Питання. Джерела вивчення іст. Географ.

ПИТАННЯ. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ КУОСУ ІСТОРИЧНА ГЕОГРАФІЯ І ДЕМОГРАФІЯ.

Історична географія – це спеціальна історична дисципліна, комплексна історико-географічна галузь знання, що вивчає просторові аспекти історичного процесу, а також історичний розвиток окремих країн, народів, регіонів. Історична географія також – це галузь знань на межі історії та географії; географія якої-небудь території на певному етапі її розвитку. Вона вивчає зміни, що відбувалися в географічній оболонці Землі. Оскільки історична географія – це комплексна наука, то свої визначення її предмету мають географи і етнологи. Так, загально визнаним у географів є визначення історичної географії як науки, що вивчає останній етап у розвитку природи. Історична географія – це галузь географічних знань, що вивчає в плані просторово-хронологічних змін та взаємозв’язків природні та социально-економічні територіальні системи. Історична географія досліджує фізичну, економічну, політичну, етнічну географію минулого від появи людського суспільства до теперішнього часу, взаємозв’язок природи і суспільства, вплив на різних історичних етапах господарської діяльності на геогрефічне середовище, а географічних факторів на політику, виробництво та етногенез.

Предмет історичної географії неодноразово з’ясовувався під час наукових дискусій, у підсумку чого в 1932 році в Лондонській школі економіки було встановлено чотири складових частини предмету, а саме: історична географія політичних кордонів; вплив природи на хід історичного процесу; вплив подій на географічні явища; історія географічних відкриттів. У вітчизняній історико-географічній науці склалася інша точка зору щодо предмету. Так, наприклад, історія географічних відкриттів відноситься до іншої галузі знань, а саме: історії географії. Складовими частинами предмету історичної географії є: історична фізична географія, історична географія населенния, історична етнічна географія, історична географія міст і сіл, історична топографія міст, історична політична географія.

ПИТАННЯ. ДЖЕРЕЛА ВИВЧЕННЯ ІСТ. ГЕОГРАФ.

Історична географія грунтується на різноманітних джерелах.

1.Актові матеріали – до них відносяться різного виду грамоти, а саме: купівлі-продажу, обміну, дарувальні, духовні – в них містяться досить точні описи земельних ділянок, будівель та ін.

2. Літописи – в них містяться дані про розселення певних народів, описи місцевостей, де відбувались знаменні події, записи про природні та кліматичні умови та ін.

3. Писцові книги – в цьому виді джерел присутні відомості про кількість населення в певній місцевості, про співвідношення народжуваності та смертності тощо.

4. Військово-топографічні описи – це один з найточніших видів джерел, що містить дуже грунтовні матеріали щодо регіонів військових дій з детальним описом рельєфу, ландшафту.

5. Матеріали мандрівників – цей вид джерел уміщує в собі описи місцевостей, які були відвідані. Працюючи з даним видом джерел необхідно обов’яз-ково враховувати рівень знань та уявлень відповідного часу. Особливу цікавість являє собою паломницька література, в якій описувалися регіони, на шляху до „святих місць”.

6. Географічні словники та описи – в них присутня детальна всебічна характеристика об’єктів, а також загальний опис термінології, притаманої географії в цілому.

7. Матеріальні джерела – вони мають велике значення особливо для вивчення економічної географії, оскільки дають уяву про рівень розвитку економіки, асортимент товарів, напрямки торгівлі, спеціалізацію окремих районів.

8. Етнографічні джерела – мають велике значення для вивчення етнічної географії, а саме історію народів у зв’язку з особливостями географічного середовища.

9. Лінгвістичні джерела – в них віддзеркалюються взаємовпливи різних народів.

10. Дані топоніміки.

11. Дані антропології.

12. Особливим джерелом історичної географії є історико-географічна карта.