Характеристика програми трудового навчання. Пояснювальна записка

Програму розроблено відповідно до вимог стандарту з освітньої галузі "Технологія" для загальноосвітньої почат­кової школи. Зокрема, враховано вимогу щодо змістового синтезу технічної і художньої праці. Завдяки зазначеному синтезу започатковано новий конструктивно-технологіч­ний підхід до трудового навчання. Технологічний підхід забезпечується технічною працею виконавського, репро­дуктивного, відтворюючого спрямування. Конструктив­ний підхід стає можливим завдяки художній праці, яка має творчий характер і результатом якої є пошукові ма­кети, особистісно значущі для учнів.

Мета курсу — формування конструктивно-художніх і конструктивно-технічних умінь, які включають мовлен­нєву, графічну і предметно-пластичну творчість учнів.

Зміст програми зорієнтовано на світ професій. Мета і завдання предмета реалізуються з урахуванням кількох основних напрямків життєдіяльності: природа, люди, ін­формаційні знаки, техніка, художні образи. З огляду на це у програмі виділено п'ять розділів: "Людина і при­рода", "Я сам та інші люди", "Людина і знаки інформації", "Людина і техніка", "Людина і художнє довкілля".

Важливим компонентом програми є пропедевтична профорієнтаційна робота з молодшими школярами на рівні ранньої профінформації і первинної діагностики. Подається елементарна профінформація про зовнішні ат­рибути професії (1 клас), предмети і засоби професійної діяльності (2 клас), мету і умови праці з різних напрямів професійної діяльності (3 клас), кваліфікаційні якості працівників (4 клас).

Конструктивні уміння молодших школярів ефективно формуються за умови організації їхньої художньо-техніч­ної творчості у формі праці-гри, де роль педагога коригу­юча, стимулююча, а не провідна. Практичні роботи у формі праці-гри запропоновано виконувати у складі не­великих творчих груп учнів. Вчитель покликаний забез­печити школярам педагогічну ситуацію вільного вибору різних за складністю трудових завдань відповідно до їхніх вікових, психофізіологічних можливостей і потреб у тех­нічній або художній праці.

На основі програми вчитель розробляє календарно-те­матичне планування. Розподіл навчального часу за тема­ми у програмі подано орієнтовно. Право розподілу нав­чального часу за темами надається вчителю. Вчитель може змінювати кількість запланованих годин, поданих у межах розділів, залежно від інтересу учнів до теми, умов школи, матеріально-технічної бази; може добирати аналогічні теми, інші художні техніки в орієнтовному переліку практичних робіт.

Характеристика програми трудового навчання. Із змісту програми випливають такі завдання:

-ознайомлення учнів із властивостями матеріалів і їх застосуванням у народному господарстві;

-ознайомлення з інструментами, приладами, пристроями та обладнанням робочої кімнати;

-вироблення вмінь та навичок працювати з дотриманням технічних та гігієнічних вимог, правил безпечної праці;

-ознайомлення з конструктором та його деталями;

- ознайомлення з матеріалами й обладнанням для занять з початкових елементів електротехніки;

-вироблення в учнів графічних навичок - креслення, прості технічні рисунки і виготовлення на ними виробів;

-ознайомлення учнів із виробництвом.

Усі ці завдання, як визначено в програмі, розв'язуються практично, в процесі виконання трудових завдань - виготовлення виробів, навчальних посібників, іграшок, конструювання моделей.

Визначений програмою взаємозв'язок між окремими видами праці полягає в тому, що у виготовленні виробів із різних матеріалів повторюються інструменти, прийоми роботи з ними, способи обробки матеріалів, виконання операцій, послідовність технологічного процесу. Такий взаємозв'язок між окремими видами праці сприяє розширенню загального і політехнічного кругозору учнів, забезпечує їх трудову підготовку та всебічний гармонійний розвиток.

Переважне місце в програмі займають практичні роботи. Виконуючи їх, учні оволодівають вмінням. Це значить, що вони засвоюють знання про процес праці і набувають здатність здійснювати цей процес, тобто виконувати ці дії, постійно контролюючи їх правильність виробництва.

Специфіка роботи за програмою «Художня праця». Художня праця – важливий компонент трудового виховання молодших школярів. Специфічною особливістю програми художньої праці є гармонійне поєднання утилітарної і естетичної функції краси і користі, емоційного і раціонального. Саме така форма діяльності може забезпечити художньо-естетичний розвиток молодших школярів. Художньо-трудова діяльність безпосередньо пов'язана з розвитком зору, координацією рухів, мовлення і мислення. Вона не тільки сприяє вдосконаленню цих якостей, а й допомагає учням засвоювати через образи композиційну довершеність явищ і предметів навколишнього світу і, таким чином, впорядковувати, аналізувати та інтегрувати розрізнені знання.

Художня праця - це художньо-пізнавальна діяльність. Вона пов'язана з іншими навчальними предметами і суспільними темами. Завдяки використанню ігрових ситуацій художня праця допоможе учням позбавитись від негативних переживань за результати своєї роботи, пробудити віру у власні сили.

Художня праця - це інтегрована діяльність молодших школярів. Її метою є створення не лише матеріальних, а й духовних цінностей зображувальними, конструктивними і декоративними засобами. В програмі інтегрованого курсу домінуючою є конструктивна форма художнього мислення, яка забезпечує розвиток якостей, необхідних для формування просторових уявлень учнів. У процесі їхньої художньо-конструктивної діяльності активізуються і зображувальне, і декоративне художнє мислення.

Змістом програми художньої праці є:

-пізнавальна, виховна, розвиваюча цінність навчального матеріалу;

-адекватність змісту курсу "Художня праця" віковим особливостям учнів молодших класів;

-можливість реалізації принципів наступності і перспективності в межах курсу і його зв'язках з іншими предметами;

-емоційний потенціал змісту, який забезпечує повноцінний художньо-естетичний розвиток учнів;

-поєднання у навчальному матеріалі традиційних і сучасних загальнонаціональних і регіональних видів діяльності.

Програмою для І класу передбачено навчити дітей бачити красу праці, цілісно спрямувати художні зразки, композиційну рівновагу форм. Учні 2-3 класів навчаються усвідомлювати вже не композиційну рівновагу форм, а композиційну динаміку їх. Такі композиції відповідають пізнавальним інтересам дітей цього віку. Учнів 4 класу цікавить не лише процес та кінцевий результат праці, а й різні види художньої обробки матеріалів. Вони прагнуть до вдосконалення спеціальних умінь і навичок, до використання улюблених матеріалів та інструментів, виявляють інтерес до поглиблення і розширення знань з тих чи інших напрямків праці.

Програмою "Художня праця" передбачено такі види діяльності:

-художньо-побутова праця (з урахуванням традиційних народних свят);

-господарська праця (з елементами календарно-обрядової поезії);

-аранжування рослин;

-зображення на площині (з елементами мультиплікації, художнього проектування);

-художньо-трудова діяльність (конструювання, моделювання, макетування з різних матеріалів);

-сприймання мистецтва і об'єктів навколишнього середовища;

-декоративно-прикладне мистецтво.

Змістом програми передбачається ускладнення кожного виду діяльності. Визначено обсяг знань і сформульовано вимоги щодо вмінь і навичок з кожного виду діяльності.

Підготовка вчителя до уроків трудового навчання. Проведення уроків трудового навчання вимагає від учителя початкових класів ретельної методичної і матеріальної підготовки. На відміну від інших уроків тут вчителю необхідно забезпечити навчальний процес ще й різними матералами і інструментами, самому добре засвоїти ті операції, що мають виконувати діти, бути знайомому з деякими видами виробництва, технікою.

Тому, крім написання конспекта, важливу роль відіграє попередня підготовка вчителя до уроків праці, яка включає слідуючі етапи:

а) вивчення програми і наявної літератури;

б) тематичне планування уроків;

в) вибір продукту праці;

г) підготовка матеріалів та інструментів;

д) підготовка і вибір наочних посібників;

є) вибір вчителем форм роботи.

Підготовка вчителя до уроків починається з вивчення шкільної програми і пояснювальної записки до неї. Знання всієї програми дає змогу вчителеві заздалегідь підготувати робочу кімнату (майстерню), придбати необхідні матеріали та інструменти, наочність. Вивчення програми є необхідною умовою для складання календарного плану, чіткого спланування кожного уроку, об’єктів для екскурсій, визначення з якими видами виробництва діти будуть знайомитися за допомогою кінофільмів чи діафільмів, планування підсумкових уроків з окремих видів праці.

Тематичне планування уроків: розподіл матеріалу по четвертях – займає важливе місце у підготовці вчителя до уроків. Найкраще коли тематичний план складений самостійно кожним вчителем, виходячи з наявності робочої кімнати, обладнання, матеріалів, особливостей класного колективу, а також своєї фахової підготовки.

Вибір продукту праці. До вибору виробу ставляться вимоги, а саме:

1. Продукти праці повинні мати практичну користь.

2. Виріб повинен бути таким, щоб при його виготовленні успішно реалізувалися програмні вимоги.

3. Щоб праця над виробом мала творчий характер.

4. При виготовленні виробу повинні вирішуватися духовні завдання, формуватися важливі для трудової діяльності риси і якості.

5. Процес над виробом повинен передбачати виконання індивідуальної, групової та колективної роботи, - формувати почуття відповідальності, взаємодопомоги.

6. Виготовлення виробу повинне бути посильним і доступним для дітей.

7. Найкраще, коли діти колективно вибирають для виготовлення якийсь виріб, з пропонованих вчителем.

8. Не рекомендується протягом кількох уроків підряд виготовлення однакових чи однотипних виробів (втрата інтересу до праці)

Підготовка матеріалів та інструментів. Підготовкою обладнання і інструментів вчитель займається заздалегідь і в достатній кількості. Але не всі вчителі цим добросовісно займаються. Тому частину матеріалів діти приносять з дому, але вони різні, їх часто діти забувають дома – тому дати єдине завдання для класу важко. Вчителі не повинні чекати централізованої доставки цих матеріалів, а повинні потурбуватися про це самі.

Підготовка і вибір наочних посібників. Щоб вірно вибрати наочні посібники, вчителю потрібно знати їх призначення, ознайомитись з основними видами, передбачити, у якому випадку вони будуть найбільш ефективними. Часто використовуються натуральні наочні посібники (наочності) – це зразки виробів, розгортки виробів, матеріали, інструменти.

Вибір вчителем форм роботи. Уроки трудового навчання мають добрі можливості для організації різних форм роботи: індивідуальної, групової чи колективної. Молодші школярі працюють індивідуально, виготовляючи кожен свій виріб, виконуючи всю роботу від початку до кінця, демонструючи набуті знання і вміння, проявляючи ініціативу, творчість, самостійність. Працюючи в колективі, діти намагаються не підвести своїх товаришів, допомагають один одному порадами й конкретними справами, учаться розподіляти працю згідно можливостей і необхідності. При цьому показується перевага колективної праці перед індивідуальною.. Найпростішою формою є фронтальна робота при якій кожен учень виконує виріб від початку до кінця, не обов’язково всі однакові (деталі до будівничого конструктора, будинки до теми “Наше місто”, виготовлення іграшок для дитячого садка).

Вчителю слід використовувати всі ці форми роботи, вміло їх чергуючи.