Таблиця 2 - Найбільші значення опорів заземлюючих пристроїв в електро-установках
Характеристика установок | Найбільші опори заземлюючого пристрою, Ом | |||
Установки напругою вище 1000 В: З великими струмами замикання на землю (500 А та більше) | 0,5 у будь-який час року | |||
3 малими струмами замикання на землю (до 500 А): а) якщо заземлюючий пристрій, одночасно використовується для електроустановок напругою до1000 В; б) якщо заземлюючий пристрій використовується тільки для електроустановок напругою вище 1000 В | 125/І І - розрахунковий струм замикання на землю, А 250/1, але не більше 10 Ом | |||
Установки напругою до 1000 В З глухозаземленою нейтраллю: а) опір заземлюючого пристрою, з урахуванням природних заземлювачів і заземлювачів повторних заземлень нульового проводу: - для мережі 220/127 В - для мережі 380/220 В - для мережі 660/380 В б) опір заземлюючого пристрою, розташованого в безпосередній близькості від нейтралі або одиночного повторного заземлення нульового робочого проводу: - для мережі 220/127 В - для мережі 380/220В - для мережі 660/380 В в) загальний опір розтіканню заземлювачів усіх повторних заземлень нульового робочого проводу: - для мережі 220/127 В - для мережі 380/220 В - для мережі 660/380 В | ||||
З ізольованою нейтраллю: | 10 Ом і з контролем опору ізоляції | |||
Пересувні установки, що живляться від пересувних автономних джерел живлення з ізольованою нейтраллю | ||||
Для установок напругою до 1000 В із глухозаземленою нейтраллю допускається збільшувати опір розтіканню заземлюючих пристроїв при питомому опору ґрунту ρ > 100 Ом·м у 0,01 ρ разів, але не більше десятикратного, для інших установок допускається підвищити опір заземлюючих пристроїв, при питомому опорі ґрунту > 500 Ом х м десятикратно | ||||
Опори ВЛ напругою вище 1000 В при питомому опорі землі, Ом х м: до 10² більше 10² до 5 х 10² більше 5 х 10² до 10 х 10² більше 10 х 10² до 50 х 10² більше 50 х 10² | 6 х 10ˉ³ ρ | |||
Для опор висотою більше 40 м на ділянках ВЛ, захищених тросами, опір заземлюючих пристроїв, повинен бути в два рази меншим порівняно з приведеними | ||||
Опори ВЛ напругою до 1000 В | ||||
Підраховується опір природних заземлювачів (якщо немає даних вимірів) за формулами:
– для вертикального круглого чи косинцевого заземлювача, верхній кінець якого розміщений біля поверхні землі
, (2)
– те ж для зануреного в землю на t0 від поверхні землі
, (3)
– для протяжного на поверхні землі (стрижень, труба, смуга, кабель і т.д., для смуги шириною а d = 0,5а)
, (4)
– те ж для зануреного в землю на від поверхні
, (5)
– для круглої пластини на поверхні землі
, (6)
– те ж для зануреної у землю на від поверхні
, (7)
– для пластини, поставленої на ребро, зануреної на від поверхні землі
, (8)
– для прямокутної пластини на поверхні землі
, (9)
– для квадратної пластини на поверхні землі
, (10)
де –питомий опір ґрунту, Ом·м (вимірянийе або прийнятий за таблицею 3);
l –довжина заземлювача, м;
d – діаметр круглого заземлювача, м;
t – відстань від поверхні землі до центра заземлювача, м;
D –діаметр круглої пластини, м;
a, b –ширина і довжина пластинчастого заземлювача, м.
Опір розтікання природних заземлювачів системи "грозозахисний трос опори" Rі при кількості опор із тросом більш 20 визначається за формулою:
, (3.11)
– опір заземлення однієї опори, Ом, приймається з урахуванням сезонних коливань питомого опору ґрунту за таблицею 2;
–0,15 (l/S) – активний опір сталевого троса перетином S, мм2, на довжині одного прольоту l, м;
– кількість тросів на опорі.
При використанні залізобетонних фундаментів промислових будинків як природні заземлювачі опір розтіканню їх повинен оцінюватися за формулою:
, (12)
де S – площа, обмежена периметром будинку, м2;
– питомий еквівалентний електричний опір грунту, Ом·м, що визначається за формулою:
, (13)
де – питомий опір верхнього і нижнього шарів землі відповідно, Ом·м;
h1 – товщина верхнього шару землі, м;
a, b – безрозмірні коефіцієнти, що залежать від співвідношення питомих опорів шарів землі.
Якщо > , то а = 3,6, а b = 0,1;
Якщо > , то а = 1,1·102, а b = 0,3·10ˉ2.
Таблиця 3 - Наближені значення питомих електричних опорів різних ґрунтів і води
Ґрунт, вода | Питомий опір, Ом-м | |
Можливі межі коливань | При вологості ґрунту 10-20% до маси ґрунту | |
Ґрунт: глина | 8-70 | |
суглинок | 40-150 | |
пісок | 400-700 | |
супісок | 150-400 | |
торф | 10-30 | |
чорнозем | 9-53 | |
садова земля | 30-60 | |
кам'янистий | 500-800 | - |
скелястий | - | |
Вода: морська | 0,2-1 | - |
річкова | 10-100 | - |
ставкова | 40-50 | - |
ґрунтова | 20-70 | - |
у струмках | 10-60 | - |
Під верхнім шаром варто розуміти шар землі, питомий опір якого більше ніж у два рази відрізняється від питомого опору нижнього шару . При цьому в електроустановках напругою до 750 кВ не потрібна прокладка вирівнювальних провідників, у тому числі біля входів і в’їздів, крім місць розташування заземлення нейтралей силових трансформаторів, короткозамикачів, вентильних розрядників і блискавковідводів, якщо виконується умова
, (14)
де – розрахункова сила струму однофазного замикання, що стікає в ґрунт із фундаментів, КА.
Металеві і залізобетонні конструкції будинків при використанні їх як заземлюючих пристроїв повинні утворювати безперервний електричний ланцюг по металу, а в залізобетонних конструкціях повинні передбачатися закладні деталі для приєднання електричного і технологічного устаткування. Спорудження штучних заземлювачів при цьому не потрібне, якщо параметри залізобетонних фундаментів задовольняють викладені вище вимоги.
Визначається необхідний опір штучних заземлювачів
, (15)
де – опір струму розтікання природних заземлювачів;
– припустимий опір струму розтікання заземлюючого пристрою, згідно з ПУЕ (таблиця 2).
Вибирається тип заземлюючого пристрою, (виносний чи контурний) на підставі даних про об’єкт, що захищається, і значень , .
Вибирають електроди (стрижневі і смугові) і попередньо розміщають їх на плані об’єкта, що захищається.
Як вертикальні заземлювачі варто використовувати сталеві стрижні діаметром 10-16 мм, довжиною 4,5-5 м або кутову сталь із товщиною стінки не менше 4 мм, довжиною 2,5-3 м. Верхній кінець вертикального заземлювача повинен бути занурений на 0,6-0,7 м від поверхні землі. Як горизонтальні заземлювачі варто використовувати круглу сталь діаметром не менше 10 мм або сталеві смуги товщиною не менше 4 мм.
В установках з ефективно заземленою нейтраллю для вирівнювання електричного потенціалу варто прокладати подовжні і поперечні горизонтальні заземлювачі на глибині 0,5-0,7 м від поверхні землі. Подовжні заземлювачі прокладаються уздовж електроустаткування з боку обслуговування на відстані 0,8-1,0 м від фундаменту або підставки устаткування.
Допускається збільшення відстаней від фундаментів до 1,5 м із прокладкою однієї смуги для двох рядів устаткування, якщо відстань між фундаментами не перевищує 3,0 м, а сторони обслуговування звернені одна до іншої.
Поперечні заземлювачі прокладаються в зручних місцях між устаткуванням. Відстань між ними варто збільшувати від периферії до центра сітки, що заземлює. При цьому перші й наступні відстані не повинні перевищувати відповідно 4,0; 5,0; 6,0; 7,5; 9,0; 11,0; 13,5; 16,0 і 20,0 м.
Розміри вічок заземлюючої сітки, що прилягають до місць приєднання нейтралей силових трансформаторів і короткозамикачів до заземлюючого пристрою, не повинні перевищувати 6х6 м². При цьому контурний електрод, що утворить периметр сітки, повинен охоплювати всі споруди об’єкта, що захищається.
Зовнішня огорожа електроустановок не приєднується до заземлюючого пристрою, і повинна бути на відстані не менше 2 м від його елементів. Якщо цю умову виконати неможливо, то металеві частини огорожі варто приєднати до заземлюючого пристрою, та із зовнішньої сторони огорожі на відстані 1 м від неї і на глибині 1 м має бути прокладений горизонтальний заземлювач, приєднаний до заземлюючого пристрою, не менше ніж у чотирьох точках.
Визначається розрахунковий питомий опір ґрунту для однорідного ґрунту
, (16)
де Ψ –коефіцієнт сезонності для вертикального і горизонтального електродів, обумовлений за табл. 4; для двошарової землі відповідно до кліматичної зони даної місцевості за табл. 3.5 знаходиться товщина шару сезонних коливань і коефіцієнт сезонності Ψ,на який збільшується вимірюваний питомий опір цього шару землі
, (17)
для нижнього шару грунту
, (18)
Таблиця 4 - Значення коефіцієнта сезонності для однорідної землі
Кліматична зона | Вологість землі під час вимірів її опору | ||
Підвищена | Нормальна | Мала | |
Вертикальний електрод довжиною 3 м | |||
І | 1,9 | 1,7 | 1,5 |
ІІ | 1,7 | 1,5 | 1,3 |
ІІІ | 1,5 | 1,3 | 1,2 |
ІV | 1,3 | 1,1 | 1,0 |
Вертикальний електрод довжиною 5 м | |||
І | 1,5 | 1,4 | 1,3 |
ІІ | 1,4 | 1,3 | 1,2 |
ІІІ | 1,3 | 1,2 | 1,1 |
ІV | 1,2 | 1,1 | 1,0 |
Горизонтальний електрод довжиною 10 м | |||
І | 9,3 | 5,5 | 4,1 |
ІІ | 5,9 | 3,5 | 2,6 |
ІІІ | 4,2 | 2,5 | 2,0 |
ІV | 2,5 | 1,5 | 1,1 |
Горизонтальний електрод довжиною 50 м | |||
І | 7,2 | 4,5 | 3,6 |
ІІ | 4,8 | 3,0 | 2,4 |
ІІІ | 3,2 | 2,0 | 1,6 |
ІV | 2,2 | 1,4 | 1,12 |
Занурення електродів дорівнює 0,7 – 0,8 |
Таблиця 5 - Значення коефіцієнта сезонності для шару сезонних вимірів у багатошаровій землі
Кліматична зона | Умовна товщина шару сезонних вимірювань, м | Вологість землі під час вимірювань її опору | ||
Підвищена | Нормальна | Мала | ||
І | 2,2 | 7,0 | 4,0 | 2,7 |
ІІ | 2,0 | 5,0 | 3,7 | 1,9 |
ІІІ | 1,8 | 4,0 | 2,0 | 1,5 |
ІV | 1,5 | 2,5 | 1,4 | 1,1 |
Для однорідного ґрунту розрахунок опору заземлювача ведеться в такій послідовності:
– за попередньою схемою розміщення заземлюючого пристрою, визначається довжина горизонтальних і кількість n вертикальних електродів;
– за формулами (2 – 9) розраховується величина опору одного вертикального електрода і горизонтальних електродів з обліком розрахункового питомого опору ґрунту;
– за таблицями 6 і 7 визначається відповідно коефіцієнт використання вертикальних і горизонтальних електродів;
Таблиця 6 - Коефіцієнт використання η вертикальних електродів без урахування впливу смуги зв’язку
Кількість заземлювачів, n | Відношення відстані між електродами до їхньої довжини | |||||
Заземлювачі розміщені в ряд | Заземлювачі розміщені по контуру | |||||
0,85 | 0,91 | 0,94 | - | - | - | |
0,73 | 0,83 | 0,89 | 0,69 | 0,78 | 0,85 | |
0,65 | 0,77 | 0,85 | 0,61 | 0,73 | 0,8 | |
0,59 | 0,74 | 0,81 | 0,56 | 0,68 | 0,76 | |
0,48 | 0,67 | 0,76 | 0,47 | 0,63 | 0,71 | |
- | - | - | 0,41 | 0,58 | 0,66 | |
- | - | - | 0,39 | 0,55 | 0,64 | |
- | - | - | 0,36 | 0,52 | 0,62 |
– розрахунковий опір заземлювача буде
, (19)
Отримане значення опору порівнюється з необхідним опором штучного заземлювача, визначеним за формулою (15). При великих розбіжностях параметри заземлюючого пристрою змінюються і проводиться перерахунок для забезпечення необхідної безпеки експлуатації електроустановок.
Заземлюючі установки з великими струмами замикання на землю, мають складну конструкцію і розраховувати їх рекомендується способом наведених потенціалів, приймаючи двошарову модель ґрунту.
Розрахунок опору заземлювача цим способом ведеться в такій послідовності:
– за попередньою схемою розміщення заземлюючого пристрою, визначаються площа заземлювача S (м2), довжина (м) горизонтальних, кількість п і довжина (м) вертикальних електродів;
Таблиця 7 - Коефіцієнт використання горизонтального смугового електроду, що з'єднуює вертикальні електроди заземлювача
Відношення відстаней між вертикальними електродами до їхньої довжини | Кількість вертикальних заземлювачів | |||||||
Вертикальні електроди розміщені в ряд | ||||||||
0,85 | 0,77 | 0,72 | 0,62 | 0,42 | - | - | - | |
0,94 | 0,89 | 0,84 | 0,75 | 0,56 | - | - | - | |
0,96 | 0,92 | 0,88 | 0,82 | 0,68 | - | - | - | |
Вертикальні електроди по контуру | ||||||||
- | 0,45 | 0,4 | 0,34 | 0,27 | 0,22 | 0,2 | 0,19 | |
- | 0,55 | 0,48 | 0,4 | 0,32 | 0,29 | 0,27 | 0,23 | |
- | 0,7 | 0,64 | 0,56 | 0,45 | 0,39 | 0,36 | 0,33 |
– складається розрахункова модель заземлювача, що являє собою квадратну сітку з взаємно пересічених смуг з вертикальними електродами по контуру квадрата (розрахункова модель і прийнята схема заземлювача мають однакові площі S, довжину горизонтальних , кількість n і довжину вертикальних електродів, глибину закладення м; розрахункова модель занурена в однорідний ґрунт із питомим опором, еквівалентним питомому опору двошарового ґрунту, тобто опір заземлюючого пристрою, розрахункової моделі буде дорівнювати шуканому;
– визначається довжина сторони квадрата моделі як , м;
– обчислюється кількість вічок m за однією стороною моделі
. (20)
Отримана величина т округляється до цілого числа, за формулою (20) уточнюється значення Lr ,м;
– довжина сторони вічка в моделі, м
; (21)
– відстань між вертикальними електродами в моделі при розміщенні їхпо контуру, м
; (22)
– відносна глибина занурення в землю вертикальних електродів у моделі
; (23)
– відносна довжина верхньої частини вертикального заземлювача, що знаходиться у верхньому шарі ґрунту товщиною h
; (24)
– визначають розрахунковий еквівалентний питомий опір землі для заземлюючого пристрою – горизонтальної сітки з пересічних смуг з вертикальними електродами
, (25)
при ;(26)
при (27)
– шуканий розрахунковий опір штучного заземлювача визначається за формулою:
, (28)
де А = 0,444 – 0,84 при 0 ≤ ≤ 0,1 А = 0,385 – 0,25 при 0,1 ≤ ≤ 0,5.
Отримана величина опору розтікання заземлювача порівнюється з необхідним значенням, отриманим за формулою (15).