Описание проблемы. В модели слишком много многоугольников, из-за чего усложняется процесс загрузки.

Чаще всего это происходит по следующим причинам:

· Создание кривых поверхностей требует использования большего количества сторон. Стандартное число сторон SketchUp создается для окружности – 24 и для дуги – 12. Зачастую этого даже много. При правильном текстурировании колонны, созданные с 3 сторонами, могут выглядеть так же хорошо, как и с 24. Иногда использование только одной поверхности может быть более эффективным, если применена хорошая текстура кривой колонны.

· Внутри модели содержатся дополнительные элементы. Проверьте наличие в модели дополнительных внутренних элементов, невидимых снаружи. Сократить число прямоугольников в модели можно путем использования полой оболочки.

· Слишком много деталей. Создавайте только детали, определяющие специфику строения. Зачастую использование текстуры качественного фото избавляет от необходимости создания множества деталей. Хорошим примером служат ступеньки лестницы. Натурально выглядящие ступеньки можно создать путем использования наклонной плоскости с применением хорошей текстуры. Это помогает сократить количество прямоугольников, нужных для создания 10 ступенек с 20 до 1.

 

3 ЗМIСТ ТА ОБСЯГ ДОКУМЕНТІВ КУРСОВОГО ПРОЕКТА

 

 

Курсовий проект по ГІС складається з двох обов'язкових частин: записки пояснення і графічного матеріалу. Записка пояснення до курсового проекту повинна містити 30-50 сторінок машинописного тексту (або 40-60 сторінок рукописного тексту), включаючи малюнки і таблиці.

Графічна частина курсового проекту по ГІС включає 2 креслення формату А2 і 1 креслення формату А3. Основні пункти записки пояснення і зміст графічної частини курсового проекту розглядаються в завданні до курсового проекту.

Пояснювальна записка умовно подiляється на структурні елементи:

- вступну частину;

- основну частину;

- додаток.

Вступна частина мiстить в собi:

- титульний аркуш;

- завдання на проектування;

- реферат;

- змiст;

- перелiк умовних позначок.

Основна частина мiстить в собi:

- вступ;

- суть проекта;

- висновки;

- рекомендацїї;

    - перелік посилань.

     Загальний обсяг пояснювальної записки – 30…50 арк.

 

Графічна частина курсового проекту містить:                                                    

1-10. Модель об'єкту (вигляд зверху/збоку/спереду, тривимірна проекція, тривимірна проекція з накладеними зображеннями). Схема - А3 - 10 листів

4 ВИМОГИ ДО СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ

ЗАПИСКИ

 

 

4.1 Титульний аркуш

 

Титульний аркуш є першою сторінкою пояснювальної записки і є              основним джерелом бібліографічної інформацїї, необхідної для оброблення та пошуку документа.

Титульний аркуш містить дані, які подають у такій послідовності:

- відомості про виконавця проекту – юридичну особу (установу або організацію) та її підпорядкування;

- повну назву проекта;

- код пояснювальної записки проекта;

- відомості про виконавця та керівника проекта;

- рік виконання проекта.

Приклад оформлення титульного аркуша наведено в додатку А.

                        

      4.2 Реферат

 

      Реферат призначено для ознайомлення з проектом.

      Реферат має бути стислим, інформативним і містити відомості, які дозволяють прийняти рішення про доцільність читання всього проекта.

 Текст реферату повинен відбивати подану у проекті інформацію в такій послідовності:

- відомості про обсяг проекта, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків,                                                                                    використаних джерел згідно з переліком посилань;

- об’єкт розробки;

- мета роботи;

- методи виконання роботи;

- результати та їх новизна;

- основні конструктивні технологічні й техніко-експлуатаційні характерис-      тики та показники;

- ступінь впровадження чи рекомендацїї щодо використання результатів роботи;

- взаємозв’язок з іншими роботами;

- галузь застосування;

- економічна ефективність;

- значущість роботи та висновки;

- прогнозні припущення про розвиток об’єкту розробки;

- перелік ключових слів, що є визначальними для розкриття суті курсового проекту.

     Перелік ключових слів містить від 5 до 15 слів або словосполучень,   

написаних великими літерами в називному відмінку в рядок через коми.          

     Частини тексту реферату, щодо яких відсутні відомості, випускають.

     Реферат належить виконувати обсягом не більш, як 500 слів на одній сторінці аркуша формату А4.

Реферат повинен бути оформлений на листі зі штампом, представленим на рисунку 5.1

    Приклад складання реферату наведено в додатку Б.

 

    4.3 Зміст

 

    Зміст розташовують безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки. До змісту включають: “Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів”; “Вступ”; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів суті проекту; “Висновки”; “Рекомендацїї”; “Перелік посилань”; назви додатків та номери сторінок, які містять початок матеріалу.

    Слово “Сторінка” над номерами сторінок, які містять початок матеріалу, не пишеться.

    Приклади оформлення змісту наведено в додатку В.

 

4.4 Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів      

 

     Усі прийняті у пояснювальній записці умовні позначення, символи, одиниці, малопоширені скорочення і терміни пояснюють у переліку, який вміщується беспосередньо після змісту, починаючи з новоі сторінки.

     Незалежно від цього за першої появи цих елементів у тексті наводять їх розшифровку.

     Перелік повинен розташовуватись стовпцем. Ліворуч в абетковому порядку наводять умовні позначення, символи, одиниці, скорочення й терміни, праворуч – їх детальну розшифровку.

      Приклад оформлення переліку умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів наведено в додатку Г. 

 

      4.5 Вступ

 

У вступі коротко викладають:

- оцінку сучасного стану розвитку галузі промисловості, в якій застосовується об’єкт розробки, відмічаючи практично розв’язані завдання та прогалини знань і конструктивних розробок, що існують у даній галузі;

- світові тенденцїї розв’язання поставлених завдань;

- актуальність даного проекту та підставу для його виконання;

        

Суть проекту поділяється на розділи, підрозділи, пункти та підпункти згідно із нижченаведеною схемою.

 

 

                Розділи

Підрозділи                    

                                2-------------2.1        

                                3             2.2      Пункти

                                 :             2.3----------2.3.1

                      :               :         2.3.2

                                            :         2.3.3   Підпункти

                                                            2.3.4--------2.3.4.1

                                                               :         2.3.4.2

                                                               :         2.3.4.3

                              

 

 

4.7 Висновки

 

Висновки вміщують безпосередньо після викладання суті звітної роботи, починаючи з нової сторінки.

У висновках наводять:

- оцінку одержаних результатів роботи;

- можливі галузі використання результатів роботи, враховуючи впровадження;

- народногосподарську, наукову, соціальну, навчальну значущість роботи.

      Текст висновків може поділятися на пункти.

 

     4.8 Рекомендацїї

 

      На основі сформульованих висновків у курсовому проекті можуть наводитися рекомендацїї.

      Рекомендацїї вміщують після висновків, починаючи з нової сторінки.

      У рекомендаціях визначають подальші роботи, які вважають необхідними, приділяючи основну увагу пропозиціям щодо ефективності використання результатів розроблення.

      Рекомендацїї повинні мати конкретний характер і бути повністю підтверджені матеріалами, наведеними у курсовому проекті.

     Текст рекомендацій може поділятися на пункти.

 

4.9 Перелік посилань

 

     Перелік посилань, на які є звертання пояснювальній записці, наводять після рекомендацій, починаючи з нової сторінки.

     Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті. Бібліографічні описи посилань в переліку наводять згідно з ГОСТ 7.1-84. (Библиографическое описание документов.) на мові оригіналу.

     Приклади оформлення переліку посилань наведено в додатку Е.

 

4.10  Додатки

 

     У додатках розміщують матеріал, який:

- є необхідним для повноти опису курсового проекту, але включення його до основної частини може змінити впорядковане та логічне уявлення про роботу;

- не може бути послідовно розміщений в основній частині пояснювальної записки через великий обсяг, специфіку викладання або форму подання;

- може бути вилучений для широкого кола читачів, але є необхідним для фахівців даної галузі.

У додатки можуть бути включені:

- додаткові ілюстрацїї або таблиці;

- проміжні математичні докази, формули, розрахунки, таблиці допоміжних цифрових даних;

- використані чи розроблені інструкцїї, методики, комп’ютерні алгоритми, таблиці ідентифікаторів та програми;

- оригінали фотографій;

- копія технічного завдання, програми робіт або договору;

- висновки метрологічної експертизи, протоколи та акти випробувань;

- описи апаратури та приладів, використаних під час виконання роботи;

- додатковий перелік джерел, на які не було посилань, але які можуть викликати інтерес фахівців.

 

5 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

 

 

5.1 Загальні положення

 

Пояснювальна записка оформлюється згідно вимог ДСТУ 3008 – 95 “Документи, звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”.

Пояснювальну записку курсового проекту виконують машинописним (друкарські машинки), машинним (принтери) або рукописним засобом з використанням темних чорнил на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм). За необхідності допускається використання аркушів формату А3 (297х420).

Текст пояснювальної записки розташовується з додержанням таких розмірів берегів: верхній, лівий та нижній – не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм.

Абзацний відступ повинен бути однаковим по всьому тексту і дорівнювати п’яти буквам (знакам).

Прізвища, назви фірм, установ та організацій, інші власні назви наводять мовою оригіналу.

У тексті пояснювальної записки не дозволяється:

- вживати розмовні звороти та технічні жаргонні слова;

- використовувати для позначення понять іншомовні слова і терміни за наявності в українській мові рівнозначних слів і термінів.

- застосовувати довільне словотворення;

- вживати скорочення слів та словосполучень, крім встановлених правилами орфографїї та нормативними документами.

У тексті, за винятком формул, таблиць та рисунків не допускається:

- використовувати математичний знак “ – “ (мінус) перед від’ємними  значеннями величин;

- вживати будь-які математичні знаки, знаки №, % та ін. без цифр, а індекси стандартів (ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, ІSO) без реєстраційного номера.

 

    В курсовому проекті слід використовувати стандартизовані одиниці фізичних величин, їх найменування та позначення згідно з міжнародною системою SI, а також ГОСТ 8.417-81 (Государственная система обеспечения единства измерений. Единицы физических величин.- введ.01.01.82.-М.: Изд-во стандартов, 1981.-24 с.) та ОСТ 26-2084-81 (Единицы физических величин, применяемые в химическом машиностроении.- Введ. 01.01.82.- М.: Минхиммаш СССР, 1981.- 24 с.)

Вживання застарілих найменувань, позначень та одиниць фізичних величин не допускається.

     Числові значення величин з позначеннями одиниць фізичних величин пишуться цифрами, а числа без позначення одиниць фізичних величин – словами.

     Числові значення величин у тексті слід вказувати з точністью, необхідною для забезпечення потрібних властивостей апарата, установки, виробу тощо, а також з урахуванням точності приладів та інструментів, які використовуються для вимірювання цієї величини.

   У тексті не дозволяється скорочувати позначення одиниць фізичних величин, якщо вони використовуються без цифр, а також замінювати назву величини її позначенням.

 

5.2 Заголовки

 

Розділи та підрозділи пояснювальної записки повинні мати заголовки. Пункти та підпункти можуть мати заголовки.

Назви структурних елементів “Реферат”, “Зміст”, “Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів “, “Вступ”, “Висновки”, “Рекомендацїї”,”Перелік посилань” одночасно є заголовками структурних елементів.

Заголовки структурних елементів та заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка й друкувати (писати) великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Перенесення слів у заголовку не допускається.

Заголовки підрозділів, пунктів та підпунктів слід починати з абзацного відступу й друкувати (писати) маленькими літерами, крім першої великої без крапки в кінці не підкреслюючи. Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту й дорівнювати п’яти знакам.

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути:

- за машинописного способу – не менш, ніж три інтервали;

- за рукописного способу – не менше, ніж 15 мм;

- за машинного способу – не менше, ніж два рядки.

      Відстань між рядками заголовка приймають такою, як у тексті.

      Не допускається розміщувати заголовок в нижній частині сторінки, якщо після нього розміщено тільки один рядок тексту. 

 

5.3 Нумерація сторінок пояснювальної записки 

 

Сторінки пояснювальної записки слід нумерувати арабськими цифрами додержуючись наскрізної нумерацїї впродовж усього тексту.

Номер сторінки пояснювальної записки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Титульний аркуш включають до загальної нумерацїї сторінок пояснювальної записки. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють.

Ілюстрацїї та таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерацїї сторінок пояснювальної записки.

 

5.4 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів

 

Розділи, підрозділи, пункти та підпункти слід нумерувати арабськими циф-

рами без крапки в кінці. Структурні елементи пояснювальної записки “Реферат”, “Зміст”, “Перелік умовних позначень” не нумерують.

     Розділи пояснювальної записки повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті курсового проекту. Підрозділи, пункти та підпункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу, підрозділу та пункту відповідно.

     Номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Номер пункту – з номера розділу, підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапками. Номер підпункту – з номера розділу, підрозділу, пункту та порядкового номера підпункту, відокремлених крапками. Після останньої цифри крапка не ставиться.

     Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, його також нумерують.

 

5.5 Переліки

 

    Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс або малу літеру українсь-

кої абетки з дужкою (перщий рівень деталізацїї). Для подальшої деталізацїї слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізацїї).

              Переліки першого рівня деталізацїї друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліку першого рівня.

 

    Наприклад:

  Необхідно передбачити установу приладів для вимірювання:

    - температури:

1) рідини на вході в реактор;

2) рідини на виході з реактора;

   - тиску:

1) в реакторі;

2) в напорному сосуді;

   - концентрацїї рідини в реакторі.

 

5.6 Ілюстрацїї

 

Ілюстрацїї (креслення, рисунки, схеми, діаграми) слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці.

Графіки та діаграми, виконані на міліметровому чи логарифмічному папері для графіків під олівець розміром менше за формат А4, повинні бути наклеєні на аркуш білого паперу формату А4.

Ілюстрацїї можуть мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За потреби під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст).

Ілюстрацїї позначаються словом “Рисунок”, яке разом з назвою ілюстрацїї розміщують після пояснювальних даних.

Ілюстрацїї слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрацїї складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрацїї, відокремлених крапкою. Після номера ілюстрацїї крапку не ставлять. Після закінчення назви теж.

Якщо в тексті є тільки одна ілюстрація, її нумерують “Рисунок 1”.

Допускається розміщувати ілюстрацїї в альбомній орієнтацїї.

 

5.7 Формули та рівняння

 

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище та нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули та рівняння слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком формул та рівнянь, наведених у додатках. Номер формули або рівняння складається з номера розділу та порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою. Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Якщо в тексті вміщено тільки одну формулу, її нумерують також.

Посилання в тексті на порядкові номери формул наводять у дужках.

     Пояснення значень символів та числових коефіцієнтів, що входять до формули або рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою або рівнянням у тій послідовності, в якій вони наведені в формулі або рівнянні.

    Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом “де” без двокрапки.

    Наприклад:

    Товщина стінки циліндричного корпуса реактора визначається за формулою

                                          ,                                      (5.1)

      де  - розрахунковий тиск;

             - внутрішній діаметр апарата;

            - границя міцності;

              - коефіцієнт міцності шва;

             С – конструктивна добавка.                            

    Формули, що йдуть одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.

 

5.8 Таблиці

 

Цифровий матеріал, оформлюють у вигляді таблиць.

     Таблицю слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті.

Горизонтальні та вертикальні лінїї, які розмежують рядки таблиці, а також лінїї зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю, можна не приводити, якщо їх відсутність не ускладнює користування таблицею.

     Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією за винятком таблиць, наведених у додатках. Після номера таблиці крапку не ставлять.

    Якщо в тексті вміщено тільки одну таблицю, її нумерують “Таблиця 1”,

Або, наприклад, “Таблиця Г.1”, якщо її наведено в додатку Г.

     Допускається нумерація таблиць в межах розділу. Тоді номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою.

     Назва таблиці наводиться малими літерами за винятком першої великої та вміщується над таблицею після її номера через тире. Назва має бути стислою та відбивати зміст таблиці.

    Допускається розміщувати таблицю в альбомній орієнтацїї.

    Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком, та з великої, якщо вони мають самостійне значення. Заголовки та підзаголовки вказують в однині. У кінці заголовків та підзаголовків крапку не ставлять.

   Якщо числові значення величин в графах таблиці мають різні одиниці фізичної величини, їх позначення вказують у підзаголовках кожної графи.

     Допускається за необхідності виносити позначення одиниці фізичної величини в окрему графу (окремий рядок).

     З метою скорочення тексту заголовків граф поняття, що пояснюються в тексті або наведені на рисунках, можна замінювати їх позначеннями.

 

5.8 Посилання

 

     Посилання на джерела інформацїї в тексті пояснювальної записки слід позначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками.

     Наприклад:

     Вплив температури на міцність різних конструкційних матеріалів розглянуто в роботах [3…6].

 

 

5.9  Додатки

 

     Додатки можна оформлювати як продовження пояснювальної записки на її наступних сторінках, розташовуючи в порядку появи посилань на них у тексті.

     Кожен додаток починають з нової сторінки.

     Додаток повинен мати заголовок, виконаний малими літерами (за винятком першої великої) симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої має бути написано слово “Додаток” і велика літера, що позначає додаток.

     Додатки позначаються послідовно великими літерами мови звітної роботи, за винятком літер Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Якщо в роботі є тільки один додаток, він позначається як “Додаток А”.

     Додатки повинні мати спільну з рештою звітної роботи наскрізну нумерацію сторінок.

     Ілюстрацїї, таблиці, формули або рівняння, які містяться в тексті додатка, нумерують послідовно в межах кожного додатка. Якщо в тексті додатка вміщено тільки одну ілюстрацію, таблицю, формулу або рівняння, іх нумерують також.

         

6 ОСНОВНІ ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ

 

 

     6.1 Графічна частина курсового проекту по ГІС складається з трьох креслень. Всі креслення носять ілюстраційний характер і покликані для візуалізацїї основних моментів курсового проектування, одержаних в результаті виконання перших чотирьох етапів курсового проекту.

     6.2 У графічну частину курсового проекту виносяться наступні креслення:

· Загальний вид всієї карти, зробленої у векторному вигляді;

· Вибірка всіх будинків, розташованих на шляху проходження від місця мешкання до школи, з вказівкою на кресленні будинку, шляху проходження і школи.

· Тематична карта згідно варіанту виконання четвертого етапу.

     6.3 Графічна частина оформлюється на листах креслярського паперу різних форматів по ГОСТ 2.301-68, приведених в таблиці 4.1.

 

Таблиця 4.1 – Основні формати

Позначення формату