Індивідуально-консультативна робота (ІКР) — це форма організації навчальної роботи викладача зі студентами, яка здійснюється через створення належних умов для виявлення і розвитку індивідуальних особливостей студента на основі особистісно-діяльнісного підходу. Індивідуально-консультативна робота проводиться для посилення мотивації студентів до пізнавальної діяльності і спрямування її в необхідному руслі. Основним завданням індивідуально-консультативної роботи викладача зі студентами є розвиток активної пізнавальної діяльності кожного студента з максимальною індивідуалізацією та урахуванням його психофізичних особливостей і академічної успішності, що сприятиме становленню особистості майбутнього фахівця. Провідним напрямком в індивідуалізації освіти є диференціація допомоги в навчанні, яка полягає не в спрощенні завдань для менш підготовлених студентів, а в обсягах і характері допомоги викладача. Тобто, для менш підготовлених студентів необхідні детальніші роз’яснення та рекомендації щодо виконання завдань, ретельніший контроль їхньої роботи. Для більш підготовлених студентів, викладач повинен створити умови для поглиблення їхніх знань та розвитку творчих здібностей. Графік проведення індивідуально-консультативної роботи з дисципліни «Історія українського суспільства» складається викладачем та затверджується на засіданні кафедри соціально-гуманітарних наук.
Індивідуальні завдання є однією з форм самостійної роботи студентів, яка передбачає створення умов для як найповнішої реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.
До індивідуальних завдань належать: підготовка есе, складання Словника наукових понять і категорій, підготовка до участі у студентських, науково-практичних професорсько-викладацьких конференціях і семінарах (підготовка наукових виступів, статей), участь у щорічних Всеукраїнських студентських Олімпіадах з історії України для неісторичних спеціальностей; для тих студентів, хто за навчальним планом здає з дисципліни «Історія українського суспільства» залік, рекомендовано письмово підготувати відповіді на проблемні запитання тощо.
Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно під керівництвом викладача. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їх виконання можуть залучатися кілька студентів.
Індивідуальне завдання з навчальної дисципліни «Історія українського суспільства» складається з чотирьох частин для тих студентів, для яких формою контролю та оцінювання знань є семестровий іспит і п ’ яти, для яких формою контролю та оцінювання знань є семестровий залік
ЧАСТИНА 1 (оцінюється в 10 балів, денне, заочне навчання). Підготовка есе на одну із рекомендованих тем. ЄСЕ – наукові, критичні нариси, які відзначаються оригінальним та самостійним, критичним викладенням власних думок, позицій щодо певної проблеми (теми). Студентам пропонуються теми для ЕСЕ. Рекомендується викласти проблему на 3-4 сторінках (Формат А4, шрифт 14, через 1 інтервал), обов’язково з посиланнями на самостійно знайдену та використану наукову літературу та історичні джерела (документи), якщо такі було використано. (Приклад посилання:
1. Савченко Н.М., Подольський М.К. Історія України: модульний курс. – К.:»ІНКОС», «Центр навчальної літератури», 2006.- С. 37.
2. Норман Дейвіс. Європа: Історія / Переклад з англ. П. Таращук, О. Коваленко. – К: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2006. – С.1173
3. Спогади про Крути полковника Армії УНР Степана Самійленка // Героїка трагедії Крут. – Київ: ПП Сергійчук М.І., 2008.- С. 140-142 тощо).
Рекомендовані теми для ЕСЕ:
1. Історія «українських племен» у працях М.С. Грушевського.
2. «Руська Правда» як перший юридичний кодекс.
3. Литовські статути.
4. Виникнення й поширення назви «Україна».
5. Запорозьке козацтво в художній літературі.
6. Березневі статті 1654 року та їх оцінка в історичній літературі.
7. Порушення українсько-московського договору 1654 року царським урядом і контрзаходи Богдана Хмельницького.
8. Петро І і Україна.
9. Дунайська Січ.
10. Запорожці на Кубані.
11. Культура України ХІХ ст.
12. Становлення української нації.
13. Валуєвський циркуляр (1863 р.) і Ємський указ (1876 р.).
14. Українські січові стрільці.
15. Нестор Махно: проти всіх режимів.
16. Історичний портрет Симона Васильовича Петлюри (1879-1926 рр.).
17. Українська Народна Республіка та радянська Росія: проблеми взаємовідносин.
18. Українська Центральна Рада і причини її падіння.
19. Політика «воєнного комунізму» в Україні.
20. НЕП: сутність, значення. План і ринок в добу НЕПу.
21. Культурне будівництво в 20-ті роки ХХ ст. в Україні. Українізація.
22. УАПЦ у 1920-ті роки.
23. Сталінський терор в армії та його трагічні наслідки.
24. Знищення української інтелігенції під проводом боротьби з «українським буржуазним націоналізмом».
25. Голодомор 1932-1933 років в Україні: причини та наслідки.
26. Радянсько-німецькі договори 1939 року.
27. Оборона Києва: героїзм і трагедія.
28. Україна в умовах окупації гітлерівською Німеччиною
29. Рух Опору в Україні в роки Другої сваітової війни.
30. Військовополонені – жертви війни.
31. Українці в збройних формуваннях воюючих сторін.
32. Наслідки Другої світової війни для України.
33. Боротьба УПА проти «радянізації» Західної України.
34. Операція «Вісла».
35. Голод 1946-1947 років в Україні.
36. Особливості національного питання в Україні в 70-х рр..
37. Політичні портрети Петра Шелеста, Володимира Щербицького.
38. Дисидентський рух в Україні.
39. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
40. Україна в умовах Незалежності: здобутки і проблеми.
41. Українсько-російські відносини після розпаду СРСР.
42. Стан культури, освіти і науки в Україні на сучасному етапі.
43. Етнополітична ситуація в сучасній Україні.
44. Сучасний стан релігійного життя в Україні..
45. Становлення сучасної української економіки.
46. Сучасна модель державотворення в Україні.
47. Участь України у миротворчих операціях ООН. Особливості розвитку двосторонніх відносин Україна – США.
48. «Помаранчева революція»: причини, наслідки, особливості.
49. «Революція гідності»: причини, наслідки, особливості.
50. «АТО» на Сході України. «Гібридна» війна: причини, особливості.
ЧАСТИНА 2 (оцінюється в 10 балів, денне, заочне навчання). Складання Словника наукових понять і категорій.
Студенти денної (протягом навчального семестру) і заочної форми навчання у міжсесійний період складають письмово Словник наукових категорій та понять (до екзаменаційного білету для заочної форми навчання включено по три поняття або категорії) із захистом та їх обговоренням під час семестру – для денної форми, а для заочної форми – під час сесії або в День заочника в ході співбесіди з викладачем:
1.Абсолютизм; 2. Автокефалія; 3. Автономія; 4. Авторитаризм; 5. Анархізм; 6.Антанта; 7. Асиміляція; 8. Бабин Яр; 9. Багатопартійна система; 10. Баскаки; 11. Бояри; 12. Боярська рада; 13. Верховна Рада; 14. Віче; 15. Влада; 16. «Воєнний комунізм»; 17. Вотчина; 18. Вотчинне землеволодіння; 19. Гайдамаки; 20. Геноцид; 21. Гетьманщина; 22. Голодомор; 23. Голокост; 24 Госпрозрахунок; 25. Громадянська війна; 26. ГУЛАГ; 27. Давньоруська народність; 28. Данина; 29. «Дейнеки»; 30. Демократія; 31. Денонсація; 32. Депортація; 33. Держава; 34. Державна Дума; 35. Державний суверенітет; 36. «Дике поле»; 37. Директорія; 38. Дисиденти; 39. Діаспора; 40. Дружина; 41. Етнос; 42. Євроінтеграція; 43. Європейський Союз; 44. Запорізька Січ; 45. «Звіриний стиль»; 46. Земства; 47. Золота Орда; 48. Ідеологія; 49. Індустріалізація; 50. Інтервенція; 51. Інтегральний націоналізм; 52. Інтеграція; 53. Києво-Могилянська академія; 54. Київська Русь; 55. Кіммерійці; 56. Клейноди; 57. Коаліція; 58. Колабораціонізм; 59. Колективізація; 60. Конституція; 61. Контрибуція; 62. Конфедерація; 63. Конфесія; 64. Коренізація (українізація); 65. «Культ особи»; 66. Культура; 67. Литовські статути; 68. Літопис; 69. Магдебурзьке право; 70. «Малоросія»; 71. Митрополит; 72. Модерна українська нація; 73. Москвофіли; 74. Наддніпрянська Україна; 75. Наказний гетьман; 76. Народний Рух; 77. Натуральне господарство; 78. Нацизм; 79. Націоналізація; 80. Націоналізм; 81. Нація; 82. «Неолітична революція»; 83. Нова економічна політика (НЕП); 84. Окупаційний режим; 85. ООН; 86. Опозиція; 87. Опришки; 88. ОУН – Б; 89. ОУН- М; 90. Охлократія; 91. Панславізм; 92. Панщина; 93. Пацифікація (пацифізм); 94. Перебудова; 95. «Пласт»; 96. «Повість минулих літ»; 97. Погост; 98. Позаблокова держава; 99..Поліс; 100. Політика; 101. Політика багатовекторності; 102. Приватизація; 103. Промисловий переворот; 104. Просвітництво; 105. Протестантизм; 106. «Радянізація»; 107. Ратифікація; 108. Революція; 109. Реєстрові козаки; 110. Репресії; 111..Референдум; 112. Річ Посполита; 113. «Розстріляне відродження»; 114. Романтизм; 115. «Руська правда»; 116. Рух Опору; 117. Сейм; 118. Сепаратизм; 119. Союз незалежних держав; 120. Столипінська реформа; 121. Суверенітет; 122. Тоталітаризм; 123. Трипільська культура; 124. Українське національне відродження; 125. Українське бароко; 126. Уніатська церква; 127. Унітарна держава; 128. Урбанізація; 129. Фашизм; 130. Федерація; 131. Феодал; 132. Феодальна роздробленість; 133. Фільварок; 134. Ходіння в народ; 135. Холодна війна; 136. Хрущовська відлига; 137. Хунта; 138. Централізація; 139. Центральна Рада; 140. Церковні братства; 141. Шляхта; 142. Шовінізм; 143. ЮНЕСКО; 144. Ярлик.
Рекомендована література для складання Словника наукових категорій та понять:
1. Бойко О. Д. Історія України. / Олександр Дмитрович Бойко – К.: Академвидав, 2007 (та інші видання). – 688 с. (див.: Короткий термінологічний словник).
2. Історична наука: термінологічний і понятійний довідник: Навч. посіб. / В.М. Литвин, В.І. Гусєв, А.Г. Слюсаренко та ін.. – К.: Вища школа, 2002.- 430 с.
3. Петровський В. В. Історія України. Неупереджений погляд. Факти. Міфи. Коментарі. / В. В. Петровський, Л. О. Радченко, В. І. Семененко. – Х.: Школа, 2007.– 589 с.
4. Політична історія України. Посібник / За ред.. д.і.н., професора В.І. Танцюри.- К.: «Академія», 2001.-488 с. (див.: Короткий термінологічний словник).
Під час виконання практичного завдання студент повинен ознайомитися з науковою літературою, проявити творчі здібності, вміння логічно розкрити та письмово викласти наукові поняття та категорії.
Студенти зобов’язані захистити завдання під час сесії або в День заочника в ході співбесіди з викладачем.
ЧАСТИНА 3 (оцінюється в 10 балів). Підготовка наукових виступів, статей з метою участі у студентських, професорсько-викладацьких науково-практичних конференціях, семінарах (за бажанням, денне, заочне навчання)
ЧАСТИНА 4 (оцінюється в 10 балів). Участь у щорічній Всеукраїнській студентській Олімпіаді з історії України для неісторичних спеціальностей. І -ІІ тури – внутрівузівські (грудень - січень місяці), ІІІ тур – Всеукраїнський (березень місяць), (за бажанням, денне, заочне навчання).
ЧАСТИНА 5 (оцінюється в 40 балів, для тих, хто здає залік, тільки денне відділення). Письмово необхідно підготувати відповіді на 20 проблемних і дискусійних питань (кожна правильна відповідь оцінюється у 2 бали):
Проблемні питання:
1. У чому полягають суть і наслідки неолітичної революції? Відповідь поясніть.
2. Назвіть основні фактори утворення держави у східних слов’ян.
3. Назвіть і поясніть основні теорії походження держави у східних слов’ян.
4. Чому саме землі полян стали основою, а Київ – столицею держави Рюриковичів?
5. Чому опір охрещенню чинили в основному люди незнатні: смерди, ремісники, чорний люд та жителі окраїн Київської Русі?
6. Поясніть, в чому полягає роль Галицько-Волинської держави як наступниці Київської Русі?
7. Назвіть історичні умови виникнення Галицько-Волинського князівства.
8. Чим обумовлено виникнення Галицько-Волинської держави?
9. Якими були причини феодальної роздробленості? Поясніть.
10. Визначте причини Люблінської унії між Королівством Польським і Великим князівством Литовським та їх наслідки для українських земель.
11. З’ясуйте обставини поділу України на Правобережну та Лівобережну. Що таке «Руїна»?
12. Гетьман Іван Мазепа: царський слуга чи самостійний далекоглядний політик? Відповідь поясніть.
13. Козацтво Запорізької Січі захищало Російську державу від турецько-татарських нападників, допомагало Росії колонізувати південні землі та Крим. Чому царський уряд завжди тиснув на Запоріжжя, постійно урізав права його і руйнував Січ? Відповідь обґрунтуйте.
14. Обгрунтуйте або заперечте твердження, що політика австрійського та російського урядів щодо українських земель носила колоніальний характер.
15. Які фактори спричинили політизацію українського національного руху на початку ХХ ст.? Поясніть.
16. І-й Універсал Центральної Ради: крок назад, мотиви сторін?
17. Поясніть суть та історичне значення ІV Універсалу Центральної Ради.
18. Визначте суть сталінського стрибка в індустріалізацію. Яке місце відводилось Україні в сталінському плані індустріалізації СРСР?
19. У чому виявлявся процес державотворення в Україні в перші роки Незалежності?
20. Курс України на Євросоюз: вимога часу чи політичний експеримент? Відповідь поясніть.
Форми практичної реалізації СРС, а також форми контролю з навчальної дисципліни «Історія українського суспільства» представлені в таблиці 1.
Таблиця 1
Види самостійної роботи студентів та форми контролю
| Види та форми самостійної роботи студентів | Форми контролю |
