Бронхільна астма. Симптоми та принцип лікуваання.

Анемічний синдром

Для анемического синдрома клинически характерно появление бледности слизистых оболочек, сердцебиения, одышки, слабости в покое и повышенной утомляемости при выполнении физической нагрузки. Гематологически для анемического синдрома характерно уменьшение количества гемоглобина и эритроцитов. Если количество гемоглобина уменьшено больше, чем количество эритроцитов, то цветной показатель будет меньше единицы (гипохромные анемии), если же количество эритроцитов будет уменьшено более значительно, чем количество гемоглобина, то цветной показатель будет больше единицы (гиперхромные анемии).

Біопсія печінки у тварин і їх клінічне значення.

Биопсия печени — извлечение фрагмента (биоптата) печеночной ткани из живого организма, обычно с целью установления или уточнения диагноза заболевания путем последующего патогистологического исследования. Для осуществления биопсии печени пользуются специальной иглой с мандреном, калибр которой определяется размером животного (чаще используют полуавтоматическую биопсийную иглу SLB с диаметром 18G).

Ультрасонографическая визуализация печени и желчного пузыря, биохимические исследования крови далеко не всегда позволяют создать ветеринарному врачу истинную картину болезни пациента в полном объеме и, соответственно, назначить адекватную терапию. Верифицировать диагноз с максимальной точностью возможно лишь с помощью результатов гистологического изучения биоптатов печени. В настоящее время в ветеринарии используются следующие виды биопсии печени:

a. "Слепая" перкутанная аспирационная биопсия тонкой иглой.

b. "Слепая" перкутанная аспирационная биопсия резекционной (режущей) иглой.

c. Биопсия под контролем УЗИ.

d. Биопсия под лапароскопическим контролем.

e. Хирургическая (минилапаротомическая) биопсия.

Біохімічні синдроми за хвороб печінки.

Таблиця Основні клініко-біохімічні синдроми при захворюваннях печінки

 

Синдром	Зміна біохімічних показників сироватки крові	Клініческіепроявленія
Синдром цитолізу	Підвищення активності АлАТ, АсАТ, ЛДГ, ГДГ, сироваткового заліза,	Інтоксікаціяпеченочноклеточная
Синдром холестазу	Підвищення коньюгированной фракції білірубіну, ЛФ, ГГТП, ЛАП, 5-нуклеотидази, холестерину в сиворткамі крові, виявлення жовчних пігментів в сечі, зникнення стеркобилина в калі, зникнення уробіліну в сечі	Жовтяниця, свербіж шкіри
Синдром поликлональной гаммапатіі (мезенхімальних-запальний синдром)	Підвищення загального білка, глобулінів, бета- і гамма - глобулінів, IgA, IgG, IgM, зміна показників осадових колоїдних проб (збільшення тимолової проби).	Гепатомегалія, спленомегалія, неспецифічна інтоксикація
Недостатність білково - синтетичної функції печінки	Зниження загального білка, альбуміну, протромбінового комплексу, холінестерази, холестерину, фібриногену А.	Геморагічний синдром, набряково-асцітіческійсіндром

Бронхільна астма. Симптоми та принцип лікуваання.

Симптоми. У розвитку нападу бронхіальної астми розрізняють три періоди - передвісників, розпалу (задухи) і зворотного розвитку. Період провісників настає за кілька хвилин, годин, іноді днів до приступу і проявляється наступними симптомами: вазомоторними реакціями з боку слизової оболонки носа (виділенням водянистого секрету), чханням, свербінням очей і шкіри, нападів кашлю, задишкою, пригніченням, надмірним діурезом. Період розпалу (задухи) має наступні симптоми: ядуха, виражена експіраторна задишка. Вдих короткий, видих повільний, супроводжується гучними, тривалими, свистячими хрипами, чутними на відстані. Тварина горбиться, рот розкритий. Слизові оболонки анемічні і синюшні, виступає холодний піт. При вдиху крила носа роздуваються, міжреберні проміжки втягуються, часто западають, яремна вена набухає. Під час нападу спостерігається кашель з в`язкою, густою мокротою. Над легкими перкуторний звук з тимпанічний відтінком, рухливість легеневих країв обмежена, на фоні послабленого дихання під час вдиху і особливо на видиху чути багато сухих свистячих хрипів. Пульс прискорений, слабкого наповнення, тони серця приглушені. Період зворотного розвитку нападу має різну тривалість. У одних пацієнтів напад закінчується швидко без ускладнень, в інших - може тривати кілька годин і навіть діб зі збереженням утрудненого дихання, слабкості, млявості. Лікування. В основному полягає в призначенні адреномиметических, ефедрину, теофедрина, бензогексоній та ін. Широко використовують антигістамінні препарати - димедрол, дипразин задитен, інтал, супрастин, тавегіл, фенкарол та інші, а також гормони кори надниркових залоз та їх синтетичні аналоги - кортизону ацетат, гідрокортизон, бекломет, бекотид, дексаметазон, кеналог-40, метіпред, преднізолон і т. д. Ефективне застосування спазмолітичних засобів - кордарона, міофедріна, атропіну сульфату, но-шпи, папаверину, еуфіліну та інших, а також загальнозміцнюючих - глюконату і хлориду кальцію.