Перш ніж скласти штучну вагіну, перевіряють цілісність і справність усіх її частин, визначають, чи немає тріщин і отворів у циліндрі, чи ціла гумова камера, її ебонітовий краник повинен вільно відкриватися і закриватися й щільно входити в отвір патрубка або в гумовий корок.
Гумову камеру вивертають гладенькою поверхнею всередину і пропускають через циліндр так, щоб вона виступала рівномірно з обох боків. Один край камери завертають на циліндр, рівномірно натягують і повертають циліндр цим кінцем донизу. Піднімають вагіну за незавернений кінець камери так, щоб краї її вільно розправилися в циліндрі, і натягують другий кінець камери на циліндр. Щоб полегшити завертання країв камери на циліндр, можна спочатку завернути кінець її валиком всередину, а тоді натягнути завернену частину на кінець циліндра й акуратно розвернути. Натягнута камера не повинна мати складок, перекосів і провисань; діаметр її внутрішнього просвіту має бути однаковим по всій довжині. При дуже сильному натягненні, коли отвір камери набирає форми лійки, чи слабкому натягненні, утворенні складок порушується еякуляція, погіршується якість сперми і статева активність плідника.
Завернені на циліндр кінці камери закріплюють гумовими кільцями – одним з боку, де приєднується спермоприймач, і двома — з вхідного кінця. У штучній вагіні для барана кілець не використовують, а у вагіні для кнура Інституту свинарства УААН кінці камери закріплюють мотузкою або відрізаним кільцем гумової камери.
Вставляють ебонітовий краник у патрубок циліндра і занурюють вагіну в посудину з водою (перевіряють, чи не витікає вода). У вагіні для барана вставляють у патрубок спочатку ущільнювач з м'якої гуми з отвором для ебонітового краника. У вагіні для кнура зразка Інституту свинарства УААН є металева трубка-патрубок, що з’єднується з водяним манометром та гумовими кулями.
У підготовленій для одержання сперми штучній вагіні треба створити температуру 40-42°С (для цього у міжстінний простір наливають гарячу воду) тиск близько 40 мм рт. ст. (нагнітають у міжстінний простір повітря) і слизьку поверхню (змащують внутрішню поверхню відповідною змазкою чи розріджувачем).
Складену вагіну готують у такій послідовності.
1. В емальованому тазику готують теплий 2-3%-й розчин двовуглекислої чи 1-1,5%-й розчин кальцинованої соди і шматочком поролону, марлі, захоплених корнцангом або йоржиком, ретельно миють вагіну. Потім її споліскують чистою гарячою водою, витирають всередині і ззовні чистим рушником або марлевою серветкою.
2. Стерилізують спермоприймач одним з таких способів:
а) сухим жаром — чисто вимиті скляні спермоприймачі витримують у сушильній шафі при температурі 160-180°С протягом 20 хв.;
б) кип'ятінням — чисто вимиті скляні спермоприймачі кладуть у теплу воду, доводять її до кипіння і кип'ятять 5 хв. Можна підігрітий у теплій воді чи над парою спермоприймач занурювати зразу в киплячу воду і кип'ятити 5 хв., вийнявши з води, струсити і накрити стерильною покришкою або поставити його на стерильну серветку догори дном;
в) споліскуванням 70%-м спиртом — наливають в спермоприймач для бугая чи барана 3-4 мл 70%-го спирту, споліскують його, виливають спирт у банку для відпрацьованого спирту і промивають ще 4-5 разів 1%-м стерильним розчином двовуглекислої соди, 2,9%-м розчином цитрату чи 0,9%-м розчином натрію хлориду. Рідше спермоприймачі дезінфікують фламбуванням, автоклавуванням, текучою парою (пластмасові спермоприймачі від штучної вагіни для кнура) чи протиранням спиртовим тампоном (гумовий спермоприймач вагіни для жеребця);
г) одноразові поліетиленові спермоприймачі стерилізують ультрафіолетовими променями протягом 30 хв.
3. Дезінфікують вагіну автоклавуванням, кип'ятінням у дистильованій воді, обробкою 96%-м спиртом чи текучою парою.
При стерилізації автоклавуванням чи кип'ятінням надівають на обидва кінці штучної вагіни полотняні чохли або закривають кінці вагіни пергаментним папером і закріплюють його гумовими кільцями. Вкладають вагіни в автоклав або спеціальний великий стерилізатор, наливають у нього дистильовану воду і кип'ятять 20 хв. Автоклавують їх 15-20 хв. при температурі 105°С і тиску 0,3-0,4 атм. Виймають із стерилізатора спеціальними довгими щипцями простерилізовану вагіну, дають стекти воді і вмішують на підставку.
Для знезараження штучної вагіни спиртом беруть профламбованим корнцангом ватний спиртовий тампон і спіралеподібними рухами протирають ним спочатку внутрішню, а потім зовнішню поверхню вагіни.
При знезараженні штучної вагіни для кнура текучою парою закріплюють її похило у спеціальній підставці, приєднують до звуженого кінця вагіни дерев'яну муфту з приєднаною до неї гумовою трубкою від пароутворювача і пропускають пару. Закінчують стерилізацію через 3-5 хв. після припинення конденсації пари та нагрівання вагіни. Закривають кінці вагіни стерильними марлевими серветками.
4. Виймають ебонітовий краник із штучної вагіни, вставляють у патрубок скляну лійку і вливають у міжстінний простір потрібну кількість гарячої води.
На час взяття сперми температура у вагіні має бути 40-42°С. Заповнені теплою водою штучні вагіни можна помістити в шафу-термостат з автоматичним регулюванням температури.
5. Користуючись знезараженою скляною чи пластмасовою паличкою, змащують круговими рухами внутрішню поверхню камери тонким шаром стерильної змазки чи розріджувача, залишивши незмащеним той кінець вагіни, до якого буде приєднаний спермоприймач.
6 Вставляють у незмащений кінець вагіни спермоприймач і закріплюють його гумовим тримачем; у вагіні для барана спермоприймач притримують одним-двома пальцями під час взяття сперми.
Якщо температура в манежі для взяття сперми нижче 18°С, то у вагіні для бугая і барана використовують лише двостінні спермоприймачі, у міжстінний простір яких наливають воду температурою 35-46°С і закривають отвір гумовим корком. Надівають на спермоприймач стерильний захисний поліетиленовий мішечок.
До штучної вагіни для кнура конструкції Інституту свинарства УААН спермоприймач приєднують за допомогою товстостінної гумової муфти, а у вкороченій вагіні моделі ВІТ — знезараженим відрізком гумової камери від вагіни для бугая.
7. За допомогою гумового балона, куль Річардсона чи спеціального компресора нагнітають у підготовлену вагіну повітря до змикання стінок камери у вигляді трикутника.
У вагіні для кнура конструкції Інституту свинарства УААН повітря нагнітають за допомогою куль Річардсона, з'єднаних через трійник з водяним манометром для контролю за тиском, та з вагіною. Вставивши підготовлену вагіну в чучело свині, відкривають кран манометра і нагнітають повітря доти, поки вода не підніметься з нижньої посудини до мітки у верхній посудині за шкалою; після цього кран манометра перекривають.
8. Прикріплюють стерильну поролонову накладку на верхній отвір штучної вагіни і фіксують її гумовим кільцем.
9. Вставляють знезаражений хімічний або спеціальний термометр у вхідний отвір вагіни, тримаючи її в похилому положенні спермоприймачем догори, і вимірюють у ній температуру; вона має бути у межах 40-42°С. Якщо температура вища за 42°С, зливають частину води з вагіни і додають приблизно стільки ж холодної і, навпаки, якщо температура води нижча за потрібну, доливають гарячу воду. Щоб температура у підготовлених вагінах не знизилася до моменту взяття сперми, їх тримають у шафах-термостатах з відрегульованою температурою 42°С.
У штучній вагіні для кнура температуру вимірюють після закріплення вагіни в чучелі.