Тема: Попит і пропозиція в ринковій економіці

Лекція

План:

1 Суть попиту

2 Суть пропозиції

3 Ціна рівноваги

4 Цінова еластичність попиту і пропозиції - самостійне вивчення

 

Щоб зрозуміти як формуються ціни на товарному і ресурсному ринках слід з’ясувати суть механізму взаємодії попиту і пропозиції та їх законів.

Попит – це бажання і можливість споживачів купити певну кількість товару за того чи іншого рівня цін протягом певного періоду часу. Бажання людей забезпечені необхідною кількістю грошей перетворюються у попит. Отже попит можна визначити як платоспроможні потреби споживачів. Величина попиту – це та кількість товару чи послуги, яку готовий купити споживач за певного рівня його ціни.

Попит залежить перш за все від ціни товару, тому може бути представлений як функція від ціни:D=f (P).

Обсяг попиту знаходиться в оберненій залежності від ціни. В цьому і полягає суть закону попиту. Він означає, що із збільшенням ціни товару попит на нього зменшується і навпаки. Тому крива попиту в графічній моделі є спадною кривою

Попит залежить не лише від ціни. Є ще інші нецінові чинники, що впливають на нього:

1. зміна доходів споживачів;

2. ціни на інші (взаємозамінні або взаємодоповнюючі) товари;

3. мода, смаки, вподобання;

4. очікування споживачів щодо зміни ціни товару;

5. кількість покупців товару.

Під впливом даних факторів відбуваються зміни в попиті, міняється його структура, а крива попиту на даний товар зміщується або праворуч і вверх, або ліворуч і вниз

 

Попит характеризується можливістю споживача купити конкретний товар (роботи, послуги) за доступною для нього ціною.

 

Закон попиту: чим більше ціна товару, тим менше попит на нього, при зниженні ціни попит збільшується.

Відповідно до загальноприйнятих позначень на графіці ціна (Р) завжди розміщується по осі (У), а об'єм попиту (Q) по осі (Х). Крива попиту позначається буквою Д і показує як змінюється кількість купленого товару.

 

Пропозиція – це бажання, можливість та готовність виробників запропонувати на ринок певну кількість товарів при кожному із рівнів цін протягом певного періоду часу.

Залежність пропозиції та ціни є прямою, отже із збільшенням ціни на товар величина пропозиції цього товару зростає, і навпаки. В цьому полягає суть закону пропозиції S=f (P).

Нецінові фактори, що впливають на пропозицію:

1. ціни на сировину, матеріали, ресурси;

2. рівень техніки і технологій;

3. податки і субсидії;

4. ціни альтернативних товарів;

5. очікування продавців щодо зміни цін.

Під впливом цих факторів відбуваються зміни в пропозиції, а крива пропозиції зміщується або праворуч і вниз, або ліворуч і вверх.

Пропозиція - це уся маса товарів, наявна на ринку, або може бути доставлена на нього, яку передбачається продати за певною ціною за певний проміжок часу.

Закон пропозиції: чим більше ціна товару, тим більше пропозиція, при зниженні ціни пропозиція падає.

Відповідно до загальноприйнятих позначень на графіці ціна (Р) завжди розміщується по осі (У), а об'єм попиту (Q) по осі (Х). Крива пропозиції позначається буквою S і показує величину пропозиції (конкретна кількість товару, який пропонується за конкретною ціною).

 

Ціна рівноваги - це ціна, яка відповідає точці на графіці, де перетинаються крива попиту і пропозиції. На графіці ціна рівноваги позначається буквою Е.

Зниження ціни товару сприятиме росту величини попиту і зменшенню пропозиції доки не досягне точки рівноваги.

Співвідношення між попитом і пропозицією забезпечує встановлення ринкової ціни товару. Ринкова ситуація, коли обсяг попиту на товар дорівнює обсягові пропозиції на даний товар називається ринковою рівновагою. Ціна товару, при якій обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції називається ціною ринкової рівноваги. А кількість товару, яка при цьому продається і купується становить рівноважний обсяг продажу. На графіку ціна ринкової рівноваги визначається точкою перетину кривих попиту і пропозиції.

Якщо ціна нижча від рівноважної, то на ринку виникає дефіцит товарів; якщо ж ціна на товар вища від рівноважної, то на ринку виникає надлишок товарів.

В сучасних умовах в межах державного регулювання встановлюються верхні і нижні межі цін. Верхня межа ціни – це максимальна ціна, вище якої вона підніматися не може. Нижня межа ціни – це мінімальна ціна, встановлена державою, нижче якої вона опуститися не може, незалежно від кон’юнктури ринку.

 

 

Цінова еластичність попиту.

Як уже вказувалось раніше, попит на товар залежить від його ціни, доходу споживача і цін на інші товари. Аналогічним чином пропозиція залежить від ціни на цей товар і витрат на його виробництво. Наприклад, якщо ціна на пшеницю зросте, то попит на неї знизиться і зміниться обсяг пропозиції. Однак, важливо знати величину зростання або зниження пропозиції і попиту. Наскільки чутливий попит на пшеницю до зміни цін? Відповідь на поставлені питання дає поняття еластичності.

Еластичність — міра реагування однієї змінної величини на зміну іншої; точніше — це число, яке показує відсоткову зміну однієї змінної внаслідок одновідсоткової зміни іншої змінної. Яскравим прикладом є цінова еластичність попиту, яка відображає зміну величини попиту на певний товар зі зміною його ціни. Ступінь цінової еластичності або нееластичності попиту вимірюється за допомогою коефіцієнта Еп, обчисленого за такою формулою:

Оскільки відсоткова зміна змінної є абсолютною зміною змінної, поділеної на початковий рівень змінної, то еластичність попиту за ціною можна також визначити за формулою:

Відомо, що спадна крива попиту ілюструє обернену залежність, яка існує між ціною і кількістю потрібної продукції. Це означає, що ціновий коефіцієнт еластичності попиту завжди буде мати від'ємне значення. Наприклад, якщо ціна знижується, то кількість потрібної продукції зростає. Це означає, що чисельник у формулі буде додатний, а знаменник — від'ємний, а в результаті матимемо від'ємний коефіцієнт. Навпаки, у випадку збільшення ціни чисельник буде від'ємний, але знаменник — додатний, що знову дасть від'ємний коефіцієнт.

В економічній науці ігнорується від'ємний знак, ураховується лише абсолютна величина коефіцієнта еластичності. Робиться це, щоб уникнути можливих непорозумінь.

Попит буде еластичний, якщо відсоткова зміна ціни веде до більшої відсоткової зміни необхідної продукції. Наприклад, якщо зниження ціни на 4 % викликає зростання попиту на 8 %, то попит є еластичний. Очевидно, що у всіх подібних ситуаціях, коли попит еластичний, коефіцієнт еластичності буде більший одиниці; у такому випадку він дорівнює 2.

Якщо відсоткова зміна ціни супроводжується порівняно меншою зміною кількості необхідної продукції, попит нееластичний. Так, якщо зниження ціни на 4 % дає в результаті зростання кількості потрібної продукції на 2 %, то попит нееластичний. У цьому випадку коефіцієнт еластичності складає!/2.