадків має назву
1) надзвичайно небезпечної речовини;
2) високонебезпечної речовини;
3) гранично допустимої концентрації.
