Педагогічна система М. Монтессорі (1870—1952).

Педагогічна система М. Монтессорі є унікальною. Вона створена на підставі всебічного вивчення дитини й урахування її особливостей.

Система М. Монтессорі охоплює концепцію і технологію виховання та навчання дітей віком від 2,5 до 12 років. Проте особливе значення педагог надавала віку дитини з 3 до 7 років, "коли формуються та укріпляються всі основні сили та функції організму".

Провідна ідея вчення М. Монтессорі полягає в необхідності створення педагогом предметно-просторового середовища, в якому дитина могла б найповніше розкрити свій внутрішній потенціал у процесі вільної самостійної діяльності. Це середовище має забезпечити розвиток кожної дитини за її індивідуальним темпом, з урахуванням її індивідуальних особливостей. Завдання педагога полягає насамперед у наданні дитині засобів для саморозвитку й розкритті правил їхнього застосування. Такими засобами є автодидактичні (самонавчальні) Монтессорі-матеріали, з якими дитина працює, спочатку наслідуючи педагога, діючи за зразком, а потім самостійно виконуючи різноманітні вправи. За її переконанням, діти мають унікальну здатність до саморозвитку.

М. Монтессорі так визначила завдання виховання дітей дошкільного віку:

• розвиток усіх органів відчуття;

• через розвиток органів відчуття розвивати всі психічні функції, особливо піклуючись про розвиток інтелекту, уваги, пам'яті, волі;

• сприяти виробленню координованих психофізичних реакцій, розвитку координації та моторики;

• розвиток навичок та потреби самообслуговування та самостійної діяльності;

• розвиток мови;

• розвиток емоцій, етичних й естетичних почуттів;

• соціалізація дитини.

М. Монтессорі сформулювала педагогічні принципи, на підставі яких мають реалізовуватися завдання дошкільного виховання. Виховання повинне бути:

• вільним;

• індивідуальним;

• спиратися на дані спостереження за дітьми;

• засновуватися на активності та самодіяльності дитини.

Для реалізації цих завдань М. Монтессорі запропонувала метод самовиховання дітей у спеціально створеному середовищі. Створення середовища досягається своєрідним дидактичним матеріалом і сукупністю виховних прийомів.

Дидактичний матеріал у системі М. Монтессорі саме і є основним засобом саморозвитку, або "самотворення" дитини ("Діти - це істоти, які творять із себе людей"). Щоб виконати цю функцію, дидактичний матеріал повинен відповідати внутрішнім потребам дитини. Кожен матеріал дитина має отримати в певний період свого розвитку.

Дидактичний матеріал, розроблений М. Монтессорі, є різноплановим. Він включає в себе більш ніж 200 найменувань і в сукупності має забезпечити розв'язання всіх завдань дошкільного виховання. Матеріал поділяється на такі групи:

• матеріал для розвитку сенсорики (органів чуття);

• матеріал для вправ у повсякденному житті;

• інтелектуальний матеріал для розвитку мовлення, навичок письма, читання, математичних уявлень;

• матеріал для "космічного виховання".

Особливу роль у розвитку дітей дошкільного віку М. Монтессорі відводить сенсорному вихованню. Про значення розвитку органів чуття писали й інші педагоги, зокрема Я.А. Коменський, Ж.-Ж. Руссо, Й.Г. Песталоцці, Ф. Фре- бель. Це не випадково. За твердженням сучасних вчених, 9/10 інформації дитина дошкільного віку отримує через органи відчуття. Чим краще розвинуті органи відчуття, тим більше й якісніше інформації отримає дитина, тим швидше вона адаптується в навколишньому світі.

М. Монтессорі вважала, що внутрішній світ дитини є "неорганізованим". Зовнішній світ уявляється їй хаотичним. Важливим завданням є впорядкування сприймання навколишнього світу. Ця проблема може бути успішно розв'язана за допомогою сенсорного дидактичного матеріалу й системи вправ.

Сенсорний матеріал, розроблений М. Монтессорі, є унікальним щодо розвитку всіх сфер відчуття: зору, слуху, смаку, нюху, тактильного, баричного, термічного, стерео- гностичного.

Матеріал для розвитку зору складається з дерев'яних блоків із вкладними циліндрами, розміри яких змінюються в певній послідовності; геометричного комоду (для вивчення геометричних фігур). Серед сенсорних матеріалів є також: "Рожева вежа", яка сприяє засвоєнню понять "великий-маленький"; "Коричнева драбина", яка формує уявлення про поняття "товстий-тонкий"; "Червоні штанги" - для засвоєння понять "довгий-короткий"; кольорові картки - для ознайомлення з кольорами та ін.

Для розвитку слуху використовуються шумові коробочки, які заповнені різним дрібним матеріалом і різняться своїм "звучанням". Діти порівнюють їх між собою, розміщують у певній послідовності, визначають парні коробочки.

Для розвитку нюху передбачаються коробочки з речовинами, що мають різні запахи. Для розвитку тактильного відчуття М. Монтессорі запропонувала використовувати колекції з карток паперу, картону, клаптиків тканини з різною на дотик поверхнею.

Для розвитку баричного відчуття (спроможність розрізняти предмети за вагою) був запропонований комплект дерев'яних брусків, виготовлений з різних порід дерева. Вони однакові за розміром, але відрізняються за вагою. Ця різниця є дуже незначною - усього 6 гр. між суміжними брусками. Діти повинні розмістити бруски в певній послідовності: від найлегшої до найбільш важкої.

Для розвитку термічного відчуття використовується комплект металевих посудин циліндричної форми з кришечками, у які заливають воду різної температури. Діти мають викласти їх у певній послідовності: від найбільш "холодної" до найбільш "теплої". Може бути використаний й інший комплект, тоді діти повинні підібрати "пару" до кожної посудини.

Для розвитку стереогностичного відчуття використовуються геометричні фігури. Пропонується вправа на кшталт "таємничого мішечка". Діти мають на дотик "упізнавати" геометричні фігури (наприклад кубики й цеглини) та розкласти їх у відповідні купи.

Одним із правил роботи з сенсорним матеріалом (за винятком матеріалу для розвитку зору) є "виключення зору". Діти зав'язували собі пов'язкою очі. Така вимога пояснюється тим, що очі є основним "інформатором" людини й, "виконуючи основну роботу", залишають інші органи відчуття недорозвинутими. Крім того, це дає можливість дітям не відволікатися й повністю зосереджуватися на виконанні завдання.

Однією з особливостей сенсорного матеріалу М. Монтессорі є те, що дитина працює з ним самостійно (вона саморозвивається).

Це відбувається завдяки тому, що матеріал містить у собі:

• сенсорні стимули - матеріал стимулює інтерес до себе, викликає рухову активність, "запрошує до роботи";

• точність що забезпечує координованість рухів, дій;

• контроль помилки - дитина сама бачить свою помилку й виправляє її;

• матеріал викликає в дітей самостійні повторювальні дії, тобто вправляє;

• матеріал являє собою "ізольовані труднощі", тобто трудність, з якою стикається дитина в конкретному матеріалі, проявляється лише в одній властивості (якості), наприклад, при ознайомленні з формою;

• дидактичний матеріал М. Монтессорі також являє собою "чисті категорії сприймання". Вона уникала використовувати об'єкти природи (квіти, фрукти, овочі та ін.) для вивчення кольорів, форм, розмірів тощо.

Отже, дитина працює з дидактичним матеріалом самостійно, ніким не підштовхується, реагує на стимули, які відповідають її внутрішнім потребам і викликають рухову активність. Надаючи можливість дошкільникові самостійно помічати й виправляти помилки, матеріал тим самим забезпечує максимальну самостійність дитини. Не лише вибір матеріалу, а й темп, час роботи з ним дитина визначає самостійно.

Вправи із сенсорним матеріалом не тільки розвивають органи відчуття, але й одночасно сприяють розвиткові вищих психічних процесів: інтелекту, пам'яті, уваги та ін.

Призначення матеріалу другої групи - формування в дитини практичних навичок догляду за собою. Дитина до 3 років значною мірою залежить від людей, що її оточують. Вона не вміє самостійно обслуговувати себе (одягатися, роздягатися, їсти тощо). Необхідно визволити її від цієї залежності, "природної несвободи". Виховання дітей дошкільного віку, вважала М. Монтессорі, має бути спрямовано на те, щоб допомогти їм у здобутті самостійності.

Для того, щоб дитина стала самостійною, позбулася "природної несвободи" й набула навички догляду за собою, педагог розробила спеціальний матеріал і систему вправ.

Особливе місце серед матеріалів цієї групи займає набір з 10 рамок. На дерев'яних рамках прикріплена тканина з нашитими ґудзиками різної величини, стрічки, шнурівка, гачочки. їхнє призначення:

• підготовка дитини до одягання-роздягання;

• розвиток дрібної моторики, координації рухів.

Третя група матеріалу М. Монтессорі - інтелектуальний матеріал, який підготовлює дітей до навчання грамоти, письма, математики. Матеріал для навчання грамоті включає у себе трафарети або контури із зображенням алфавіту, цифр; таблиці складів; картки із зображенням різноманітних речей та картки зі словами, що їх називають; послідовні картинки для складання розповідей та ін. Математичний матеріал складається із контурів цифр; коробок з цифрами; червоно-синіх штанг; намистиндля складання; шафи з так званим "Золотим матеріалом" (золотистого кольору намистини, які можуть поєднуватися між собою, створювати десятки, сотні) та ін.

Матеріал четвертої групи застосовується для так званого "космічного виховання" дітей. Його завданням є ознайомлення дітей з навколишнім світом, культурою людства. Діти отримують перші знання з фізики, хімії, біології, історії, географії, астрономії тощо. Метою "космічного виховання" є формування в дітей цілісного сприймання картини світу. Матеріал включає в себе глобуси, географічні карти, астрономічні календарі, макети (наприклад, макет Сонячної системи), різноманітні ілюстрації, приладдя для елементарних дослідів.

Монтессорі-матеріал був розроблений експериментально. Лише після тривалої та ретельної перевірки, відкидаючи все, що не викликало інтересу, не фіксувало уваги й не стимулювало самостійних повторювальних вправ дітей, М. Монтессорі визнавала їхню придатність. Є своя логіка і в послідовності використання цього матеріалу. Кожен матеріал готує до роботи з наступним матеріалом. Крім того, матеріал М. Монтессорі також побіжно готує дітей до подальшого навчання. Вона не вчить писати власне письмом, а читати читанням. Дитина дістає можливість самостійно, "поелементно" навчитися цього. Наприклад, побіжну підготовку руки до письма складає набуття певних навичок у діях із блоками циліндрів (координація рухів та дрібна моторика трьох пальців руки, які тримають ручку, олівець), робота з металевими вкладками (обведення їх, штрихування контурів), робота з "піщаними" літерами, що розвиває м'язову пам'ять на конфігурацію літер тощо.

 

Педагогічна система М. Монтессорі вважається системою вільного виховання дітей дошкільного віку, а її авторка - найбільш авторитетним представником теорії вільного виховання.

М. Монтессорі намагалася створити систему виховання, яка б відповідала природі дитини і яка б сприяла розвиткові того, що закладено природою в кожну дитину. Вона негативно ставилася до сучасної їй практики навчання і виховання та вважала її насильством над природою дитини. За її словами, традиційна освіта лише гальмує природний розвиток дитини.

Учена стверджувала, що духовний і фізичний розвиток дитини відбувається за специфічними законами. У школах, дитячих садках, не знаючи цих законів, направляють розвиток дітей хибним шляхом.

За переконанням М. Монтессорі, педагоги, навіть досвідчені, не спроможні пізнати внутрішні потреби та шляхи розвитку кожної конкретної дитини. Тому замість того, щоб допомагати дітям, вони шкодять їм, гальмують їхній розвиток.

Вихід М. Монтессорі бачила в тому, щоб дитині нічого не нав'язувати, а надати їй максимальну свободу. Саме надання дитині свободи має забезпечити її правильний, природний розвиток. Завдяки свободі дитина отримує можливість самостійно розвивати в собі те, що закладено в неї природою. Дитина, за її словами, "сама має творити себе". Дитині має бути надана свобода діяльності. Саме в процесі цієї діяльності, вільної та природної, дитина й розвивається, розкривається її природа. У чому виявляється свобода дитини? Зазначимо, що свобода не означає вседозволеність.

Це дисциплінована свобода. Насамперед, це свобода вибору діяльності, вибору дидактичного матеріалу, способу роботи з ним. Дитина самостійно вибирає матеріал, самостійно працює з ним, тобто вона саморозвивається. Усе відповідає її бажанню, цікавості, рівню розвитку.

Проблемні питання:

• Що спричинило появу перших виховних закладів для дітей дошкільного віку?

• Хто започаткував дитячий садок як тип виховного закладу для дітей дошкільного віку?

• У чому мало бути призначення й сутність діяльності цього закладу?

• Як Ф. Фребель популяризував свою систему?

• На яких засадах відбувалися становлення та розвиток дошкільної освіти в Німеччині в XIX - на початку XX ст.?

• У чому полягає своєрідність і привабливість ідей і технології М. Монтессорі?

• Яку роль відведено педагогові в педагогічній системі М. Монтессорі?

• Що саме утворює "предметно-розвивальне" середовище в системі М.Монтессорі?