Поиск:

Методи оцінки якості сперми

З наявних методів оцінювання якості сперми у виробничих умовах найширше застосування знайшли:

1) візуальне оцінювання сперми за зовнішніми ознаками;

2) мікроскопічне оцінювання густини сперми та рухливості сперміїв;

3) визначення концентрації сперміїв.

Візуальне оцінювання сперми за зовнішніми ознаками

Показники

Види тварин

Бугай

Баран

Кнур

Жеребець

Об'єм еякуляту, мл

0,6

150

Колір сперми

білувато-жовтуватий

Білий

молочно-білий, сіруватий

сірувато-білий

Запах

свіжого молока

жиропоту

Консистенція

вершкоподібна

сметаноподібна

водяниста з домішками клейких зерен

водяниста з домішками слизу

Концентрація сперміїв, млрд./ мл

0,5

1,0

0,1

0,05

Рухливість сперміїв, бали

Виживання у розрідженій спермі при 2-5°С, відносне, год. абсолютне, год.

240 1400

200 900

40 450

% патологічних сперміїв, не більше

Вміст апатогенних мікроорганізмів у 1 мл, не більше тис.

Колі-титр

0,1

0,3

Максимальний% недозрілих сперміїв

Мікроскопічне оцінювання сперми за густиною та рухливістю сперміїв. Під густиною сперми розуміють насичення її статевими клітинами. Цей показник, як і рухливість сперміїв, має пряме відношення до запліднюваності самок. Визначення густини сперми і рухливості сперміїв проводять окомірно в роздавленій краплі за допомогою мікроскопа при збільшенні у 180-300 разів при температурі 38-40 °С.

Оцінювання сперми за густиною. Застосовується лише при дослідженні нерозрідженої сперми. При цьому розрізняють: густу (все поле зору мікроскопа заповнене густою масою сперміїв і між ними майже не видно вільних проміжків; спермії рухаються суцільною масою, розрізнити рух окремих сперміїв неможливо), середню (між сперміями добре помітні проміжки, у яких може поміститися по довжині один спермій, і рух окремих сперміїв добре розрізняється) та рідку (у полі зору мікроскопа спостерігаються окремі спермії, віддаль між якими перевищує довжину одного спермія; відсутність у полі зору сперміїв називається аспермією) сперму.

Визначення рухливості (активності) сперміїв. Під рухливістю сперміїв розуміють здатність їх до прямолінійного поступального руху. Оцінювання рухливості сперміїв проводять у роздавленій краплі одночасно з визначенням густини сперми. При цьому визначають "на око" лише процент сперміїв з прямолінійно-поступальним рухом. Оцінювання проводять за десятибальною системою: за кожних 10% сперміїв з прямолінійно-поступальним рухом ставлять один бал; найвищий бал – 10.

Визначення концентрації сперміїв. При визначенні концентрації сперміїв в лічильній камері Горяєва, для зручності підрахунку, сперму слід розбавити і позбавити спермії рухливості. З цією метою її розріджують у змішувачі (меланжері) 3%-ним розчином хлористого натрію, вносять її під накривне скельце камери, поміщають на предметний столик мікроскопа і при малому збільшенні у затемненому полі підраховують кількість сперміїв у п'яти великих (80 малих) квадратах, розміщених по діагоналі.

Визначення процента живих і мертвих сперміїв. Якщо змішати сперму з тим чи іншим мікробіологічним барвником, то наявні у ній мертві спермії зафарбуються у колір барвника, а живі залишаться блідими, оскільки їх оболонка непроникна для цих барвників.

Визначення процента патологічних форм сперміїв. Найчастіше трапляються аномалії хвостової частини спермія, основи його голівки та шийки.

Свіжоодержану сперму, для зручності підрахунку, розріджують 1%-им розчином хлористого натрію і роблять з неї на предметному склі тоненький мазок, який після висушування та фіксації спиртом зафарбовують азуреозином чи метиленовою синькою і, розглядаючи під мікроскопом, підраховують кількість нормальних та патологічних форм.

Крім згаданого, при мікроскопічному дослідженні сперми можна виявити такі відхилення її якості:

> асперматизм (Азм) - відсутність сперми;

> олігосперматизм (Озм) - малий об'єм еякуляту; :.

> аспермія (А) - відсутність сперміїв у спермі;

> олігоспермія (О) - мала кількість сперміїв у еякуляті;

> некроспермія (Н) - мертві спермії;

> тератоспермія (Т) - патологічні спермії.

Методи зберігання сперми

Для збільшення виживання сперміїв поза організмом необхідно знизити у них активність обмінних процесів, загальмувати їх рухливість і розрідити секрети додаткових статевих залоз розчинами, що не активують рухливості сперміїв та не руйнують їх ліпопротеїдного покриву. Цього можна досягти шляхом застосування відповідних розріджувачів, зниження температури сперми, створення у ній анаеробних умов, внесення у розріджувачі метаболічних інгібіторів (органічні кислоти, хелатон та ін.) і зниження за рахунок цього рухливості сперміїв.

Короткочасне зберігання сперми при температурі танення льоду (2-5°С). Цей метод досить простий, доступний, він зіграв велику роль у широкому розповсюдженні штучного осіменіння. Після розрідження і півгодинного витримування сперми при кімнатній температурі, її розфасовують у флакони (ампули, пробірки і т. п.) і ставлять на зберігання у холодильник при температурі 4°С.

Зберігання сперми при кімнатній температурі. Використовуються середовища, до складу яких входять органічні кислоти (аскорбінова, саліцилова, винна, янтарна, яблучна та ін.) чи хелатон. Розріджену таким середовищем сперму розфасовують у щільно закупорювані флакони чи запаювані ампули і зберігають у коробці з добрим теплоізолюючим матеріалом чи термосі з льодом, що тане.

Нині сперму бугаїв заморожують у формі не облицьованих чи облицьованих гранул, у поліпропіленових соломинках, полістиролових піпетках, для цього опрацьовані відповідні рецепти середовищ та технологія заморожування. При одномоментному розрідженні сперми через 5-10 хв. після її отримання в неї вносять підігрітий до 30-35°С розріджувач, що містить всі необхідні компоненти, в тому числі кріопротектор.

При заморожуванні сперми бугая у вигляді гранул у парі рідкого азоту занурюють пластинку на 1 хв. у рідкий азот (до припинення кипіння азоту), тоді закріплюють її на висоті 2-3 см над поверхнею азоту і за допомогою пластмасового шприца з голкою чи спеціальної крапельниці накрапують сперму у пластинки по 0,1-0,2 мл. Витримують пластинку зі спермою 2-3 хв. над рідким азотом, тоді занурюють її на 1-2 хв. у азот, виймають і згортають гранули охолодженою лопаткою у марлеві мішечки чи контейнери і переносять у посудину Дьюара на зберігання.

За французькою технологією сперма розфасовується у поліпропіленові соломинки (пайети) місткістю 0,5 мл, кінці яких герметизують полівініловим спиртом або запаюють зварювальним апаратом, маркують, витримують 2 год. у воді температурою 5°С і заморожують у парі азоту.

Анатомічні і фізіологічні особливості новонароджених тварин

Новонародженим вважається плід з моменту його народження до відпадіння кукси пуповини. Анатомічні і фізіологічні особливості новонароджених тварин

Особливо великий вплив на ріст і розвиток плода має біологічно повноцінна годівля, правильне утримання вагітних в останню третину вагітності, оскільки у даний період плід інтенсивно росте.

Розвиток плода у період вагітності проходить нерівномірно. Так жива маса 3-х місячного плода корови становить 120-150 г, 6-місячного - 4,5-5 кг, 7-місячного – 10-12 кг, 8-місячного і 9-місячного - 30-40 кг.

Так, маса нормально розвиненого теляти повинна становити 7% від маси тіла корови і складати від 25 до 45 кг, лошати - 26-50 кг, ягняти та козеняти - 2-4 кг, поросяти - 1-1,5 кг, цуценяти - 0,1-0,5 кг.

Особливо великий вплив на ріст і розвиток плода корови має тривалість сухостійного періоду. Чим коротший сухостійний період, тим менша маса народженого плода.

Про зрілість народженого плоду роблять заключення за розвитком у них молочних зубів. Телята при народженні повинні мати 4-6 молочних різців. Все тіло покрите шерстю.

Серце у новонароджених телят має значно більшу товщину правого шлуночка від лівого. Боталова протока та овальний отвір у новонароджених телят заростає через 15-20 днів після народження.

У нормально розвинених телят через 30-60 хв. після народження появляється апетит, вони встають і шукають вим'я.

Своєчасно нагодовані телята у перші 3-4 дні після народження сплять від годівлі до годівлі. Після прийому молозива телята відчувають спрагу, тому їм необхідно випоювати теплу воду або фізіологічний розчин.

З першими ковтками слини і молозива у травний канал новонароджених попадає мікрофлора, тому дотримання ветеринарно-санітарних правил має велике значення. Попадання патогенної мікрофлори може призвести до захворювання новонароджених. В нормі у травному каналі поступово розвивається переважно молочнокисла мікрофлора.

Характерною і фізіологічною дуже важливою особливістю слизової оболонки кишечника у новонароджених є те, що протягом l-ro-2-x днів поживні речовини молозива всмоктуються без попереднього їх перетравлювання, переважно це пов'язано із низькою здатністю кишечних залоз виділяти слиз. Для сформування захисних механізмів у новонародженого теляти йому необхідно своєчасно, не пізніше 1 години після народження, випоїти молозиво.

У новонароджених телят молозиво попадає в сичуг, минаючи передшлунки, завдяки утворенню стравохідного жолоба. Як тільки телята починають їсти грубі корми потреба стравохідного жолоба відпадає. Поступово до 3-місячного віку величина рубця зростає і він у декілька разів стає більшим за сичуг.

Таблиця 21

<== предыдущая лекция	\|	следующая лекция ==>
Фолікуло- та оогенез, розвиток та лізис жовтого тіла статевого циклу та вагітності	\|	Асфіксія новонароджених телят

Поделиться с друзьями:

Дата добавления: 2018-10-17; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 528 | Нарушение авторских прав

Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

1673 -

| 1422 -