Всі необхідні дані для написання першого розділу можна знайти на базовому лісогосподарському підприємстві в книзі «Проект організації та розвитку лісогосподарського підприємства», яка є в кожному лісгоспі.
Розділ 2. ВИРОБНИЧА ПРОГРАМА
Виробнича програма – це перелік та обсяги робіт (заходів), які передбачаються виконати протягом планового року у встановлені календарні строки.
Особливості лісогосподарського виробництва визначають його специфіку, способи і методи планування. Виробнича програма лісогосподарського підприємства включає найрізноманітніші роботи (послуги), які до того ж вимірюються різними одиницями виміру (грн, м3, га, м2, кг, тощо). Виконання її вимагає лісівничих знань, застосування відповідної агротехніки, технології та організації проведення робіт.
В структурі виробничо-фінансового плану по лісовому господарству і мисливству усі роботи об’єднані у наступні розділи:
1. Лісовпорядкування та проектно-вишукувальні роботи (виконуються централізовано);
2. Рубки формування та оздоровлення лісів, інші рубки та ліквідація захаращеності;
3. Допоміжні лісогосподарські роботи;
4. Лісокультурні роботи в державному лісовому фонді;
5. Охорона лісу від пожеж;
6. Боротьба зі шкідниками та хворобами лісу;
7. Мисливство;
8. Головне користування та інші заходи;
9. Загальновиробничі (цехові) витрати;
10. Адміністративні витрати.
Перелік та обсяги робіт, які передбачається виконати протягом планового року, на лісових підприємствах розробляються на підставі проекту організації і розвитку лісового господарства, матеріалів безперервного лісовпорядкування та довгострокових програм розвитку лісового господарства.
Вихідними даними для формування виробничої програми в даній курсовій роботі є найнеобхідніші види робіт (заходів) по якісному і вчасному лісопоновленню, догляду за лісом і відтворенню лісових ресурсів.
У скороченому вигляді перелік робіт виробничої програми для курсового проектування наведено в табл. 2.1 (дані переносимо із завдання).
Таблиця 2.1
Виробнича програма
| № п/п | найменування робіт (заходів) | одиниці виміру | обсяг | календарні строки виконання, місяці |
Обсяги деяких видів робіт треба розчленовувати на окремі операції, а також деталізувати окремі об’єми сортиментів (ділових, дров, хворосту, хмизу), які планується заготовити із загальної маси окремих видів рубок, пов’язаних із веденням лісового господарства. Це робиться для того, щоб можна було використати норми виробітку для розрахунків потреби робітників і заробітної плати на виконання комплексу робіт по штучному лісопоновленню та лісорозведенню, відведенню лісосік під рубки, заготівлі сортиментів. Для цього складаються допоміжні таблиці 2.2. та 2.4.
В табл. 2.1 заносяться обсяги кожного виду рубок та середня вибірка (для рубок догляду, маса, що вирубується (вибірка з 1 га), для РГК – запас на 1 га) у відповідності з вихідними даними, які вказані у завданні.
Таблиця 2.2
Розрахунок обсягів робіт по відведенню лісосік під рубки
| Види рубок | Обсяг, м3 | Маса, що вирубується, м3/га | Площа рубок, га | Площа одного виділу, га | Параметри одного виділу, м х м | Кількість виділів, шт. | Довжина візирів, м | Кількість стовпчиків, шт. | |
| одного виділу | всього | ||||||||
| ЛІСОЗАГОТІВЛЯ | |||||||||
| Рубки головного користування | |||||||||
| РУБКИ ФОРМУВАННЯ І ОЗДОРОВЛЕННЯ ЛІСІВ, В Т.Ч. РУБКИ ДОГЛЯДУ: | |||||||||
| Освітлення | |||||||||
| Прочищення | |||||||||
| Проріджування | |||||||||
| Прохідні рубки | |||||||||
| В С Ь О Г О | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х |
Діленням обсягу робіт (гр.2) на масу, що вирубується з 1 га (гр.3) визначається площа рубки (гр.4). Маса деревини, що вибирається з одного гектара для кожного виду рубок є різною і наведена в індивідуальному завданні. Для РГК в графу 3 записуємо запас на 1 га.
Рубки догляду, згідно правил, проводяться в межах цілого виділу, незалежно від його розмірів і площі. В середньому площу одного виділу (гр.5) приймаємо в межах 2-10 га. В молодняках вона, як правило, менша, а в старших насадженнях більша.
Наприклад, для освітлення можна умовно прийняти площу одного виділу в межах 2-3 га, для прочищення 4-5 га, для проріджування 6-7 га, для прохідної рубки в межах 8-9 га. Для рубки головного користування приймаємо площу в 10 га.
Діленням площі рубок (гр.4) на площу одного виділу (гр.5) отримуємо кількість виділів (гр.7), в яких планується відвести ділянки під рубки. Маючи площу виділу, можна прийняти відповідно його параметри (ширину і довжину), а відтак визначити периметр однієї і всіх лісосік, що відповідає довжині візирів, які потрібно проміряти при відведенні лісосік для кожного виду рубок.
Наприклад: площа одного виділу при РГК складає 10 га. Підбираємо параметри ділянки (дві сторони ділянки) перемноживши як,і ми б отримали площу 10 га. В нашому випадку параметри ділянки можуть бути 500 х 200 м або 400 х 250 м чи інші варіанти.
Довжина візирів одного виділу визначається як периметр ділянки, тобто сума всіх сторін.
Наприклад: для РГК ми прийняли параметри ділянки 400 х 250 м, тоді довжина візирів одного виділу буде складати (400 + 250) х 2 = 1300 м.
Перемноживши довжину візирів одного виділу (гр.8) на кількість виділів (гр.7) отримуємо загальну довжину візирів всіх ділянок (гр.9). На кожній ділянці встановлюється 4 діляночних стовпчики і перемноживши їх на кількість виділів (гр.7) отримуємо загальну кількість стовпчиків (гр.10).
В окремих випадках при геодезичній зйомці треба прорубати візири. Довжина візирів, яку необхідно прорубати приймається умовно і складає 50% від їх загальної довжини.
Визначені таким чином обсяги робіт по кожній операції (прорубування візирів, промір візирів, площа переліку дерев, встановлення діляночних стовпів) заносяться в табл. 3.1. для наступних розрахунків. Обсяг трелювання визначається масою ліквідної деревини і її сортиментним складом, що заготовляється при рубках формування і оздоровлення лісів. В курсовій роботі проектуємо, що на верхній склад трелюються переважно ділова деревина. При розрахунку виходу сортиментів, використовуємо дані у відсотках, що наведені у завданні.
Слід мати на увазі, що норми виробітку на проведення рубок догляду в молодняках приводяться в складочних метрах кубічних. Тому об’єми дрібних сортиментів (хворост, хмиз) переводимо із щільних у складочні кубічні метри за допомогою перевідних коефіцієнтів згідно даних наведених у табл.2.3 згідно.
Таблиця 2.3
Переведення складочних мір деревини у щільні та навпаки
| Сортименти | Перевідні коефіцієнти | |
| для переведення складочних метрів у щільні | для переведення щільних метрів у складочні | |
| Хворост неочищений товщиною у відземку до 4 см при довжині стовбура: 4-6 м 2-4 м | 0,20 0,12 | 5,00 8,50 |
| Хмиз (сучки, гілки) і дрібний неочищений хворост довжиною до 2 м | 0,10 | 10,00 |
| Хворост очищений товщиною у відземку до 4 см при довжині стовбура: 4-6 м 2-4 м | 0,25 0,15 | 4,00 6,70 |
| Дрова для опалення: рубанці круглі й колоті довжиною 1-2 м | 0,50 0,70 | 2,00 1,43 |
| Дрібна ділова деревина (жердини, кілки та ін.) | 0,70 | 1,43 |
Проведені розрахунки заносимо у табл. 2.4.
Таблиця 2.4
Вихід сортиментів від рубок
| Види рубок | Обсяг рубок, м3 | Вихід сортиментів, м3/скл.м3 | |||
| ділова | дрова | хворост | хмиз | ||
| Лісозаготівля | |||||
| РГК | |||||
| Рубки формування і оздоровлення лісів, в т.ч. рубки догляду: | |||||
| Освітлення | |||||
| Прочищення | |||||
| Проріджування | |||||
| Прохідні рубки | |||||
| В С Ь О Г О |
Використовуючи дані вказані у завданні, проводимо розрахунок виходу сортиментів від рубок наступним чином. Спершу розраховуємо вихід ліквідної деревини по % вказаному у завданні, а потім від вирахуваного об’єму ліквідної деревини визначаємо вихід ділової та дров’яної деревини від об’єму ліквідної деревини по відповідним %%, вказаним в індивідуальному завданні.
Наприклад: обсяг робіт при РГК складає 12345 м3, вихід ліквідної деревини становить 90%, вихід ділової деревини від об’єму ліквідної 70%, а дров’яної – 30%.
1) Розраховуємо обсяг ліквідної деревини: 90% від 12345 м3 = 11110,5 м3.
2) Розраховуємо обсяг ділової деревини від ліквідної – 70% від 11110,5 м3= 7777,35 м3.
3) Розраховуємо обсяг дров’яної деревини від об’єму ліквідної – 30% від 3333,15 м3, або ж від обсягу ліквідної деревини віднімаємо об’єм ділової деревини (11110,5 м3 -7777,35 м3 = 3333,15 м3).
Аналогічно проводимо розрахунки для проріджування і прохідної рубки.
При проведенні розрахунків для освітлення і прочищення, спершу по відсоткам від загального обсягу робіт визначаємо вихід хворосту і хмизу. А потім переводимо обсяги хворосту і хмизу із щільних м3 у складочні, використовуючи перевідні коефіцієнти наведені у табл. 2.2.
У даній курсовій роботі проектуємо технологію і агротехніку догляду та садіння лісових культур (обробіток ґрунту, метод і спосіб садіння, густоту культур, кількість агротехнічних доглядів в рядах і міжряддях, доповнення та ін.).
На підприємствах на кожну лісокультурну ділянку складається окремий проект лісових культур. В залежності від лісорослинних умов, типу лісу, категорії ділянки, наявності надійного підросту та інших факторів проектується відповідна схема змішування та початковий склад лісових культур. Породний склад розраховуємо через початковий склад лісових культур, в залежності від типу лісу, вказаного у завданні.
Наприклад: тип лісу D2-кллпД – свіжа кленово-липова діброва. Отже, головна порода має бути дуб, супутніми клен та липа. Застосовуючи знання, здобуті при вивченні дисципліни «Лісівництво», можна запроектувати наступний початковий склад лісових культур 8Д1Кл1Лп або 7Д2Лп1Кл та інші варіанти. Ми запроектували початковий склад 7Д2Лп1Кл. Отже. при схемі садіння 2,5 х 0,7 (5714 шт/га), і загальному об’ємі робіт 100 га на всій площі буде висаджено 571400 сіянців, із них дуба звичайного 399980 шт (70%), липи серцелистої 114280 шт (20%) та клена гостролистого – 57140 шт (10%).
Із загальної площі садіння по % механізації вказаному у завданні, визначаємо об’єм механізованого садіння лісових культур. Згідно умов садіння (зруб чи площа з під сільськогосподарського користування) проектуємо склад агрегату, яким будемо проводити механізоване садіння.
Наприклад: Обсяг лісопоновлення та лісорозведення 100 га. % механізації робіт 80, це означає, що із 100 га 80 га (80%) буде посаджено механізовано, а 20 га буде посаджено вручну, під меч Колесова. Але треба пам’ятати, що норми виробітку на механізоване садіння наводяться в гектарах,. а на ручне садіння в штуках, тому обраховуємо кількість сіянців, яка буде висаджена на 20 га – 5714 штук х 20 га = 114280 штук сіянців.
Механізований догляд планується на всій площі штучного лісопоновлення та лісорозведення. При цьому необхідно зважати на умови роботи, правильно підібравши знаряддя догляду.
При плануванні ручного догляду (м2) за лісовими культурами в рядах визначають ту площу, що обробляється. На одному гектарі вона розраховується за формулою
, (2.1)
де, П – площа, що обробляється, м2;
l - відстань між рядами, м;
L - довжина ряду, 100 м;
n - ширина смуги рихлення, 0,5 м.
Перемноживши площу ручного догляду на 1 га на обсяг лісорозведення та лісопоновлення отримуємо обсяг ручного догляду на всій площі.
Заходи по боротьбі зі шкідниками та хворобами лісу на підприємствах різні і обсяги їх залежать від санітарного стану лісів, спалахів небезпечних для лісу хвороб і шкідників. В курсовій роботі розраховуються витрати на обпилювання, обприскування чи аерозольний обробіток насаджень від шкідників і хвороб.
По охороні лісу від пожеж плануються роботи, спрямовані на попередження виникнення лісових пожеж та обмеження їх можливого поширення, забезпечення їх швидкого виявлення і ліквідації. До складу цих робіт входить влаштування нових мінералізованих смуг та догляд за вже існуючими.
Обсяги влаштування нових мінералізованих смуг беруться із вихідних даних для виконання курсової роботи. Витрати на інші роботи встановлюємо самостійно, в залежності від пожежної безпеки лісів.
У витрати на мисливство входять роботи по охороні та обліку диких тварин, а також заготівля і викладка кормів для підгодівлі мисливських тварин.
Розділ 3. ПЛАН ПО ПРАЦІ ТА ЗАРОБІТНІЙ ПЛАТІ ТА ВИРОБНИЧА СОБІВАРТІСТЬ
Витрати на виконання виробничої програми у вартісному обчисленні формують її виробничу собівартість. Цей розділ є центральним у курсовій роботі тому, що у ньому поєднуються технології проведення лісогосподарських робіт з питаннями економіки. Виробнича собівартість є одним із найважливіших показників господарської діяльності підприємства, в якому відображається рівень техніки й організації виробництва та праці, використання виробничих потужностей й матеріальних ресурсів, якості робіт, продукції, послуг.
Метою планування виробничої собівартості є економічно обґрунтоване визначення величини витрат, необхідних у плановому році для виконання кожного виду робіт (послуг) згідно технологічної документації. За умов самофінансування, зниження собівартості є основним джерелом зростання прибутку підприємства, економії бюджетних асигнувань.
Кошторис витрат на виробництво складається на основі таких розрахунків:
- основної і додаткової заробітної плати робітників зайняти у виконанні цих робіт з відрахуванням на соціальні потреби;
- витрат на утримання та експлуатацію машин і устаткування;
- матеріальних витрат;
- адміністративних витрат.
Кожний з цих показників має певну структуру і логіку побудови розрахунків.
3.1. Розрахунок витрат праці і заробітної плати
В залежності від обсягу і технології робіт, норм виробітку і тарифних ставок визначається потреба в людино-днях, машино-змінах, коне-днях; фонд сновної (тарифної) і додаткової заробітної плати.
Слід мати на увазі, що у лісовому господарстві більшість норм виробітку побудовані не за видами робіт, а за технологічними операціями, що входять до складу даної роботи. Тому для робіт, що складаються із кількох операцій, спочатку встановлюється перелік і послідовність операцій, а відтак проводиться розрахунок по кожній операції окремо. Підсумувавши їх, визначають комплексну трудомісткість одиниці даного виду роботи і фонд заробітної плати.
Так, відведення під рубки формування та оздоровлення лісів, складаються з таких операцій, що нормуються окремо: прорубування граничних візирів, промір візирів, виготовлення і встановлення граничних стовпів, вибірковий перелік дерев (в молодняках – закладання пробних площ), а при проведенні рубок - заготівля ділової деревини, дров, хворосту, хмизу.
Перелік планових робіт у скороченому вигляді наведено в таблиці 3.1.
В графі 1 в технологічній послідовності вказується назва робіт і операцій та перелічуються наведені нормотвірні показники (середній об’єм дерева, відстань трелювання, довжина гонів тощо). В графі 3 вказуються заплановані обсяги робіт на прийняту одиницю виміру (графа 2) даної операції (обсяг рубки в м3 або скл. м3, площа догляду в га чи в м2). Норми виробітку (графа 4) на ручні і механізовані роботи беремо із додаткових джерел, що вказані в «списку використаних джерел інформації» (ст. 49).
Користуючись нормами виробітку, визначають трудовитрати (потребу в людино-днях), послуг тракторного і машинного парку в машино-змінах, кінного транспорту в коне-днях, шляхом ділення обсягу робіт (графа 3) на норму виробітку (графа 4).
При плануванні робіт, які будуть виконуватись за допомогою бензопилок, слід мати на увазі, що норми виробітку на ці роботи встановлені в м3 на пилко-зміну. При роботах по трелюванню деревини норма виробітку у м3 на тракторо-зміну і таке інше. Тому необхідно звернути увагу, в яких одиницях дається норма виробітку, і на що вона розрахована: на пилко-зміну, машино-зміну, людино0день і т.п. дана інформація завжди наводиться в нормах виробітку на початку кожної операції.
Тарифний розряд (графа 7) для виконання робіт наводиться в нормах виробітку. Тарифну ставку (графа 7) відповідно до виду робіт та розряду вибираємо із тарифної сітки. Множенням тарифної ставки на кількість необхідних людино-днів (графа 6) отримаємо основну заробітну плату (графа 8).
Крім основної (тарифної) заробітної плати розраховується додаткова заробітна плата. Вона резервується у складі собівартості і використовується для виплати премій, надбавок, чергових відпусток робітників за час, коли за ними зберігається заробітна плата, гарантійні та компенсаційні витрати, передбачені чинним законодавством. Розмір додаткової заробітної (графа 9) плати приймаємо в розмірі 25% від основної заробітної плати. Повний фонд заробітної плати визначається як сума основної і додаткової заробітної плати (графа 9 + графа 10).
Від загального розміру витрат на оплату праці за встановленим законодавством нормами здійснюють відрахування на соціальні потреби, які концентруються в бюджеті країни і використовуються для надання допомоги робітникам за час їх тимчасової непрацездатності, а також для пенсійного забезпечення. Умовно приймаємо відрахування в розмірі 37,5% від усіх видів заробітної плати (37,5% від графи 10).
Норму паливно-мастильних матеріалів вибираємо із відповідних норм виробітку
Увага! Норми витрати палива наводяться в кілограмах або в грамах га одиницю відповідних робіт (на 1 м3, на 1 га тощо). Відповідно грами попередньо необхідно перевести в кілограми. Далі необхідно перевести їх у літри, шляхом ділення на поправочний коефіцієнт:для дизельного пального - 0,825, для бензину – 0,73.
Виписуємо норму витрати палива із норм виробітку і заносимо їх у графу 13. Перевівши їх у літри дані заносимо у графу 14. Помноживши кількість палива у літрах на одиницю робіт у літрах (графа 14) на обсяг робіт (графа 3) отримаємо кількість палива на весь обсяг робіт (графа 15).
Розрахунок мастил проводимо наступним чином: у відповідних збірниках норм виробітку [3] стор.3, [4] стор.3, [5], стор.[3], [6] стор.5 вибираємо норму витрати мастил в залежності від марки трактора і об’єму циліндра для бензопил і записуємо у графу 16.
Увага! Норма витрати мастил вказана у % від витраченого палива.
Далі через вказані відсотки від кількості палива на весь обсяг робіт (графа15) розраховуємо кількість кожного виду мастила на весь обсяг робіт (тобто беремо % мастила від графи 15. Дані заносимо у графу17
Необхідно просумувати окремо види палива по видам робіт, а також різні види мастил.
Таблиця 3.1
Розрахунок витрат праці тарифної заробітної плати та витрат паливно-мастильних матеріалів
| Найменування робіт та операцій та назва машині механізмів | Одиниці виміру | Обсяг робіт | Норма виробітку | Склад ланки на операцію | Необхідна кількість людино-днів | Тарифний розряд / тарифна ставка, грн | Заробітна плата, грн | Відрахування на соцпотреби, грн | Витрати паливно-мастильних матеріалів | |||||||
| основна | додаткова | разом | паливо | мастило | ||||||||||||
| Вид паливно-мастильних матеріалів | Кг на одиницю | Літри на одиницю | Літрів на весь обсяг робіт | % | Літрів на весь обсяг робіт | |||||||||||
| 1. РУБКИ ГОЛОВНОГО КОРИСТУВАННЯ | ||||||||||||||||
| Звалювання дерев б/п _________________ | м3 | Бензин | --- | |||||||||||||
| Мастило | ||||||||||||||||
| Мастило | ||||||||||||||||
| Мастило | ||||||||||||||||
| Зрізування гілок та сучків б/п _________________ | м3 | Бензин | --- | |||||||||||||
| Мастило | ||||||||||||||||
| Мастило | ||||||||||||||||
| Мастило | ||||||||||||||||
| Збирання та складання гілок та сучків в купи | м3 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | |||||||||
| Розкряжування хлистів на ділові сортименти середньої довжини | м3 | Бензин | --- | |||||||||||||
| Мастило | ||||||||||||||||
| Мастило | ||||||||||||||||
| Мастило | ||||||||||||||||
| Зачищення сучків на діловій деревині після розкряжування | м3 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | |||||||||
| Розкряжування хлистів на дрова довжиною 2 м | м3 | Бензин | --- | |||||||||||||
| Мастило | ||||||||||||||||
| Мастило | ||||||||||||||||
| Мастило |
Продовження табл. 3.1
| Коління й укладання дров у стоси вручну на лісосіці | м3 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | |||||||||
| Разом по РГК | Х | Х | Х | Х | Х | Бензин | Х | Х | Х | Х | ||||||
| Мастило | Х | Х | Х | Х | ||||||||||||
| Мастило | Х | Х | Х | Х | ||||||||||||
| Мастило | Х | Х | Х | Х | ||||||||||||
| 2. РУБКИ ФОРМУВАННЯ І ОЗДОРОВЛЕННЯ ЛІСІВ | ||||||||||||||||
| 2.1. Рубки догляду: | ||||||||||||||||
| 2.1.1. Освітлення (ручним способом) | ||||||||||||||||
| Заготівля хмизу і хворосту неочищеного товщиною у відземку до 4 см довжиною до 2 м | скл.м3 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | |||||||||
| 2.1.2 Прочищення механізованим способом | ||||||||||||||||
| Заготівля хмизу і хворосту неочищеного товщиною у відземку до 4 см довжиною більше 2,1- 4 м | скл.м3 | Бензин | ||||||||||||||
| Мастило | ||||||||||||||||
| Мастило | ||||||||||||||||
| Мастило | ||||||||||||||||
| Очищення місць рубок після прочищення механізованим способом | скл.м3 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | |||||||||
| Разом по прочищенню | Х | Х | Х | Х | Х | Бензин | Х | Х | Х | Х | ||||||
| Мастило | Х | Х | Х | Х | ||||||||||||
| Мастило | Х | Х | Х | Х | ||||||||||||
| Мастило | Х | Х | Х | Х | ||||||||||||
| 2.1.3.Проріджування | ||||||||||||||||
| Звалювання дерев б/п б/п _______________ | м3 | Бензин | ||||||||||||||
| Мастило | ||||||||||||||||
| Мастило | ||||||||||||||||
| Мастило | ||||||||||||||||
| Зрізування гілок та сучків на лісосіці | м3 | Бензин | ||||||||||||||
| Мастило | ||||||||||||||||
| Мастило | ||||||||||||||||
| Мастило |
