Становлення соціального партнерства в Україні

Система соціального партнерства і її механізм
Рівні СП	Суб'єкти СП	Предмет СП	Нормат.-правове забезпечення	Форми функціонування
Між-народ-ний (мега-еконо- міч-ний)	Держава і міжна-родні організа-ції	Гарантії і захист прав людини у сфері пра-ці, спри-яння ко-лективно-договір-ному процесу	Конвенції і рекомендації МОП	Сумісні консультації, колективні договори, укла-дення договорів і угод; угоди на найбільш високому рівні соціально-економічної політики
Націо-наль-ний (мак-ро-еконо-міч-ний)	Пред-став-ники влади, організацій робо-тодавців і проф-спілок	Умови, принци-пи, норми реалізації соціаль-но-еконо-мічної політики і трудових відносин	Державні закони, нормативні акти Уряду	Загальний дозвіл колективних трудових суперечок, попередження їх виникнення; організація арбітражних процедур; участь найманих працівників в управлінні виробництвом
Галу-зевий і регіо-наль-ний (мезо-еконо-міч-ний)	Предс-тавники органі-зацій робото-давців і профспі-лок, органів регіо-нального само-управ-ління, Мініс-терство праці та соціаль-ної полі-тики України	Галузеві (регіо-нальні) тарифні умови оплати праці, зайнятос-ті, норм праці	Міжгалузеві та галузеві (регіональні) нормативно-методичні матеріали	Участь представників сторін в роботі органів соціального партнерства; сумісне управління фондами соціального страхування; участь найманих працівників в доходах
Ви-роб-ничий (мік-ро-еконо-міч-ний)	Робото-давець, комітет проф-спілки, праців-ники	Кадрова політика підприєм-ства в цілому або її окремі елементи	Нормативні матеріали, норми, статути, положення, трудові угоди, договори	Розгляд претензій та розбіжностей, які виникають між сторонами; обмін корисною інформацією; контроль за виконанням общин домовленостей

Передумови виникнення системи соціального партнерства:

1. Економічні: наявність середнього класу з заможних „синіх” і „білих” комірців; наявність цивілізованого класу власників з високою цивільною свідомістю і почуттям відповідальності перед суспільством; наявність добре сконструйованих органів, які представляють інтереси суб’єктів соціального партнерства.

2. Соціальні: гуманітарна основа суспільства, цивілізовані цінності населення до влади, національний суверенітет держави.

В основі цивілізованих відносин, що складаються між партнерами, повинні лежати принципи, що вироблені МОП, а саме:

- Свобода слова й об’єднання.

- Соціальна справедливість.

- Плюралізм.

- Бажання сторін досягти взаємного порозуміння та надання можливостей брати участь у прийнятті спільних рішень.

- Подолання будь-якої дискримінації.

- Надання працівникам нормальних умов праці.

- Повна зайнятість і підвищення життєвого рівня.

- Відмова від класової боротьби.

- Злиденність – це загроза для загального добробуту.  

     Законодавчу базу сучасного соціального партнерства в Україні складають закони України: закон „Про соціальне партнерство" „Про колективні договори і угоди", „Про оплату праці", „Про охорону праці" тощо. Цими документами передбачається, що система соціального партнерства включає проведення переговорів між зацікавленими соціальними інститутами щодо заключення договорів і колективних угод, тобто представляє собою взаємозв'язаний і узгоджений механізм функціонування різних видів угод і колективних договорів, які забезпечують надійні гарантії і ефективне регулювання заробітної плати.

Отже, основними принципами соціального партнерства, які повинні бути в Україні, є:

-        Законність.

-       Повноправність і рівноправність сторін та їх представників.

- Сприяння держави розвитку соціального партнерства на демократичних умовах.

-   Свобода вибору та обговорення питань, які входять в сферу соціального партнерства.

- Добровільність і реальність зобов’язань, які беруть на себе сторони.

- Обов’язковість виконання досягнутих домовленостей.   

-    Відповідальність за виконання прийнятих зобов’язань.

-    Контроль за виконанням досягнутих домовленостей.

Окрім загальних принципів соціального партнерства виділяють специфічні принципи організації роботи за такими напрямами:

-        у процесі проведення колективних переговорів;

-       при заключенні договорів і угод;

-        при взаємних консультаціях і контролі;

-        при дозволі колективних суперечок.

Принципи соціального партнерства, яких необхідно дотримуватися під час здійснення колективних переговорів:

- Трипартизм, тобто представництво держави або виконавчих органів влади, профспілок і підприємців.

- Рівність сторін на переговорах і недопущення ущемлення прав працівників і підприємців.

- Довіра у відносинах.

- Знання й повага щодо прав і обов’язків один до одного, недопущення конфронтації.

- Відкритість і доступність переговорів.

- Вміння слухати партнера, додержання культури полеміки, дискусії, критики.

- Обов’язковість і надійність, необхідність завершувати переговори домовленістю.

Принципи соціального партнерства, яких необхідно дотримуватися під час заключення колективних договорів і угод:

- Дотримання норм законодавства.         

- Рівноправність сторін.

- Вільний вибір і обговорення питань, які становлять зміст договорів та угод.

- Добровільність прийняття зобов’язань.

- Реальність виконання зобов’язань, що беруться.

- Більша вигода для працівників під час прийняття даних колективних угод (договорів) порівняно з попередніми.       

Принципи соціального партнерства, яких необхідно дотримуватися під час взаємних консультацій і контролю:

 - Регулярність проведення консультацій у процесі співробітництва.       

-  Систематичність контролю і відповідальність за неподання інформації.   

- Гласність під час здійснення контролю за додержанням договорів і угод.

   Принципи соціального партнерства, яких необхідно дотримуватися під час розв’язання конфліктних суперечок:

- Пріоритетність методів примирення, які повинні використовувати комісії з примирення та арбітраж. 

- Використання страйку як крайнього засобу вирішення трудових спорів.

- Прагнення сторін до скорішого врегулювання конфлікту і підписання угоди.

   В Україні в системі соціального партнерства виділяють такі елементи:

- Сферу дії.    

- Зміст колективних угод і договорів.

- Сторони переговорів і їх повноваження.       

- Періодичність переговорів і процедури вирішення конфліктів.

     Соціальне партнерство займає особливе місце в системі соціально-трудових відносин. Воно пройшло довгий шлях в своєму розвитку. До ідеї соціальної згоди людство йшло майже всю свою історію. Всі проблеми суспільних відносин розв'язувалися двома шляхами:

- шляхом боротьби за владу, тобто конфліктним,

- шляхом пошуку компромісів - консенсусним.

    Причому слід зазначити, що на перших етапах розвитку людства переважав конфліктний шлях розв’язання проблем. Поступово, людство прийшло до консенсусного шляху. Історія свідчить, що будь-який конфлікт закінчувався переговорами, які вели до примирення сторін і укладення певного договору.

Основою соціального партнерства є угода, суспільний договір сторін щодо виконання певних умов співіснування на основі узгодження їх інтересів. Вчення про суспільний договір розробляли Т. Гобс, Д. Локк, В. Спіноза, Д. Дідро, Жан-Жак Руссо, І. Фіхге, А. Сен-Симон, Р. Оуен та інші.

Одним з важливих наслідків добровільної угоди є держава. Проблемам створення держави були присвячені праці Платона, Арістотеля, Цицерона і інших стародавніх мислителів.

Пізніше з'являється соціальний договір, який розглядається як узгодження інтересів різних соціальних груп в найважливіших сферах суспільства: виробництві, обміні, розподіленні і споживанні матеріальних і духовних благ.