V. Вивчення нового матеріалу.

ТЕМА: УТВОРЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ ЗА РОМАНА МСТИСЛАВОВИЧА

Мета: сформувати уявлення про діяльність галицьких князів Романа Мстиславовича та Данила Романовича, і вплив Золотої Орди на долю Галицько-Волинської держави;характеризувати процес становлення та зміцнен­ня Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича; розвивати в учнів уміння аналізувати істо­ричні факти, працювати з картою та документами, визначати місце особистості в історичному про­цесі; виховувати в учнів національно-патріотичні почуття, виховувати шанобливе ставлення один до одного та до історичної спадщини.

Обладнання: дошка, підручник історія України 7 клас, олівці, комп’ютер, контурні карти, атласи, настінна карта «Галицько-Волинське князівство», таблиці.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Привітання з учнями.

Перевірка присутніх.

Емоційне налаштування.

Великий арабський письменник та філософ говорив «Учень, який вчиться без бажання, – це птах без крил». Я бажаю Вам, щоб на сьогоднішньому уроці кожен з вас був орлом, птахом з найбільшими крилами.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда

1) Якими були причини політичної роздробленості Київської Русі?

2) Назвіть і покажіть на карті князівства, які утворилися після розпаду Київської Русі.

3) Зробіть припущення: якби руські князівства знову об’єдналися в єдину централізовану державу, то яке князівство і яке місто стали б центром нової держави? Чому?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вправа «Відстрочена загадка»

Наприкінці XII ст. центр українського державотворення пере­носиться на західноукраїнські землі. Чому саме Галицьке та Во­линське князівства, а не Київське чи Чернігово-Сіверське, стали новим центром української держави? Як відбулося становлення Галицько-Волинської держави, котру називають спадкоємицею Київської Русі? Яку роль у цьому процесі відіграв волинський князь Роман Мстиславич? У Романа Мстиславовича, одного з головних історичних постатей нашої сьогоднішньої теми, був улюблений вираз: «Не передушивши бджіл, не поласуєш медом». Що мав на увазі князьі які події призвели до утворення Галицько-Волинської держави, а також на інші запитання ми будемо шукати відповідь на сьогоднішньому уроці.

ІV. Повідомлення теми уроку.

Вправа «Картинна галерея»

Учням на моніторі комп’ютера надається декілька картин з теми уроку, їм необхідно здогадатись, яка тема уроку.

Вчитель допомагає деякими підказками. Діти записують тему уроку, та вчитель оголошує завдання (мету) уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.

Становище князівств у період політичної роздробленості Київської Русі було неоднаковим.

Київське, Чернігово-Сіверське та Переяславське князівства були ослабленими: через нескін­ченні князівські міжусобиці; певну зміну світових торговель­них шляхів; активізацію нападів кочовиків; відтік населення з пів­денних районів. А Галицьке та Волинське - продовжували зміцнюватися, оскіль­ки були важкодоступними для ко­човиків; розташовані на перехресті торговельних шляхів; віддалені від Києва (слабка влада київського кня­зя). Мали родовища солі. Стає зрозумілим, чому саме західноукраїнські князівства ста­ли новим центром об’єднавчих процесів на руських землях. По­чаток цьому поклало утворення Галицько-Волинської держави, тобто об’єднання Галицького та Волинського князівств.

Галицько-Волинська держава – держава, яка утворилася внаслідок об’єднання Галичини на Волині.

(Робота з таблицею «Особливості Галицького та Волинського князівств»)

Після смерті Ярослава Осмомисла в Галицькому князівстві роз­валися міжусобиці. Його син Володимир, за словами літописця, «думи не любив із мужами своїми», тому скоро проти нього повстали бояри. Володимир звернувся по допомогу до Угорщини, але угорський король, прийшовши в Галичину, проголосив цю долю своєю. Згодом у князівстві починають спалахувати пов­стання проти чужинців, і Володимир, об’єднавшись із боярами, вигнав угорців. Проте, отримавши престол таким чином, він став залежним від бояр.

Неспокійно було й у Волинському князівстві, правителі якого брали участь у боротьбі за київський престол і прагнули об’єднати Київську та Волинську землі. Але, незважаючи на міжусобні вій­ни, Галицьке та Волинське князівства здавна підтримували тісні економічні й культурні зв’язки, тому союз Галичі та Волині мав набути великого значення не тільки для України, а й для всієї Східної Європи.