Клавіатура, як пристрій введення інформації.
Накопичувачі.
Усі пристрої введення-виведення з точки зору порядку їх використання можна розділити на дві групи: стандартні (дисплей, клавіатура) і нестандартні (магнитні та оптичні накопичувачі, принтери, сканер, модем, миша).
Необхідним пристроєм виведення інформації, що входить до аппаратної частини комп’ютера є дисплей, або як його ще називають, монітор. Однією з основних частин дисплея є екран кольоровий або монохромний (моно-один, хром-колір), на який виводиться інформація у різному вигляді.
Будь-яке зображення на екрані дисплея складається з багатьох точок, що світяться. Ці точки називаються пікселями (елементами зображення).
Піксель - це найменший елемент зображення, точка, що світиться. Сукупність пікселів утворює зображення на екрані.
Однією з найбільш важливих характеристик дисплея є кількість точок на екрані, які використовуються для утворення зображення. Ця характеристика називається розв’язальною здатністю екрану.
Розв’язальна здатність екрану - це найбільша кількість пікселів, що використовуються для утворення зображення.
Клавіатура призначена для введення до ПК символьної інформації (літер, цифр, розділових знаків та ін.), а також для управління роботою ПК. Для кожного символа виділяється клавіша, натискуючи на яку ми вводимо код символа в ПК.
Пристрої друкування призначені для виведення на папір символьної та графічної інформації. Принтери бувають матричні, струминні та лазерні.
До ручних маніпуляторів відносять: мишу, кульковий маніпулятор, джойстик. Ручні маніпулятори призначені для швидкого переміщення курсора в задану точку екрана та для виконання інших дій (наприклад, запуску програми).
Сканери призначені для введення в комп’ютер графічних об’єктів (малюнків, фотографій та ін.). Сканери поділяють на ручні, планшетні, роликові і проекційні.
Для підключення комп’ютера до комп’ютерної мережі існує пристрій, який має назву модем. Підключення здійснюється через телефонну мережу. Модем – це пристрій, що призначений для перетворення сигналів телефонної мережі в сигнали комп’ютера, і навпаки.
Клавіатура.
До пристроїв, без яких не може працювати сучасний комп’ютер. належить клавіатура.В більшості ПЕОМ використовується IBM-сумісна клавіатура, яка має 101 клавішу і декілька індикаторів, що сигналізують про режим роботи клавіатури.
За своїм призначенням клавіші поділяють на чотири групи:
функціональні клавіші;
символьні і керуючі клавіші;
цифрова клавіатура;
спеціальні та допоміжні клавіші.
Функціональні клавіші мають позначення F1 – F12. Ці клавіші не мають постійного конкретного призначення. Їхнє призначення може бути різним при розв’язанні різних задач. Найчастіше ці клавіші використовуються, щоб вказати комп’ютеру на конкретну дію (функцію), яку він повинен виконати, коли користувач натискує на одну з них. Саме тому ці клавіші отримали назву функціональних. За кожною функціональною клавішею в кожній конкретній задачі може бути закріплена своя функція, відмінна від функцій цієї клавіші в інших задачах.
Символьна клавіатура призначена для введення символів. Багато клавіш цієї клавіатури мають подвійні позначення, тобто така клавіша може бути використана для введення одного або двох написаних на ній символів. Перехід до того чи іншого режиму введення багато в чому визначається програмою, яка керує роботою клавіатури.
SКлавіша Shift – вона використовується для введення прописних літер та інших символів, розташованих у верхньому регістрі клавіатури. Натиснута з будь-якою іншею літерною клавішею, вона переводить цю літеру в велику. Але, якщо треба набрати багато великих літер, то за допомогою Shiftце робити незручно.
SКлавіша Caps Lock служить для фіксації режиму прописних літер. Повторне нитиснення клавіші Caps Lock відміняє режим прописних літер.
Символьні клавіші розташовані на клавіатурі так, як вони звичайно розташовані на друкарських машинках.
Крім символьних клавіш у цій частині клавіатури є спеціальні клавіші, натискування на які змінює значення інших клавіш. Саме тому ці клавіші називаються керуючими. Керуючі клавіші призначені для зміни значень інших клавіш. Наприклад, натиснення на клавішу з написаною на ній літерою Q приведе до введення з клавіатури малої літери q. Якщо ж натиснути клавішу Shift, а потім, утримуючи її натиснутою клавішу Q, то буде введена велика літера Q.
SКлавіші Ctrl і Alt. Як і клавіша Shift,вони використовуютьсядля змінення значень інших клавіш. Клавіші Ctrl і Alt вводяться у комбінації з другими клавішами і виконуюча програма особливо реагує на такі комбініції клавіш. Наприклад, в описі програми може бути записано, що для виконання конкретної дії слід натиснути Alt X, ще означає, що користувач повинен натиснути клавішу Alt і не відпускаючи її натиснути X.
Клавіша Alt та клавіші 0-9, розташовані в правій частині клавіатури, дають можливість вводити в комп’ютер будь-які символи, в чому числі ті, яких немає на клавіатурі. Для цього слід натиснути клавішу Alt і не відпускаючи її набрати десятичний код потрібного символа на клавішах 0-9 у правій частині клавіатури, а потім відпустити клавішу Alt.
Керуючі клавіші Shift, Ctrl і Alt знаходяться справа і зліва на символьній клавіатурі. Це зроблено не тільки для зручності користування клавіатурою. В деяких задачах права та ліва клавіші можуть використовуватись по-різному.
SКлавіша Esc, її значення може змінюватись залежно від задачі, що розв’язується. Звичайно ця клавіша використовується відповідно до своєї назви для виходу з поточного режиму роботи комп’ютера.
SКлавша Tab (часто на цій клавіші стоїть позначка ⇄) називається клавішею табуляції. Звичайно, при введенні текстової інформації вона використовується, щоб швидко пересунути курсор на екрані на задане число позицій (знакомісць) уперед. В деяких програмах її призначення може бути іншим.
SКлавіша Backspace верхнього ряду символьної клавіатури (над клавішою Enter). Вона знищує останній набраний символ і зміщує курсор на одну позицію ліворуч, тобто на позицію знищеного символу.
SКлавіша Enter називається клавішею введення. Натиснення на цю клавішу повідомляє комп’ютер про те, що введення даного рядка закінчено.
Поміж тих символів, що використовуються при роботі з текстами, є так званий символ пробілу – символ порожнього простору, довжина якого дорівнює одній літері. Клавіша пробілу знаходиться в нижньому рядку символьної клавіатури і використовується для введення символу пробілу в рядок тексту, що набирається. При цьому курсор зміщується на один символ праворуч.
Цифрова клавіатура -третя частина клавіатури. Так, як і на символьній клавіатурі, більшість клавіш тут мають подвійні позначення, одне з них – цифра. Саме тому ця частина клавіатури називається цифровою. Ця клавіатура може перебувати в одному з двох режимів. В одному з них вона дозволяє вводити цифри і десяткову крапку (режим введення цифр), в іншому – змінювати місцезнаходження курсора на екрані (режим керування курсором).
Клавіші керування курсором, це клавіші, що мають позначення ↑, ↓, ←, →, Home, End, PgUp, PgDn. Клавіші ↑, ↓, ←, → зміщують курсор на одну позицію, відповідно, угору, вниз, ліворуч, праворуч.
Клавіша Home переводить курсор у початок поточного рядка
Клавіша End – переводить курсор у кінець поточного рядка (поточним є рядок, в якому знаходиться курсор).
Позначення PgUp і PgDn є скороченнями від англійських Page Up – сторінка угору і Page Down – сторінка вниз. Ці клавіші дають змогу переглядати довгі тексти частинами – посторінково.
Клавіші керування курсором призначені для змінювання місцезнаходження курсора на екрані.
Клавіша NumLock, що розміщена у верхньому ряду цифрової клавіатури, є клавішею-перемикачем між режимом введення цифр і режимом керування курсором. На клавіатурі є світловий індикатор, що вказує на той режим, у якому вона перебуває. Якщо індикатор світиться – клавіатура перебуває в режимі введення цифр.
Клавіша NumLock має ще одну корисну властивість. Після натиснення комбінації клавіш Ctrl – NumLock у роботі комп’ютера настає пауза, тобто припиняється його робота доти, доки ви не натиснете на будь-яку іншу клавішу. Цим зручно користуватись, наприклад, за тієї ситуації, коли комп’ютер виводить на екран деякі дані швидше, ніж ви встигаєте їх прочитати.
