Форми та методи контролю практики 5 страница

Завдання практики:

1. Ознайомитися з навчально-методичною документацією, яку використовує у своїй роботі викладач психології: навчальні та робочі програми дисциплін; навчальні плани; індивідуальне навантаження; державні стандарти підготовки фахівців (ОПП, ОКХ), конспекти лекцій та практичних занять; журнал обліку навчальної роботи; психологічна література, наявна у бібліотеці навчального закладу; демонстраційний матеріал і технічні засоби навчання.

2. Відвідати заняття, які проводяться керівником практики та його асистентами (на денній та заочній формах навчання).

3. Розробити план-конспект двох практичних, двох лабораторних та фрагмент одного лекційного заняття. Структура і зміст занять мають відповідати нормативним документам і бути погоджені з керівником практики та його асистентами.

4. Провести два практичних та два лабораторних заняття. На заняття обов’язково має бути запрошений керівник практики.

5. Провести спільно з керівником практики фрагмент лекційного заняття.Необхідно розкрити мінімум одне питання.

Зміст практики:

1. Робота з навчальною документацією:

– навчальні та робочі програми дисциплін;

– конспекти лекцій та практичних занять;

– журнал обліку навчальної роботи тощо:

2. Психолого-педагогічний аналіз лекційних занять (додаток 1).

3. Психолого-педагогічний аналіз практичних занять (додаток 2).

4. Складання плану-конспекту і проведення лекційного заняття (додаток 3).

5. Складання плану-конспекту і проведення практичних та лабораторних занять (додаток 4).

Звітна документація

1. Звіт про роботу з документацією (за підписом викладача) та відвідані заняття:

– перелік документів, з якими було ознайомлено;

– перелік занять, які були відвідані (за підписом викладача та його асистентів);

– перелік демонстраційного матеріалу і технічних засобів навчання.

2. План-конспект двох практичних занять (за підписом асистента керівника практики та відміткою про дату проведення).

3. План-конспект двох лабораторних занять (за підписом асистента керівника практики та відміткою про дату проведення).

4. План-конспект фрагменту лекційного заняття (за підписом керівника практики і відміткою про дату проведення).

5. Самоаналіз проходження практики (Приклади оформлення звітної документації).

6. Характеристика (за підписом керівника асистентської практики).

В характеристиці обов’язково зазначається, з якими видами документації було ознайомлено; коли і які заняття були відвідані; скільки і яких занять було проведено і на якому рівні. Здійснюється загальна характеристика роботи практиканта (науковий та педагогічний рівень, особистісні та професійні якості). В характеристиці керівник навчальної практики виставляє оцінку за практику.

Додатки

Додаток 1

Схема аналізу лекційного заняття

Лекція – основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначена для засвоєння теоретичного матеріалу.

Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою.

Лектор зобов’язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, у формах і засобах доведення його до студентів[†].

Зміст лекції

– Науковість, відповідність сучасному рівню розвитку науки, світоглядна сторона, наявність методичних питань, правильне їхнє трактування.

– Активізація мислення шляхом висування проблемних питань у ході лекції.

– Висвітлення історичних аспектів питання, показ різних концепцій, зв’язок із практикою.

– Встановлення того, чи викладається матеріал, якого немає в підручнику, чи переказується підручник, чи роз’ясняються особливо складні питання, чи даються завдання проаналізувати ту або іншу частину матеріалу самостійно за підручником.

– Зв’язок із попереднім і наступним матеріалом, міжпредметні зв’язки.

Методика читання лекцій

– Чітка структура лекції і логіка викладу.

– Наявність чи відсутність плану.

– Повідомлення літератури до лекції.

– Доступність і роз’яснення нових термінів і понять.

– Доказовість й аргументованість.

– Виділення основних думок і висновків.

– Використання прийомів закріплення: повторення, питання на перевірку уваги, засвоєння; підведення підсумків наприкінці питання та лекції.

– Використання наочного приладдя, ТЗН.

– Застосування лектором опорних матеріалів: текст, конспект, окремі записи, читання без опорних матеріалів.

Керівництво роботою студентів

– Використання прийомів підтримки уваги: риторичні питання, жарти, ораторські прийоми.

– Дозвіл задавати питання (коли та в якій формі).

Лекторські дані

Знання предмета, емоційність, голос, дикція, ораторська майстерність, культура мови, зовнішній вигляд, уміння встановлювати контакт.

Результативність лекції

Інформаційна цінність, виховний аспект, досягнення дидактичних цілей.

Додаток 2

Схема аналізу