Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності.
І. Актуальність теми
· В умовах загострення екологічної ситуації, соціальних протиріч необхідним стає потреба у формуванні знань з безпеки життєдіяльності, як умови стійкого та безпечного життя. Для засвоєння знань з дисципліни «Безпека життєдіяльності» треба приділяти увагу вивчення категорійно-понятійного апарату, визначенню та тлумаченню термінів, таксономії небезпек.
· Майбутні спеціалісти мають оволодіти знаннями, щоб прогнозувати, розпізнавати та ідентифікувати небезпеки та застосовувати відповідні заходи для їх уникнення, ліквідації.
II. Мета лекції:
а) навчальна: ознайомити студентів з метою вивчення дисципліни,категорійно-понятійним апаратом, визначенням та тлумаченням термінів, таксономією небезпек, небезпеками природного характеру
б) виховна: виховати у студентів відповідальність за безпеку життєдіяльності особисту, оточуючих та стан навколишнього середовища.
III. План та організаційна структура лекції.
№
п/п
Основні етапи лекції та їх зміст
Цілі в рівнях абстракції
Тип лекції, ме-
тоди та засоби активації, оснащення
Розподіл
за часом
1
2
3
4
5
Підготовчий етап.
1.
Присутність, наявність форми, зошитів
2 хв.
2.
Постановка навчальних цілей
Комплексна лекція
3 хв.
3.
Забезпечення мотивації
2 хв.
Основний етап
1.
Викладення лекційного матеріалу, план:
1.Дисципліна «Безпека життєдіяльності». Актуальність, основні етапи розвитку та проблеми забезпечення дисципліни“ Безпека життєдіяльності”. Функції, цілі та завдання дисципліни “Безпека життєдіяльності”. Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності
2.Небезпека. Поняття небезпеки, небезпечних ситуацій, поняття потенційної небезпеки, класифікація небезпек. Походження небезпек.
Характеристика небезпечних та шкідливих факторів, небезпечні та шкідливі фактори в галузі медицини.
3.Природні загрози. Природні загрози, їхній прояв та дія людей, тварин об’єкти економіки. Стихійні лиха, класифікація стихійних лих за причиною їх виникнення. Тектонічні стихійні лиха. Топологічні стихійні лиха. Метеорологічні стихійні лиха. Пожежі.
Відповіді та можливі запитання. Підведення підсумків.
3 хв.
3.
Завдання для самопідготовки студентів
В.С.Тарасюк, Г.Б. Кучанська Охорона праці в лікувально-профілактичних закладах. Безпека життедіяльності. Стр. 258-266. Є.П. Желібо Є.П., Заверуха Н.М. Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності, навчальний посібник.2002 р. ст..17-26, 173-188. Самостійна робота №1
2 хв.
1
Додаток1
Дисципліна «Безпека життєдіяльності».
1.1. Актуальність, основні етапи розвитку та проблеми забезпечення дисципліни «Безпека життєдіяльності»
Протягом усієї історії існування людства воно завжди прагнуло дбати про свою безпеку. Однак нині, в умовах загострення екологічної ситуації, соціальних та воєнних протиріч. Суттєвих змін в техногенній сфері, що посилюють імовірність виникнення глобальної небезпеки (АЕС, космічні технології тощо), питання стоїть прямо і однозначно: чи буде жити людина надалі на планеті земля, чи ні.
За таких умов все більш значним та необхідним стає потреба у формуванні знань з безпеки життєдіяльності, як умови забезпечення стійкого та безпечного життя. Одним із шляхів виконання цього завдання є організація системи загального комплексного та неперервного навчання з безпеки життєдіяльності.
Відповідно до наказу Міністерства освіти України до програм при підготовці фахівців відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів у вищих закладах освіти проводиться вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності».
Функції, цілі та завдання дисципліни “Безпека життєдіяльності”.
Безпека життєдіяльності» - це інтегрована дисципліна гуманітарно-технічного спрямування, яка узагальнює відповідні науково-практичні діяльності, формує поняттєво-категорійний, теоретичний і методологічний апарат, необхідний для вивчення у подальшому охорони праці, захисту навколишнього середовища, медицини катастроф, цивільного захисту та інших дисциплін, що вивчають конкретні небезпеки і способи захисти від них.
Мета вивчення дисципліни – забезпечити студентів та медичних працівників відповідними до сучасних вимог знаннями про загальні закономірності виникнення небезпечних станів, Ії властивості, можливий негативний вплив на життя і здоров’я людини; сформувати необхідні, в майбутній практичній діяльності спеціаліста, вміння та навички для їх запобігання і ліквідації, захисту людей та навколишнього середовища.
Завдання дисципліни БЖД – навчати студентів:
- ідентифікувати потенційні небезпеки, тобто розпізнавати Ії вид, визнати просторові та часові координати, величину та імовірність їх прояви;
- визначати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжуються джерелами цих небезпек;
- планувати заходи що до створення здорових безпечних умов життя та діяльності у системі «людина –життєве середовище;
- прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини а вражаючих факторів на безпеку системи «людина – життєве середовище»
2
- використовувати нормативно-правову базу особистості та навколишнього середовища, прав особи на працю, медичне забезпечення, захист у надзвичайних ситуаціях тощо;
- розробляти заходи та застосовувати засоби захисту від дії небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів;
- запобігати виникненню НС, в разі їх виникнення приймати адекватні рішення та виконувати дії, спрямовані на їх ліквідацію;
- використовувати в своїй практичній діяльності громадсько-політичні, соціально-економічні, правові, технічні, природоохоронні, лікувально-профілактичні та освітньо-виховні заходи, спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов існування людини в сучасному навколишньому середовищі.
Назва дисципліни складається з двох слів – «безпека» і «життєдіяльність». Термін «життєдіяльність» використовується в усіх сферах: ми говоримо про життєдіяльність села, міста, району тощо; він складається з двох слів – «життя» і «діяльність».
Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності.
Життя –це одна з форм існування матерії, яку відрізняє від інших здатність до розмноження, росту, розвитку, активної регуляції свого складу та функцій, різних форм руху, можливість пристосування до середовища та наявність обміну речовин і реакцій на подразнення. Життя можна розглядати як послідовний, упорядкований обмін речовин та енергії. Невід’ємною частиною всього живого є активність.
Діяльність –це специфічно людська форма активності, необхідна умова існування людського суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні в інтересах людини навколишнього середовища. Як елемент природи і ланка в глобальній екологічній системі людина відчуває на собі вплив законів природного світу. Водночас завдяки своїй діяльності, яка об’єднує ії біологічну, соціальну та духовно-культурну сутності, людина сама впливає на природу, змінюючи та пристосовуючи Ії відповідно до законів суспільного розвитку для задоволення своїх матеріальних і духовних потреб.
Отже під життєдіяльністю розуміють не просто властивість людини діяти в життєвому середовищі, яке Ії оточує, а процес збалансованого існування та реалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства загалом в єдності їхніх життєвих потреб і можливостей.
Безпека – це стан діяльності, коли з визначеною ймовірністю виключено прояв небезпеки або ж відсутня надзвичайна небезпека. Державний стандарт України 2293-99 визначає термін «безпека» як стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди. Можна назвати ще одне визначення безпеки, яким часто користуються.
Безпека людини – це поняття, що відображає саму суть людського життя, її ментальність, соціальні і духовні надбання. Безпека людини – невід'ємний складник характеристики стратегічного напряму людства, що визначений ООН як»сталий людський розвиток», тобто такий розвиток, який веде не тільки до
3
економічного, а й до соціального, культурного духовного зростання, що сприяє гуманізації менталітету.
Безпека життєдіяльності – це галузь знання та наукова практична діяльність спрямована на формування безпеки і попередження небезпеки шляхом вивчення загальних закономірностей виникненням небезпек, їхніх властивостей, наслідків їх впливу на організм людини, основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек.
