Поиск: Рекомендуем: Почему я выбрал профессую экономиста Почему одни успешнее, чем другие Периферийные устройства ЭВМ Нейроглия (или проще глия, глиальные клетки) Категории: Астрономия Биология География Другие языки Интернет Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Механика Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Транспорт Физика Философия Финансы Химия Экология Экономика Электроника	Главная О нас Популярное ТОП Новые страницы Случайная страница Контакты FAQ ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ Тема 4. Розмноження рослин. Способи розмноження рослин Форма № Н - 3.04   АГРАРНИЙ КОЛЕДЖ УПРАВЛІННЯ І ПРАВА ПОЛТАВСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АГРАРНОЇ АКАДЕМІЇ     Циклова комісія технології та механізації сільськогосподарського виробництва  ЗАТВЕРДЖУЮ Заступник директора з навчальної роботи _______ О.М. Козаченко «___» _________ 2013 р.   РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «Ботаніка з основами фізіології рослин»     Галузь знань 0901 Сільське господарство і лісництво   Спеціальність 5.09010102 Організація і технологія ведення фермерського господарства        Полтава  2013 Робоча програма з навчальної дисципліни «Ботаніка з основами фізіології рослин» для студентів за напрямом підготовки 0901 Сільське господарство і лісництво, спеціальністю 5.09010102 Організація і технологія ведення фермерського господарства. 03.09.2013 року. 21с.   Розробник: викладач першої категорії  Гордієнко Оксана Вікторівна. Програма розроблена на основі базової програми для вищих навчальних закладів України І-ІІ рівнів акредитації                                                                                                         Програма затверджена на засіданні циклової комісії технології та механізації сільськогосподарського виробництва Протокол  від «__» ____ 2013 р.№ 1 Голова циклової комісії ___________ О.В. Гордієнко   Схвалено Радою відділення менеджменту та технології сільськогосподарського виробництва Протокол №__ від «__»_____ 2013 р. Завідувач відділення ___________С.І. Корилюк   Опис на вчальної дисципліни   Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни денна форма навчання   Кількість кредитів 1,5   Галузь знань 0901 Сільське господарство і лісництво За вибором
Розділів (модулів) – 3	Спеціальність (професійне спрямування): 5. 09010102 Організація і технологія ведення фермерського господарства	Рік підготовки:
Теми (Змістових модулів –		1-й	-й
		Семестр
Загальна кількість годин Год		1-й, 2-й	-й
		Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – самостійної роботи студента -	Освітньо-кваліфікаційний рівень: молодший спеціаліст	24 год.	год.
		Семінарські
		6 год.	год.
		Лабораторні
		20 год.	год.
		Самостійна робота
		31 год.	год.
		Індивідуальні завдання: год.
		Вид контролю:   залік

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 50:31

для заочної форми навчання –  

2. Мета та завдання дисципліни

Мета викладання дисципліни “Ботаніка з основами фізіології рослин” полягає в пізнанні загальних основ будови та функціонування рослинних організмів, їх різноманітності, екологічної ролі в різних екосистемах, місця фітобіоти в процесах ґрунтоутворення та її зв’язку з типами ґрунтів.

Завданнями вивчення дисципліни є:

– розуміння екологічної ролі та практичного значення рослин, у тому числі й для ґрунтоутворюючих процесів і сільськогосподарського виробництва;

– знання будови рослинних організмів на клітинному й тканинному рівнях їх організації;

– знання анатомічної та морфологічної будови вегетативних органів вищих рослин у зв’язку з виконуваними ними функціями;

– з’ясування особливостей будови генеративних органів як спеціалізованих органів насінних рослин;

– знання загальних ознак основних систематичних груп рослин, їх видової різноманітності та практичної ролі окремих представників;

– вивчення екологічних груп рослин, характеристик фітоценозів і їх різноманітності;

– знання флористичного та ценотичного різноманіття природних і штучних екосистем;

– з’ясування причин збіднення рослинного світу та обґрунтування заходів його охорони.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: загальні ознаки рослинних організмів, будову рослинних клітин, класифікацію, види та особливості рослинних тканин, анатомію та морфологію вегетативних і генеративних органів вищих рослин, таксономічні категорії та принципи класифікації рослинного світу, характерні ознаки основних систематичних груп рослин і цикли їх відтворення, характеристику екологічних груп рослин, характерні ознаки фітоценозів

уміти: працювати з мікроскопом і розглядати мікропрепарати, виготовляти тимчасові мікропрепарати, розпізнавати на мікропрепаратах різні тканини, їх групи й анатомічні структури, робити морфологічний опис різних органів рослин, розпізнавати та визначати представників різних систематичних груп рослин, описувати природні й трансформовані фітоценози. Описувати будову рослин; вивчати їх за допомогою визначника і гербаризувати; визначати фотосинтетичну поверхню рослин, чисту продуктивність фотосинтезу; визначати ріст надземної маси і коренів, користуватись регуляторами росту; використовувати вегетативне розмноження; визначати фази онтогенезу за станом конуса наростання; умови мінерального живлення, основні показники якості продукції 

При вивченні дисципліни передбачено такі форми навчальних занять: лекції, семінарські заняття, самостійна робота студентів. Підсумковим контролем є залік, мета якого - перевірка засвоєння отриманих теоретичних знань, а також уміння використовувати їх при вирішенні конкретних завдань.

Опанування курсом «Ботаніка з основами фізіології рослин» повинно забезпечувати необхідний рівень сформованості вмінь:

3. Програма навчальної дисципліни

РОЗДІЛ І (МОДУЛЬ 1). БОТАНІКА

Тема 1. Цитологія

1.Протопласт клітини

Завдання цитології. Розвиток наукових уявлень про клітину як структуру і функціональну одиницю живого організму. Клітинна теорія будови організмів. Методи дослідження клітини: оптична і електронна мікроскопія, метод культури тканин, цитохімічний метод, центрифугування та ін.

Різноманітність рослинних клітин. Форма та розміри клітин. Паренхімні та прозенхімні клітини.

Протопласт і його компоненти. Цитоплазма її фізичні властивості, хімічний склад і функції. Мембранна організація цитоплазми. Плазмалема та тонопласт. Ендоплазматична сітка. Мітохондрії, рибосоми, апарат Гольджі, сферосоми, лізосоми.

Пластиди: хлоропласти, лейкопласти, хромопласти. Особливості будови і функції. Пігменти пластид. Взаємоперетворення пластид.

Ядро. Форма, розміри та місцезнаходження ядра в клітині. Компоненти ядра: ядерна оболонка, нуклеоплазма, ядерця, хроматин, їх будова та функції. Роль ядра в життєдіяльності клітини та збереженні й реалізації спадкової інформації.

Похідні протопласта.

Поділ ядра і клітини       

Вакуоля. Походження вакуолей. Клітинний сік, його хімічний склад. Пігменти клітинного соку.

Клітинні включення: кристали оксалату кальцію, алейронові зерна, крохмальні зерна, жирні олії. Локалізація в клітині та її значення.

Клітинна стінка, її структура, ріст. Первинна стінка. Утворення та будова. Вторинна стінка. Утворення, ріст, хімічний склад. Пори. Типи пор. Плазмодесми.

Хімічні видозміни клітинної стінки: здерев'яніння, скорковіння, кутинізація, мінералізація, ослизнення. Восковий наліт.

Серединна пластинка. Мацерація. Утворення міжклітинників.

Поділ ядра і клітини як основа процесів розмноження і розвитку рослин. Способи поділу клітини: мітоз, аміноз, мейоз.

Поняття про мітотичний цикл. Інтерфаза, процеси інтерфази, період. Мітоз. Структурні зміни в профазі, метафазі, анафазі і телофазі. Цитокінез. Біологічна суть та значення мітозу.

Амітоз.

Мейоз. Редукційний та екваційний поділ мейозу. Біологічна суть мейозу. Порушення процесу мейозу.

Поліплоїдія.

Тема 2. Гістологія. Поняття про тканини, їх будову та функції

Визначення поняття тканин. Справжні і несправжні тканини. Класифікація тканини за формою клітин, консистенцією, походженням і анатомо-фізіологічними особливостями.

Меристематичні (твірні) тканини. Походження, будова і функції твірних тканин. Особливості будови клітин у зв'язку з їх функцією. Первинна і вторинна меристема. Класифікація меристем за місцем розміщення. Апікальні (верхівкові) меристеми. Будова верхівкової меристеми стебла (ініціальні клітини, протодерма, прокамбій, основна меристема). Будова верхівкової меристеми кореня (ініціальні клітини, дерматоген, периблема, плерома). Бічні (латеральні) меристеми: камбій, фелоген, міжпучковий камбій, перицикл. Вставні (інтеркалярні) меристеми. Роль вставної меристеми у злаків. Травматичні меристеми, їх особливості і значення.

Покривні тканини, їх походження, будова і функції. Типи покривних тканин. Первинна покривна тканина. Епідерміс, його утворення, будова і значення. Будова і робота продихів. Придатки епідермісу: волоски, лусочки, залозки. Вторинна покривна тканина. Корок, його виникнення, будова і функція Сочевички. Перидерма. Кірка, її будова, формування і значення.

Основні тканини, їх типи, будова і функції. Особливості будови клітини у зв'язку з функцією. Місце знаходження. Класифікація. Поглинаюча, асиміляційна, запасаюча і повітроносна тканини. Ознаки їх спільності та відмінності.

Механічні тканини, їх функції. Особливості будови клітин у зв'язку з функцією. Типи механічних тканин: коленхіма, склеренхіма, склереїди, форма їх клітин, характер потовщення клітинної оболонки, життєдіяльність, розміщення і значення.

Провідні тканини і провідні пучки. Судини (трахеї) і трахеїди, їх походження, структура, типи і значення. Ситовидні трубки і клітини-супутниці, їх стадії формування,будова і функціонування.

Провідні пучки. Ксилема і флоема як комплексні тканини (механічної, провідної та основної). Типи провідних пучків за наявністю чи відсутністю камбію, розміщення та виявлення ксилеми і флоеми.

Видільні тканини, їх будова і функції. Видільні органи зовнішньої секреції:

видільні волоски, луски, нектарники, гідатоди. Органи виділення внутрішньої секреції. Вмістища виділень: схізогенні і лізогенні. Молочники, особливості їх будова і значення.

Типи провідних пучків за структурою (прості, загальні, складні, судинно-волокнисті). Ксилема і флоема як частини пучка, їх структура. Відкриті і закриті пучки. Класифікація пучків за розташуванням ксилеми і флоеми (колатеральні, біколатеральні, концентричні, радіальні); волосків і лусочок (епідерміс листків яблуні, тютюну, дивини, маслинки); перидерму (стебло бузини)

Тема 3. Вегетативні органи рослин. Корінь. Пагін. Брунька. Стебло

Поняття про вегетативні органи. Формування і будова основних органів одно-і двосім'ядольних рослин. Морфологія проростків рослин. Найголовніші закономірності органів: симетрія, полярність, геотропізм, геліотропізм. Метаморфозовані органи. Аналогічні і гомологічні органи.

Визначення поняття корінь, його формування в процесі еволюцій. Функції кореня. Макроскопічна будова кореня. Головні, бічні і додаткові корені. Типи коренів. Коренева система. Класифікація кореневих систем за походженням і формою. Розміри кореневих систем та їх залежність від екологічних факторів. Мікроскопічна будова. Зони кореня, особливості їх будови і функції. Кореневий чохлик. Кореневі волоски. Первинна будова кореня. Епіблема, первинна кора і центральний циліндр, їх походження, особливості будови, функції. Виникнення камбію і його значення у вторинному потовщенні кореня. Роль перицикла при переході кореня від первинної до вторинної будови. Особливості будови м'ясистих коренів (коренеплодів).

Метаморфозовані корені. Коренеплоди, кореневі бульби, повітряні корені, дихальні корені, корені-причіпки, дошковидні корені, симбіоз кореня з бульбочковими бактеріями, мікориза, їх значення в сільськогосподарській практиці.

Поняття про пагін і його функції.

Макроскопічна будова. Метамерія як одна з властивостей пагона. Будова бруньки. Типи бруньок за будовою, місце розташування, призначення. Ріст пагона. Видовжені, нормальні та укорочені пагони. Галуження пагона. Закономірності листкорозміщення. Біологічні типи пагонів. Кущіння злаків.

Метаморфози пагона.  Надземні метаморфозовані пагони: колючки, вуси, філокладії, виводкові бруньки, стеблові сукуленти. Підземні видозміни пагона: кореневища, бульби, бульбоцибулини, цибулини. Визначення поняття і функції стебла.

Макроскопічна будова. Морфологія  стебла за формою поперечного зрізу та положенням. Верхівковий та інтеркалярний ріст стебла. Вік і висота стебла.

Мікроскопічна будова. Конус наростання стебла. Первинна будова стебла двосім'ядольних рослин: епідерміс, первинна кора, центральний циліндр. Перехід від первинної до вторинної будови. Вторинна будова стебла двосім'ядольних трав'янистих і дерев'янистих рослин. Типи вторинної будови стебла двосім'ядольних рослин, пучковий, проміжний, безпучковий. Безпучковий тип будови: покривна тканина, первинна і вторинна кора, камбій, деревина (ядрова і заболонна), річні кільці, серцевина. Особливості вторинної будови стебла голонасінних рослин. Будова стебла односім'ядольних рослин.

Визначення поняття і функції листка. Походження і розвиток листка в онтогенезі.

Макроскопічна будова. Морфологія листка, його частини. Типи листків. Прості і складні листки, їх класифікація. Формації листків: низові, серединні, верхівкові. Розміри і тривалість життя листків. Жилкування. Мозаїчність. Гетерофілія. Листопад і його біологічне значення.

Мікроскопічна будова. Будова дорзовентрального та ізолатерального листків: епідерміс, мезофіл, провідні пучки. Особливості будови листків злаків. Будова хвоїнки. Залежність анатомо-морфологічної будови листка від екологічних факторів.

Метаморфози листка. Листок як орган високої лабільності. Видозміни листка -колючки, шипи, вусики, філодії, ловчі апарати комахоїдних рослин, листкові сокуленти, особливості будови і значення їх.

Тема 4. Розмноження рослин. Способи розмноження рослин

Поняття про розмноження. Розмноження як одна з основних властивостей живих організмів.

Вегетативне розмноження. Способи вегетативного розмноження. Природне вегетативне розмноження коренями, кореневищами, кореневими шишками, цибулинами, кореневими і стебловими паростками. Штучне вегетативне розмноження і його значення в сільськогосподарській практиці. Способи штучного вегетативного розмноження: поділом кущів, паростками, відгілками, черенками. Щеплення і його способи. Практичне значення вегетативного розмноження в сільськогосподарській практиці.

Безстатеве розмноження, його суть. Типи спор. Спори безстатевого і статевого розмноження. Органи спороутворення. Спороутворення в різних систематичних групах як одна з ознак єдності рослинного світу.

Статеве розмноження. Відміни статевого розмноження від вегетативного і безстатевого. Статеві вмістища і статеві органи рослин. Гамети і зигота. Біологічна суть запліднення. Еволюція форм статевого розмноження - ізогамія, гетерогамія, оогамія. Копуляція і кон'югація.

Чергування ядерних фаз у життєвому циклі. Поняття про спорофіт і гаметофіт, їх місце в різних систематичних групах рослин.

Тема 5. Репродуктивні органи

Квітка. Суцвіття

Мікро- і мегаспорогенез. Запилення і запліднення

Поняття про розмноження як одну з основних властивостей живих організмів. Теорії походження квітки. Квітка. Визначення поняття і функцій.

Частини квітки. Квітки актиноморфні, зигоморфні, асиметричні. Андроцей, типи андроцею, будова тичинки. Гінецей, його типи. Будова маточки. Типи зав'язі.

Одностатеві і двостатеві квіти.

Формула і діаграма квіток. Рослини однодомні і дводомні.

Андроцей, типи андроцею, будова тичинки. Гінецей, його типи, будова маточки. Типи зав'язі.

Суцвіття. Морфологія суцвіть. Ботричні, або моноподіальні, суцвіття, цимозні, або симподіальні, суцвіття. Біологічне значення суцвіть.

Мікроспорогенез. Розвиток пиляка. Утворення чоловічого гаметофіта. Формування мікроспор і їх проростання.

Мегаспорогенез. Розвиток насінного зачатка. Утворення і розвиток жіночого гаметофіта - зародкового мішка.

Запилення. Способи запилення. Пристосування, що запобігають самозапиленню в двостатевих квітках (дихогамія, гетеростилія).

Запліднення. Подвійне запліднення квіткових рослин (С.Г. Навашин).

Апоміксис: партеногенез, апогамія, апоспорія.

Тема 6. Насіння і плід

Зміни в квітці та насінному зачатку після запліднення.

Насінина. Морфологія і анатомія насінини. Типи насінин. Будова насінини із ендоспермом (зернівка злаків); насіння із запасними продуктам и в зародку (квасоля).

Плід. Морфологія плоду. Анатомія плодів. Класифікація простих плодів. Поширення плодів і насіння.

Дата добавления: 2018-11-11; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 191 | Нарушение авторских прав

Лучшие изречения:

Лучшая месть – огромный успех. © Фрэнк Синатра
==> читать все изречения...

1709 - | 1658 -