Статевий цикл. Статева функція у самок відзначається виразною періодичністю змін поведінки тварини, стану її геніталій, характеру обміну речовин, що мають циклічний характер. Цей комплекс фізіологічних та морфологічних змін, що відбуваються у статевій системі та цілому організмі невагітної самки від однієї овуляції до наступної називають статевим (естральним) циклом. Це складний нейрогуморальний ланцюговий рефлекторний процес, що розвивається поступово і скерований на створення в організмі самки сприятливих умов для її запліднення та розвитку вагітності. Розпочинаються статеві цикли з настанням статевої зрілості самки і повторюються з певною періодичністю аж до настання старості. У вагітних самок статеві цикли припиняються і поновлюються лише після закінчення післяродового періоду.
За Хіпом:
1)проеструм (prooestrum) – передтічкова, підготовча стадія, коли статеві органиперебувають під домінуючим впливом граафового фолікула, а секреторна активність жовтого тіла поступово знижується;
2)еструс (oestrus) - стадія вираженої статевої активності, коли морфологічні зміни у статевій системі доповнюються активною секрецією маткових залоз, виділенням назовні тічкового слизу і змінами поведінки тварини;
3)метеструм (metoestrum) - коротка перехідна стадія, що співпадає з терміном утворення в яєчнику на місці фолікула, що овулював, жовтого тіла;
4)діеструм (dioestrum) – період активного жовтого тіла, що супроводжується зворотним розвитком статевих органів та спокійною поведінкою тварини.
В основу запропонованої класифікації А.П. Студєнцовим покладено зміни нервових процесів (збудження та гальмування), поведінки тварини та морфологічної будови статевих органів. Класифікація А.П. Студєнцова, не дивлячись на окремі недоліки, є у нас поширеною. Він розділив статевий цикл на три стадії: 1) збудження, 2) гальмування та 3) зрівноваження. У цій класифікації розрізняють три стадії:
1. Стадія збудження – перш за все, проявляється такими характерними ознаками (феноменами): тічка, загальне збудження, статева охота, овуляція.
Тічка характеризується сильною гіперемією та підвищеною секрецією залоз усіх ділянок геніталій самки з виділенням назовні великої кількості слизу.
Шийка матки під час тічки розкривається і крізь неї вільно виділяється назовні яйцепровідний та матковий слиз, який спочатку буває чистим, прозорим, в'язким, а під кінець тічки мутніє, виділення його зменшується і нарешті цілком припиняється. Разом з ним видаляються мікроби та їх токсини, мертві лейкоцити, спермоантитіла.
Збудження – зміна поведінки тварини, що наступає слідом за появою тічки і проявляється загальним занепокоєнням тварини, лякливістю, іноді злосливістю, зменшенням апетиту, а то й зниженням молочної продуктивності. Однією з головних рис цього феномену є потяг самки до самця – вона плигає на нього чи на інших самок, не забороняє іншим самкам плигати на себе, проте не дозволяє самцю робити на себе садку.
Статева охота — позитивна статева реакція самки на самця, яка намагається наблизитися до нього, приймає позу для статевого акта, часто здійснює акт сечовипускання з послідуючими ритмічними скороченнями статевих губ, допускає садку і статевий акт.
Овуляція – завершення дозрівання фолікула з прориванням його та витіканням фолікулярної рідини разом з яйцеклітиною.
2. Стадія гальмування. Зразу після овуляції ознаки збудження у тварини послаблюються і згасають ознаки тічки, у статевих органах переважають ознаки інволюції. Гіперемія слизових оболонок зникає, зменшується об'єм усіх ділянок геніталій, відбувається зворотний розвиток залоз статевої системи, припиняються виділення тічкового слизу. Шийка матки закривається, самка заспокоюється, позитивне ставлення її у попередній стадії до самця тепер змінюється негативним, а навіть агресивним; В яєчнику на місці фолікула, що овулював, утворюється жовте тіло.
Стадія зрівноваження – сформоване жовте тіло стає тимчасовою залозою внутрішньої секреції, що виробляє гормон прогестерон, який тепер проявляє домінуючий вплив на геніталії і весь організм самки. Проліферативні зміни 
у слизовій оболонці матки згасають і зрівноважуються з дегенеративними змінами.
Видові особливості статевого циклу у домашніх тварин
| Вид тварин | Час поновлення статевої циклічності після родів | Тривалість | Час овуляції | ||
| статевого циклу | тічки | охоти | |||
| Корова | На 21-28 добу | 18-22 доби | 2-5 діб | 3-36 год. | Через 10-15 год. після закінчення охоти |
| Вівця, коза | На 15-30-ту добу | 14-19 діб | 1-2 доби | Збігається з тічкою | Під кінець 1-ї доби охоти |
| Свиня | На 2-5-ту добу після відлучення поросят | 19-21 доба | 1-6 (2-3) доби | У середньому 48 год. | На 2-у добу охоти |
| Кобила | На 7-12-ту добу | 20-22 доби | 4-20 діб | 2-12 діб | На 3-тю добу охоти |
| Сука | Навесні чи восени наступного сезону | 3-5 міс. | 8-14 діб | На 9-13-ту добу від початку тічки | У кінці тічки |
| Кішка | Те саме | 3-6 міс. | 9-10 діб | – | Те саме |
| Кролиця | На 1-2-гу добу | 8-9 діб | 3-5 діб | – | Через 10-24 год. після коїтусу |
Оптимальний час осіменіння у корів і телиць. (овці)
Через 1-1,5 доби до ознак тічки додаються ознаки загального збудження — корова стає рухливішою, неспокійною, реве, часто переступає з ноги на ногу, в неї погіршується апетит, знижується надій. На прогулянці або на пасовищі вона стрибає на інших корів чи на бугая-пробника і робить крупом рухи, що нагадують парувальні рухи самця. Іноді статевого збудження у корів не буває.
Характерною ознакою статевої охоти є позитивна реакція самки на самця. Вона сама розшукує його, стає в позу для статевого акту і допускає садку як самця. Розпал охоти звичайно збігається з початком помутніння тічкового слизу, коли він найменш в'язкий і найеластичніший, що сприяє просуванню сперміїв по статевих шляхах. Це найкращий час для осіменіння. Можна провести і ректальне дослідження.
Діагностика тічки, статевого збудження та охоти у свиней. У практичних умовах тічку у свиноматок визначають за станом їх статевих губ (губи значно збільшуються, шкіра їх втрачає складчастість, вони стають рожевими) та переддвер'я піхви, слизова оболонка якого набуває рожевого або рожево-червоного забарвлення і вкривається напіврідким чи рідким сірувато-білуватим слизом.
З настанням статевої охоти свиноматка стоїть нерухомо, розставивши широко кінцівки, піднявши хвоста, набувши пози для статевого акту, і дозволяє кнуру зробити садку (рефлекс нерухомості). Початком охоти вважають час появи у свиноматки рефлексу нерухомості. Виявлених свиноматок з ознаками статевого збудження ізолюють в окремий станок або загін, впускають до них кнура-пробника і спостерігають за їх поведінкою. Можна також прогнати кнура по проходу свинарника і, стежачи за поведінкою свиноматок, виявити серед них тварин у стані статевого збудження. Цей рефлекс можна виявити також натисканням на бік свиноматки, на її спину чи просто сідаючи на неї зверху.
Діагностика тічки, статевого збудження, охоти та овуляції у кобил.
Охота у кобил триває від 2 до 12 діб і характеризується позитивною реакцією на самця — при його появі кобила переступає з однієї кінцівки на іншу, вульва у неї ритмічно скорочується, із статевої щілини виділяється слиз; під час статевого акту кобила стоїть спокійно.
