Лікування гострого гастриту. Легкі випадки, крім тимчасового утримання від їжі не потрібно ніякого лікування, висока ймовірність спонтанного видужання.
Важкі випадки:
1. Усунути причину, якщо вона відома або підозрюється.
2. Голодна дієта на 24 год, пропонувати тільки воду або розчин електролітів в мінімальних кількостях, завжди свіжі й незабруднені.
3. Зневоднювання усунути шляхом парентерального введення рідини й електролітів (С1+, К).
4. Усувати блювання, як тільки воно перестане виконувати захисні функції.
Показані протиблювотні препарати центральної і периферичної дії без заспокійливого ефекту: метоклопрамід (Paspertin®), 0,2-0,4 мг/кг підшкірно, перорально (можна внутрішньовенно або внутрішньом'язово) 2-3 р/день, розслаблюючи діє на пілорус шлунка і тонізуюче – на нижній сфінктер стравоходу.
Антихолінергічні препарати, як, бутилскопаламін (Buscopan®), 0,5-1,5 млвнутрішньом'язово, підшкірно 1-3 разина день (не більше 0,8 мл на 10 кг), 0,4-0,8 мг/кг. При високому дозуванні антіхолінергетиків через їх спазмолітичну і моторну дію існує небезпека непрохідності кишечнику.
Домперидон (Motilium®) діє на хеморецепторную зону і на периферію (розслабляє пілорус). Дозування 0,1-0,2 мг / кг 3-4 р. на день у вигляді супозиторія або крапель. Антихолінергетики і Motilium® не можна застосовувати одночасно, так як дія Motilium® при цьому пригнічується.
5. Звʼязування кислоти й захист слизової оболонки.
Засоби місцевої дії, що захищають слизову оболонку, і антациди (алмагель, фосфалюгель), Entero-Teknosal®, Gelusil-Lac®, препарати вісмуту (де-нол) (40-80 мг/кг 3 дозами) – показані при підвищеній кислотності.
Добре діє барієва рентгенівська контрастна суспензія, на яку у собак рідко виникає блювання (тільки при високому ілєусі). Найважливішим адсорбентом при бродінні і отруєннях є активоване вугілля (Carbomedicinalis), 50-100 мг/кг/день 3 дозами.
6. Застосування блокаторів гістамінових рецепторів.
Блокатори Н2-рецепторів: циметидин (Тagamet®), 5-10 мг/кг внутрішньовенно, підшкірно, перорально 4 р/д, або ранітидин (Zantic®), 1-2 мг/кг перорально, підшкірно, внутрішньовенно 2 р/д, пригнічують викликану гістаміном секрецію шлункового соку і показані при ерозивних гастритах, виразках і уремічному блюванні.
7. Антибіотики показані при істотних ушкодженнях слизової оболонки (наявність крові в блювотній масі) і повинні вводитися парентерально. Застосовуються стрептопеніцилін і гентаміцин. Хлорамфенікол і ампіцилін є засобами другого ряду.
Амоксицилін(Clamoxyl®) 10 мг/кг 2 р/д перорально; енрофлоксацин 5 мг/кг підшкірно, перорально.
8. Лікувальна дієта. Після появи поліпшень необхідно дотримуватися наступних правил годівлі:
· невеликі кількості багаторазово протягом дня;
· виключити механічні навантаження, тобто їжа повинна бути переважно вареною, м'якою, у вигляді пюре (виключити кості, сухий корм);
· мала осмотична активність їжі, тобто ніяких дисахаридів, тільки крохмаль (картопляне пюре) і моносахариди (глюкоза) до 10%;
· виключити сирі овочі, фрукти, що стимулюють виділення шлункової кислоти;
· білок у малих кількостях, збільшувати повільно й поступово (м'ясне пюре);
· виключити жири, вони утрудняють спорожнювання шлунка;
· Найпростіше використовувати дитяче харчування (пюре), у першу чергу для собак малих і середніх порід.
Лікування хронічного гастриту проводиться з урахуванням тих же принципів, що й при гострих гастритах. Уведення електролітів і рідини, а також протиблювотних препаратів менш важливі. Основою лікування є регулятори моторики (Motilium), а також зміни дієти й середовища. Можливе застосування циметидину або глюкокортикоїдів (обережно: небезпека виникнення виразок). У якості дієти показане неподразнююче й гіпоалергенне харчування, наприклад, суміші з курячого м'яса, баранини, знежиреного сиру й вуглеводів. Пацієнт повинен перебуває в тихій, спокійній обстановці й одержувати їжу кілька раз у день.
Лікування еозинофільного гастриту. Спеціальна дієта протягом 2-3 тижнів: комбінування одного виду м'яса з одним видом вуглеводів або одним видом овочів, дозволено додавати соняшникову олію, сіль і воду. Абсолютною умовою є заборона будь-яких інших продуктів, навіть в мінімальній кількості. До гіпоалергенних продуктів, крім того, відносяться: баранина, куряче м'ясо, риба, рис, пшоно, макаронні вироби, картопля, морква. Для підтримки треба давати маленькі дози глюкокортикоїдів (преднізолон, 2,5-3 мг кожен другий день) у комбінації з циметидином (2 рази на день 5-10 мг/кг).
Лікування гіперсекреторного гастриту. Пацієнти добре реагують на антихолінергічні засоби, також можна використовувати комбінації транквілізаторів (наприклад, Librax®). Пізно ввечері можна дати циметидин. Додатково – дієта.
Лікування гіпертрофічного гастриту. Консервативне лікування може проводитися за тією ж схемою, що і при еозинофільному гастриті. В якості оперативного лікування розглядається видалення гіпертрофованих ділянок або складок слизової оболонки. Одночасно можна провести пілоропластику.
Лікування атрофічного гастриту. Крім делікатної дієти для лікування можна спробувати препарати пепсину-соляної кислоти, регулятори перистальтики шлунка, глюкокортикоїди (Cave: виразка!) і антибіотики.
СОБАЦІ (5 кг)
Rp.: Sol. Kaliipermanganatis 0,01% – 500,0
D. S. Всередину, для промивання шлунка.
Rp.: Plantaglucidi 50,0
D. S. Всередину,в дозі ½ чайної ложкирозчинити в ¼ склянці теплої води 3 рази на день за 30 хв до годування.
#
Rp.: Succusgastricusnaturalis 100,0
D. S. Всередину 2–3 рази на день,½ ст. ложки після годування.
#
Rp.: Tabul. Quadeviti № 30
D. S. Всередину, 1 табл. 1–2 рази на день.
#
RpTabul. Becarboni № 12
D. S. Всередину, ½ табл. 3 рази на день.
#
Rp.: Tabul. Gastali № 60
D. S. Всередину, ½ табл. 4–6 разів на добу через годину після годування.
#
Rp.: Susp. Almageli 170,0
D. S. Всередину, ½ чайної ложки 4 рази на день за 30 хв до годування.
#
Rp.: OleiVaselini 50,0
D. S. Всередину, 1 ст. ложка на день.
#
Rp.: Drag. Меzymі fortici № 20
D. S. Всередину, ½ драже 2 рази на день перед годуванням.
#
Rp.: Drag. Festali № 30
D. S. Всередину, 1 драже 3 рази на день після годування.
#
Rp.: Tabul. Panzynormifortici № 30
D. S. Всередину, ½ табл. 3 рази на день під час годування.
#
Rp.: Cerucali 2,0
D. t. d. № 5 inampullis
S. Внутрішньомʼязово,в дозі 0,5 мл 2–3 рази на день.
Rp.: Laevomycetini 0,25
D. t. d. № 10 intabul.
S. Всередину, ½ табл. 3–4 рази на добу за 20–30 хв до годування протягом тижня.
#
14. Rp.: Caps. Imodiumi № 10
D. S. Всередину,1 капсула на день.
Лікування виразкової хвороби шлунка. Консервативна терапія являє собою комбінацію циметидина й антацидних препаратів.
Блокатори Н2 рецепторів (обирають один):
1. Циметидин 5-10 мг/кг вн, п/ш, в/м, в/в кожні 8 годин.
2. Ранітидин 2 мг/кг вн, п/ш, в/в кожні 8-12 годин.
3. Фамотидин 0,5-1 мг/кг вн, в/в кожні 12-24 години.
Інгібітори протонного насоса: омепразол 0,7 мг/кг всередину 1 раз на день, найбільш сильний інгібітор синтезу соляної кислоти в шлунку. Показаний пацієнтам, рефрактерним до лікуванню блокаторами Н2-рецепторів і сукралфатом, і пацієнтам з неоперабельною гастриномою.
Антацидні препарати треба давати з водою кожні 1-2 год по 1/2-2 чайних ложки.
Засоби, що захищають слизову оболонку: сукралфат 0,5~1 г (собакам масою тіла менше 20 кг в дозі 1 г) всередину, 3 рази на день, суспензія може бути більш ефективною, ніж таблетки (1 г/10 мл теплої води, 5-10 млвн кожні 6-8 годин).
За кровотечі у шлунку застосовується тромбін 3-6 р/д, 1 пакет (додатково до перерахованої вище терапії). У разі важких кровотеч необхідне переливання крові.
Синтетичні простагландини для захисту від не стероїдних протизапальних засобів: мізопростол (виявляє сильний захисний вплив на слизову оболонку шлунка) 3~5 мкг/кг всередину кожні 8-12 годин.
Лікування Helicobacter spp. (зазвичай 2-3 тижні).
1. Амоксицилін 22 мг/кг вн кожні 12 годин.
2. Метронідазол 15-20 мг/кг вн кожні 12 годин.
3. Pepto-Bismol 1,0 мл/кг вн кожні 12 годин.
Засоби, що стимулюютьперистальтику: метоклопрамід 0,2-0,4 мг/кг всередину кожні 8 годин.
Протиблювотні засоби: хлорпромазин (аміназин) 0,5-4 мг/кг кожні 6-8 годин п/ш, в/м, в/в; прохлорперазин (метеразин) 0,1-0,5 мг/кг кожні 6-8 годин п/ш, в/м, в/в, вн.
Велика втрата крові через шлунково-кишковий тракт може потребувати переливання крові або введення оксиглобіна. Показані сульфат заліза або декстран заліза, якщо анемія мікроцитарнанерегенеративна.
Введення через рот слід відмінити до припинення блювання. Для підтримки гідратації вводять внутрішньовенні розчини.
Тривалість терапії залежить від відповіді на лікування. У важких випадках лікування повинно тривати 6~8 тижнів, і моніторинг проводять шляхом повторної ендоскопії.
Хірургія. Оперативне висічення виразки має сенс у випадку важких кровотеч або при перфорації шлунка для порятунку життя пацієнта. Одночасно проводиться пілоротомія, вона полегшує прохідність пілоруса й запобігає рецидиву виразки. Під час операції й у післяопераційний період уводять циметидин (Н2-блокатор), 10—30 мг/кг, внутрішньовенно крапельно, потім перорально протягом 60—90 днів, показана шлункова дієта.
СОБАЦІ (20 кг)
Rp.: Almageli A 170,0
D. t. d. № 2 inflac.
S. Всередину, 1–2 чайні ложки 4 рази на день за 30 хв до годування і на ніч.
#
Rp.: Tabul. Venteri № 100
D. S. Всередину, 2 таблетки 2 рази на день. Курс лікування до 3 міс.
#
Rp.: Boliialbi 1,0
D. t. d. № 40 inpulv.
S. Всередину, 1 порошок 4 рази на день.
#
18. Rp.: Tabul. De–noli № 112
D. S. Всередину, 2 таблетки на день за 30 хв до годування протягом місяця.
#
19. Rp.: Tabul. Vicalini № 100
D. S. Всередину, 1 таблетка 3 рази на день після годування протягом місяця.
#
20. Rp.: Vismuthisubnitratis 1,0
D. t. d. № 100 inpulv.
S. Всередину, 1 порошок 4 рази на день за 30 хв до годування по ½ табл.
#
21. Rp.: Gastrozepini 0,025
D. t. d. № 100 intabul.
S. Всередину вранці і ввечері за 30 хв до годування.
#
22. Rp.: Tabul. Gastropharmi № 30
D. S. Всередину за 30 хв до годування по 1 таблетці 3 рази на день.
Рекомендована література: [2-5, 7, 10, 14-16, 18-19].
Запитання для самоконтролю
1.Які особливості дієтотерапії за гострого гастриту?
2. Як діагностувати виразку шлунка?
3. Якафармакотерапія за виразкової хвороби шлунка?
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Барр Ф. Ультразвуковая диагностика собак и кошек / Барр Ф. – М.: ООО «Аквариум-Принт», 2006.
2. Белоусов А. С. Дифференциальнаядиагностика и лечениеболезнейоргановпищеварения / Белоусов А. С., Водолагин В. Д., Жаков В. П. – М.: «Медицина», 2002. – 424 с.
3. Бурков В.И. Справочник: 1200 рецептов врача-кинолога / Бурков В.И., Плотвинов А.П., Плотвинива Л.Р. – 1-е издание. М.: КолосС, 2003. – 224 с.
4. Внутрішні хвороби тварин / [Левченко В.І., Кондрахін І.П., Влізло В.В. та ін.]; за ред. В.І. Левченка. – Біла Церква, 2012. – Ч. 1. – 528 c.
5. Вингфилд В.Е. Секретынеотложнойветеринарнойпомощи / Пер. с англ. – М.: СПб: Бином, – «Невскийдиалект» 2000. – 608 с.
6. Витамины в питании животных / А.Р.Вальдман, П.Ф.Сурай, И.А.Ионов, Н.И.Сахацкий. – Харьков: Оригинал, 1993. – 423 с.
7. Гастроэнтерология собак и кошек / Д. Уильямс, Д. Симпсон, Э. Холл. - М., Аквариум, 2010. - 408 с.
8. Григорьева Е.Ю. Визуальная диагностика заболеваний пищевода у собак и кошек. Часть 2 / Е.Ю. Григорьева, В.Г. Стовба, А.С. Герасимов // Мир ветеринарии. – 2012.– №1 (январь-февраль). С. 50–57.
9. Григорьева Е.Ю. Визуальная диагностика заболеваний пищевода у собак и кошек. Часть 3 / Е.Ю. Григорьева, В.Г. Стовба, А.С. Герасимов // Мир ветеринарии. – 2012.– №2 (март-апрель). С. 24–31.
10. Данилевская Н.В., Коробов А.В., Старченков С.В. и др. Справочник ветеринарного терапевта / Под ред. А.В. Коробова, Г.Г. Щербакова. – СПб.: Лань, 2000. – 384 с.
11. Диспансеризація службових собак: Методичні рекомендації / [В.І. Левченко, В.П. Фасоля, В.І. Головаха, О.А. Дикий]. – Біла Церква, 2008. – 78 с.
12. Зеленевский Н. В. Анатомія собаки. Спб.: Право йкерування, 1997. – 340 с.
13. Иванов В.В. Клиническое ультразвуковое исследование органов брюшной и грудной полости у собак и кошек. Атлас. – М.: ООО «Аквариум-Принт», 2005. – 176 с.: ил.
14. Йин С. Полныйсправочник по ветеринарноймедицинемелких домашних животных. 2–е издание. – М.: «Аквариум–принт», 2008. – 1004 с.
15. Кирк Р. Современный курс ветеринарной медицини Кирка. Практика ветеринарного врача / Р. Кирк, Д. Бонагура // Пер. с англ. – М.: «Аквариум», ООО «Аквариум-Принт», 2005. – 1376 с.: ил.
16. Клінічна ветеринарна фармакологія: Навч.посібник / За ред. О.І. Канюки. – Одеса: Астропринт, 2006. – 296 с.
17. Клінічна діагностика внутрішніх хвороб тварин / [В. І. Левченко, В. В. Влізло, І. П. Кондрахін та ін.]; за ред. В. І. Левченка. – Біла Церква, 2004. – 608 с.
18. Комплекснаятерапия и терапевтическаятехника в ветеринарноймедицине: Учебноепособие / Подобщ. ред. А.А. Стекольникова. – СПб.: Издательство «Лань», 2007. – 288 с.: ил.
19. Кондрахин И.П. Диагностика и терапиявнутреннихболезнейживотных. – М.: Аквариум-Принт, 2005. – 830 с.
20. Методи лабораторної клінічної діагностики хвороб тварин / [В. І. Левченко, В. І. Головаха, І. П. Кондрахін та ін.]; за ред. В. І. Левченка. – К.: Аграрна освіта, 2010. – 437 с.
21. Навчально-методичний посібник «Основи ветеринарної рецептури» / [Д.Ф. Гуфрій, В.В. Скорохід, О.І. Канюка та ін.]. – Львів, 2001. – 72 с.
22. Ниманд Х. Г., Сутер П.Ф. Практическоеруководство для ветеринарныхврачей (организацияветеринарнойклиники, обследование, диагностиказаболеваний, лечение) 8–е изд./ Пер. с нем., 2–е издание. – М.: «Аквариум–принт», 2008. – 816.: с ил.
23. Ниманд Х.Г., Сутер П.Ф. Болезни собак. – М.:«Аквариум»,1998. – 825 с.
24. Общая и клиническая ветеринарная рецептура: Справочник / Под ред. Б.Н. Жуленко. – М.: Колос, 1998. – 551 с.
25. Скораяпомощь и интенсивнаятерапиямелких домашних животных / [Макинтайр Д.К., Дробац К.Дж., Хаскингз С.С., Саксон У.Д.]; пер. с анг. Лисициной Т.В. – М.: «Аквариум-Принт», 2008. – 560 с.: ил.
26. Симпсон Дж. Болезнипищеварительнойсистемы собак и кошек / Симпсон Дж., Уильзе Р., – М.: ООО «АКВАРИУМБУК», 2003. – 496 с.
27. Созинов В. А. Современныелекарственныесредства для лечения собак и кошек / Созинов В. А. Ермолина С. А. — М.: «АКВАРИУМ ПРИНТ», 2004.— 496 с.: ил.
28. Старченков С.В. Болезни собак и кошек: комплекснаядиагностика и терапияболезней собак и кошек. – Санкт-Петербург: Социальнаялитература, 2006. – 655 с.
29. Фізіологіятварин / [А. Й. Мазуркевич, В. І. Карповський, М. Д. Камбур та ін.]; за ред. А. Й. Мазуркевича, В. І. Карповського. – Вінниця: Нова Книга, 2010.– 424 с.
30. Хохрин С.Н. Кормление собак и кошек: Справочник. – М.: КолосС, 2006. – 248 с.
31. Чернов А.В. Видеоколоноскопия как метод диагностики и лечения заболеваний пищеварительной системы в ветеринарной медицине / Чернов А.В.// Мир ветеринарии. – 2012.– №1 (январь-февраль). С. 16–19.
32. Шерстнев С.В. Чтение рентгеновских снимков. Рентгенодиагностика травматических повреждений, заболеваний, инородных тел у кошки и собаки / Шерстнев С.В. – Екатеринбург: Филантроп, 2002. – 118 с.
33. Энциклопедияклиническогопитаниякошек / П. Пибо, В. Бьюрж, Д. Элиот. - ЗАО «Рускан», 2009. - 518 с.
