Передмова
Чи стане людина постраждалою в повсякденних умовах життя – значною мірою залежить від неї самої. Дотримання всім відомих правил дорожнього руху та техніки безпеки значно зменшує вірогідність транспортного, побутового та виробничого травматизму. Цей перелік можна продовжувати і далі. Але, нажаль, статистика вперто свідчить про зростання випадків, коли людина терміново потребує медичної допомоги через власну необачність або екстремальні ситуації в яких вона опинилася. За таких обставин людина іноді може сподіватися лише на допомогу випадкових людей або розраховувати лише на себе. Саме у таких ситуаціях вміння надати першу медичну допомогу собі та оточуючим стає вирішальним для збереження здоров’я, а, іноді, і життя. І тоді багато залежить від адекватності, правильності та своєчасності дій.
Матеріал даної брошури містить відомості про основні прийоми надання різних видів першої медичної допомоги, звернуто увагу на неприпустимість окремих помилкових дій під час її надання.
Дата: 27.01.2016
Група: 4УП
Професією «Укладальник підлогових покриттів».
Тема заходу: «Перша медична допомога»
Мета уроку:
• Ознайомити учнів із заходами першої медичної допомоги;
• Перелічити засоби першої медичної допомоги і порядок їх застосування;
• Визначити заходи долікарської допомоги та першої лікарської допомоги;
• Змоделювати першу допомогу при різних видах кровотеч, переломах, вивихах, втраті свідомості, струсу мозку.
Вид заняття: ознайомлення нового матеріалу.
Методи навчання:
· Лекція;
· Бесіда;
· Демонстрація навчального фільму;
· Презентація.
Забезпечення заняття:
- Технічні засоби
· Персональний комп’ютер,
· Турнікети, джгути, еластичні бінт, марлевий бінт, хустка, пасок, макети крові.
- Методи забезпечення заняття:
· методична розробка заняття.
ХІД ЗАХОДУ
1. Організаційний момент 2 хв.
- Привітання викладача і студентів,
- Перевірка наявності студентів і їх готовності до сприйняття матеріалу,
- Повідомлення теми і мети заходу.
2. Актуалізація теми позакласного заходу (класний керівник) 17хв.
3. Демонстрація фільму прямий масаж серця. (5хв.)
4. Підведення підсумків заходу (5хв.)
- Усвідомлюєте Ви про можливу небезпеку, яку несе оточуюче середовище?
- Як відрізнити вид кровотечі?
- Як правильно накладати джгут?
Огляд потерпілого
Знаходячись в пасивному положенні, потерпілий нерухомий, не може самостійно змінити прийняту позу, голова і кінцівки звішуються. Таке положення буває при несвідомому стані.
Ознаками життя є:
- наявність збереженого дихання, яке визначають по руху грудної клітки і живота, запотіванню дзеркала, прикладеного до носа і рота, руху грудочки вати або бинта, піднесеного до ніздрів;
- наявність серцевої діяльності, яка визначається шляхом прощупування пульсу на сонній артерії. Визначити пульс можна також на променевій артерії, розташованій під шкірою між шилоподібним відростком променевої кістки і сухожиллям внутрішнього променевого м'яза. Звичайна частота пульсу у здорової людини 60-75 уд./хв., ритм пульсу правильний, рівномірний.
Пульс частішає при недостатності серцевої діяльності в результаті травм, при крововтраті, під час больових відчуттів. Значне порідшання частоти пульсу відбувається при важких станах (черепно-мозкова травма);
- наявність реакції зіниць на світло, яку визначають шляхом напряму на око пучка світла від будь-якого джерела; звуження зіниці свідчить про позитивну реакцію. При денному світлі ця реакція перевіряється таким чином: закривають око рукою на 2-3 хв., потім швидко прибирають руку; якщо зіниці звужуються, це свідчить про збереження функцій головного мозку;
Відсутність всього названого вище є сигналом до негайного проведення реанімаційних заходів (штучне дихання, непрямий масаж серця) до відновлення ознак життя. Проведення реанімаційних заходів слід продовжувати до появи ознак смерті.
Ознаками смерті є
- відсутність дихання;
- відсутність серцебиття;
- відсутність чутливості на больові та термічні подразники;
- зниження температури тіла;
- помутніння і висихання рогівки ока;
- відсутність блювотного рефлексу (при натисканні на корінь язика);
- трупні плями синьо-фіолетового або багрово-червоного кольору на шкірі обличчя, грудей, живота;
- трупне задубіння, що з’являється через 2-4 год. після смерті.
При наданні першої допомоги слід керуватися наступними принципами:
1. правильність і доцільність;
2. швидкість;
3. обдуманість, рішучість і спокій.
Зберігайте спокій. Якою б серйозною не була травма або небезпечно. ситуація, паніка тільки ослабить вашу здатність думати і понизить ефективність ваших дій. Крім того, при цьому ви втратите час, а в кризовій ситуації час може вирішити на користь життя або смерті.
Уникайте непотрібного ризику. Це не боязливість. Ви не зможете нікому допомогти, якщо самі постраждаєте.
Перш ніж діяти, подумайте ретельно і спокійно, але, по можливості, швидко. Намагайтеся заспокоїти і втішити потерпілих.
З'ясуйте, чи немає інших уцілілих людей, що зберегли активність і могли б допомогти вам впоратися з ситуацією. Зокрема, пошукайте, чи немає серед уцілілих медиків або людей, більш досвідчених, ніж ви.
При оцінці наслідків нещасного випадку максимально використовуйте свої органи чуття. Питайте, дивіться, слухайте, нюхайте. Потім подумайте і дійте. Попросіть потерпілого описати свої симптоми, сказати вам, що, на його думку, відбулося, і що, згідно його відчуттям, у нього не в порядку.
Способи надання першої допомоги залежать від стану потерпілого.
Якщо потерпілий дихає дуже рідко і судорожно (як би із схлипуванням), але у нього прощупується пульс, то необхідно негайно робити штучне дихання.
Якщо у потерпілого відсутні свідомість, дихання, пульс, шкірний покрив синюшний, а зіниці розширені, слід негайно приступити до реанімації (тобто оживлення) шляхом проведення штучного дихання і зовнішнього (непрямого) масажу серця. Не слід роздягати потерпілого, втрачаючи на це дорогоцінні секунди. Спроби реанімації ефективні в тих випадках, коли з моменту зупинки серця пройшло не більше 4 хвилин, тому першу допомогу слід надавати негайно.
Не можна потерпілого вважати померлим, висновок про смерть робить тільки мед. персонал. Приступивши до реанімації, слід обов’язково забезпечити і виклик швидкої медичної допомоги.
Штучне дихання проводиться двома методами «рот в рот» і «рот в ніс». Перед його проведенням необхідно;
1. Укласти потерпілого на спину.
2. Розстібнути стискаючий одяг.
3. Забезпечити прохідність верхніх дихальних шляхів, які в положенні на спині в несвідомому стані закриті запалим язиком.
4. Видалити чужорідні тіла.
Закинути максимально голову назад (корінь язика підіймається і звільняє вхід в гортань, рот відкривається).
Метод «рот в рот»
Рятувальник двома пальцями руки, що знаходиться на лобі потерпілого, затискає йому ніс. Потім робить глибокий вдих, щільно притискається до рота потерпілого і робить енергійний видих. Стежить за грудною кліткою потерпілого, яка повинна підійматися. Потім піднімає голову і стежить за пасивним видихом. Якщо у потерпілого добре визначається пульс, то інтервал між вдихами повинен складати 5 секунд, тобто 12 разів на хвилину.
Слід стежити за тим, щоб повітря, яке вдувається, потрапляло в легені, а не в шлунок. Якщо ж повітря потрапило в шлунок – слід швидко повернути потерпілого на бік і обережно натиснути на живіт між грудиною і пупком.
Зовнішній масаж серця
Якщо після штучних вдихів, пульс потерпілого на сонній артерії не з'явився, негайно починайте зовнішній масаж серця.
Масаж серця – механічний вплив на серце після його зупинки з метою відновлення його діяльності. Серце у людини розташовано в грудній клітці між грудиною і хребтом. Грудина – рухомі плоскі кістки. В положенні людини на спині (на твердій поверхні) хребет є жорсткою нерухомою основою. Якщо натискати на грудину, то серце стискатиметься між грудиною та хребтом і кров з його порожнин надходитиме у судини. Це називається зовнішнім масажем серця.
Знайдіть правильне положення для рук:
- нащупайте пальцями заглиблення на нижньому краї грудини і тримайте два пальці у цьому місці;
- покладіть долоню однієї руки на грудину вище за те місце, де розташовані пальці;
- зніміть пальці з заглиблення і покладіть долоню першої руки поверх другої
- не торкайтеся пальцями грудної клітини.
Масажні поштовхи виконують схрещеними долонями. Основу однієї з них розташовують на нижній половині грудини (відступивши 2 пальці вище за мечовидний відросток), пальці відігнуті вгору, іншу долоню кладуть поверх і роблять швидкі натискання.
При виконанні масажних поштовхів рятувальник повинен випрямити руки в ліктях. Прогинання грудини повинне складати 4 см., а темп 60 поштовхів в хвилину. Необхідно постійно контролювати пульс.
Якщо реанімацію виконує одна людина, то після двох вдихів він робить 15 масажних поштовхів. При участі в реанімації двох чоловік це співвідношення складає 1:5.
Не можна робити штучний вдих одночасно з масажним поштовхом.
При проведенні реанімації однією людиною йому слід через кожні 2 хвилини переривати масаж серця і визначати пульс на сонній артерії.
Якщо реанімацію виконують 2 людини, то пульс на сонній артерії і стан зіниць перевіряє той, хто робить штучне дихання. Другий по команді першого виконує масажні поштовхи. При появі пульсу слід негайно припинити масаж серця, але продовжувати проведення штучного дихання. Реанімацію проводять до відновлення стійкого самостійного дихання. При проведенні реанімації 2 рятувальниками доцільно мінятися місцями через 5-10 хвилин.
Ознаки відновлення кровообігу:
- пульс добре прощупується;
- зіниці звужуються;
- шкірні покриви рожевіють;
- відновлюється самостійне дихання.
Перша допомога при кровотечах.
Кровотеча може бути зовнішньою (кров виливається назовні) або внутрішньою (кров виливається у внутрішні порожнини черепа, грудей, живота). Залежно від виду пош-коджених судин розрізняють наступні кровотечі:
- артеріальна;
- венозна;
- капілярна.
Артеріальна к ровотеча виникає при глибоких рубаних, різаних і колених ранах. Кров яскраво-червона, виливається пульсуючим струменем (в такт з скороченням серцевого м'яза. При пораненні крупних артерій (сонної, підключичної, плечової, стегнової, надколінної) виникає сильна кровотеча, якщо її вчасно не зупинити, то потерпілий може загинути протягом декількох хвилин.
Для тимчасової зупинки кровотечі артерію вище місця поранення затискають пальцем и накладають джгут. Для цього використовують гумові джгути, стрічкові, також підручні засоби – гумову трубку, підтяжки, пояс, ремінь тощо.
Джгут накладають вище рани, піднявши кінцівку вгору та заздалегідь притиснувши суди-ну, що кровоточить, пальцями. Під джгут необхідно накласти м'яку прокладку (чисту хустину, серветку) для зменшення болю і можливого затискання шкіри. Джгут розтягнути (початковий відрізок залишається вільним), зробити 2-3 обороти впритул один до одного, останній хід роблять поверх попередніх, кінці зв'язати. Кожен наступний виток джгута повинен бути слабшим за попередній. Не слід сильно затягувати джгут, оскільки можна пошкодити м'язи, пережати нерви і викликати параліч кінцівки. Джгут накладають до тих пір, поки кровотеча не зупиниться.
Час знаходження джгута на кінцівці не більше 2 годин, а взимку – 1 година. При більш тривалому часі утримання джгута є небезпека омертвіння тканин знекровленої кінцівки. Через годину слід притиснути судину пальцем вище за місце кровотечі, зняти джгут на 10-15 хвилин, потім знов накласти його трохи вище або нижче за попереднє місце. Потерпілого доставити до лікувальної установи. До джгута обов'язково прикріпити записку із зазначенням точного часу накладення.
Зупинити артеріальну кровотечу можна також і максимальним фіксованим згинан-ням ураженої кінцівки. Цей метод застосовують до накладання джгута або в період транс-портування постраждалого.
Схема надання першої допомоги:
- притиснути артерію пальцями або кулаком вище місця поранення (кінцівки) або нижче (шия);
- до накладення джгута тримати кінцівку у піднятому положенні;
- завести джгут за кінцівку (підклавши під джгут серветку, хустинку) і розтягнути з мак-симальним зусиллям;
- зробити перший виток джгута і перевірити пульс (його не повинно бути на тій кінцівці, на яку накладають джгут);
- накласти наступні витки джгута з меншим зусиллям;
- закріпити джгут і вкласти записку із зазначенням часу накладення джгута
Неприпустимо:
- гаяти час на звільнення постраждалої кінцівки від одягу;
- маскувати джгут під одяг (джгут повинен бути добре помітним!);
- негайно не накласти джгут правильно у разі посиніння кінцівки та з’явлення набряку;
- при переломах кінцівки запиняти кровотечу на ній максимальним фіксованим згинан-ням;
- у холодну пору року не вкрити кінцівку, на яку накладено джгут, для запобігання від-мороження.
Венозна кровотеча виникає при пораненні вен. Кров витікає поволі, в’ялим але рівномірним струменем, має темно-червоний колір. При несильній кровотечі на рану накладають давлючу пов'язку.
Шкіру навкруги рани обробляють йодом, на рану накладають стерильну серветку, потім поверх неї валик з вати (матерії) і щільно прибинтовують (витки бинта повинні йти від низу до верху – від пальців до тулуба). Накладають давлючу пов'язку (бажано стери-льну) з бинта або чистої пропрасованої несинтетичної матерії. Початок бинта фіксують на кінцівці лівою рукою, а правої, натягуючи, розмотують бинт зліва направо. Спочатку на-кладають 2-3 кругові фіксуючі тури один на інший. Потім тури бинта ведуть в косому (спіральному) напрямі, на 1/2 або на 2/3 прикриваючи попередній хід. Після цього кінцівці надають підвищене положення. Це положення додатково сприяє зменшенню набряку, зу-пинці венозної кровотечі.
Схема надання першої допомоги:
- обережно зняти бруд зі шкіри навколо рани, в напрямку від рани;
- обчищену ділянку шкіри обробити йодом;
- накрити рану стерильною або будь-якою чистою серветкою повністю прикривши краї рани;
- накласти стисну пов’язку;
- дати знеболювальне (1-2 таблетки анальгіну);
- викликати лікаря або терміново доставити постраждалого до лікарні.
Неприпустимо:
- накладати джгут при венозній кровотечі;
- промивати рану водою;
- лити у рану спиртові або будь-які інші розчини;
- обробляти йодом саму рану;
- прикладати вату безпосередньо до рани;
Капілярна кровотеча буває при пошкодженні найдрібніших кровоносних судин (капілярів) при зчісуванні шкіри і поверхневих ранах. Кров сочиться зі всієї поверхні рани, витікає поволі, по краплях. Перша допомога – змазати шкіру навкруги рани йодом і накла-сти стерильну пов'язку.
Внутрішня кровотеча дуже небезпечна для життя, кров виливається у внутрішні порожнини і зупинити її практично неможливо. Розпізнається за зовнішнім виглядом по-терпілого (блідість, виступає липкий піт, дихання часте).
Перша допомога при вивихах Вивихи – це повне зміщення суглобних поверхонь кісток, що викликає порушення функції суглобу. Вивих може виникнути при падінні на витягнуту або відведену назад кінцівку. Кінцівка постраждалого відведена у бік, суглоб деформований, рух кінцівки обмежений, присутній сильний біль.
Схема надання першої допомоги:
- забезпечити нерухомість постраждалої кінцівки;
- накласти фіксуючу пов’язку;
- верхню кінцівку зафіксуйте косинкою, нижню – шиною;
- дайте постраждалому знеболювальне та заспокійливе;
- викличте лікаря або доставте постраждалого до лікарні.
Неприпустимо:
- самостійно вправляти вивих;
- прикладати тепло до місць ураження;
-транспортувати постраждалого без іммобілізації місця ураження.
