Обладнання уроків трудового навчання

Окрема кімната, спеціально обладнана для проведення уроків праці, дає можливість реалізувати основні санітарно-гігієнічні й педагогічні вимоги. У ній поліпшується зберігання матеріалів, інструментів, різних пристосувань, наочних посібників, технічних засобів навчання.

Робоча кімната організовується в приміщенні, площа якого повинна дорівнювати 54-60 м². У робочій кімнаті повинні бути створені найсприятливіші метеорологічні умови для роботи учнів. Температура в робочій кімнаті повинна дорівнювати 17-18⁰С. Найсприятливішим умовам відповідає відносна вологість у кімнаті в межах 40-60%. Однією з найважливіших вимог з виробничої санітарії є освітлення робочих місць учнів.

Під час обладнання робочої кімнати необхідно витримати науково-обгрунтовані рекомендації з її кольорового оформлення. Для провітрювання у вікнах повинні бути кватирки або фрамуги та вентиляція витяжного типу. Природне очищення повітря досягається також озелененням кімнати.

У передній частині робочої кімнати обладнується підви­щення розміром 1700x3000 мм і висотою до 200 мм. На ньому обладнується робоче місце вчителя і демонстраційне місце учня.

Якщо у школі немає можливості виділити для занять окрему кімнату, то потрібно в класній кімнаті обладнати куточок з трудового навчання, де бзнаходився інструмент загального користування, матеріали, наочність та кращі учнівські вироби.

Основна площа приміщення робочої кімнати відводиться під робочі місця учнів. Найбільш раціональними робочими місцями є одномісні столи з розміром кришки 500´600 мм. Якщо ж обладнати робочу кімнату одномісними столами немає можливості, то обладнують двомісними з розміром кришки 500´1200 мм. У кімнаті повинні бути столи різної висоти, так як в ній навчаються учні всіх початкових класів. Кожне робоче місце обладнується комплектом інструментів індивідуального користування. Інструменти і обладнання повинні відповідати по будові і вазі фізичним можливостям учнів молодших класів.

Щоб забезпечити порядок на робочому місці, рекомендується виготовити індивідуальні учнівські папки, в які учні кластимуть інструменти та матеріали, потрібні на уроці. До лівої частини папки прикріплюють пакет з прозорої плівки (поліетилену) для паперу, картону, тканини, трафаретів, викройок.

У папку вкладають цупкий картон, де прикріпляють резинки і вкладають лінійку, олівець, ножиці, циркуль, ніж, шило, буравчик, нитки і голки, клей, гладилка, щітка. Ще вкладають лист фанери (для підкладки). Ці папки зберігаються в класі, підписані, перед заняттям їх роздають чергові разом з наочностями, матеріалами.

Основні етапи планування трудового процесу на уроці:

1. Правильний вибір виробу (мисленне створення його ідеального образу).

2. Колективне обговорення й аналіз зразка.

3. Складання або читання графічних зображень, технологічних карт.

4. Визначення послідовності трудових операцій.

5. Вибір матеріалів та інструментів.

6. Визначення часу на кожну операцію.

7. Виконання трудових операцій.

8. Перевірка й оцінка власної роботи.

9. Вдосконалення виробу.

Характеристика основних технологічних операцій.

1. Згинання та відривання паперу (картону).

2. Складання паперу.

3. Обведення по трафарету (букви, цифри – штрихування).

4. Обведення по шаблону.

5. Розмічення при допомозі лінійки, циркуля, вимірювання.

6. Різання ножицями по прямій.

7. Різання ножицями по кривих лініях.

8. Прорізування паперу всередині виробу (ножицями, ножем-косячком).

9. Склеювання паперу.

10. Зшивання паперу (скрепки, нитки, липка стрічка).

11. Оздоблення виробу.

Які жосновні методи навчання дітей технологічних операцій.

1. Пояснення (вчитель пояснює теоретично).

2. Показ (вчитель показує особисто).

3. Демонстрація (вчитель показує на технологічній карті).

4. Розповідь.

5. Бесіда.

6. Інструктаж (пояснення, показ).

7. Вправи (короткочасні повтори).

8. Робота з посібниками (учень повинен вміти користуватися літературою, щоб знайти деякі довідки для практичної роботи).

9. Лабораторні роботи (ознайомлення з властивостями матеріалів, будовою інструментів, обладнання).

Зміст графічної підготовки учнів. Креслення – мова техніки. Цієї мови ми повинні навчати дітей з молодшого шкільного віку. Відомо, що молодші учні сприймають предмет в цілому, а вже потім навчаються визначати деталі, з яких зроблено цей предмет. Так само діти сприймають і зображення предмета: спочатку засвоюють загальний вигляд, а вже пізніше навчаються розпізнавати зображення окремих деталей предмету. Зважаючи на ці психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку, процес формування графічних умінь слід пов’язувати з уявленням про конкретний предмет.

В процесі аналізу будови виробів у дітей поступово складаються уявлення про геометричні фігури: квадрат, прямокутник, трикутник, коло, круг. У зв’язку з цим їм дається поняття про лінії: прямі, ломані, криві, про кути: прямі, гострі, тупі.

При виготовленні підкладного аркуша, щоб під час виготовлення виробів, а саме розфарбовування, склеювання не забруднювалась парта, стіл; спочатку потрібно робити його зображення – рисунок. Поступово дітей потрібно підвести до розуміння того, що контури зображення виробів обводяться суцільною жирною лінією (основною), а допоміжні – суцільною, але тонкою, лінії, що знаходяться з зворотного боку (невидимі) пунктирні, місця склеювання (нанесення клею) заштриховуються і т.д.

У початкових класах дітей треба навчити користуватися креслярським і вимірювальним інструментом (лінійкою, олівцем, кутником, циркулем).

У молодших класах є потреба у зменшенні чи збільшенні рисунку, це робиться трьома способами: за допомогою пантографа (креслярський пристрій); за допомогою клітинок (доступний всім);

Формування просторових уявлень – важливий елемент послідовного розвитку у дітей конструкторських умінь. Вчителю на уроках трудового навчання слід вводити поняття про масштаб(чому вводять масштаб в креслення виробу?) Пояснити, що багато деталей, виробів мають великі розміри, і щоб їхні рисунки помістити на папері потрібно багато паперу великих розмірів і т.д.

Організація найпростіших дослідів на уроках трудового навчання

Вже на перших уроках трудового навчання виникла потреба в практичному ознайомленні учнів з властивостями паперу. Використання цих властивостей при виготовленні виробів дозволяє дітям грамотно працювати і добиватися високої якості роботи. Демонстрації, що проводить вчитель, а також спостереження, прості досліди під керівництвом вчителя дають першокласникам зрозуміти, що знання властивостей матеріалів, уміння визначити ці властивості допомагають в роботі, роблять її більш цікавою, захоплюючою.

Для різних поробок учням потрібний папір з різними властивостями, для цього необхідно підібрати такий матеріал, який дозволить одержати найкращий результат.

Велику користь приносить збір і виготовлення колекції найбільш поширених видів матеріалів (паперу) самими учнями. Збирання цієї колекції включає в себе: підбір, обробку, систематизацію, упорядкування, монтаж.

До найпоширеніших властивостей паперу відносяться: міцність, пружність,

гнучкість, ламкість, вологопроникність, склеювання (здатність до склеювання), здатність до розфарбовування.

Екскурсія як форма організації навчання. Екскурсія(від лат. — поїздка, прогулянка) — колективне відвідування музеїв, виставок, підприємств, природного довкілля з пізнавальною метою. Навчальна екскурсія — це форма роботи, спрямована на вивчення учнями при керівній ролі вчителя певних явищ, процесів, предметів шляхом безпосереднього їх сприймання і спостереження в конкретному виробничому, природному середовищі.

Основна мета екскурсії - збагатити (розширити, погли­бити) чуттєве й логічне пізнання дітей, їхній соціальний досвід, сприяти розвитку мислення, уяви. Завдання екскурсії:

1) збагачувати знання учнів;

2) встановлювати зв'язки теорії з практикою;

3) розширювати політехнічні знання;

4) розвивати творчі здібності учнів, їх спостережливість, естетичні смаки, актуалізувати пізнавальні інтереси;

5) формувати науковий світогляд; сприяти професійній орієнтації вихованців.

Кожна екскурсія має бути пов'язана зі змістом програмного матеріалу, мати конкретне навчальне завдання. Програма з трудо­вого навчання в початкових класах має політехнічну направленість, з її змістом пов'язані екскурсії на ряд виробництв: парк сільсько­господарських машин, ферму, сад, город; швейну фабрику або майстерню з пошиття одягу; будівельний майданчик; друкарню; столярну та слюсарну майстерні.

Залежно від змісту теми й підготовки учнів екскурсію можна провести як підготовчу до вивчення теми, в процесі вивчення матеріалу і як завершальний етап його засвоєння. Екскурсії в молодших класах доцільніше проводити тоді, коли вже набудуться знання з технології обробки матеріалів, інакше побачене на екскурсії вимагатиме ґрунтовного пояснення..

В екскурсії можна виділити такі основні етапи: підготовка вчителя і учнів до екскурсії, проведення екскурсії, підведення підсумків.

Організація і проведення екскурсії. Учителеві важливо якнайбільше дізнатися про об'єкт екскурсії, уважно оглянути місцевість, визначити, на що слід звер­тати особливу увагу дітей, які виробничі об'єкти, терміни пояснити. Ознайомитися з маршрутом. Він має бути безпечним і пролягати на невеликій відстані від школи.

Учитель складає план екскурсії. Орієнтовно він може бути таким:

1. Мета екскурсії.

2. Підготовча бесіда. Інструктаж до пішохідного маршруту.

3. Вступна бесіда на виробництві.

4. Порядок знайомства з виробництвом: розповідь учителя, спостереження учнів, пояснення спеціаліста виробництва.

5. Збирання ілюстрованого матеріалу, зразків сировини, напівфабрикатів..

6. Зустріч і бесіда з новаторами виробництва, людьми різних професій.

7. Підсумок екскурсії.

Після екскурсійна робота пов'язана з обробкою зібраних матеріалів. Бажано провести підсумковий урок чи захід, до якого учні підготували б колекції, малюнки, підібрали б статті з газет про підприємство, яке вони відвідали, про його працівників.

Технічне моделювання в початкових класах. Одним з видів технічної діяльності учнів є технічне моделю­вання. Слово «модель» (від лат. modulus - міра, зразок) має кілька смислових відтінків у багатьох областях науки, техніки, вироб­ництва, навчання. У широкому розумінні - це умовний образ яко­гось об'єкта, процесу або явища. Технічне моделювання - це процес повного або часткового відтворення технічного об'єкта чи зразка в зменшеному, збіль­шеному або спрощеному вигляді.

Моделі, що виготовляються учнями, можуть бути:

а) діючими (повністю або частково відтворюють принцип дії об'єкта: літака, автомобіля, підйомного крана);

б) недіючими - макетами (об'ємне відтворюють зовнішні форми об'єкта: школи, фабрики, заводу);

в) муляжі (об'ємно відтворюють форми овочів, фруктів);

г) силуетні моделі ( передають силует машини чи споруди в одній площині);

д) моделі – копії (діючі або недіючі)

У змісті програми з трудового навчання і навчальних посіб­никах передбачені теми з окремих видів моделей, їх класифікують як і машинну техніку за призначенням: моделі транспортних машин (автомобілів, автобусів, тролейбусів); моделі сільськогосподарських машин (тракторів, сівалок, транспортерів); моделі будівельних машин (підйомних кранів, екскаваторів, лебідок); моделі виробничої техніки (свердлильних і токарних верстатів, дискових пил); літаючі моделі (планерів, літаків, паперових зміїв); плаваючі моделі (човнів, кораблів, яхт); космічні моделі (ракет, супутників, космічних станцій, планетоходів); електромоделі (іграшки із застосуванням мікро двигунів або з електроосвітленням - моделі світлофорів, електровікторин).

Навчання елементам конструювання. Навчання молодших школярів конструюванню - процесу створенняформи, конструкції об'єкта чи окремих його частин — найбільше сприяє розвитку творчої особистості. Готувати дітей до конструкторсько-технологічної діяльності - це створити їм можливість систематично вправлятись у мисленні, вчити дітей оперувати своїми знаннями, застосовуючи їх на практиці, вчити спостерігати, фантазувати і пропонувати форму, конструкцію виробу.

Розглядають три види конструкторської творчості учнів:

- мисленна (ідея);

- графічна (малюнки, ескізи, схеми);

- предметна (моделі, макети).

Формування конструктивного мислення в молодших шко­лярів доцільно здійснювати поетапно, ставлячи послідовно перед ними завдання в основному творчого характеру. Перший етап (підготовчий). Доцільно знайомити учнів з основними частинами об'єктів праці; вчити їх аналізу і синтезу: визначати суттєві ознаки об'єкта, робити порівняння, узагальнення; спостерігати взаємозв'язок з природою (журавель і колодязьний журавель, політ птаха і літак). Другий етап (за умовами). На цьому етапі творчого шляху вчитель навчає дітей розв'язувати конструкторсько-технологічні задачі, розроблені вчителем, або методистом (знайти за умовами свій шлях рішення). В основному це творчі завдання, пов'язані зі зміною форми, конструкції виробу або окремих його частин, зміною чи економією матеріалів, удосконаленням принципу дії, вибором варіантів оздоблення. Третій етап (за власним задумом). Основне завдання на цьому етапі - розкрити творчі можливості кожного учня, втілити свої ідеї, фантазію безпосередньо в моделі, макети та інші вироби.

У наш час технічне конструювання все тісніше переплі­тається з художнім конструюванням, завдання якого - добитися, щоб вироби мали гарний зовнішній вигляд і були зручні в корис­туванні (ці завдання розв'язують спеціалісти - дизайнери). Тому дизайнерські вимоги мають також враховуватися під час кон­струювання виробів. Учитель має виявляти увагу до будь-яких нестандартних рішень своїх конструкторів-початківців, а також розуміння і мудру поблажливість до дитячих помилок, саме вони часто свідчать про труднощі самостійного пошуку.

Конструкторсько-технологічні задачі для молодших школярів. У початкових класах учні в основному доводять конструк­торські задуми до реалізації у закінчений виріб, розв'язуючи як конструкторські, так і технологічні задачі, пов'язані з вирішенням наступних проблем:

1. Підсилення міцності, стійкості й надійності виробу.

2. Внесення змін у конструкцію, які полегшують і роблять зручною експлуатацію.

3. Визначення оптимальної форми, числа деталей, способу їх кріплення, вибір або заміну матеріалів.

4. Створення універсальної конструкції.

5. Вибір способів ліквідації шкідливої дії або явища (тертя, пробуксовування, намокання).

6. Вибір раціональних способів розмічання.

Складаючи задачі або користуючись рекомендованими, слід продумати, в якому порядку доцільно запропонувати ту чи іншу задачу, як вона пов'язана з попередніми, яка її мета, чи відповідає вона принципам доступності й послідовності.

Глосарій

-А-

Аплікація ( з латинської мови означає «накладання»)– це накладання форм різних матеріалів на інший матеріал – основу.

-В-

Виховні вимоги до організації навчально-виховного процесу на уроці зумовлені провідними завданнями всебічного гармонійного розвитку особистості відповідно до вимог розумового, морального, фізичного, трудового, естетичного виховання.

Вивчення шкільної програми і пояснювальної записки до неї– ценеобхідна умова для складання календарного плану, чіткого спланування кожного уроку, об’єктів для екскурсій, визначення з якими видами виробництва діти будуть знайомитися за допомогою кінофільмів чи діафільмів, планування підсумкових уроків з окремих видів праці.

Властивості паперу – пружність, не однорідність, може: згинатися, різатись, зшиватись,фарбуватися.

-Г-

Групова форма роботи (бригадна)– використовується при поганому матеріальному забезпеченні, при роботі з конструктором, при виготовленні складніших виробів з паперу чи інших матеріалів. Це вид діяльності дає можливість наблизити її до сучасного виробництва.

-Д‑

Декоративна аплікація – це створення орнаментних зображень, що використовуються для прикрашання виробів.

Дидактичні вимоги до організації навчально-виховного процесу на уроці – це ґрунтуються на закономірностях процесу пізнання і передбачають організацію навчання на уроці з урахуванням таких чинників:наявності рушійної сили навчання і необхідності створення ситуації для її дії; цілеспрямованої роботи з формування мотивів навчання; моделювання процесу навчання на уроці відповідно до вимог логіки навчального процесу оволодіння знаннями, уміннями і навичками; реалізації на уроці принципів навчання залежно від змісту навчального матеріалу, віку учнів; оптимального підходу до вибору методів і засобів навчання.

Діючі моделі – це моделі, якіповністю або частково відтворюють принцип дії об'єкта: літака, автомобіля, підйомного крана.

Допроблемний тест - це тест, в якому поставлено завдання, в якому повністю графічно зображено послідовність виконання роботи.

-Е-

Екскурсія (від лат. — поїздка, прогулянка) - колективне відвідування музеїв, виставок, підприємств, природного довкілля з пізнавальною метою.

-З-

Завдання трудового навчання - розширення політехнічного кругозору; оволодіння найновішими знаннями та вміння використовувати їх на практиці; набуття звички творчо відноситись до будь – якої роботи; уміння гармонійно поєднувати фізичну і розумову працю.

-І-

Індивідуальні учнівські папки – папки, в які знаходяться інструменти та матеріали, потрібні на уроці, вона виготовляється з цупкого паперу, щоб складалася і зав’язувалася.

Індивідуальна форма роботи– це така форма роботи, коли молодші школярі працюють індивідуально, виготовляючи кожен свій виріб, виконуючи всю роботу від початку до кінця, демонструючи набуті знання і вміння, проявляючи ініціативу, творчість, самостійність.

Інструкційна картка – це послідовність виготовлення виробу, де у вигляді креслень визначені основні операції, їх послідовність, а також необхідні матеріали та інструменти.

Інструктаж по виготовленню виробу– це основний метод метод трудового навчання (пояснення, бесіда, демонстрування, показ етапів роботи, підготовка до самостійної роботи учнів).

-К-

Картон - папір, що має вагу одного квадратного метра більше ніж 250 г.

Конструювання – це процес створенняформи, конструкції об'єкта чи окремих його частин.

Культура праці на уроках трудового навчання досягається порядком на робочому місці та додержанням санітарно-гігієнічних вимог під час роботи.

-М-

Мета діяльності вчителя ¾ створення сприятливого середовища для трудового розвитку особистості дитини

Мета курсу трудового навчання — формування конструктивно-художніх і конструктивно-технічних умінь, які включають мовлен­нєву, графічну і предметно-пластичну творчість учнів.

Мета програми трудової політехнічної підготовки в початкових класах – реалізація розумового, морального (духовно-морального), фізичного(тілесного) і естетичного розвитку та виховання дітей; розширення трудового досвіду дітей, їх знань про виробничу діяльність та техніку; виховання в дусі працелюбства, великої поваги до праці і людей праці; розвиток трудових вмінь, основ трудової культури, уміння планувати і організовувати свою роботу і роботу інших.

Мета трудової підготовки дітей -формування політехнічних знань і трудових умінь, основ трудової культури, умінь планувати, організовувати і контролювати свою працю; виховання позитивного ставлення до праці, поваги до людей праці, розширенні трудового досвіду дітей; різнобічний розвиток учнів, формування у них нахилів та інтересів, розвитку здібностей.

Міжпредметні зв’язки – взаємна узгодженість навчальних предметів, яка обумовлена системою наук і дидактичними завданнями.

Муляжі – це моделі, які об'ємно відтворюють форми овочів, фруктів

-Н-

Навчальний план - документ, затверджений Міністерством освіти і науки України, який визначає склад навчальних предметів (для кожного типу шкіл), розподіляє їх за роками навчання із визначенням кількості годин (уроків), які відводяться на вивчення кожного предмета в тиждень, а також встановлює структуру навчального року.

Навчальна програма – це державний документ, яким керується вчитель при визначенні об’єму знань і вмінь на навчальний рік, четверть, навчальну неділю – окремий урок

Навчальний процес - це система організації навчально-виховної діяльності, в основі якої органічна єдність і взаємозв’язок викладання й учіння; спрямована на досягнення цілей навчання й виховання. Визначається навчальними планами, навчальними програмами, включає всі види обов’язкових навчальних занять і позааудиторну роботу з учнями.

Навчання – спеціально організований, цілеспрямований та керований процес взаємодії вчителів і учнів, спрямований на засвоєння знань, умінь, навичок, формування світогляду, розвиток розумових сил та потенційних можливостей осіб, що навчаються, закріплення навичок самоосвіти у відповідності до поставлених цілей.

Навчальна екскурсія — це форма роботи, спрямована на вивчення учнями при керівній ролі вчителя певних явищ, процесів, предметів шляхом безпосереднього їх сприймання і спостереження в конкретному виробничому, природному середовищі.

Натуральні волокна - утворюються в процесі природного розвитку рослин або залягають у гірських породах.

Натуральні наочні посібники (наочності) – це зразки виробів, розгортки виробів, матеріали, інструменти.

Недіючі моделі (макети)- це моделі, які об'ємно відтворюють зовнішні форми об'єкта: школи, фабрики, заводу).

Нитка — це пряжа, скручена в 2; 3; 6 та більше пасом.

-О-

Основна мета екскурсії - збагатити (розширити, погли­бити) чуттєве й логічне пізнання дітей, їхній соціальний досвід, сприяти розвитку мислення, уяви.

Особливість трудового навчання ) – програмні знання та вміння учні набувають в процесі виконання різних робіт і конкретних виробів, які мають практичне значення та використовуються в житті.

-П-

Папір - це матеріал з коротких волокон рослинного походження, які тісно пов'язані між собою і з'єднані клеючими масами.

Папірус - рослина, яка росла на берегах річок у Эгипті.

Пергамент - це тонко вироблена і вичинена шкіра телят, ягнят, козенят.

Підготовка робочих місць та організація учнів до роботи бажано робити на перерві; економія часу; аналог з робітником – готує інструмент до початку роботи.

Підрізна лінійка - не має поділок і являє собою вузеньку дощечку, скошену вздовж одного боку.

Підсумок уроку – це колективне обговорення якості виробів(звертається увага на неточності у виготовленні виробу та шляхи їх усунення), оцінювання та мотивація роботи учнів. Якщо потрібно демонструється виріб в дії, проводяться змагання або виставка.

Попередня підготовка вчителя до уроків праці– це: вивчення програми і наявної літератури; тематичне планування уроків; вибір продукту праці; підготовка матеріалів та інструментів; підготовка і вибір наочних посібників; вибір вчителем форм роботи.

Практична підготовка учнів до праці - це формування найбільш узагальнених політехнічних знань і вмінь. Діти вчаться планувати свої трудові дії, відбирати необхідні матеріали та інструменти, виконувати різними знаряддями праці технологічні операції, контролювати трудовий процес, оволодівати основами трудової культури, дотримуватися техніки безпеки.

Предметна аплікація – це зображення окремих предметів.

Пропедевтична профорієнтаційна робота з молодшими школярами - елементарна профінформація про зовнішні ат­рибути професії (1 клас), предмети і засоби професійної діяльності (2 клас), мету і умови праці з різних напрямів професійної діяльності (3 клас), кваліфікаційні якості працівників (4 клас).

«Петельний шов» - це шов для обкидання петельок і обрізаних країв сипких тканин. Він подібний на шов "через край", але трохи складніший у виконанні. Прокол голкою роблять на відстані 3 мм від краю тканини. Нитка після виходу на лицьовий бік тканини, утворивши петлю, охоплює край тканини і входить у центр петельки. Стібок затягують, а петелька міцно охоплює нитку.

Підрублювальний шов – це шов для підшивання підігнутих країв виробу.

Проблемний тест – це тест, в якому дається завдання, яке потребує нестандартних рішень.

Пропедевтика - це попередня підготовча робота до вибору професії з молодшими школярами.

Пряжа - це тонкі і гнучкі нитки, які складаються з відносно коротких волокон, з'єднаних між собою в процесі скручування.

Психологічна підготовка до праці– це вдосконалення мислення, уваги, волі, виховання відповідальності за доручену справу, дисциплінованість.

Психолого-фізіологічнівимоги до організації навчально-виховного процесу на уроці ) – це врахування особливостей психічного і анатомо-фізіологічного розвитку учнів певного віку, створення передумов для психічного, фізичного і соціального розвитку кожної особистості.

С

Самостійна робота учнів - цеструктурна частина уроку, де учні виявляють вміння працювати творчо, працювати в колективі, економно витрачати матеріали,дотримуватись культури робочого місця та ТБ.

Санітарно-гігієнічні вимоги – це оптимальний повітряний режим, правильне освітлення, належний тепловий режим, чергування різних видів навчальної діяльності, відповідність меблів індивідуальним особливостям учнів.

С илуетні моделі- це моделі, які передають силует машини чи споруди в одній площині.

Специфічна особливість програми художньої праці - гармонійне поєднання утилітарної і естетичної функції краси і користі, емоційного і раціонального.

Сюжетна аплікація – відображає сукупність подій, ситуацій, явищ.

-Т-

Тематичне планування уроків – це розподіл матеріалу по четвертях, семестрах.

Технічне моделювання - це процес повного або часткового відтворення технічного об'єкта чи зразка в зменшеному, збіль­шеному або спрощеному вигляді.

Технологічна картка – це послідовність виготовлення виробу, де у вигляді креслень визначені основні операції, їх послідовність.

Ткацтво - це процес виготовлення сурової (невідбіленої) тканини з пряжі або ниток на ткацьких верстатах, що полягає у переплетінні двох систем ниток.

Трудове навчання– навчальний предмет загальноосвітніх шкіл, який виступає однією з найважливіших складових частин системи політехнік ної освіти і трудового виховання учнів.

Трудові вміння– це уміння, яківиробляються в процесі роботи над різними простими нетрудомісткими виробами, виготовлення яких грунтується на багатократному повторенні однакових простих робочих рухів з метою їх міцного засвоєння і закріплення.

-У-

Уміння – засвоєний суб’єктом спосіб виконання дії, що забезпечується сукупністю надбаних знань та навичок. Уміння формуються шляхом вправ і створюють можливість виконання дії не лише в звичних, але й змінених умовах.

Урок - це форма організації навчання, коли учитель проводить заняття в класній кімнаті з постійним складом учнів, які мають приблизно однаковий рівень фізичного і психічного розвитку, за розкладом і регламентом.

Учіння – пізнавальна діяльність учнів, що спрямована на засвоєння учнем знаннями, оволодіння уміннями й навичками.

-Ф-

Фальц лінійка – це лінійка,виготовлена з м’якого металу і призначена для різання чіткої рівної лінії розрізу.

Форма (від лат. fоrmа — зовнішність, устрій) — з філософського погляду, зовнішнє вираження певного змісту.

Форма організації навчання -це обмежена в часі і просторі взаємообумовлена діяльність учителя й учнів.

Фронтальна форма роботи- це така форма роботи, коли молодші школярі виконують одинакові вироби від початку до кінця, отримуючи за це відповідну оцінку.

-Х-

Хімічні волокна - це міцні нитки, сформовані шляхом складної хімічної та фізико-хімічної переробки природних та синтетичних речовин.

Художня праця – важливий компонент трудового виховання молодших школярів, це художньо-пізнавальна діяльність та інтегрована діяльність учнів.

-Ч-

Частково-проблемний тест – це тест, де учні мають самостійно розробити, графічно зображаючи, послідовність виконання роботи.

Чітко виражена суспільно-корисну спрямованість виробів учнів – це вироби, які виготовляються учнями повинні бути потрібними для когось, усім їм треба знайти практичне застосування (щоб вироби не викидалися в сміття), бо в учнів відпаде бажання працювати.

-Ш-

Шов «уперед голку» - однаковий з лицьового та виворітного боку і має вигляд пунктирної лінії.

Шов «за голку» або «назад голку» - голку з ниткою проколюють на лицьовий бік тканини.

Шов «ручна строчка» дуже схожий на шов «назад голка», тільки стібки в цьому шві роблять, вколюючи голку не на половині відстані між виводами голки, а в місці її виходу в попередньому стібку, виколюючи голку на відстані, що дорівнює двом стібкам.

Шов «через край» – це шов однаковий з обох боків і дуже зручний для обметування, обкидання країв зрізаної тканини, тому його ще називають "обкидним". Стібки в таких швах роблять невеликі. Нитка повинна щільно охоплювати місце зрізу тканини і лягати спіральне.

Рекомендована література до курсу «Методика трудового навчання»

Основна література

1. Бойко І. Формувати людину – творця: нові підходи до викладання предметів художньо – естетичного циклу// Шк. Св. – 2007.- № 2.- С.15-18.

2. Бурдун В. Формування культури праці в школярів на уроках трудового навчання // Рідна школа. – 2008. - №11. – С. 34 – 36.

3. Веремійчик І.М. Методика трудового навчання в початковій школі.-Тернопіль, 2007.-276 с.;Трудове навчання (1 - 2 класи) // Поч.. шк.. – 2009. - № 8. - С. 49-54.

4. Закревська Л.Система уроків художньої праці / / Поч. шк.- 2007.- №9.- С. 16-18.

5. Рожнев В.И. Методика трудового обучения с практикумом в учебных мастерских. - М.: Просвещение, 1988.

6. Трудовое обучение в начальных классах /Сост.И.Майорова и др. - М.: Просвещение, 1978.

7. Твардовська М. Основи професійної орієнтації// Все для вчителя. – 2007.- № 8, с. 27- 34.

8. Тименко В. Методика трудового навчання – технічної і художньої праці// Поч. шк. – 2006.- № 10. –С.23-29.

9. Програма середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи. - К.: Освіта, 1994.Х

10. Хорунжий В.І. Практикум в навчальних майстернях з методикою трудового навчання. - Тернопіль, 2008; Трударик: практичний матеріал для уроків трудового навчання та позакласної роботи з молодшими школярами. – Тернопіль, 2006. – 96 с.

11. Федоренко В. Вчимося ліпити народну глиняну іграшку// Поч. шк. – 2006.- № 5.- С.22-25.

12. Чистякова В. Урок з художньої праці у 3 класі / /Поч.шк.- 2006.- С.16-18.

Додаткова література

1. Адам’янц Р.А. Художня праця: плани-конспекти занять. - Харків, 2002.

2. Бабовал Т.І. Уроки трудового навчання (1кл., 2кл.,3кл.).- Тернопіль, 2004.

3. Вартабедян Л.В. Уроки трудового навчання (1кл., 2кл., 3кл., 4кл.).- Тернопіль, 2004.

4. Веремійчик І.М. Майстрик і майстринка - 1 кл; Майстровиті руки - 2 кл; Майструй і твори - 3 кл. Навчальний посібник з трудового навчання. - К.: Освіта, 1997; Календарні плани з трудового навчання для 1-4 кл. – Тернопіль, 2002; Бісерне низання // Поч. шк.- 2006.- №1.- C.32-33; Виготовлення національної символіки на уроках трудового навчання// Поч. шк. – 2007.- № 8. – С. 42- 43.

5. Глінка І.В. та ін. Предметний тиждень. Трудове навчання. 1 – 4 класи.- Харків, 2004.- 80 с.

6. Глухенька І. Вироби із конструкційних матеріалів// Все для вчителя. – 2006.- № 11-12. с. 49 – 58.

7. Дробчак я. Листівки – саморобки як засіб розвитку творчості / / Поч.шк.-2006.- № 3.- С. 25-27.

8. Лісова С.В. Робота з тканиною на уроках трудового навчання в початкових класах (методичні рекомендації) - Рівне, РДПІ, 1993.

9. Міщенко І.Т. Трудове навчання в 1 - 3 класах: Посібник для вчителя. - К.: Рад.шк., 1990.

10. Міщенко І.Т. Умілі руки. Альбом ілюстрацій до виконання практичних робіт для 1-3 кл. - К.: Рад.шк, 1990.

11. Рукоделие в начальных класах / Сост.А.Гукасова и др. -.:Просвещение, 1984. Старух Л. Уроки трудового навчання. 4 клас. - К., 2007. - 96 с.

12. Туляєва В. Пізнавальна активність у трудовій діяльності молодших школярів / / Поч.шк.- 2007.- С.32-33.

13. Фрейтаг И.П. Уроки технического труда в начальных классах. - М.: Просвещение, 1990.

14. Фомичева О.А. Начинаем вязать спицами и кручком. - М.: Просвещение, 1991.

15. Хорунжий В.І. і ін. Трудове навчання.- Запоріжжя, 2003; Хорунжий В. Кращі уроки трудового навчання (1-4 класи).- Харків, 2008. – 154 с.

16. Чмиренко Н. Виготовлення світлофора на уроках трудового навчання // Поч.. шк.. – 2008.- № 4.- С. 30 – 32.