Зміни облікової оцінки передбачають зміну оцінки, яка раніше була зроблена, внаслідок нових подій, набутого досвіду або додатково отриманих відомостей.

Тема 6: Примітки до фінансової звітності. Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах

1. Призначення і склад приміток.

2. Зміни в обліковій політиці та їх відображення в Примітках.

3. Виправлення помилок та події після дати складання Балансу

4. Звітність за сегментами

 

1.

 

Необхідність приміток зумовлена одним із принципів бух. Обліку – принципу повного висвітлення, відповідно до якого фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій т подій, які спроможні вплинути на рішення, що приймаються на їх основі.

 

Примітки до фінансових звітів – це сукупність показників та пояснень, які забезпечують деталізацію та обґрунтованість статей фінансових звітів

 

Особливо актуальні вони для користувачів публічної звітності (підприємств, для яких публікація звітності є обов’язковою).

 

Представляючи інформацію у примітках необхідно виходити з того, що вона повинна бути суттєвою, але при цьому не обтяженою надлишковими подробицями. В ідеальному варіанті примітки повинні містити дані про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій. Тобто, має відображатися інформація прогнозного характеру.

 

У примітках розкриваються

· Облікова політика підприємства;

· Інформація, безпосередньо не наведена у фінансових звітах, але є обов’язковою за відповідними П(С)БО;

· Інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

 

Вони складаються в текстовій та табличній формах.

 

2.

Зміни в обліковій політиці

Однією з проблемних приміток є інформація про облікову політику підприємства, яка в примітках розкривається в описовій формі або прикладається копія розпорядчого документа про встановлення і зміни в обліковій політиці..

 

Охарактеризувати приклади зміни облікової політики. Не вважається зміною облікової політики встановлення норм і правил обліку для подій та операцій, які не відбувалися раніше або відбувалися в іншій формі.

Обрану підприємством облікову політику слід висвітлювати шляхом опису:

· принципів оцінки статей звітності;

· методів обліку щодо окремих статей звітності.

 

Зміни в обліковій політиці можуть стосуватися минулого, поточного і майбутнього періодів, отже вони можуть застосовуватися ретроспективно та перспективно.

Ретроспективне застосування передбачає, що нова облікова політика використовується щодо подій та операцій з моменту їх виникнення, що потребує коригувань попередніх періодів.

Перспективне застосування означає, що нова облікова політика поширюється лише на події та операції, які відбуваються після дати зміни облікової політики. В цьому випадку попередні періоди залишаються без жодних коригувань.

 

Необхідні положення облікової політики зводяться до розкриття:

· використання облікових альтернатив;

· основоположних припущень фірми, що впливають на бухгалтерський облік;

· методів обліку статей, які відображають облікову специфіку діяльності підприємства.

 

Облікова оцінка – це попередня оцінка, яку використовує підприємство з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами.

Об’єктом таких оцінок є:

· сумнівна дебіторська заборгованість;

· термін корисного використання та ліквідаційна вартість основних засобів;

· забезпечення гарантійних зобов’язань;

· період відстрочення витрат і доходів.

Вона може переглядатися, якщо змінюються обставини, на яких ця оцінка базувалася або отримано додаткову інформацію.

 

Зміни облікової оцінки передбачають зміну оцінки, яка раніше була зроблена, внаслідок нових подій, набутого досвіду або додатково отриманих відомостей.

 

Наслідки зміни в облікових оцінках слід відносити до тієї статті Звіту про фінансові результати, в якій раніше відображалися доходи і витрати за об’єктом зміненої облікової оцінки.

3.

Виправлення помилок та події після дати балансу

Виділяють помилки за формою (технічні) та за змістом (методологічні).

Технічні помилки можна класифікувати на декілька груп:

1. описки, пропуски та арифметичні помилки

2. помилки, що виникають під час введення інформації та в процесі обробки і передачі даних

 

Методологічні помилки виникають в обліку на різних етапах відображення операцій з таких причин:

1. помилки в розрахунках;

2. неправильна класифікація елементів фінансової звітності

3. ігнорування суттєвої додаткової інформації;

4. неуважність або неналежний рівень знань в галузі обліку

5. помилкова методика оцінки

6. помилки в кореспонденції рахунків.

 

Помилки можуть по різному впливати на звітність: позначатися лише на даних балансу, впливати тільки на Звіт про ФР або торкатися всіх звітних форм.

 

У примітках слід розкривати таку інформацію про помилки:

· зміст і суму помилки;

· статті фінансової звітності минулих періодів, які були перераховані з метою повторного надання порівняльної інформації;

· факт повторного оприлюднення виправлених фінансових звітів або недоцільність наведення такої інформації

 

 

Події після дати балансу — це події, що відбуваються між датою балансу і датою затвердження керівництвом фінансової звітності, підготовленої до оприлюднення, які вплинули або можуть вплинути на фінансовий стан, ре­зультати діяльності та рух коштів підприємства.

 

Події після дати балансу можуть вимагати коригування певних статей або розкриття інформації про ці події у примітках до фінансових звітів.

 

Події після дати балансу, які надають додаткову інформацію про визначення сум, пов'язаних з умовами, що склалися на дату балансу, вимагають коригування відповідних активів і зобов'язань. Коригування активів і зобов'язань здійснюють шляхом сторнування та/або додаткових записів в обліку звітного періоду, які відображають уточнення оцінки відповідних статей внаслідок подій після дати балансу

 

Події, що відбуваються після дати балансу і вказують на умови, які виникли після цієї дати, не потребують коригування статей фінансо­вих звітів. Такі події слід розкривати в примітках до фінансових звітів, якщо відсутність інформації про них вплине на здатність користувачів звіт­ності робити відповідні оцінки та приймати рішення.