Загальні зауваження. При вивченні первинної покривної тканини слід пам'ятати, що є два її види: епідерміс і епіблема. Вони різняться між собою розміщенням, походженням і функціями. Епідерміс виникає із туніки конуса наростання пагона і покриває надземні частини: молоді пагони, листки; його клітини нерідко містять хлоропласти, ззовні покриті кутикулою, в деяких рослин утворюють різного роду придатки у вигляді волосків, лусочок, залозок тощо. Епідерміс захищає рослину від надмірного випаровування і не перешкоджає здійсненню процесу фотосинтезу. Епіблема формується за рахунок конуса наростання кореня, зокрема дерматогену. Клітини епіблеми позбавлені хлоропластів, клітинні оболонки не вкриваються кутикулою і утворюють кореневі волоски у вигляді виростів зовнішньої оболонки, не мають продихів. Епіблема виконує роль поглинаючої тканини, завдяки осмотичним властивостям її тонкостінних клітин та кореневих волосків.
Об'єкти. 1. Листок пеларгонії зональної - Реlагgonium zоnаle (L.) Аіt.
2. Листок кукурудзи звичайної — Zea mays L.
Завдання. 1. На самостійно виготовленому препараті епідермісу з листка
пеларгонії вивчіть будову первинної покривної тканини двосім'ядольної
рослини. При великому збільшенні мікроскопа зарисуйте ділянку епідермісу
з кількома продихами.
2. На самостійно виготовленому препараті епідермісу односім'ядольної
рослини листка кукурудзи при великому збільшенні мікроскопа розгляньте,
вивчіть і зарисуйте будову епідермісу.
Обладнання і матеріали: мікроскоп МБР-1 або Біолам; свіжі листки
пеларгонії; зафіксовані листки кукурудзи; препарувальні голки; предметні та
покривні скельця; скляні палички; шматочки фільтрувального паперу; леза,
таблиці; готові препарати тощо.
Література: [1], с. 74—79; [6], с. 72-76; [7], с. 63-67; [8], ч. 1, с.117—125;
[11], с.54-61; [12], с.90-97; [13], с.25-26; [14], с.81-89.
| Рис. 15. Епідерміс із листка чебрецю звичайного: а - у плані; б - поперечний розріз; 1 - замикаючі клітини продихів із хлоропластами; 2 - продихова щілина; 3 - клітини епідермісу; 4 – ядра замикаючої клітини продиху і клітини епідермісу; 5 - товста зовнішня стінка замикаючої клітини продиху; 6 - тонка стінка замикаючої клітини продиху, що прилягає до клітин епідермісу |
Зідраним боком покладіть у краплину води на раніше підготовлене предметне скло і накрийте його покривним скельцем. Препарат закріпіть затискачами.
Мікроскопічне дослідження препарату. При малому збільшенні мікроскопа знайдіть прозору ділянку, яка має залозистий волосок (він булавоподібний з коричнюватою головкою). Простих багатоклітинних волосків досить багато, вони із загостреними кінцями. Помічаємо, що замикаючі клітини продихів розташовані на стиках 3—4 клітин епідермісу.
При великому збільшенні вивчіть будову епідермісу і виконайте рисунок, на якому покажіть: клітини епідермісу; залозисті волоски; прості волоски; повітряну порожнину за продихом; продих (рис. 15).
Методика виготовлення препарату епідермісу листка кукурудзи. Як і в першому випадку, підготуйте предметне скло і нанесіть на нього краплину води. Візьміть шматочок нарізаного листка кукурудзи і перегніть його через вказівний палець лівої руки, дуже обережно лезом зробіть неглибокий надріз посередині шматочка. Правою рукою візьміть надрізану частинку епідермісу, притискаючи до основного шматочка, відірвіть його. Тоненьку прозору ділянку добре видно по краях частинки. Зідраним боком покладіть у краплину води. Лезом відріжте прозору ділянку (досить шириною 1-2 мм), накрийте її покривним скельцем.
Мікроскопічне дослідження препарату. При малому збільшенні знайдіть тонку ділянку з добрим зображенням, пересуньте її у центр поля зору і переведіть на велике збільшення.
На препараті видно, що клітини епідермісу листка кукурудзи із звивистими оболонками. Вони бувають видовжені й укорочені. У клітинах добре помітні клітинні оболонки, цитоплазма, ядро в укорочених клітинах і вакуолі, які займають більшу частину клітини. У деяких із них через 2—3 ряди клітин видно правильно розміщені ромбоподібні продихи своєрідної будови, властиві злакам.
Продихи злаків мають дві замикаючі клітини гантелеподібної форми. У тонкостінних пухирчасто-розширених клітинах містяться хлоропласти. Замикаючі клітини з'єднані між собою розширеними частинами, а вузька частина з товстостінною непрозорою середньою частиною становить продихову щілину. До замикаючих клітин прилягають дві супутні трикутні клітини однакової довжини із замикаючими (рис. 16).
Ретельно вивчіть будову епідермісу кукурудзи. В альбомі зарисуйте частину ділянки епідермісу і позначте перелічені складові частини.
Висновки. 1. Відомо два типи первинної покривної живої тканини — епідерміс і епіблема. 2. Первинна покривна тканина вкриває листки і стебла односім'ядольних рослин протягом усього життя, а в двосім'ядольних — здебільшого протягом вегетаційного періоду. 3. Епідерміс листка односім'ядольних відрізняється за будовою від епідермісу двосім'ядольних рослин. 4.Епіблемою вкритий кінчик кореня в зоні кореневих волосків.
| Рис.16. Епідерміс із листка пшениці: 1 - замикаючі гантелеподібні клітини продихів із хлоропластами; 2 - супутні клітини продиху; 3 - вторинна стінка; 4 - первинна стінка; 5 - пори |
Тести для самоконтролю
1. Чому епідерміс належить до первинної покривної тканини?
2. Чому епідерміс не має міжклітинників?
3. Із скількох шарів клітин складається епідерміс?
4. Які органи вкриті епідермісом?
5. З яких частин складається продих?
6. Назвіть особливості будови замикаючих клітин продихів двосім'ядольних рослин.
7.Чим відрізняється будова продиху односім'ядольних рослин від двосім'ядольних?
8. Якими утвореннями підсилюється захисна дія епідермісу?
9. Чи міг би функціонувати продих, якби клітини епідермісу мали хлоропласти?
