Фізіологічні основи та техніка одержання сперми.

Одержання сперми – перший найістотніший захід у системі штучного осіменіння тварин, який повинен забезпечити нормальний прояв статевих рефлексів у плідників з виділенням повноцінного, незабрудненого еякуляту.

При опрацюванні техніки штучного осіменіння було запропоновано багато методів одержання сперми від самців, які базувалися головно на особливостях проявлення у них під час статевого акту безумовних статевих рефлексів. Проте умов для нормального прояву цих рефлексів і одержання повноцінної сперми вони не створювали. Тільки метод штучної вагіни дозволив вдало імітувати умови, що виникають у стате- вих органах самки під час коїтусу, і забезпечив таким чином нормальне проявлення статевих рефлексів у самців при одержанні сперми.

Відомі до цих пір методи одержання сперми можна умовно поділити на піхвові (власне піхвовий та губковий), уретральні (мастурбація, фістульний, спермозбирача, масажу ампул сперміопроводів, електроеякуляції та штучної вагіни) і хірургічні. При піхвових способах сперму отримують із піхви самки в стані охоти після спарування її з самцем; уретральні методи передбачають одержання сперми безпосередньо з уретрального каналу самця.

Піхвові методи одержання сперми. 1. Після природної садки плідника на самку, в її піхву вводили піхвове дзеркало і вибирали сперму за допомогою шприца, ложки чи просто рукою. Недоліками цього методу є необхідність мати у кожному випадку самку в охоті; допускається природний статевий акт, який не виключає небезпеки перенесення заразних захворювань; виділена плідником сперма забруднюється секретами статевих органів самки і її не вдається зібрати повністю.

2. У піхву самки перед статевим актом за допомогою корнцанга вкладали знезаражену м’яку грецьку губку, яка вбирала у себе виділювану самцем сперму. Тоді виймали її і видавлювали спеціальним пресом. Проте, цьому методу властиві такі ж недоліки, що й попередньому. Крім того, губка, як стороннє тіло, може гальмувати статеві рефлекси і порушувати динаміку еякуляції. Складною є техніка підготовки губки, під час видавлювання сперми багато сперміїв травмуються. Тому нині цей метод не застосовується.

Хірургічні методи. Уретростомію проводять з таким розрахунком, щоб нижній кінець її знаходився на рівні дна таза між сідничними горбами. Перед одержанням сперми корінь хвоста у жеребця забинтовують, а краї фістули протирають ватним тампоном, змоченим розчином борної кислоти, хлористого натрію чи 50–60°спирту. Жеребцеві дозволяють зробити природну садку. Хвіст його при цьому відводять набік і до отвору фістули підставляють спермоприймач чи скляний стаканчик.

До хірургічних методів можна також віднести кастрацію плідників з наступним видавлюванням сперми з придатків сім’яників. Сюди також відноситься операція фістули сім’япроводів.

Після кастрації з відпрепарованих і подрібнених придатків вимивають сперму розріджувачем, оцінюють їх і використовують для осіменіння. У окремих видів диких тварин можна проколювати голкою хвіст придатка сім’яника, добувати спермії, розріджувати середовищем і використовувати.

Уретральні методи. 1. Спермозбирачі для бугая, барана та жеребця, які фіксувалися у піхві самки зовнішнім та внутрішнім кільцями.

2. Масажу ампул сім’япроводів через пряму кишку, виходячи з того, що під час статевого збудження самця частина сперміїв переміщується з хвоста придатка сім’яника в ампули сім’япроводів. Масаж ампул викликає їх судомне скорочення і порція сперми викидається назовні. При цьому вистригають попередньо шерсть навколо препуційного отвору, промивають порожнину препуція 1%-имрозчином хлористого натрію і підводять плідника до корови (щоб спермії з придатка сім’яника перемістилися в ампули сім’япроводів). Тоді в пряму кишку бугая вводять чисто вимиту, продезінфіковану і змащену вазеліном руку, знаходять шийку сечового міхура і розташовані над нею сім’япроводи. Роблять обережний масаж ампул спереду назад, протягом2–3хвилин. Через1–2хвилини з препуційного отвору виділяється сперма (без ерекції статевого члена), яку помічник збирає у підставлений спермоприймач, мензурку і т. п.

3. Метод мастурбації полягає у механічному подразненні голівки статевого члена при терті її об препуційний мішок. Цей метод використовується для одержання сперми у собак.

4. Метод електроеякуляції

Метод полягає у подразненні нервової системи самця переривчастим електричним струмом низької напруги і малої сили за допомогою спеціального приладу – електроеякулятора.

При одержанні сперми у пряму кишку плідника вводять зволожений фізрозчином щуп електроеякулятора і здійснюють подразнення періодичними замиканнями на 5 сек. і розмиканнями на 5–10секунд.

При цьому наступає подразнення центру еякуляції, розташованого в поперековій частині спинного мозку, а також симпатичних і парасимпатичних нервів статевих органів, внаслідок чого настає еякуляція.

5. Метод штучної вагіни є основним методом одержання сперми на станціях штучного осіменіння, що дозволяє отримати від самця повноцінну сперму без сторонніх домішок.

Слід підкреслити, що штучна вагіна виявилася ефективною саме тому, що вона не шкідлива для здоров’я плідника; при її застосуванні виключається можливість передачі інфекційних захворювань через статевий акт; в ній відтворюються умови, необхідні для нормального проявлення рефлексу еякуляції, тобто, тут відтворено подразники, що позитивно діють на чутливі нервові закінчення прутня.

Сперму від плідників отримують у манежі. Заводять у станок для взяття сперми від бугая добре вичищену підставну тварину (вола чи іншого бугая) і коротко її прив’язують. Бажано, щоб тварина була міцного тілоскладу, дещо нижче від плідника, але не широка, тому що при різкому відведенні статевого члена бугая вбік будуть гальмуватися статеві рефлекси. Можна також отримувати сперму на механічне чучело.

Технік по одержанню сперми стає з правого боку біля зафіксованої в станку тварини, обличчям до її заду, тримає у правій руці штучну вагіну під кутом 35–45º, спермоприймач догори і уважно стежить за рухами плідника. Як тільки він починає робити садку, технік захоплює швидко, але обережно, лівою рукою за кінець препуція і, відвівши прутень дещо вбік (не більш ніж на30–35º),спрямовує його в отвір штучної вагіни. Бугай при цьому робить енергійний поштовх крупом і виділяє сперму.

Знімають штучну вагіну з прутня не зразу, а під час опускання плідника: повертають її обережно спермоприймачем донизу, відкривають краник для виходу повітря, відокремлюють спермоприймач від вагіни і передають його у лабораторію, а вагіну – у мийну кімнату.