Становлення Галицько-Волинської держави

Вправа «Коментоване читання»

Під час коментованого читання діти олівцями роблять позначки на полях у підручнику:

? – не зрозуміло,! – треба вивчити обов’язково. Вчитель пояснює учням, що після завершення читання вони можуть отримати відповіді на питання, які у них виникли під час коментованого читання.

1. Під владою Золотої Орди.

Матеріал коментування:

– Монголо-татарська навала застала Давньоруську державу роз’єднаною, загрузлою в міжкнязівських чварах, у зіткненні егоїстичних інтересів різних князівських кланів. Вона була ослаблена усобицями; то був апогей роздрібненості. Після зруйнування Києва суздальським князем Андрієм Боголюбським 1169 р. його політико – економічне та міжнародне значення було майже нульовим. Все це дало змогу ордам монголів 1240 р. остаточно зруйнувати залишки великої Київської Русі. (Вчитель показує на настінній карті князівства та сусідні країни Київської Русі)

– Більшість руських земель опинилася у васальній залежності від держави монголо-татарських завойовників — Золотої Орди. (Вчитель показує територію Золотої Орди).

– Основну верству населення Русі становили вільні селяни-смерди й напіввільні закупи, які змушені були відробляти свої борги, але не втрачали громадських прав; позбавлені тих прав були раби, холопи (челядь), яких в Руській державі було небагато. Міщани займалися головним чином торгівлею і ремісництвом. Привілейовану вищу верству населення творили бояри, звичайно власники великих земельних маєтків, і княжа дружина.

2. Політика Данила Романовича. Ярославська битва.

Матеріал коментування:

– Почувши про новий похід Ростислава, Данило вислав частину війська з двірським Андрієм під обложений Ярослав, а відтак пішов сам з повними силами і Васильком. Прийшло до бою під Ярославом; блискуча перемога Данила раз на все закріпила становище Романовичів, як неподільних володарів Галицько-Волинської Держави. (Вчитель показує на настінній карті м. Ярославль)

– За словами літописця, Ростислав, ще до бою, нахвалявся перед своїми, що якби він побачив де Василька чи Данила, зараз би наскочив на них: «Хоч би з десятьма воями, а поїхав би на них!» Але Ростиславові не суджено було перемогти. Для підтримання духу в рядах, він улаштував перед битвою лицарський турнір. В двобою з якимсь Воршем упав під Ростиславом кінь, й «це знамення було йому не на добро»… як пророчить літописець. Зате куди краще «знамення» показалося військам Романовичів. Коли вони під’їхали до Сяну й позіскакували з коней, щоби одягти на себе зброю, «налетіло хмарою багато орлів та круків; орли клекотіли й плавали та кидалися в повітрі, як ніколи перед тим; і це знамення було добре».

– У своїй державі князеві довелося повести рішучу боротьбу з боярством, що виступало проти посилення княжої влади. У цій боротьбі князь Роман не гребував ніякими засобами, аби тільки знищити, зухвалу боярську опозицію, яка шукала допомоги навіть в іноземців, щоб не допустити зміцнення влади князя.

– Попереду Данилових полків виступили половці. Вони заскочили стада Ростиславового війська без охорони, але не маючи на те приказу Данила, не рушили обозу противника.

3. Заходи щодо зміцнення держави. Коронація Данила.

Матеріал коментування:

– Данило провадив активну зовнішню політику. Після смерті останнього австрійського герцога з династії Бабенбергів син Данила Роман одружився з Ґертрудою Бабенберг і з допомогою угорського короля спробував оволодіти герцогським престолом Австрії. Ця спроба була невдалою (внаслідок тривалої боротьби з 1282 р. тут укріпилась династія Габсбургів).

– Міжнародному авторитетові Данила сприяло увінчання його 1253 р. отриманою від папи Інокентія IV королівською короною. Місцем коронації він вибрав Дорогичин на Підляшші, щоб підкреслити свої права на місто, у якому свого часу розгромив тевтонських рицарів.(Вчитель демонструє на карті м. Дорогочин та портрет короля Данила)

4. Боротьба за незалежність від Золотої Орди.

Матеріал коментування:

– Центральноєвропейські країни не володіли силами, що були здатні протистояти Золотій Орді, а їхні вояки не мали достатньої мотивації для походу у південноруські степи. Відповідно, попри сподівання Данила, коаліція не склалася і він змушений був самостійно воювати проти монголів. Перша війна 1254—1255 проти орд Куремси була переможною, однак залучення монголами елітних військ полководця Бурундая у 1259 році змусило русичів капітулювати. (Вчитель показує на карті міста: Данилов, Стіжка, Львів, Кременець, Луцьк, Володимир, Холм)