Розділ І. Європа та Америка

НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ ХІХ СТОЛІТТЯ

Урок №2

Промисловий переворот в Західній Європі

 

Глибокі економічні перетворення – промисловий переворот – перехід від ручної праці до машинної (від манцфактури до фабрики) – штовхали суспільство до суттєвих соціальних трансформацій. У ХІХ столітті відбувається перехід від станового суспільства до суспільства національного (модерного). Змінюються принципи поділу суспільства на великі групи, на зміну станам приходять класи, належність до яких визначається соціально-економічними чинниками.

Стан – група людей, які мають певні права і несуть певні обоэязки перед державою, що відрізняють їх від інших станів, і передаються у спадщину.

Клас – велика група людей, пов’язаних певними стосунками в процесах виробництва і розподілу результатів праці, схожих за рівнем добробуту, можливістю доступу до освіти й здобутків культури.

Виділяються дві найчастіше вживані моделі поділу суспільства на великі соціальні групи, тобто два підходи до структурізації суспільства: марксистський та стратифікаційний.

За переконаннями прибічників вчення Карла Маркса (1818-1883), суспільство поділяється на експлуататорські класи, що володіють засобами виробництва, та експлуатовані класи, які змушені працювати на експлуататорів.

 

Класова структура суспільства згідно теорії Карла Маркса

	Первісна формація	Рабовласницька формація	Феодальна формація	Капіталістична формація	Комуністична формація
Експлуататорський клас	безкласове суспільство	рабовласники	феодали	буржуазія	безкласове суспільство
Експлуатуємий клас		раби	залежні селяни	пролетаріат

Класова структура суспільства при капіталізмі згідно теорії Карла Маркса

 

Основні класи	Прошарки
Буржуазія (капіталісти, підприємці)	Велика буржуазія (банкіри, власники трестів та корпорацій)
	Середня буржуазія (власники заводів, фабрик, торгівельних мереж)
	Дрібна буржуазія (власники невеличких магазинчиків, дрібних підприємств, фермери)
	Інтелігенція (лікарі, вчені, митці художніх професій, вчителі)
Пролетаріат (робітничий клас, наймані працівники)	Висококваліфіковані робітники
	Низькокваліфіковані робітники, батраки

 

Альтернативною марксистській є теорія соціальної стратифікації (з латини – «страта» - прошарок), автором якої був Уїльям Уорнер (1898-1970). З точки зору теорії соціальної статифікації соціальні спільноти розрізняються за статусними ознаками на основі системи цінностей, яка дозволяє ранжувати різні види діяльності та формує певний зразок (стиль) життя. Для побудови адекватної для кожного суспільства шкали стратифікації важливим є вибір як об’єктивних критеріїв: розмір доходу, рівень освіти, об’єм влади, так і суб’єктивних: відчуття індивідом належності до певної страти (самоідентифікація) та визнання представниками цього прошарку належності, якої прагне індивід.

 

Структура модерного суспільства згідно стратифікаційній таблиці

Уїльяма Уорнера

 

Вищій клас	Вищій-вищій клас	Аристократія	Дуже багаті родини шляхетного походження (дворянство) або з довгою родословною (фінансова або промислова аристократія), з традиціями вишуканого виховання та освіти в закритих учбових закладах
	Вищій-нижчий клас	Нуворіші	«Нові багатії». Люди, які заробили «швидкі гроші», без родословної, без традицій, без вишуканого виховання і освіти
Середній клас	Середній-вищій клас	Середня  буржуазія, інтелектуали, митці	Заможні люди, які здобули свій статус або підприємницькою, або інтелектуальною (юристи, вчені, лікарі), або художньою діяльністю (митці).
	Середній-нижчий клас	«Білі комірці», дрібна буржуазія	Люди з середньою чи вищою освітою, які займаються працею у офісах (клерки). Дрібні підприємці.
Нижчий клас	Нижчий-вищій клас	«Сині комірці»	Висококваліфіковані робітники промисловості, фермери
	Нижчий-нижчий клас	Люмпен-пролетаріат	Низькокваліфіковані робітники промисловості, батраки (низькокваліфіковані робітники сільського господарства)

 

 

Домашнє завдання: опрацювати матеріал конспекту та §1 і §4. Підготуватися до письмового опитування за темою «Суспільні наслідки промислового перевороту. Зміни у житті і побуті різних верств населення».

 

Урок №3