МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет ветеринарної медицини
Кафедра фізіології та біохімії тварин
Реферат
З дисципліни «Методологія наукових досліджень»
На тему «Статистика як наука»
Студентки:
1 курсу МгВМ-3-17
Рибалт Ольги Анатоліївни
Керівник:
Проф. Степченко Л.М.
Дніпро 2017
ЗМІСТ
1. Вступ 3
2. Поняття статистики 4
3. Предмет статистики та її категорії 7
4. Теоретичні основи статистики як науки 11
5. Особливості статистичної методології.
Статистичний метод 14
6. Організація статистики в Україні
та на міжнародному рівні 17
7. Висновок 19
8. Список використаної літератури 20
ВСТУП
В системі економічної освіти значна роль відведена статистиці як фундаментальній дисципліни з циклу природничо-наукової та загальноекономічної бакалаврської підготовки фахівців за напрямами з економіки і підприємництва, менеджменту, міжнародних відносин.
Статистика здійснює збирання, обробку та аналіз даних про масові соціально-економічні явища, які характеризують всі сторони життя та діяльності населення, виявляє взаємозв’язки різних сторін в економіці, вивчає динаміку її розвитку та прийняття ефективних управлінських рішень на всіх рівнях, що складає предмет дисципліни[4].
Її мета визначається тими функціями, які виконує статистика в системі економічних наук, і полягає в набутті необхідних знань при вирішенні таких задач: розробці програми статистичних спостережень, зведенні та групуванні масових даних явищ і процесів суспільного життя; обчисленні узагальнюючих характеристик структури сукупностей; вимірюванні інтенсивності динаміки явищ; визначенні факторів, які формують варіацію та розвиток суспільних явищ та оцінюванні сили їхнього впливу; використані системи національних рахунків у ході визначення статистичних показників та їх аналізу; оцінці тенденцій розвитку і взаємозв’язків секторів ринкової економіки; оцінці життєвого рівня населення, його зміни під впливом окремих факторів та прогнозуванні розвитку[4,5,7].
ПОНЯТТЯ СТАТИСТИКИ
«Статистика – це бюджет речей, — сказав Наполеон, — чи, скоріш, каталог речей, куди, в ідеалі, негайно повинні заноситися дедалі нові придбання і з яких маєвичеркиваться усе, що пропадає».
З давніх часів людство здійснювало облік багатьох явищ і предметів, які виникали в процесі його життєдіяльності. Це і чисельність чоловічого та жіночого населення країни, і прибуток скарбниці держави, і земельні угіддя та їх кількість, і сировинні ресурси та ін. При подальшому поглиблені суспільного розподілу праці, збільшенні її продуктивності, розвитку суспі- льних відносин відбувалось зростання кількості враховуваних факторів у виробничій та соціальній сферах, встановились їх зв’язки на господарському, регіональному та загальнодержавному рівнях. З урахуванням цих факторів зв’язані і методи їх обчислення, створення розрахункових показників. Всю перераховану інформацію надає суспільству статистика.
Сьогодні статистика — це галузь науки, яка з допомогою властивих їй прийомів і методів вивчає кількісний бік (в нерозривний зв'язок з якісної стороною) масових явищ і процесів і дає числове вираз тенденцій і закономірностей їх розвитку.
Термін „статистика” визначається сукупністю латинських та італійських слів: “status” (становище, стан справ); “stato” (керована область, держава); “statista” (державний чоло- вік, політик, знавець держави). В наукове використання термін „статистика” було введено німецьким вченим, професором Геттингенського університету Г.Ахенвалем у 1743 році для визначення сукупності знань, які характеризують державний устрій, визначні пам’ятки країни, що характеризує її добробут. Однак таке визначення далеко від сучасного тлумачення поняття „статистика”. В даний час під статистикою розуміють галузь практичної діяльності, економічної науки та навчальної дисци- пліни з вивчення способів збирання, обробки та аналізу даних про масові соціально-економічні явища і процеси[10].
Як галузь практичної діяльності статистика займається збиранням, накопиченням, обробкою цифрових даних, які характеризують економіку, населення, культуру, освіту та інші явища в житті суспільства.
Статистикою називають також особливу науку, тобто галузь знань, яка вивчає масові явища в житті суспільства з їх кількісної сторони. Основою для вивчення масових явищ є закон великих чисел. Сутність його полягає в тому, що кожне одиничне явище випадкове (воно може бути або не бути), але у з’єднанні великої кількості таких явищ в загальній характеристиці їх маси випадковість зникає в тім більшій мірі, чим більше з’єднано одиничних явищ. Математика, зокрема теорія ймовірностей і математична статистика, розглядає в чисто кількісному виражені закон великих чисел, виражає його цілою серією математичних теорем. Вони показують, при яких умовах можна розраховувати на відсутність випадковості в охоплюваних масу характеристиках, так як це зв’язане з чисельністю присутніх в ній індивідуальних явищах. Статистика базується на цих теоремах у вивченні кожного масового явища[21].
Статистикою називають також різноманітних числові, чи цифрові, дані, які характеризують різні аспекти життя держави: економіку, населення, злочинність. Тобто, по відношенню до відомостей, до неї відносять тільки те, що має кількісний вираз.
Між статистикою як наукою і практикою існує тісний взаємозв’язок: наукова статистика використовує дані практики, узагальнює та розроблює методи проведення статистичних досліджень; в свою чергу, в практичній діяльності статистикою використовуються теоретичні положення статистичної науки для вирішення конкретних задач економіки та менеджменту. Як навчальна дисципліна статистика є складовою нормативної частини дисциплін навчальних планів фахівців з економіки та менеджменту. Перехід економіки України до ринкових відносин наповнює новим змістом роботу підприємців, економістів та менеджерів. А це пред’являє підвищенні вимоги до рівня їх статистичної підготовки[25].
Статистика як наука являє собою цілісну систему наукових дисциплін:
а) теорія статистики;
б) економічна статистика та її галузі;
в) соціальна статистика та її галузі;
г) інші (галузеві) види статистики.
ПРЕДМЕТ СТАТИСТИКИ ТА ЇЇ КАТЕГОРІЇ
Статистика як суспільна наука має свій об’єкт та предмет дослідження. Розвиток статистичної науки, розміщення сфери використання статистичних досліджень на практиці, її активна участь в управлінні економікою привели до такого сучасного змісту поняття „статистика”. Статистика розглядається як суспільна наука, галузь практичної діяльності, навчальна дисципліна, яка вивчає кількісну сторону масових соціально-економічних явищ і процесів у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною шляхом збирання, обробки та аналізу масових даних, вивченні їх структури та розподілу, розміщенні у просторі та за часом, тенденцій та закономірностей перебігу, щільності взаємозв’язків та взаємозалежностей. Об’єктами статистичного аналізу можуть бути найрізноманітніші явища і процеси суспільного життя. Предметом статистики є розміри і кількісні співвідношення між масовими суспільними явищами, закономірності їх формування, розвитку, взаємозв’язку.
У визначенні статистикипідкреслюються дві її основні відмінності від інших суспільних наук. По-перше, статистика вивчає не поодинокі, а масові соціально-економічні явища і процеси суспільного життя. По-друге, предметом статистики є кількісна сторона явищ і процесів суспільного життя; при цьому статистика вивчає кількість не саму по собі, а у зв’язку з її якісним змістом у конкретних умовах місця та часу.
Кількісна сторона проявів суспільного життя – це насамперед розміри явищ і процесів та їх співвідношення. Так, при вивченні товарообігу, товарних запасів, витрат виробництва та інших показників комерційної діяльності встановлюють кількісні характеристики їх розвитку, визначають співвідношення між показниками, що дає цифрову оцінку виявлених при цьому закономірностям.
Таким чином, кількісну сторону масових суспільних явищ і процесів статистика виражає у вигляді статистичних показників (чисел). Статистичним показником називають узагальнену числову характеристику будь-якого масового явища (процесу) з його якісною визначеністю в конкретних умовах місця та часу. Прикладами статистичних показників є кількість працюючих на підприємстві на початок року, обсяги виробленої та реалізованої продукції, собівартість, рентабельність виробництва тощо.
Статистичні показники можуть бути виражені у вигляді абсолютних і відносних величин. Якщо статистичний показник стосується окремого явища (наприклад, конкретного підприємства), то його називають індивідуальним, якщо ж сукупності явищ (наприклад, однотипних підприємств регіону), то узагальненим, або зведеним. В статистиці використовується і система статистичних показників, якою називають сукупність взаємозв’язаних і розташованих у логічній послідовності узагальнених даних.
Статистика оперує з відповідними категоріями, тобто поняттями, які виражають суттєві, всебічні властивості явищ дійсності. До основних категорій статистики можуть бути віднесені:
а) статистична закономірність;
б) статистична сукупність;
в) одиниця та обсяг сукупності;
г) ознака сукупності;
д) варіація ознаки;
ж) шкала ознаки.
Статистична закономірність – це повторюваність, послідовність і порядок у масових соціально-економічних явищах (процесах). Воснові статистичної закономірності лежить закон великих чисел, основним принципом якого є масовість явища або процесу. При масовості зникає вплив випадкових причин на досліджуваний результат, випадкові причини взаємно врівноважуються і це дає можливість виявити об’єктивну і невипадкову закономірність сторін суспільного життя.
Статистична закономірність притаманна лише сукупностям, тому що сукупність, а не окремий елемент, стає базою для встановлення конкретних законів. Статистична сукупність – це множина одиниць (об’єктів, явищ), які об’єднуються однією якісною основою, але відрізняються між собою за рядом ознак. Статистичній сукупності притаманні дві властивості, це – масовість та однорідність її одиниць. Прикладом статистичної суку- пності є комерційні банки країни: їх об’єднує характер надання банківських послуг, хоча капітал, прибуток та інші ознаки різні[7,14,9].
Окремі елементи статистичної сукупності називають одиницями сукупності, а загальну їх кількість – обсягом сукупності. Одиниці сукупності, як первинні елементи, виражають її якісну однорідність і виступають носіями певних ознак. Наприклад, одиницями сукупності можуть виступати акціонерні товариства, фірми, фермерські господарства, людина, сім’я, станок тощо. Одиниці сукупності повинні бути якісно однорідними.
Елементи сукупності характеризуються однією або кількома ознаками. Ознака – це статистичний еквівалент властивостей одиниць сукупності. Так, для одиниці статистичної сукупності „підприємство” ознаками можуть бути: обсяги виробленої продукції, співвідношення власних та запозичених коштів, чи- сельність робітників тощо.
Однією з особливостей статистичної сукупності є наявність варіацій ознак, тобто відмінностей, коливань у числових значеннях окремих одиниць сукупності. Ознаки, які набувають різних значень, називають варіюючими. Прикладами варіюючих ознак людини є вік, стать, сімейний стан, рівень освіти, а підприємства – спеціалізація, форма власності, рентабельність виробництва тощо.
Варіюючі ознаки поділяють на кількісні та атрибутивні (якісні). Кількісні ознаки виражаються числами. Атрибутивними називають ознаки, які не підлягають числовому вираженню і характеризують словами описові риси.
За характером варіювання кількісні ознаки поділяють на дискретні та неперервні. Дискретними називають такі кількісні ознаки, які можуть набувати тільки цілочислових значень. Неперервними кількісними ознаками є такі, які можуть в окремих межах набувати будь-яких значень.
Ознаки поділяються також на істотні (основні) та неістотні (другорядні). Істотними називають такі ознаки, які є головними для даного явища. Наприклад, для підприємства ними є обсяг виробленої та реалізованої продукції, кількість працівників, продуктивність праці та ін. Неістотними є такі ознаки, які не пов’язані безпосередньо з суттю досліджуваного явища, наприклад: назва підприємства, його підпорядкування, територіальна належність тощо.
Ознаки, що характеризують статистичну сукупність, взаємопов’язані між собою, тому розрізняються факторні та результативні ознаки. Факторні ознаки – це незалежні ознаки, які впливають на інші ознаки і є причиною їх зміни. Результативними ознаками називають залежні ознаки, які змінюються під впливом факторних ознак. Так, кваліфікація, стаж роботи – факторні ознаки; продуктивність праці – результативна ознака.
Ознаки мають різний рівень вимірювання, що відображається у різних видах шкал. Існує така класифікація шкал ознак: номінальна, яка встановлює шкалу найменувань; порядкова, яка встановлює відношення подібності і послідовності; матрична, де за допомогою звичайних чисел вимірюються явища, ресурси, результати господарсько-фінансової діяльності[3,19].
