Теоретичні основи статистики як науки

Для вивчення свого предмету статистика розробляє і використовує різні методи, сукупність яких утворює статистичну методологію. Теоретичною основою статистики як суспільної науки є філософія та економічна теорія (політична економія, макро- і мікроекономіка). Наоснові цих наук статистика виявляє кількісні зміни суспільних явищ (процесів), з урахуванням їх якісного змісту, при використанні своїх специфічних методів (прийомів, способів). Як у будь-якій науці, теоретичну основу статистики становлять поняття і категорії, разом яких виражаються основні засади статистики. Статистична сукупність, статистична закономірність, варіація, ознака — ось найважливіші категорії й поняття статистики[16]. До таких методів належать:

- статистичне спостере ження;

-  зведення і групування даних;

-  визначення абсолютних, відносних та середніх величин, показників варіації, динаміки;

- використання вибіркового методу, кореляційно-регресивного аналізу, табличного і графічного методів тощо.

Будь-яке статистичне дослідження складається з трьох послідовних етапів:

1. Статистичне спостереження.

 2. Зведення, класифікації та групування статистичних даних.

 3. Аналіз статистичної інформації.

Розглянемо кожен етап статистичного дослідження більш докладно. На першому етапі використовується метод масового статистичного спостереження, який забезпечує всебічність, повноту та представляємість (репрезентативність) початкової інформації. Вимога масовості одиниць спостереження цієї начальної стадії зумовлена тим, що статистичні закономірності виявляються в достатню великому масиві даних на основі дії закону великих чисел.

На другому етапі зібрана в ході масового спостереження інформація підлягає обробці методом зведення, класифікацій та статистичного групування, що дозволяє виділити у сукупності соціально-економічні типи. На даній стадії здійснюється перехід від характеристики одиничних факторів до характеристики даних, які об’єднані в групи. Методи групувань розрізняються в залежності від задач дослідження та якісного складу первинного матеріалу. При обробці статистичної інформації обчислюються абсолютні, відносні, середні величини, статистичні коефіцієнти тощо.

На третьому етапі проводиться аналіз статистичної інформації з використанням узагальнених статистичних показників: абсолютних, відносних та середніх величин; варіацій; параметрів тісноти зв’язку та швидкості зміни соціально- економічних явищ за часом, індексів тощо. Проведення аналізу дозволяє перевірити причинно-наслідкові зв’язки явищ і процесів, визначити вплив та взаємодію різних факторів, оцінити ефективність прийнятих управлінських рішень, можливі економічні та соціальні наслідки створюваних ситуацій. У зрівнянні уза- гальнених статистичних показників явищ розраховуються кількісні оцінки їх розповсюджуваності у просторі та розвитку за часом, встановлюються характеристики зв’язку та відповідні залежності[16,17].

При аналізі статистичної інформації широке розповсюдження мають табличні та графічні методи. Завдання статистики на сучасному етапі нерозривно пов’язані із загальними проблемами переходу України до ринкових відносин:

- всебічні дослідження виникаючих у суспільстві глибоких перетворень економічних і соціальних процесів на основі науково обґрунтованих показників;

- узагальнення та прогнозування тенденцій розвитку господарства держави;

- виявлення резервів ефективності суспільного виробництва;

- своєчасне забезпечення господарських і керівних органів статистичною інформацією;

- впровадження в статистику стандартів системи національних рахунків (СНР);

- розвернення системи моніторингів (спеціально організованих спостережень);

- подальша комп’ютеризація органів державної статистики;

- вдосконалення статистичної інформації та методологій розрахунків статистичних показників.