Періодизація всесвітньої історії

Базовий підручник: Сорочинська Н.М. Всесвітня історія для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Н.М.Сорочинська, О.О. Мартинюк, О.О.Гісем. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2017. – 272 с.

Урок №1

Вступ до історії Нового Часу

Періодизація всесвітньої історії

6 клас - Давня історія. Первісна історія (від появи людини до появи перших державних утворень у IV тис. до н.е.). Історія Стародавнього Сходу (IV-I тис. до н.е.). Історія античності (елліно-римська середземноморська культура, І тис. до н.е. –перша половина І тис. до н.е.(776/753 р. до н.е. - 473 р.н.е.))

7 клас – Середні Віки - V-XV століття (473 – 1492)

8 клас – Ранній Новий Час - ранньомодерний час - XVI-XVIII століття (1492-1789 роки) – від відкриття Колумбом Америки до Великої Французької революції.

9 клас – Новий Час – Модерн - кінець XVIII – початок XX століття (1789-1914 роки) – від Великої Французької революції до Першої Світової війни. «Довге ХІХ століття».

10-11 клас – Новітній час – початок ХХ – початок ХХІ століть (Пізній Модерн – Постмодерн).

Особливості суспільного розвитку в період Нового Часу:

1.Перехід від аграрної (традиційної) цивілізації до індустріальної (модерної) цивілізації.

2.Демографічний вибух, початок демографічного переходу.

3.Занепад релігійності під тиском ідей Просвітництва та розвитку науки. Поява віри у прогрес та всемогутність науки. Заміна релігійної ідентичності національною, формування масової культури.

 

Головні тенденції суспільного розвитку в період Нового Часу:

1.Економічна – завершення промислового перевороту – переходу від ручної до механічної праці (від мануфактури до фабрики).

2.Соціальна - перехід від станових суспільств до національних, формування націй, утвердження громадянського рівноправ’я.

3.Політична – перехід від абсолютної монархії до конституційно-парламентських форм правління (монархічних чи республіканських) революційним чи еволюційним шляхом.

 

Аграрна цивілізація (аграрне або традиційне суспільство) виникає внаслідок неолітичної революції - переходу від привласнюючого (полювання і збиральництво) до виробничого (землеробство і скотарство) господарства у VII-IV тисячоліттях до н.е - і визначається виробництвом переважно продовольчих продуктів. Абсолютна більшість населення мешкає у сільській місцевості і займається землеробством та скотарством в рамках натурального господарства. Населення міст дуже незначне і представлене державними службовцями, ремісниками і торговцями. Головним засобом виробництва є земля і тому в соціальному плані суспільство в основному розділяється на землевласників і залежних від них землеробів. У демографічному плані характеризується високою народжуваністю і високою смертністю.

 

Індустріальна цивілізація (індустріальне або модерне суспільство) виникає внаслідок промислової перевороту і у економічному плані визначається виробництвом промислових товарів на мануфактурах (перший етап) та фабриках (другий етап). Більшість населення поступово переселяється у міста і зайняте у промисловості. Головним засобом виробництва є капітал і у соціальному плані суспільство розділяється на власників капіталу і найманих працівників. У демографічному плані – висока народжуваність і низька смертність. Часом появи індустріальної цивілізації вважається ХVII століття н.е. на батьківщині «промислової революції» – в Англії. В Європі індустріальна (модерна) цивілізація розвивається у ХVІІІ-ХІХ століттях, в Російській імперії (до складу якої тоді входила територія сучасної України) початком індустріального розвитку вважається друга половина ХІХ століття, в найбільш розвинутих країнах Азії та Латинської Америки – друга половина ХХ століття.

 

Перехід від економічних, соціальних, культурних і політичних відносин, демографічних показників та побутових характеристик аграрної цивілізації до показників індустріального суспільства називається модернізація.

До XVII століття н.е. населення Землі збільшувалося дуже повільно. Демографи вважають, що в найдовшу епоху людської історії – у палеоліті – кількість людей не перевищувала мільйон осіб. Перший значний стрибок стався під час неолітичної революції., коли рахунок пішов на мільйони, а згодом – десятки мільйонів, людей. На межі нашої ери населення складало близько 200 млн людей, на межі Х-ХІ ст. н.е – близько 300 млн, на межі ХV-XVI століття – 400 млн, в середині XVII століття досягло 500 млн. Саме в XVII столітті в зв’язку із початком переходу від аграрного до індустріального суспільства темпи зростання пришвидчилися. Вже на початку ХІХ століття чисельність населення досягла 1 млрд, на початку ХХ – 1,5 млрд. Чисельність у 2 млрд була зафіксована у 1927 році, 3 млрд – у 1959 році, 4 млрд – у 1974 році, 5 млрд – у 1987 році, 6 млрд – у 1999 році, 7 млрд – у 2011 році.

Д емографічни й перех ід - перехід від високого рівня народжуваності та смертності (характерного для традиційного суспільства) до низького рівня народжуваності та смертності (характерного для сучасних розвинутих країн).

Фаза 1. Зберігається висока народжуваність, різко знижується смертність у всіх вікових групах населення у зв'язку з успіхами медицини та значним збільшенням продуктивності сільського господарства. Виникає високий і дуже високий природний приріст. Ця фаза отримала назву «демографічний вибух».

Фаза 2.Народжуваність знижується швидче смертності, що призводить до уповільнення приросту та так званого «старіння населення».

Фаза 3. Низька народжуваність і низька смертність урівноважуються.

Період «демографічного вибуху» країни Європи пройшли у XVIII—XIX століттях, Російська імперія та Радянський Союз – у другій половині ХІХ - першій половині ХХ століття, більшість країн Азії, Африки та Латинської Америки вступили в неї в середині ХХ століття, що й зумовило глобальне зростання населення.

 

Нація – форма організації суспільства, яка приходить на зміну становому суспільству і за якої все населення модерної держави проголошується рівноправним (має рівні громадянські права та обов’язки), є носієм національної мови, національної культури та національної свідомості, сформованих системою загальної освіти. Національна організація є характерною для суспільства на ступені індустріальної цивілізації, бо лише на цій стадії з’являються механізми юридичної, культурної та соціальної уніфікації та стандартизації всього населення держави.  

 

Письмове опитування за темою

«Вступ до історії Нового Часу»

 

1.Як називається період всесвітньої історії, який вивчається у 9 класі?

2.Назвіть хронологічні межі періоду, який вивчається у 9 класі.

3.Назвіть події, які обмежовують «довге XIX століття».

4.У чому полягає головна тенденція розвитку економічної сфери у період, який вивчається в 9 класі?

5.У чому полягає головна тенденція розвитку соціальної сфери у період, який вивчається в 9 класі?

6.У чому полягає головна тенденція політичного розвитку у період, який вивчається в 9 класі?

7.Що таке аграрна цивілізація?

8.Що таке індустріальна цивілізація?

9. Чим станове суспільство відрізняється від суспільства національного (нації)?

10.Як діє механізм демографічного переходу? Які три стадії він проходить?

11.Як діє механізм створення нації? Чому, на ваш погляд, формування націй було можливе лише в період Модерну?

 

Домашнє завдання: опрацювати матеріал §1. Підготуватися до письмового опитування за темою «Вступ до історії Нового Часу»