Навчально-виховне значення спостережень як методу пізнання природи. Структура, види спостережень та методичні прийоми керівництва спостереженнями природи дітей різного віку.

ЛЕКЦІЯ № 3

ТЕМА: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАОЧНИХ МЕТОДІВ ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ

План

Навчально-виховне значення спостережень як методу пізнання природи. Структура, види спостережень та методичні прийоми керівництва спостереженнями природи дітей різного віку.

Використання ілюстративного матеріалу в ознайомленні з природою. Види та методика використання в ознайомленні дітей з природою.

Моделі та моделювання у ознайомленні з природою, їх види та навчально-виховне та розвивальне значення.

Література

1. Веретенникова С.О. Ознайомлення дошкільників з природою /С.О. Веретенникова. – К.: Радянська школа, 1968. – 280 с.

2. Електронний посібник з «Методики ознайомлення дітей з природою». Автори: Приступ В.В., Штефан Л.Ю. http://krempeddoshk.at.ua/load

3. Методика ознайомлення дітей з природою: Хрестоматія / Укладач Н.М. Горопаха. − К.: Видавничий Дім «Слово», 2012. − 432 с.

4. Методика ознайомлення дітей з природою. Хрестоматія. Перша частина / Укладач Н.М. Горопаха. − Рівне: Волинські обереги, 2007. − 408 с.

5. Методика ознайомлення дітей з природою. Хрестоматія. Друга частина. / Укладач Н.М. Горопаха. − Рівне: Волинські обереги, 2007. − 464 с.

6. Методика ознайомлення дітей з природою в схемах та таблицях. Автори: Штефан Л.Ю., Приступ В.В. http://krempeddoshk.at.ua/load

7. Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою. Навч. посібник/ Н.Ф. Яришева. - К.: Вища школа, 1993. – 255 с.

Сучасними дослідженнями (Г.К. Матвєєвої, П.Г. Саморукової, Г.І. Васильєвої, Н.І. Вєтрової) доведено, що спостереження зароджуються у молодших дошкільників під час продуктивної діяльності. Дитина, граючись у пісочнику, ліпить пасочки. Одна з них розсипається, бо пісок взято з незволоженого місця, інша — тримається. Це зосереджує увагу дитини, примушує її думати над тим, як досягти успіху.

Спостереження тісно пов'язані із словом. За допомогою слова повідомляється мета спостереження, вихователь керує розгляданням об'єктів природи, і досить часто у слові фіксується результат спостереження (бесіди, розповіді про те, що діти бачили),

Спостереження не розвивається спонтанно. Воно потребує керівництва з боку вихователя: навчання прийомам раціонального обстеження, порівняння, виділення істотних залежностей, підведення до узагальнень, формування ставлення до об'єктів природи.

Протягом дошкільного віку відбувається ряд змін у цій діяльності. На перших етапах діти не здатні самостійно поставити мету спостереження. Це роблять дорослі, і мета найлегше сприймається дітьми під час діяльного ознайомлення із спостережуваними об'єктами. Поступово розвивається уміння сприймати і ставити мету спостереження поза зв'язком з продуктивною діяльністю як самостійне пізнавальне завдання. Основними мотивами спостереження стає інтерес до нових знань, а не просто потреба вирішення будь-якого практичного завдання.

Відбуваються зміни у характері обстеження предметів. Діти поступово оволодівають різноманітними раціональними способами сприймання. Змінюється характер обстеження предметів: від контактних способів обстеження дошкільники переходять до дистантних, від практичних дій по зіставленню предметів і визначенню їх властивостей — до розумових дій. Розвивається і планомірність використання різних способів сприймання. Якщо спочатку план вноситься дорослими, то у подальшому у дітей формується здатність не тільки прийняти готовий план, але й самостійно сплановувати своє спостереження.

Змінюється співвідношення включених у спостереження сенсорних та інтелектуальних процесів. Це виявляється в оволодінні дітьми новими видами спостережень, в яких посилюється значення мислення, інтерпретації того, що дитина сприймає,

Види спостережень у природі. Спостереження в природі, що проводяться з дітьми дошкільного віку, класифікуються залежно від:

а) тривалості (епізодичні, або короткочасні, і тривалі спостереження за розвитком, змінами об'єктів);

б) дидактичної мети (первинні, повторні, заключні, порівняльні;

в) способу організації (колективні та індивідуальні, планові і позапланові).

Епізодичні, або короткочасні, спостереження — це, як правило, спостереження за тими об'єктами; явищами природи, які тривають недовго (веселка, злива тощо), або ж ті, до яких діти не можуть повертатися часто, (розглядання їжачка, черепахи, яких на короткий час приносять у дитячий садок). Частіше в дитячому садку мають місце тривалі спостереження, в яких простежуються, наприклад, основні фази розвитку рослини в період цвітіння: утворення пуп'янків, їх розкриття, утворення плодів тощо.

Первинні спостереження мають на меті створити перше уявлення про найбільш характерні властивості об'єкта, дати дітям цілісне враження, яке повинно доповнюватися, закріплюватися, уточнюватися. Наприклад, після першого спостереження за рослиною мати-й-мачухи, яке проводиться у сонячну погоду, коли її квітки відкриті, слід провести повторне спостереження у похмуру погоду, коли квітки закриті, пониклі, наче сумують за сонцем, пояснити дітям, що ця рослина — живий барометр, по ній можна визначати погоду. Після відцвітання варто показати дітям насіння мати-й-мачухи, порівняти його з насінням кульбаби, відмітити подібність у розповсюдженні, треба привернути увагу до листків, яких не було під час цвітіння рослини, дати змогу доторкнутися до верхньої і нижньої сторони листка, пригадати, чим корисна рослина, як до неї треба ставитися. Отже, повторні спостереження зв'язані з одержанням нової інформації про якості, зміни в об'єктах, які з'являються в процесі їх розвитку, з закріпленням раніше здобутих знань.

Заключні спостереження мають на меті дати повне уявлення про зміни, які відбулися у природі за відповідний проміжок часу (пори року). Такі спостереження найчастіше проводяться під час екскурсій. На них констатуються зміни, що вже настали і характерні; для певної пори року. Наприклад восени — похолодання, різний колір листя, зменшення кількості комах, птахів. Отже, мета заключних спостережень — дати відносно завершені знання про явища,, які відбуваються в природі за певний період.

У порівняльних спостереженнях прийом порівняння провідний і допомагає активізувати розумову діяльність дітей, спрямувати; її на виділення суттєвих ознак, підведення до узагальнень, класифікації об'єктів природи. Такі спостереження найчастіше проводяться із старшими дошкільниками.

Спостереження можуть бути колективними (об'єднувати всю групу, проводитися підгрупами) та індивідуальними. Останні важливі не лише з точки зору вирівнювання знань дітей, які відстають у засвоєнні програми через різні причини, але й для задоволення зростаючих потреб у оволодінні новими знаннями інтелектуально обдарованих дітей. Ці діти, за спостереженнями автора, впливають на інших дітей своїм зацікавленим ставленням до явищ природи, поясненнями цих явищ під час самостійних спостережень.

Спостереження можуть бути плановими і за ініціативою дітей, тобто позапланові. Найчастіше вони характерні для тих дитячих колективів, де систематично і грунтовно проводяться планові спостереження і у дітей сформований високий рівень пізнавальних інтересів. Часом позапланові спостереження зумовлюються природними об'єктами та явищами, наприклад метеорологічними явищами, які не можна передбачити заздалегідь.