Основні етапи здійснення фандрайзингової діяльності.

Головна проблема у проведенні етапів роботи по фандрайзингу – це відсутність професійного підходу до питання залучення ресурсів від благодійних фондів. Як результат, погано орієнтуючись серед організацій – донорів, не виконуючи чітко правил оформлення заявок, не вміючи підкреслити позитивні сторони своїх проектів, заявники (апліканти) часто виявляються неконкурентоспроможними порівняно зі своїми колегами. Діяльність у галузі фандрайзингу, спрямована на пошук ресурсів для реалізації проекту чи програми, у нас часто носить епізодичний характер і тому не призводить до накопичення досвіду і його систематизації.

Необхідно розглядати діяльність по фандрайзингу, як діяльність організації в мініатюрі. Ефективна діяльність по фандрайзингу об’єднує всі аспекти діяльності будь-якої організації:

· планування – це стратегія на визначення цілей і прийняття рішень про способи і засоби їх досягнення;

· організація – це створення структури, планування роботи, підбір та розстановка кадрів;

· мотивація – це спонукання до діяльності в ім’я досягнення цілей, формування зацікавленості до роботи і прагнення виконувати її якнайкраще;

· контроль, тобто створення процесу, що буде забезпечувати досягнення цілей, визначатиме стандарти, проводитиме аналіз інформації про досягнуті результати з порівнянням її із встановленими параметрами і корекцію у випадку відхилення, аналіз людських, матеріальних, фінансових і других ресурсів.

· маркетинг, тобто дослідження ринку і визначення позиції Вашої організації і донора на цьому ринку.

· паблік рілейшенз, тобто зв’язок з громадськістю, як зовні, так і в організації.

Все це разом складає процес успішного управління, а фандрайзинг лише надає ресурси, які дозволяють більш ефективно використати потенціал організації.

Діяльність у сфері фандрайзингу є цілеспрямованою, спланованою і безперервною. Серед основних кроків фандрайзингу є:

1. Визначення потреб та проблем.

2. Визначення об’єкта проекту.

3. Відбір потенційних донорів.

4. Вивчення індивідуальних особливостей донора.

5. Підготовка пропозиції (проекту) з урахуванням особливостей донора.

6. Вибір методів і складання плану дій з урахуванням особливостей донора.

7. Встановлення першого контакту (лист-запит, телефонна розмова).

8. Особиста зустріч.

9. Презентація програми чи проекту.

10. Уточнення умов гранту.

11. Укладання угоди.

12. Подяка.

13. Аналіз, оцінка і перевірка результатів.

14. Підтримка зацікавленості донора.

Наведені вище кроки можна об’єднати у чотири етапи моделі планування фандрайзингу:

Перший етап – визначення потреб. На цьому етапі проводиться визначення та з’ясування проблем та потреб, формулюється їх актуальність та невідкладність, визначаються шляхи вирішення проблем, очікувані результати та необхідні витрати (ресурси).

Більшість фондів, приймаючи рішення про фінансування проекту, звертає особливу увагу на інноваційність ідей, які організація пропонує у проектах. Фонди цікавляться рішеннями, які ґрунтуються на сучасних знаннях. Необхідно врахувати також те, що працівниками українських відділень благодійних фондів є, переважно, українці, які добре ознайомлені із проблемними питаннями та можливими шляхами їх вирішення.

Критерієм успішності першого етапу є:

· ретельний і в широкому діапазоні аналіз всього кола проблемних питань;

· проведення попередніх досліджень спектру завдань, які необхідно розв’язати для усунення проблем, та вартість обраних заходів;

· аналіз наявної інформації щодо вартості та ризику негативних наслідків, а також аналіз кожної альтернативи з точки зору її можливих позитивних наслідків;

На другому етапі – етапі пошуку джерел ресурсів, розробляється стратегія фандрайзингу, проводиться аналіз джерел коштів (донорів), визначається їх потенціал та інтереси, через направлення до обраного фонду листа-запита вивчається можливість підтримки вашої ідеї.

Стратегія фандрайзингу – різновид стратегічного планування неприбуткових організацій, спрямована на пошук фінансування необхідного для забезпечення діяльності організації, у тому числі і реалізації неприбуткових проектів.

Одним із основних моментів при розробці стратегії фандрайзингу є розуміння і врахування мотивації потенційного донора.

Третій етап – звернення до донора. Цей етап передбачає підготовку та направлення заявки до відповідного фонду. На цьому етапі важливим є наступне:

1. Викласти ідею свого проекту у формі, яка приверне увагу;

2. Зазначити можливі джерела фінансування проекту. Також дізнатися якомога більше про інтереси донора;

3. Подумати, ЧОМУ донор може бути зацікавленим у наданні підтримки. Простої констатації того, ЩО планується зробити- недостатньо;

4. Скласти план щодо довготривалих зобов’язань фінансування проекту (як ви намагаєтеся продовжувати проект після закінчення строку фінансування);

5. Викладати свої думки щодо вашої підтримки чітко, зрозуміло, переконливо та натхненно;

6. Визначити контактну особу. Це особа, яка буде підписувати лист, відповідати на телефонні дзвінки та вести подальші переговори;

7. Вирішити, яким чином і коли надати заявку. Можна домовитися про попередні неформальні переговори перед тим, як надати заповнену заявку. Донор також може мати особливі вимоги щодо подання аплікаційних форм, про які вам треба знати;

І останній, четвертий етап – аналіз результатів. На цьому етапі проводиться аналіз та оцінюється проведена робота, надсилається подяка донору, з врахуванням отриманого досвіду планується майбутнє звернення.

 

 

 

Висновки

Для продуктивної реалізації рекламно-інформаційної діяльності майбутньому соціальному педагогові слід оволодіти вміннями й навичками рекламно-інформаційної діяльності, яка є могутнім засобом формування духовно-моральних цінностей сучасного українського суспільства у цілому і кожної конкретної особистості зокрема. У дослідженні Р. Вайноли розкрито суть та значення впливу реклами в житті суспільства:

– реклама, як і засоби масової інформації в цілому – це гнучка система, зміст якої постійно змінюється, тоді як інші складові макро-, мезо-, та мікрорівнів зазнають змін досить повільно;

– реклама має здатність впливати не тільки на індивіда, а й на виховну функцію таких інститутів, як сім'я, школа, найближче оточення, формувати громадську думку на рівні суспільства та країни;

– безпосереднім об'єктом дії інформаційних повідомлень є як окремий індивід, так і велика група людей, що становлять аудиторію для того чи іншого конкретного засобу масової комунікації;

– засоби масової інформації мають чималі можливості виливати на людину як суто інформаційно, так і за допомогою практичних зразків того чи іншого стилю життя.

Рекламно-інформаційна діяльність є необхідною складовою професійної підготовки майбутнього соціального педагога. Теоретичні знання та набуті студентами практичні навички в рамках здійснення роботи звивчення даного виду діяльності є не просто корисними, а необхідними для успішного виконання ними їх професійних обов’язків та завдань. Ефективне впровадження основ рекламно- інформаційної діяльності в професійну діяльність соціальних педагогів сприятиме розв’язанню гострих проблем, що нині стоять перед суспільством. Як результат реалізації соціальним педагогом рекламно- інформаційної діяльності в професійній сфері передбачається залучення уваги людей до актуальних проблем сучасності, демонстрація позитивних прикладів активного та діяльного їх вирішення, стимулювання дій щодо їх здійснення, формування та закріплення у членів суспільства якісно нових моральних цінностей та поведінкових норм.