Класифікація матеріалів для кріплення та вимоги до них.

Лекція №6

Тема: Тема 1.3. Види кріплення гірничих виробок. Класифікація матеріалів для кріплення та вимоги до них. Ліс як матеріал для кріплення, достоїнства, недоліки, термін використання.

 

План

 

1. Класифікація матеріалів для кріплення та вимоги до них.

2. Ліс як матеріал для кріплення.

3. Достоїнства і недоліки та термін використання лісу.

 

Класифікація матеріалів для кріплення та вимоги до них.

Кріпильні матеріали - матеріали, застосовувані для виготовлення кріплення гірських вироблень.

По призначенню матеріали для кріплення класифікуються на

- основні (дерево, бетон, метал, камінь, залізобетон, склопластик);

- зв'язуючи (цемент, смола);

- допоміжні (цвях, болти, планки, костилі і інші).

Вимоги до матеріалів для кріплення:

— велика міцність;

— вогнестійкість;

— можливість здійснювати опір корозії;

— дешевизна;

— не дефіцитність.

 

Вибирають кріпильні матеріали залежно від величини гірського тиску й очікуваних зсувів порід, конструкції й умов роботи кріплення, призначення й терміну служби вироблення. Вибір раціонального матеріалу кріплення для конкретних умов - важливе не тільки технічне, але й економічне завдання.

 

2. Дерево, як матеріал для кріплення.

 

У вугільній промисловості використовуються породи лісу: хвойні (сосна, листвяниця, ялинка), листяні (дуб, бук, граб). У вугільній промисловості використовують сорти лісу:

- кругле дерево (підтоварник, стійки, бревна),

- пиляний: а) пластини; б) бруси., обаполи;в) дошка;г) розпили.

 

Руднична стійка - круглий лісоматеріал довжиною від 0,5 до 5м і товщиною у верхньому торці від 7 до 30см.

Колоди - відрізки стовбура дерева довжиною від 5 до 9 м і діаметром більше 12 см;

Підтоварник - стовбур довжиною від 3 до 9 м і діаметром від 8 до 11 см;

Діаметр круглого лісу приймають у верхньому торці.

 

мал. Сорти пиляного лісу

 

Пластини (розпили) - дві частини колоди (стійки), отримані при розпилюванні по поздовжній осі (,а).

Бруси - колоди, обпиляні із чотирьох сторін, прямокутного або квадратного поперечного перерізу (6).

Дошки одержують шляхом розпилювання брусів або колод, бувають обрізні (в) і необрізні (г).

Обаполи - крайні частини колоди, роспиляного на бруси або дошки (д).

Якщо межа міцності деревини при стисненні вздовж волокон прийняти за одиницю, то при стисненні поперек волокон він буде дорівнює 0,1 - 0,3, при розтягуванні вздовж волокон -2-3; поперек волокон -0,3-0,5. Тобто міцність деревини коливається в широких межах. Її, як матеріал для кріплення, застосовують в основному при невеликому терміні служби підземних виробок або в якості тимчасової кріплення до зведення постійної з більш довговічних матеріалів.

 

3. Достоїнства і недоліки та термін використання лісу.

 

Достоїнства: 1) стійкість до агресивних вод;

2) легкість до транспортування та обробці;

3) невелика вартість.

недоліки: 1) гниє;

2) підтримує горіння;

3) має невелику міцність.

Використовують дерево при терміні до 2-3 років, побільшити цей термін можливо якщо консервувати дерево антисептиками, а також використання сухого дерева та інтенсивним провітрюванням виробок.

 

Питання для самоконтролю:

 

1.Назвіть переваги та недоліки лісу як матеріалу кріплення.

2.Назвіть сортамент пиляного лісу.

Література: [2], с. 105-107; [1], с. 116-129.