Злочинами у бюджетній сфері України є передбачені Кримінальним кодексом України суспільно небезпечні винні діяння, вчинені суб’єктами злочину в області діяльності, пов’язаної з формуванням, розподілом і використанням бюджетних коштів, а також у зв’язку з розпорядженням державним і комунальним майном.
До бюджетних коштів належать кошти, що включаються до державного бюджету і місцевих бюджетів незалежно від джерела їх формування.
Загалом для бюджетної сфери характерно вчинення двох різновидів злочинів:
а) метою яких є збагачення за рахунок бюджетних коштів, державного і комунального майна;
б) які вчиняються з іншою метою.
Спеціальні знання слідчий може використовувати як у процесуальних, так і в непроцесуальних формах, а саме у вигляді:
а) отримання консультацій з різних питань;
б) проведення ревізії; Питання ревізорам у справах про бюджетні злочини можуть бути такими: а) чи правомірним було одержання установою бюджетних коштів; б) чи відповідали витрати цільовому призначенню коштів; в) чи не перевищували видатки встановлені нормативно-правовими актами та плановими документами обмеження; г) яку кількість бюджетних коштів використано з порушеннями; ґ) хто зі службових осіб відповідальний за дотримання вимог бюджетного законодавства, норми якого були порушені. Залежно від специфіки справи в кожному конкретному випадку питання можуть бути деталізовані.
в) залучення спеціаліста для участі в проведенні окремих слідчих дій;
г) проведення експертиз (криміналістичних (почеркознавчої, технічної експертизи документів), також бухгалтерської, товарознавчої, інженерно-технічної, будівельно-технічної).
Кожна з указаних форм має свою специфіку, а судова експертиза, що є найважливішою з них, потребує організаційного та правового вдосконалення, зокрема, чіткішої диференціації експертних завдань і додаткового дослідження питання визнання допустимості правознавчих експертиз у кримінальному провадженні.
Кожна з указаних форм має свою специфіку, а судова експертиза, що є найважливішою з них, потребує організаційного та правового вдосконалення, зокрема, чіткішої диференціації експертних завдань і додаткового дослідження питання визнання допустимості правознавчих експертиз у кримінальному провадженні. За консультаціями до осіб, які володіють спеціальними знаннями у різних галузях, слідчі частіше за все звертаються для:
а) роз’яснення положень нормативних актів, що стосуються бюджетної сфери (з цією метою доцільно звертатися до фахівців у галузі фінансового права);
б) ознайомлення зі спеціальними питаннями – особливостями порядку виділення та використання бюджетних коштів, бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в державному органі чи установі (надати таку консультативну допомогу можуть ревізори, які проводили ревізію, а також службові особи Державної казначейської служби України або фінансових органів);
в) консультація стосовно акту ревізії та допомога в оцінюванні висновків ревізорів. Безумовно, якщо слідчий володіє основами бухгалтерського обліку, то він і сам спроможний проаналізувати узагальнену інформацію.
г) допомога при підготовці до окремих слідчих дій (для консультації залучають різних спеціалістів, зокрема, інженерів, економістів, бухгалтерів, криміналістів).
Успішне розслідування злочинних порушень бюджетного законодавства потребує особливо ретельної організації, зважаючи на специфічний предмет посягання та складний механізм вчинення цих злочинів. Зокрема, завжди виникає потреба в широкому використанні спеціальних знань зі сфер бухгалтерського обліку, фінансового права та деяких інших. Цей аспект не завжди враховують слідчі при плануванні розслідування. Без допомоги спеціалістів слідчий просто не в змозі зібрати достатньо доказів і дати їм кваліфіковану оцінку. Це обумовлено складністю розуміння особливостей використання бюджетних коштів та документального оформлення операцій із ними, недосконалістю бюджетного законодавства.
