Ілюстративний матеріал, що зображує природні об'єкти, має викликати у дітей чуттєві образи, близькі до сприймання дійсності, тобто вони повинні бути виконані реалістично. Тварини і рослини мають бути показані у природних умовах існування. Цим вимогам відповідають картини відомих анімалістів, майстрів пензля 0. Комарова, В. Ватагіна.
Для ознайомлення з природою використовується ілюстративний матеріал, який можна класифікувати за такими видами:
а) предметні картинки, тобто такі, на яких зображено певний предмет;
б) сюжетні, на яких показано кілька предметів у певному зв'язку;
в) художні картини ‒ репродукції відомих майстрів пензля Левітана, І. Шишкіна, В. Бакшеєва, А. Грицая та ін.
Для ознайомлення дошкільників з природою створені предметні і сюжетні картини. Широко використовуються серії картин С.О. Веретенникової «Свійські тварини», «Птахи», «Трав'янисті рослини»; О. І. Соловйової «Чотири пори року»; «Дикі звірі» П.С. Меншикової.
В Україні видавництвом «Мистецтво» видано серії картин «Свійські тварини», «Дикі тварини» (автор 3.П. Плохій), «Дошкільникам про ліс, луг, водойму», «Дошкільникам про природу», 3 випуски (автор Н. Ф. Яришева).
Під час ознайомлення дошкільників з природою широко застосовуються дидактичні картини, видані для шкіл, наприклад серія картин «Світ тварин» (автор О. О. Яхонтов).
Використовується також книжкова графіка ‒ ілюстрації Є. Чарушина, Ю. Васнецова, Ф. Ярбусової, М. Устинова та ін., яку демонструють дітям переважно в процесі ознайомлення з творами художньої літератури.
Для індивідуальної роботи з дітьми, а також роботи з невеликими групами дітей у дитячих садках підбирають різноманітні ілюстрації, листівки, які для зручності використання розкладають в окремі папки за розділами: нежива природа, рослини (лісові, лучні, водойм, декоративні квіткові, культурні), тварини (молюски, комахи, риби, земноводні, плазуни, птахи, свійські і дикі звірі).
Розглядання ілюстративного матеріалу проводиться в процесі повсякденного життя і на заняттях. Враховуючи великий інтерес дітей до картинки, а особливо до зображення тварин, потрібно проводити їх розглядання індивідуально, або з невеликою групою дітей уранці, під час прийому, на вечірній прогулянці. Розглядання картинок може бути засобом перевірки знань дітей, збагачення їх, узагальнення, розвитку мови. Надзвичайно тягнуться до розгляду ілюстрацій діти з вираженим пізнавальним інтересом до природи, і така індивідуальна робота з ними сприяє їх подальшому розвитку. Цікаві для розгляду книги «У нашому дворі» з ілюстраціями Є. Чарушина, «Малюкам дітлахам про малюків звірят» тощо.
Розглядання ілюстрацій у книгах проводять по-різному: іноді корисно розглянути їх до читання, для того щоб створити у дітей зоровий образ тих предметів, явищ, про які йтиме мова. В інших випадках достатньо перегляду ілюстрацій під час читання книги.
Ілюстрації розглядають і в процесі бесіди про прочитане. Для роботи з дітьми раннього віку і першої молодшої групи краще використовувати предметні картинки, ілюстрації з зображенням небагатьох об'єктів. Розглядання цього ілюстративного матеріалу (півень, курка, заєць, ведмідь та ін.) проводиться на заняттях і в повсякденному житті, і основна його мета — навчити дітей пізнавати зображене на картинці, називати його.
У другій молодшій групі картини найчастіше використовують для уточнення м конкретизації уявлень, їх закріплення. Так, після спостережень за кішкою діти розглядають картину «Кішка з кошенятами». Вихователь учить дітей пізнавати тварину, називати характерні її ознаки (розмір, колір шерсті), частини тіла (очі, вуха, хвіст, ноги), деякі дії (спить, грає, хлебче). Організовуючи розглядання сюжетної картини, вихователь використовує дитячий досвід, близький до змісту картини, ставить дітям такі запитання: «Хто намальований на картині? Як ви дізналися, що це кошеня? Якого кольору шерсть у кішки? У кошенят? Якого кольору шерсть у кішки, яка живе у вашому будинку? Чим зайняті кошенята? Що робить сіре кошеня? Що робить кошеня, яке лежить біля кішки? Як ви думаєте, голодне воно чи ні? Чому спить? Чи чули ви, як ходять кошенята? Чому вони ходять тихо?» Наприкінці заняття вихователь сам розповідає за картинкою. Для розглядання в молодшій групі можна використати картини «Собака з цуценятами», «Кури».
У середній групі розглядання картин спрямоване на розширення знань дітей. З дітьми розглядають картини «Кролі», «Качки і гуси», «Вовк», «їжак», «Білка». Це дає змогу вивести дітей за межі безпосереднього досвіду. Розглядання картин використовується також для систематизації і узагальнення знань дітей. Наприклад, у середній групі можна використати картини у поєднанні з розповіддю вихователя для розширення і систематизації знань про життя диких тваринну лісі.
Вихователь: «Сьогодні я розкажу вам про те, як звірі зимують. Яких ви знаєте звірів, що живуть у лісі? (Демонструється картина «Зайці»). Зайці взимку одягають білі шубки. А для чого? На білому снігу зайчика не видно. Коли їсти захоче — поїсть гілочок. Зайчики лякливі, весь час озираються. А кого вони бояться? Так, вони бояться вовка, лисичку (демонструється картина «Лисиця»). Ось лисичка у рудій теплій шубці біжить по снігу і нюхає, де тут заховався зайчик чи мишка. Лисиця має добрий нюх. Вона чує, де під снігом миші ховаються, і ловить їх. Цим вона і приносить користь. А подивіться, де зайчик заховався. Він білий, і його майже не видно. Як ви гадаєте, чи знайде його лисиця? А ось вовки (вивішує картину «Вовки»). Вони взимку дуже голодні. Вовки сильні, швидко бігають і можуть нападати на коней і на людей. Кого вони наздоганяють? Як ви думаєте, чи можуть вони наздогнати коней? Ще в лісі живе білка (демонструється картина «Білка»). Про те, як живе білка в лісі і що вона їсть взимку, ви самі розкажете, оскільки бачили білочку».
Наприкінці заняття можна поставити запитання: Чому звірі не мерзнуть взимку? Чим вкрите їхнє тіло? Чому у зайчика, білки міняється колір шубки?
У старших групах картини можна використовувати для уточнення уявлень,формування понять у процесі бесіди за картиною. Для систематизації знань на основі досвіду добре використати порівняння. До заняття підбирається серія картин, наприклад, про комах «Бабка», «Білан жилкуватий, «Сонечко». Спочатку організовується розглядання, потім порівняння, виділення спільних і відмінних рис у будові. Діти приходять до висновку, що у всіх комах шість ніг, є крила, вусики, голова, черевце. А відрізняються тим, що у метеликів на крильцях лусочки, у жуків крила тверді, у бабок — прозорі, з сіточкою жилок.
Розглядання пейзажу на картині слід проводити після спостереження за подібними явищами природи. Під час демонстрування картини дітям пропонують порівняти зображене на картині з тим, що вони бачили у природі. Зрозуміти настрій картини (пейзажу) допомагають такі запитання до дітей: «Весела чи сумна ця картина? Чому ви так думаєте? Які фарби потрібні були художнику, щоб показати це? Чому художник так назвав свою картину?» Під час розглядання пейзажу потрібне пояснювальне слово вихователя. Воно має бути лаконічним, образним. Більш глибокому сприйняттю пейзажу сприяють поетичне слово і музика.
Демонстрування технічних засобів навчання. Під час ознайомлення дошкільників з природою потрібно використовувати технічні засоби навчання.
Проведеними дослідженнями (М. М. Шахмаєв, В. Д. Сич та ін.) доведено, що демонстрування кінофільмів, діафільмів та інших технічних засобів навчання є одним з джерел інформації, яке наділене великою силою емоційного впливу, здатне викликати співпереживання, співучасть, збагачуючи водночас знаннями, здійснюючи великий вплив на моральний та естетичний розвиток особистості.
Ефективність впливу технічних засобів навчання залежить від, правильного визначення їхнього місця у навчально-виховному процесі. Слід пам'ятати, що технічні засоби, органічно включені у навчальний процес, допомагають вихователю вирішити цілий ряд пізнавальних і виховних завдань. Проте ні діафільм, ні кінофільм не можуть і не повинні замінити безпосереднього спостереження природних явищ.
Технічні засоби навчання поділяють на три групи:
екранні (діафільми, діапозитиви, епіматеріали);
екранно-звукові (кінофільми, телепередачі);
